- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/12482/24
Провадження 1-кп/991/120/24
У Х В А Л А
01 травня 2025 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді ОСОБА_3 про допит свідка у порядку ч. 9 ст. 352 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному 11.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000171, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Ухвалою суду від 19.11.2024 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд. Відповідно до встановленого Судом порядку дослідження доказів під час судового засідання, призначеного о 12 год 00 хв 01 травня 2025 року, заплановано допит свідка сторони обвинувачення ОСОБА_7 .
14.04.2025 до Суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про допит свідка ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними) у порядку ч. 9 ст. 352 КПК України зі створенням візуальних перешкод зображення свідка з іншого приміщення суду в закритому судовому засіданні.
17.04.2025 засобами електронного зв`язку до Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 проти проведення допиту свідка ОСОБА_7 в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію.
Крім цього, 29.04.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4, який так само висловився проти проведення допиту свідка ОСОБА_7 в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію.
2. Доводи клопотання прокурора
Згідно із змістом клопотання постановою детектива до ОСОБА_7 застосовано заходи безпеки відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Наразі постанову про застосування до ОСОБА_7 заходів безпеки не скасовано. Передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» підстави для прийняття рішення про її скасування відсутні, адже кримінальне провадження триває і особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, в якому звинувачується ОСОБА_6, не встановлені.
За наведених обставин, з метою забезпечення безпеки свідка ОСОБА_7, прокурор просить провидити його допит з використанням технічних засобів з іншого приміщення суду у спосіб, що унеможливлює його візуальну ідентифікацію (створення візуальних перешкод зображення свідка).
3. Доводи заперечень захисників
Відповідно до змісту заперечень адвоката ОСОБА_5 необхідність відмови у проведення допиту свідка ОСОБА_7 в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, мотивовано таким: клопотання прокурора ОСОБА_3 не відповідає ознакам обґрунтованості, адже не містить підстав для «виняткового випадку», мова про який йде у ч. 9 ст. 352 КПК України; відсутність реальної загрози життю, здоров`ю, житлу і майну свідка ОСОБА_7 ; постанова детектива від 14.04.2024, якою застосовано заходи забезпечення безпеки, є немотивованою через відсутність даних про проведення детективом перевірки доводів про наявність реальної загрози життю і здоров`ю свідка ОСОБА_7, його житлу і майна; в матеріалах досудового розслідування та судового провадження відсутні відомості, які б свідчили про надходження погроз/звернень/повідомлень від ОСОБА_6 на адресу ОСОБА_7 незважаючи на те, що з моменту застосування заходів безпеки пройшло більше року; порушення процедури засекречення відомостей про свідка та доступу до державної таємниці, адже прокурором у судовому засіданні розголошено суду справжні анкетні дані залегендованого свідка та надано документи щодо застосування заходів безпеки для огляду у судовому засіданні.
Посилаючись на вищевикладене, а також те, що допит свідка у спосіб, що унеможливлює його візуальну ідентифікацію, значною мірою торкається гарантованого п. 1 пп. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, захисник просила відмовити у задоволенні клопотання.
У своїх запереченнях адвокат ОСОБА_4 підтримав доводи захисника ОСОБА_5 . Додатково зазначив, що посилання прокурора на ту обставину, що постанову детектива про застосування до ОСОБА_7 заходів безпеки не скасовано, є необґрунтованим. Адже під час судового розгляду лише судом, у провадженні якого перебуває ця справа, може бути прийнято відповідне рішення. Крім цього, захисник заперечив твердження прокурора про відсутність підстав для скасування заходів безпеки, оскільки прокурор не звертався до суду з клопотання про продовження строку дії обов`язків, якими б заборонялось спілкування ОСОБА_6 зі свідком ОСОБА_7 . Також прокурор не звертався до суду з окремим клопотанням про застосування заходів безпеки щодо свідка.
Водночас адвокат ОСОБА_4 наполягав на тому, що оскільки детективом не приймалось рішення щодо створення візуальних перешкод зображення свідка, то у суду відсутні підстави для допиту свідка у порядку ч. 9 ст. 352 КПК України. Зважаючи на вищевикладене просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
4. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала. Наполягала на тому, що допит свідка у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України, не перешкодить стороні захисту реалізувати своє право на допит свідка сторони обвинувачення. Пояснила, що застосування заходів безпеки відбулось за ініціативою свідка, а не органу досудового розслідування. Звернула увагу на те, що з кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 виділені матеріали досудового розслідування щодо невстановлених осіб. У зв`язку з цим стверджувала, що сторона захисту, отримавши копії відеофіксації судового засідання зможе ідентифікувати справжню особу свідка ОСОБА_7, а тому застосований захід безпеки не буде ефективним.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Наполягала на невідповідності постанови детектива від 14.04.2024 вимогам вмотивованості, з огляду на відсутність у ній відомостей про те у чому полягає реальна загроза свідку. Так само захисник стверджувала про відсутність «виключного випадку», як підстав для застосування ч. 9 ст. 352 КПК України. Звернула увагу на порушення процедури засекречення відомостей про свідка, а саме відсутності на постанові грифу «цілком таємно». Додатково наголосила, що допит свідка у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України, є зловживанням правом стороною обвинувачення. Адже у даному випадку обмежується право сторони захисту на перехресний допит, що позбавляє у повній мірі реалізувати право на захист. На підставі викладеного просила відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Наполягав на тому, що як клопотання прокурора, так і заходи забезпечення безпеки застосовані до свідка ОСОБА_7 не з метою забезпечення його безпеки, а з метою збереження конфіденційності даних про особу свідка. Звернув увагу на те, що постановою детектива від 14.04.2024 не приймалось рішення про зміну або приховування зовнішності свідка. Водночас і прокурор не звертався до судуз клопотанням про застосування додаткових заходів безпеки до свідка ОСОБА_7 . У зв`язку з цим наголосив, що звернення до суду із клопотанням про допит свідка у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України, є зловживанням правом прокурором та містить ознаки порушення права на захист.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Звернув увагу на порушенні процедури засекречення відомостей про свідка ОСОБА_7 . Додатково пояснив, що безпосередній допит свідка дає можливість не лише ставити питання свідку та слухати на них відповіді, а дозволяє бачити його реакцію з метою з`ясовування питання щодо правдивості таких відповідей. Просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
5. Оцінка та висновки Суду
Дослідивши зміст клопотання та заперечень, заслухавши позиції учасників судового засідання, Суд встановив, що єдиним доводом, яким обґрунтовується необхідність допиту свідка ОСОБА_7 у порядку, встановленому ч. 9 ст. 352 КПК України, є те, що до нього застосовано заходи безпеки, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (далі - Закон).
Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» є основним актом законодавства, яким унормовані підстави, приводи та порядок захисту учасників кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону метою заходів забезпечення безпеки є створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя. Відтак цілком логічним є те, що ст. 2 Закону закріплено право свідка (за наявності відповідних підстав) на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у ст. 1 і 7 Закону.
За змістом ч. 1 ст. 20 Закону підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки до осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров`ю, житлу і майну. Суб`єктами уповноваженими прийняти рішення про застосування заходів безпеки є слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, а також орган (підрозділ), що здійснює оперативно-розшукову діяльність (ч. 2 ст. 3 Закону). Процесуальним рішенням, яким застосовуються заходи безпеки, є мотивована постанова чи ухвала (ч. 2 ст. 22 Закону).
Згідно до ч. 3 ст. 3 Закону обов`язок щодо здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки, Державного бюро розслідувань, органи внутрішніх справ, органи Національної поліції або Національне антикорупційне бюро України, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Саме орган, який здійснює заходи безпеки, керуючись конкретними обставинами справи і необхідністю усунення існуючої загрози, визначає перелік необхідних заходів і способів їх реалізації (ч. 3 ст. 22 Закону).
Як встановлено у судовому засіданні 14.04.2024 детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 прийнято постанову, якою до свідка у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 застосовано заходи забезпечення безпеки у вигляді забезпечення конфіденційності даних про особу шляхом обмеження відомостей про особу у протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, зміни прізвища, імені, по батькові у цих документах псевдонімними, нерозголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних.
До того ж названим процесуальним рішенням постановлено забезпечити зберігання документів з дійсними анкетними даними окремо від матеріалів кримінального провадження; обмежити доступ до інформації щодо забезпечення заходів безпеки стосовно ОСОБА_7, заборонивши будь-яке розповсюдження такої інформації; здійснювати виклик до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки.
Аналіз рішення детектива свідчить про те, що його прийнято уповноваженим суб`єктом, мотиви прийняття такого рішення узгоджуються із законодавчо визначеними підставами для вжиття заходів забезпечення безпеки до осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. При цьому детективом дотримано належну процесуальну форму такого рішення.
Таким чином детектив ОСОБА_8, будучи обізнаним про вид та ступінь загрози свідку, як суб`єкт, уповноважений прийняти рішення про застосування заходів безпеки та представник органу, який здійснює заходи безпеки, керуючись конкретними обставинами справи, визначив перелік заходів безпеки необхідний та достатній для усунення загрози свідку. При цьому до таких заходів детективом не віднесено необхідність проведення процесуальних дій зі свідком поза його візуальним спостереженням іншими учасниками кримінального провадження чи з використанням технічних засобів, які унеможливлюють його ідентифікацію.
Частина 9 ст. 352 КПК України уповноважує суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка прийняти рішення про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію. Водночас названа норма наголошує на тому, що таке рішення може бути прийняте у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка.
Законодавчий припис щодо винятковості покладає на суд обов`язок пересвідчитись у наявності такої загрози свідку, що виправдовує застосування порядку проведення його допиту, який фактично ставить сторону захисту у нерівне порівняно зі стороною обвинувачення становище, в тому числі позбавляє можливості дискредитації свідка сторони обвинувачення. Відсутність доказів, які б свідчили про небезпеку для свідка, виключає можливість суду ухвалити рішення про спеціальний порядок допиту свідка із застосуванням заходів безпеки.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що детективом не застосовано до свідка ОСОБА_7 захід безпеки, який би передбачав можливість проведення процесуальних дій зі свідком поза його візуальним спостереженням, а Суду не надано докази, які б свідчили про наявність актуальної загрози свідку, про які повідомив би орган, що здійснює заходи безпеки або свідок, відсутні підстави для застосування до свідка ОСОБА_7 порядку проведення його допиту, визначеного ч. 9 ст. 352 КПК України.
За наведених обставин у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про допит свідка у порядку ч. 9 ст. 352 КПК України належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 336, 352, 369-372 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді ОСОБА_3 про допит свідка у порядку ч. 9 ст. 352 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному 11.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000171.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_9