- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/2859/25
Провадження 1-кп/991/44/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта
у кримінальному провадженні № 62024240050000380 від 14 серпня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Карапчів Вижницького району Чернівецької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
установив:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024240050000380 від 14 серпня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про повернення обвинувального акта з огляду на його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи клопотання, захисник зазначив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024240050000380 від 14 серпня 2024 року містить, зокрема відомості про обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4, а саме рецидив злочину. Однак, стосовно ОСОБА_4 жодного разу не ухвалювався обвинувальний вирок за вчинення ним кримінальних правопорушень і не призначалось покарання. Тому, ОСОБА_4 є особою, яка не має судимостей, що також підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості». Посилаючись на ст. 34 КК України, сторона захисту вважає, що зазначення в обвинувальному акті відомостей, які обтяжують покарання ОСОБА_4, є такими, що суперечать положенням ст. 291 КПК України.
Захисник ОСОБА_5, з думкою якого погодився обвинувачений ОСОБА_4, вимоги клопотання підтримав. Щодо наявності вироку, на який посилався прокурор, зазначив, що вирок скасовано апеляційною інстанцією, а провадження по справі закрито.
Прокурор ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання, з огляду на його необґрунтованість. Зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, тобто містить всі необхідні розділи та відомості. Щодо зазначення обтяжуючої покарання обставини - рецидив злочину пояснив, що дійсно у інформаційно-аналітичній системі «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості стосовно обвинуваченого відсутні. Однак, при перегляді Єдиного державного реєстру судових рішень ним встановлено наявність вироку Садгірського районного суду міста Чернівці від 11 червня 2012 року у справі № 1-35/12, згідно з яким ОСОБА_4 визнато винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, та призначено відповідне покарання. Водночас, наявність, або відсутність таких відомостей в обвинувальному акті жодним чином не впливають на можливість призначення судового розгляду у кримінальному провадженні на підставі цього обвинувального акта. Оскільки, обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання, будуть встановлені у подальшому судом.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, визначено ч. 2 ст. 291 КПК України, до яких належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).
Крім цього, згідно з ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Оскільки повернення обвинувального акта є правом, а не обов`язком суду, то підставою для повернення обвинувального акта не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024240050000380 від 14 серпня 2024 року, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення дотрималася вказаних вимог до обвинувального акта.
Так, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний детективом та прокурором, який його затвердив, і до нього додано, передбачені кримінальним процесуальним законом додатки. Зміст обвинувального акта містить найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченого та викривача; повний виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація вчиненого із посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення із зазначенням конкретних дій, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення; обставини, які обтяжують покарання, а також інші обставини, що, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
Тому, суд не вбачає підстав для повернення обвинувального акта у зв`язку зі зазначенням обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 - рецидив злочину, з огляду на таке.
Так, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу (ч. 4 ст. 110 КПК України).
Дійсно, нормою п. 6 ч. 1 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт, зокрема має містити відомості про обставини, які обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Тому, прокурор в обвинувальному акті мав зазначити відомості, які були відомі йому при складанні обвинувального акта.
Водночас, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 65 КК України, саме судом призначається покарання, і лише при призначенні покарання суд має врахувати, серед іншого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України однією з обставин, яка обтяжує покарання, є рецидив злочинів.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» наведений у ч. 1 ст. 67 КК України перелік обставин, що обтяжують покарання, є вичерпним, тому суд не вправі посилатись у вироку як на обтяжуючі і враховувати при призначенні покарання інші обставини, не передбачені цією статтею. Відповідно до ч. 2 ст. 67 КК України суд, установивши наявність зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12 ч. 1 цієї статті обтяжуючих обставин, зобов`язаний навести їх у вироку та врахувати при призначенні покарання. Обставини, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5, 8, 11, 13 ч. 1 ст. 67 КК України, суд залежно від конкретних обставин справи (зокрема, за відсутності зв`язку якоїсь із названих у цих пунктах обставин зі злочином) вправі не визнати обтяжуючими, навівши у вироку відповідні мотиви.
У судовому засіданні на підтвердження своїх позицій сторона захисту надала витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» щодо ОСОБА_4, який не містить відомостей про притягнення останнього до кримінальної відповідальності, а прокурор надав копію вироку Садгірського районного суду міста Чернівці від 11 червня 2012 року у справі № 1-35/12, згідно з яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, та призначено відповідне покарання.
Щодо дослідження доказів на стадії підготовчого провадження суд враховує висновок Верховного Суду, виснуваний у постанові від 17 лютого 2025 року по справі № 283/1638/23, у якій суд зазначив, що: «… З усіх можливих рішень суду за результатом підготовчого засідання, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК, лише ухвалення рішень про повернення обвинувального акта та повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору можуть бути прийняті за результатом оцінки змісту лише обвинувального акта чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Для прийняття інших рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК, в тому числі про закриття кримінального провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу, необхідно дослідження певної інформації наявної в матеріалах досудового розслідування. У протилежному випадку обґрунтованість прийнятих судом рішень за результатом підготовчого судового засідання може бути поставлена під сумнів...», та за результатами розгляду касаційної скарги дійшов такого висновку щодо застосування положень ст. 314 КПК України: «… Суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді. За наявності вмотивованих заперечень учасників провадження, перевірка обґрунтованості і достовірності інформації з таких процесуальних документів здійснюється судом під час судового розгляду».
Тобто, лише за результатами судового розгляду, після дослідження всіх матеріалів справи, у випадку вирішення питання про призначення покарання суд установлює наявність чи відсутність обтяжуючих обставин, наводить їх у вироку та враховує при призначенні покарання.
Отже, наявність чи відсутність у обвинувальному акті відомостей щодо обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, не перешкоджає судовому розгляду на підставі обвинувального акта.
Тому, на переконання суду, обставина, на яку посилається захисник, не є підставою для прийняття рішення про повернення обвинувального акта, оскільки не свідчить про його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання захисника належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 291, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62024240050000380 від 14 серпня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1