- Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.
Справа № 623/261/19
Провадження №11-кп/991/63/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5,
ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисників ОСОБА_7,
ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
прокурора ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у провадженні за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисників ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2024 року у кримінальному провадженні № 52018000000000291 від 23 березня 2018 року,
УСТАНОВИЛА:
Вироком Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2024 року:
ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 2 (два) роки і конфіскацією належного йому майна. До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави в розмірі 63 060 грн. залишено в силі, покладено процесуальні обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.
ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців без конфіскації майна. До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави в розмірі 38 420 грн залишено в силі.
Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 39 710 грн 60 коп.
Вирішено питання про речові докази та стосовно майна, на яке накладено арешт.
Не погодившись з указаним рішенням, обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисники ОСОБА_8, ОСОБА_7 звернулись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами.
У ході розгляду відповідних апеляційних скарг захисник ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 75 КПК України звернувся до суду з усною заявою про відвід колегії суддів у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у зв`язку з протиправним, на його думку, встановленням регламенту для оголошення змісту клопотання про зміну застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу, обмеженням колегією суддів часу для пояснень захисника при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу, несвоєчасним початком розгляду справи.
Заслухавши думки захисника ОСОБА_7, який підтримав заяву про відвід, думку прокурора ОСОБА_9, який заперечив проти задоволення заяви про відвід, колегія суддів дійшла таких висновків.
Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України). Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З метою забезпечення дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід колегії суддів, який, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, повинен бути вмотивованим. Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75, 76 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ст. 81 КПК України).
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). А тому, вирішуючи питання щодо заявленого підозрюваною відводу, колегія суддів бере до уваги практику ЄСПЛ.
Так, у рішенні ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11) зазначається, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення ЄСПЛ у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). При визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).
Тобто, особиста безсторонність суду презюмується доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді чи колегії суддів. Захисником ОСОБА_7 не наведено будь-яких фактичних обставин, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості колегії суддів у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Під час оголошення змісту клопотання про зміну застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу та заявлення відводу колегії суддів, ОСОБА_7 вчиняв дії, які містили ознаки прояву неповаги до суду: не виконував розпорядження головуючого; не реагував на зауваження головуючого, зокрема, у зв`язку із його висловлюваннями на адресу суду; порушував порядок під час судового засідання, перешкоджав іншим учасникам відповідати на запитання головуючого. Головуючий неодноразово ініціював занесення в журнал судового засідання зауваження захиснику ОСОБА_7 за невиконання розпоряджень головуючого та порушення порядку.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою розгляд справи має відбуватися у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.
Одним із проявів безпідставного затягування розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку є умисне вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи (постанова ВП ВС від 12 грудня 2024 року (справа № 990SCGC/20/24, провадження № 11-222сап24).
Також, колегія суддів відхиляє доводи щодо несвоєчасного початку розгляду справи та спізнення колегії в судове засідання більше ніж на 15 хв., оскільки, як вбачається із Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судове засідання 12.05.2025 було призначено на 09 год 15 хв, в той час як згідно Журналу обліку відвідувачів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду захисник ОСОБА_7 з`явився в приміщенні суду лише о 09 год 34 хв.
Заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.
За таких обставин колегія суддів вважає, що наведена захисником ОСОБА_7 в обґрунтування заяви по відвід інформація колегії суддів не містить підстав, передбачених статтями 75, 76, 77, 79 КПК України, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 75, 76, 77, 79, 81 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3