ВАКС виправдав колишнього директора Національного природного парку «Хотинський» Георгія Поповецького, якого обвинувачували в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

За версією слідства, у період з липня по вересень 2024 року Поповецький неодноразово вимагав у «інвестора» — насправді агента ДБР — надати неправомірну вигоду за укладення договорів про рекреаційну діяльність. Спочатку йшлося про будівництво двох будиночків вартістю близько $30 тис. Згодом вимоги трансформувалися: 23 серпня 2024 року на рахунок підрядника перерахували 84 тис. грн за виготовлення двох «апібудиночків» для парку. Фінальним етапом, за версією слідства, стало прохання надати $65 тис. за підписання ще двох договорів на користування земельними ділянками та сприяння в ремонті катера. 9 жовтня 2024 року під час передачі цієї суми (більшість купюр були імітаційними) співробітники ДБР затримали Поповецького у його кабінеті.

Захист наполягав, що обвинувачений не вимагав і не отримував грошей для особистого збагачення. Поповецький провину не визнав, стверджуючи, що діяв виключно задля розвитку парку і згідно з дорученням Міністерства довкілля щодо залучення інвесторів. Він стверджував, що сприймав «інвестора» як заможного підприємця, готового фінансувати рекреаційні проєкти, і неодноразово наголошував на неможливості продажу чи оренди землі, пропонуючи лише законну форму співпраці — зокрема, спорудити кілька будиночків, які б передавалися на баланс парку як спонсорська допомога. Поповецький підкреслив, що принципово відмовлявся від готівки: оплату перших апібудиночків (84 тис. грн) він наказав перерахувати безпосередньо на рахунок підрядника. $65 тис., за його словами, він розглядав як кошторис на будівництво чотирьох будинків для потреб парку та ремонт службового катера, які «інвестор» нібито погодився профінансувати.

У день затримання, за словами Поповецького, заявник наполягав на тому, щоб залишити пакет із грішми в кабінеті. Сам він нібито до грошей не торкався, просив написати розписку про «внесок на розвиток парку» і мав намір наступного дня разом із бухгалтером офіційно провести гроші через банк.

Захист також заявив про провокацію з боку заявника, який виявився «серійним свідком» правоохоронних органів.

Суд дійшов висновку: слідство не надало доказів того, що Поповецький планував використати кошти для себе. Більше того, суд встановив, що заявник діяв за вказівкою правоохоронців, активно підштовхував посадовця до визначення конкретних сум, ініціював зустрічі й наполягав на передачі готівки в кабінеті, попри пропозиції провести платежі офіційно як благодійну допомогу. На провокацію злочину вказує і те, що в матеріалах справи немає жодного доказу реального наміру заявника здійснювати рекреаційну діяльність на території парку.

Суд звернув особливу увагу на те, що телефонні з’єднання між обвинуваченим та заявником розпочалися ще за місяць до офіційного звернення останнього із заявою про злочин, що свідчить про приховане залучення агента до співпраці ще до формування об’єктивної підозри. Крім того, виявилося, що заявник неодноразово співпрацював з ДБР у 2024 році, а його легенда про заможного інвестора, купівлю заводу та наявність фіктивних спонсорів мала характер активного підбурювання.

Георгію Поповецькому інкримінували ч. 4 ст. 368 КК України.

У підсумку ВАКС виправдав Георгія Поповецького у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.