- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/12482/24
Провадження 1-кп/991/120/24
У Х В А Л А
09 травня 2025 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання свідка ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними) про проведення його допиту у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000171, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Ухвалою суду від 19.11.2024 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд.
Наступне судове засідання Судом призначено о 08 год 10 хв 09.05.2025, в яке у порядку, передбаченому п. «г» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», викликано для допиту свідка сторони обвинувачення ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними).
08.05.2025 до канцелярії Вищого антикорупційного суду детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 скеровано клопотання свідка ОСОБА_7 про проведення його допиту у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України.
2. Доводи клопотання свідка
Відповідно до клопотання свідком у порядку, передбаченому п. «г» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», отримано повістку про виклик у судове засідання, призначене на 09.05.2025. У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення безпеки, ОСОБА_7 порушив перед судом питання про проведення його допиту у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України, а також застосування щодо нього додаткових заходів безпеки, передбачених п. «ж», «з» ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», а саме: забезпечення конфіденційності відомостей про особу та закритий судовий розгляд.
В обґрунтування клопотання свідок послався на те, що його заява про вчинення кримінального правопорушення від 11.04.2024 була підставою для початку досудового розслідування. Крім цього, за твердженням свідка, активна участь у кримінальному провадженні загрожує його життю та здоров`ю, спричиняє ризики застосування щодо нього заходів впливу як самим ОСОБА_6, так і особами, в інтересах яких діяв останній.
Ба більше, ОСОБА_7 акцентував увагу на тому, що у зв`язку з необхідністю надання викривальних показань у суді, на теперішній час відповідний ризик не лише не втратив актуальність, а навпаки збільшився. Наголосив, що сторона захисту активно намагається з`ясувати його анкетні дані, розпізнати обличчя, встановити місце роботи та проживання. Звернув увагу ймовірні випадки стеження за ним біля будинку та роботи.
За наведених обставин, свідок послався на сприйняття як реальної загрози його життю і здоров`ю та наявність підстав для його допиту в закритому судовому засіданні з використанням технічних засобів, з іншого приміщення суду, у спосіб, що унеможливлює візуальну ідентифікацію.
3. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання свідка підтримала. Зазначила про те, що відомості викладені у клопотанні є достатніми для застосування спеціального порядку допиту свідка, передбаченого ч. 9 ст. 352 КПК України. Наполягала на тому, що фактичні обставини, про які зазначає свідок узгоджуються із матеріалами досудового розслідування дослідженими під час судового розгляду.
Додатково пояснила, що з кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 виділені матеріали досудового розслідування щодо невстановлених осіб. Таке кримінальне провадження триває і особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, в якому звинувачується ОСОБА_6, не встановлені. Таким чином підсумувала, що ідентифікація особи свідка ОСОБА_7 стороною захисту призведе до інформування про такого свідка невстановлених досудовим розслідуванням осіб. У зв`язку з чим реальна загроза життю і здоров`ю свідка може перетворитися у безпосередні наслідки для нього.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання свідка. Зазначила про те, що питання щодо допиту свідка ОСОБА_7 у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України, вирішено ухвалою від 01.05.2025. Наполягала на тому, що сторона обвинувачення намагається домогтися перегляду остаточного рішення суду, на підставі штучно створених умов.
Додатково звернула увагу на те, що активна участь заявника у кримінальному провадженні, мова про яку йде у клопотанні, суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Наполягала на тому, що клопотання свідка є необґрунтованим, складання та підписання такого клопотання безпосередньо свідком є сумнівним. У зв`язку з цим просила відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання свідка. Наполягав на тому, що у розумінні ч. 3 ст. 3 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» детектив ОСОБА_8 не є органом, який здійснює заходи безпеки. Крім цього зауважив, що КПК України не передбачає застосування такого способу ідентифікації свідка перед направленням клопотання до суду, як встановлення особи детективом Національного антикорупційного бюро України. Звернув увагу, що у клопотанні свідка не порушено питання про застосування щодо нього заходу безпеки, який би перешкоджав його візуальній ідентифікації. На підставі викладеного, з урахуванням ухвали від 01.05.2025, просив клопотання свідка залишити без задоволення.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання свідка. Наполягав на тому, що питання щодо допиту свідка у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України, вирішено ухвалою від 01.05.2025. Посилався на необґрунтованість такого клопотання та стверджував, що таким чином сторона обвинувачення намагається оскаржити остаточне рішення суду. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні клопотання.
4. Оцінка та висновки Суду
Дослідивши зміст клопотання, заслухавши позиції учасників судового засідання, Суд встановив таке.
За змістом ч. 2 ст. 84, ч. 1 ст. 95 КПК України процесуальним джерелом доказів, зокрема є показання свідків.
Суд на стадії судового розгляду отримує показання від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 ст. 23 КПК України).
Процедуру допиту свідка під час судового розгляду унормовано ст. 352 КПК України. При цьому частиною 9 згаданої норми встановлено спеціальний порядок допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює ідентифікацію свідка та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. Такий порядок допиту свідка може застосовуватись у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка.
Базовим нормативно-правовим актом у сфері забезпечення безпеки учасників кримінального провадження є Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону метою заходів забезпечення безпеки є створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя. Відтак цілком логічним є те, що ст. 2 Закону закріплено право свідка (за наявності відповідних підстав) на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у ст. 1 і 7 Закону.
За змістом ч. 1 ст. 20 Закону підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки до осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров`ю, житлу і майну. Суб`єктами уповноваженими прийняти рішення про застосування заходів безпеки є слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, а також орган (підрозділ), що здійснює оперативно-розшукову діяльність (ч. 2 ст. 3 Закону). Процесуальним рішенням, яким застосовуються заходи безпеки, є мотивована постанова чи ухвала (ч. 2 ст. 22 Закону).
Згідно до ч. 3 ст. 3 Закону обов`язок щодо здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки, Державного бюро розслідувань, органи внутрішніх справ, органи Національної поліції або Національне антикорупційне бюро України, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Саме орган, який здійснює заходи безпеки, керуючись конкретними обставинами справи і необхідністю усунення існуючої загрози, визначає перелік необхідних заходів і способів їх реалізації (ч. 3 ст. 22 Закону).
Як встановлено Судом, у зв`язку з поданням клопотання свідком ОСОБА_7 про його допит у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України, до режимно-секретного відділу Вищого антикорупційного суду скеровано оригінал постанови детектива Національного антикорупційного бюро України, а також додаткові матеріали.
Із змісту вказаної постанови вбачається, що на підставі положень Закону до свідка ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними) застосовано заходи забезпечення безпеки, у тому числі забезпечення конфіденційності даних про особу свідка та проведення процесуальних дій зі свідком у порядку, який унеможливлює його візуальну ідентифікацію. Крім цього відповідно до постанови здійснення заходів безпеки покладено на детектива ОСОБА_8 .
Аналіз вищеназваного рішення детектива свідчить про те, що його прийнято уповноваженим суб`єктом. При цьому детективом дотримано належну процесуальну форму такого рішення. Привід та підстава такого рішення узгоджуються із законодавчо визначеними приводами та підставами для вжиття заходів забезпечення безпеки до осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, та підтверджуються долученими до постанови матеріалами.
Вищенаведене у сукупності з доводами наведеними у клопотанні свідка ОСОБА_7 переконує Суд у наявності підстав для застосування спеціального порядку допиту свідка, передбаченого ч. 9 ст. 352 КПК України, з метою забезпечення його безпеки. З цих самих підстав виправданим та таким, що узгоджується з п. 5 ч. 2 ст. 27 КПК України, Суд вважає проведення допиту у закритому судовому засіданні.
Разом з цим, Суд не вбачає підстав для застосування до свідка ОСОБА_7 заходу забезпечення безпеки у вигляді забезпечення конфіденційності даних про особу. Адже як постановою детектива ОСОБА_8 від 14.04.2024, так і постановою, дослідженою Судом у режимно-секретного відділу Вищого антикорупційного суду, до свідка ОСОБА_7 він вже застосований. При цьому докази, які б свідчили про недієвість чи недостатність застосованого заходу безпеки, Суду надано не було. За наведених обставин у задоволенні клопотання свідка у цій частині Суд відмовляє.
Оцінюючи доводи сторони захисту, наведені в обґрунтування необхідності відмови у задоволенні клопотання свідка Суд зазначає таке.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу остаточності рішення (res judicata). Зміст зазначеного принципу полягає у тому, що жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення (п. 61 - 62 рішення у справі «Brumarescu v. Romania», заява № 28342/95; п. 46 рішення у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13). Водночас порушення цього принципу матиме місце у випадку якщо перегляду домагатиметься одна із сторін справи, у якій постановлено остаточне рішення, питання стосуватиметься того самого предмету спору, а доводи сторін ґрунтуватимуться на тих самих обставинах.
У цьому випадку Суд не вбачає порушення принципу остаточності рішення. Адже відповідно до положень п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України свідок є окремим учасником кримінального провадження. При цьому свідок поряд із сторонами кримінального провадження наділений самостійним правом клопотати перед судом про свій допит у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України.
Таким чином факт попереднього звернення прокурора із клопотанням про допит свідка у порядку, передбаченому ч. 9 ст. 352 КПК України, не може позбавляти свідка ОСОБА_7 права самостійно звернутись до суду із клопотанням про його допит у порядку, який забезпечує безпеку. Ба більше, фактичні обставини наведені у клопотанні свідка, обсяг доказів, досліджених Судом, є відмінним від тих, що були предметом попереднього розгляду.
Крім цього, Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що у розумінні ч. 3 ст. 3 Закону детектив ОСОБА_8 не є уповноваженим суб`єктом на здійснення заходів безпеки. Зазначене пояснюється тим, що кримінальне провадження, у межах якого винесено постанову, належить до підслідності Національне антикорупційне бюро України і на детектива ОСОБА_8, як представника Національного антикорупційного бюро України, процесуальним рішенням покладено обов`язок щодо здійснення заходів безпеки.
У зв`язку з викладеним, враховуючи, що свідок ОСОБА_7 є особою зі зміненими анкетними даними, факт скерування детективом ОСОБА_8 клопотання свідка до суду узгоджується не тільки з метою застосування заходів забезпечення безпеки, їх спрямованістю на захист життя, житла, здоров`я та майна учасника кримінального провадження, а й здоровим глуздом. В іншому випадку свідок був би позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним клопотанням через неможливість підтвердити свої несправжні (змінені) анкетні дані, що вимагало б розкриття його дійсної особи та робило б марним та беззмістовним застосуванні до нього заходи забезпечення безпеки.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 336, 352, 369-372 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити частково клопотання свідка ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними) про проведення його допиту у порядку ч. 9 ст. 352 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному 11.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000171.
Провести допит свідка ОСОБА_7 в закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення Вищого антикорупційного суду, розташованого за адресою: місто Київ проспект Берестейський 41), у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію його зовнішності, але забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання та слухати відповіді на них.
Здійснити судовий виклик свідка ОСОБА_7 через Національне антикорупційне бюро України.
Доручити Національному антикорупційному бюро України забезпечити прибуття свідка ОСОБА_7 для його допиту як свідка.
Зобов`язати уповноважену особу - секретаря судового засідання Вищого антикорупційного суду, який має допуск до державної таємниці, здійснити дії, передбачені абз. 2 ч. 7 ст. 336 КПК України, та перебувати поряд зі свідком до закінчення судового засідання.
Копію ухвали направити до Національного антикорупційного бюро України та керівникові апарату Вищого антикорупційного суду, для організації її виконання у відповідних частинах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_9