- Головуючий суддя (ВАКС): Ткаченко О.В.
Справа № 991/2364/23
Провадження № 1-кс/991/3543/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
13 травня 2025 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2 .
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Об`єднане кримінальне провадження за № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року та № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Обвинувачений ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (інша інформація у заяві відсутня); обвинувачений ОСОБА_4, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (інша інформація у клопотанні відсутня); обвинувачений ОСОБА_5, народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (інша інформація у клопотанні відсутня); обвинувачений ОСОБА_6, народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (інша інформація у клопотанні відсутня); обвинувачений ОСОБА_7, народився ІНФОРМАЦІЯ_5 (інша інформація у клопотанні відсутня); обвинувачений ОСОБА_8, народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (інша інформація у клопотанні відсутня); обвинувачена ОСОБА_9, народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 (інша інформація у клопотанні відсутня); обвинувачений ОСОБА_10, народився ІНФОРМАЦІЯ_6 (інша інформація у клопотанні відсутня); обвинувачена ОСОБА_11, народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 (інша інформація у клопотанні відсутня); обвинувачений ОСОБА_12, народився ІНФОРМАЦІЯ_8 (інша інформація у клопотанні відсутня); обвинувачений ОСОБА_13, народився ІНФОРМАЦІЯ_9 (інша інформація у клопотанні відсутня); обвинувачена ОСОБА_14, народилась ІНФОРМАЦІЯ_10 (інша інформація у клопотанні відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (обвинувачений ОСОБА_6 ).
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 (надалі - прокурор САП);
Сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_12 ; захисники ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 (без повноважень).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_22 від розгляду об`єднаної справи № 991/2364/23 у кримінальних провадженнях за № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022.
Питання про відвід вирішується за заявою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_19 .
Встановлені суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Суддя встановив.
18 квітня 2025 року до провадження судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_23 надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_19 про відвід судді ОСОБА_22, яка обґрунтована наступним.
У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_22, суддів ОСОБА_24 та ОСОБА_25 знаходиться об`єднана справа № 991/2364/23 за матеріалами кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022. В межах обох кримінальних проваджень ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
09 квітня 2025 року Вищим антикорупційним судом постановлено ухвалу про призначення судового розгляду в об`єднаній справі у відкритому судовому засіданні одноособово суддею ОСОБА_22 .
Адвокат ОСОБА_19 зазначає, що здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6 з 20.03.2023, а тому не мала можливості ознайомитися з матеріалами досудового розслідування на стадії досудового розслідування, оскільки обвинувальний акт в кримінальному провадженні за № 52017000000000209 від 24.03.2017 був скерований до суду - 15.03.2023, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22.09.2022-02.01.2024. У зв`язку з чим, 07 лютого 2025 року вона звернулась до прокурора САП з клопотанням про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а 18 березня 2025 року подала аналогічне клопотання до Національного антикорупційного бюро України, проте зазначені клопотання не були задоволені.
Після чого, 14 березня 2025 року, адвокат ОСОБА_19 звернулась до колегії суддів Вищого антикорупційного суду, яка здійснює розгляд об`єднаної справи № 991/2364/23, з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, в якому просила надати тимчасовий доступ до матеріалів зазначених кримінальних проваджень (матеріалів досудового розслідування) з можливістю зняття фотокопій. Проте, ухвалою від 09 квітня 2025 року колегія суддів, до складу якої входить суддя ОСОБА_22, відмовила в задоволенні вищевказаного клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. Підставою для відмови стало те, що адвокат ОСОБА_26, який також є захисником ОСОБА_6 та працює в Адвокатському об`єднанні « Креденс » разом із адвокатом ОСОБА_19, на стадії досудового розслідування отримав доступ до матеріалів досудового розслідування.
Отже, колегія суддів остаточно позбавила адвоката ОСОБА_19 можливості реалізувати право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у вищевказаних кримінальних провадженнях, а відтак і здійснювати якісний та ефективний захист ОСОБА_6 .
Також, адвокат ОСОБА_19 у заяві про відвід зазначає, що 09 грудня 2024 року вона подала до суду клопотання про повернення обвинувальних актів у кримінальних провадженнях № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022, яке обґрунтувала, зокрема, тим, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000209 направлено до суду без розписок підозрюваних про його отримання, що суперечить ч. 4 ст. 291, ч. 1 ст. 293 КПК України. Проте, ухвалою від 06 лютого 2025 року колегія суддів відмовила у задоволенні цього клопотання, посилаючись на те, що 14 березня 2023 року захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_26 отримав особисто копії обвинувального акта з додатками; внаслідок особистої неявки підозрюваного ОСОБА_6 14.03.2023 до прокурора, цього ж дня обвинувальний акт разом з додатками був направлений засобами поштового зв`язку на адресу за місцем проживання ОСОБА_6 .
Викладені обставини, на думку адвоката, ставлять під сумнів безсторонність та неупередженість судді ОСОБА_22, а також викликають побоювання щодо відсутності у судді об`єктивності при розгляді справи № 991/2364/23, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України також є підставою для відводу.
У зв`язку з чим, адвокат ОСОБА_19 просить відвести суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_22 від розгляду об`єднаної справи № 991/2364/23 у кримінальних провадженнях за № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022.
На підтвердження зазначених обставин адвокат ОСОБА_19 долучила до заяви про відвід копії таких матеріалів: клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів від 14 березня 2024 року з додатками; клопотання про долучення доказів до матеріалів судової справи від 26 березня 2025 року з додатками; клопотання про долучення доказів до матеріалів судової справи від 09 квітня 2025 року з додатками тощо.
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_22, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, проте не скористалася своїм правом на надання пояснень з приводу заявленого відводу.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_15 заперечував щодо задоволення заяви про відвід.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_19 заяву про відвід підтримала і просила відвести суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_22 від розгляду об`єднаної справи № 991/2364/23.
Захисники ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_21 заяву про відвід підтримали, а обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_12 поклалися на розсуд суду.
Суддя дослідив заяву про відвід з доданими матеріалами та заслухав думки сторони обвинувачення та захисту.
Мотиви, з яких суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України: «Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 КПК України: «Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону».
Відповідно до вимог п. п.1-5 ч. 1 ст. 75 КПК України: «Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 80 КПК України: «За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»: «Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання».
У рішенні Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року, зазначається, що як правило безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
Коли вирішується, чи є в цьому випадку законні підстави побоюватися, що конкретному органу не вистачає неупередженості, то позиція тих, хто про це стверджує, важлива, але не є визначальною. Визначальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно виправданими (рішення ЄСПЛ у справах «Кипріано проти Кіпру», «Феррантеллі та Сантангело проти Італії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
З огляду на викладене вище, суддя погоджується з тим, що особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлено на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо його неупередженості. Разом із тим, сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись на тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.
Зі змісту заяви видно, що судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_22 був заявлений відвід у зв`язку з наявністю підстав, які викликають сумнів у її неупередженості, а саме:
- позбавлення адвоката ОСОБА_19 можливості ознайомитися з матеріалами кримінальних проваджень (матеріалами досудового розслідування);
- постановлення колегією суддів Вищого антикорупційного суду ухвали від 06.02.2025 про відмову в задоволенні клопотання про повернення обвинувальних актів.
Стосовно мотивів захисниці щодо упередженості судді ОСОБА_22 пов`язаної із постановленням ухвали від 06 лютого 2025 року, суддя зазначає, що зазначені доводи ґрунтуються на незгоді захисника ОСОБА_19 з рішенням колегії суддів Вищого антикорупційного суду, що не може слугувати підставою для відводу судді від розгляду справи, оскільки не свідчить про її упередженість. Суд не може погодитися також і з тим, що відмова у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта у даному випадку (з огляду на відсутність розписки про його вручення обвинуваченому ОСОБА_6 ) свідчить про порушення його права на захист, оскільки сторона захисту свідомо обрала такий спосіб захисту його права, як звернення до суду з клопотанням про повернення обвинувального акта, яке і було вирішено судом. Суддя вважає за необхідне зазначити, що кримінальне процесуальне законодавство не наділяє суддю повноваженнями здійснювати перевірку та оцінку рішень, які приймалися суддею, якому заявлено відвід.
Здійснюючи оцінку обґрунтованості заяви у частині позбавлення можливості ознайомитися з матеріалами кримінальних проваджень, слід виходити з того, що після призначення справи до судового розгляду саме на головуючого суддю, якою на той час була суддя ОСОБА_22, покладається обов`язок забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання, що видно зі змісту ст. ст. 7, 20, 22 і ч. 2 ст. 317 КПК України. Дослідивши додані до заяви про відвід матеріали, суддя звертає увагу на те, що адвокат ОСОБА_19 не зверталась, в порядку ч. 2 ст. 317 КПК України, з клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Разом з тим, заявлене останньою клопотання про надання тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження за своєю сутністю у даному випадку мало на меті та було спрямовано на досягнення у кінцевому рахунку можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, що є складовою права на захист, хоча й не відповідало цьому за обраною захисницею процесуальною формою. В той же час, матеріали заяви про відвід не містять відомостей, які б свідчили про те, що головуюча суддя ОСОБА_22 вчинила дії, спрямовані на забезпечення адвокату ОСОБА_19 можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження або створила необхідні умови для реалізації захисницею такого процесуального права, що може вплинути на забезпечення права на захист обвинуваченого ОСОБА_6 .
Під час розгляду заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Отже, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим і не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінене як порушення права особи на справедливий суд (справи «Білуха проти України», «Ветштайн проти Швейцарії»). Як роз`яснив ЄСПЛ у рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», у демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру, тобто кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу.
З огляду на викладене, суддя вважає, що у заяві адвоката ОСОБА_19 про відвід судді ОСОБА_22 не зазначено обставин, які б беззастережно свідчили про її упередженість, але враховуючи сумніви сторони захисту у її безсторонності, які пов`язуються заявницею з порушенням права обвинуваченого на захист, що виявилося у незабезпеченні її права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (не створенні необхідних умов для реалізації цього права), а також висновки Європейського суду з прав людини, які визнаються як джерело права у кримінальному судочинстві, суддя приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_22 від розгляду об`єднаної справи № 991/2364/23 у кримінальних провадженнях за № 52017000000000209 від 24.03.2017 року та № 52022000000000276 від 22.09.2022 року.
Суддя також вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»), у зв`язку з чим решта доводів і аргументів сторін кримінального провадження не мають значення для вирішення цієї заяви про відвід.
Крім того, на переконання судді, задоволення відводу має запобігти існуванню у сторонніх спостерігачів сумнівів щодо неупередженості суду у цьому об`єднаному кримінальному провадженні, надати імпульс на покращення довіри суспільства до антикорупційної судової системи України і здійснити позитивний вплив на стан протидії корупційним проявам у державі.
Слідчий суддя, з огляду на викладене і керуючись положеннями ст. ст. 76, 80, 81 КПК України дійшов висновку про те, що заяву про відвід судді ОСОБА_22 слід задовольнити.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки судді [3-1].
Суддя постановив.
Заяву адвоката ОСОБА_19 про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_22 - задовольнити.
Відвести суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_22 від участі в об`єднаному кримінальному провадженні за № 52017000000000209 від 24.03.2017 року і за № 52022000000000276 від 22.09.2022 року у справі за № 991/2364/23 (провадження номер 1-кп/991/135/23).
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3-2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1