- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/9167/24
Провадження 1-кп/991/103/24
У Х В А Л А
іменем України
12 травня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1,
за участю секретаря ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_6,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 358 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 358 КК України.
1.1. Прокурор подала клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 .
1.2. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 у справі №991/10280/23 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 100 000 000 гривень та покладено ряд процесуальних обов`язків. ОСОБА_4 24.11.2023 звільнений з-під варти у зв?язку із внесенням застави. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.09.2024 у вказаній справі змінено застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід шляхом зменшення розміру застави до 29 723 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 001 244 гривень. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.01.2025 розмір застави зменшено до 89 001 244 гривень.
1.3. Ухвалами суддів Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.03.2025 у справі №991/9167/24 продовжено ряд обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.
1.4. Прокурор зазначила, що метою продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків є забезпечення виконання покладених процесуальних обов`язків і запобігання спробам:
- переховуватися від суду;
- незаконно впливати на свідків.
1.5. Посилаючись на вказані ризики, прокурор просила продовжити на два місяці дію обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .
2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про продовження строку обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, просила його задовольнити.
2.2. Захисник ОСОБА_7 заперечила проти задоволення клопотання прокурора. Повторила доводи, які неодноразово висловлювала під час розгляду попередніх клопотань про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 . Зазначила, що суд дослідив ряд документів, з яких на момент реєстрації кримінального провадження відсутні відомості про ОСОБА_4 як про кінцевого бенефіціара, що спростовує наявність ризиків кримінального провадження. Наголосила, що прокурор не долучила до клопотання жодного додатку, що може свідчити про наявність ризиків відповідно до вимог КПК України. Ураховуючи стадію судового розгляду і долучені прокурором документи, сторона захисту позбавлена можливості погодити спільну позицію із ОСОБА_12 з огляду на заборону спілкування із нею. Тому обов`язок не спілкуватися з ОСОБА_12 обмежує право на захист.
2.3. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
2.4. Захисник ОСОБА_8 заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що наявність значних майнових ресурсів, про які стверджує прокурор, суперечить можливості обвинуваченого покинути територію України. Неявка свідків під час досудового розслідування не може впливати на існування ризику незаконного впливу свідків.
2.5. Інші учасники судового провадження підтримали позицію сторони захисту.
3. Заслухавши учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 у справі № 991/10280/23 клопотання детектива Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_24, погоджене прокурором САП ОСОБА_3, задоволено частково. Вказаною ухвалою застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 100 000 000 грн.
3.2.На депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду 24.11.2023 внесено кошти в сумі 100 000 000 гривень у якості застави за ОСОБА_4 .
3.3. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.09.2024 у справі № 991/9167/24 частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_25 про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави з 100 000 000 грн до 90 001 244 грн (т.4 а.с.27-29).
3.4. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.01.2025 у справі № 991/9167/24 частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_25 про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави з 90 001 244 грн до 89 001 244 грн (т.14 а.с.2-4).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.03.2025 продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, до 13.05.2025 включно, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.
У вказаній ухвалі Суд встановив актуальність ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків (т.15 а.с.150-152).
3.5. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.
3.6. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.7. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.8. Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.
3.9. Це кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, а саме дослідження доказів, ОСОБА_4 має процесуальний статус обвинуваченого. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у ст. 178 КПК України, та обґрунтовані прокурором ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Під час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених обов`язків Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а учасники не можуть ставити під сумнів висновки, покладені в основу відповідного судового рішення. Таким чином, дослідження та оцінка доказів, на підставі яких судом прийнято рішення про застосування запобіжного заходу, не належить до предмету розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків.
3.10. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх ймовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
3.11. Залишаючись послідовним у мотивах, викладених у попередніх ухвалах від 27.09.2024, 31.10.2024, 06.12.2024, 17.01.2025, 13.03.2025 Суд, з урахуванням ходу судового розгляду, доходить висновку, що актуальними залишаються ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків. У клопотанні про продовження строку дії покладених обов`язків, крім загальних відомостей, зазначених у КПК України, повинен міститися виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше продовження (ч. 3 ст. 199 КПК України). Учасники кримінального провадження не надали жодних нових обставин, які можуть свідчити про посилення або зменшення цих ризиків. Звернення прокурора фактично із аналогічними мотивами для продовження строку дії обов`язків не свідчить, що ризики кримінального провадження могли зменшитися. Суд, постановляючи рішення, не позбавлений можливості з урахуванням обставин справи та викладу клопотання надати власну оцінку доводам учасників судового провадження. З огляду на те, що висловлені мотиви прокурора залишаються сталими протягом судового розгляду, за відсутністю відомостей, які можуть свідчити про інше, Суд дійшов висновку, що заявлені ризики не зменшилися. Причому Суд у межах цього провадження неодноразово надавав оцінку динамічності ризиків кримінального провадження, пов`язаній із зміною стадій провадження.
Суд надав вичерпну оцінку більшості тверджень учасників судового провадження в попередніх судових рішеннях. Постійне дублювання одних і тих самих мотивів призводить до нескінченого круговороту перегляду аналогічних тверджень, які зумовлюють безпідставне і невиправдане затягування як розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, так і самого судового процесу. З огляду на це, Суд дійшов висновку не надавати окремим посиланням повторної оцінки.
Суд не враховує також посилання сторони захисту стосовно відсутності додатків до клопотання, оскільки Суд під час неодноразового розгляду попередніх клопотань дослідив докази, якими прокурор обґрунтовувала продовження строку дії обов`язків та які містяться в матеріалах судової справи.
3.12. Повертаючись до заявлених ризиків, Суд зазначає, що ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованого діяння в їх сукупності. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Санкція цієї статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Причому ч. 4 ст. 369 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду. Суд сприймає доводи сторони обвинувачення на наявність достатніх майнових ресурсів, які забезпечують потенційну можливість переховування від суду. Причому сторони не надають нових обставин, які можуть свідчити про суттєву зміну майнового стану обвинуваченого з моменту застосування запобіжного заходу або останнього продовження обов`язків. Крім цього, Суд не вбачає суперечностей в оцінці майнового стану обвинуваченого і його можливості переховуватися від суду.
3.13. Суд зазначає про актуальність ризику впливу обвинуваченого на свідків. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду (дослідження доказів). З огляду на те, що прокурор сформувала і надала перелік свідків, обвинувачений володіє відомостями про них та їх показання, надані під час досудового розслідування. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Сторона захисту вкотре не надала нових аргументів для зміни попереднього висновку Суду щодо заборони спілкуватися із ОСОБА_12 . Суд наголошує, що ОСОБА_12 не є обвинуваченою в цьому кримінальному провадженні, тому заборона спілкування з нею не є втручанням у право на захист. Водночас, захисники обвинуваченого, не позбавлені можливості отримувати від ОСОБА_12 як від представника юридичної особи будь-яку інформацію, необхідну для здійснення захисту ОСОБА_4 .
3.14. Суд вкотре звертає увагу на безпідставність доводів сторони захисту щодо формулювання обов`язку здати на зберігання свій паспорт. Системний аналіз положень КПК України свідчить, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим і підлягає врахуванню учасниками для формування подальшої стратегії, зокрема і в контексті підготовки до розгляду аналогічних клопотань про продовження строку дії обов`язків. Постійне ігнорування висновків суду щодо оцінки доводів сторін без надання нових обставин може сприйматися як умисне затягування судового розгляду. Так, в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 31.10.2024 надана оцінка всім аргументам стосовно неможливості сформувати вказаний обов`язок таким чином, як запропоновано стороною захисту.
4. Ураховуючи викладене, Суд доходить висновку, що покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченого і здатні запобігти встановленим ризикам. Продовжуючи строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, Суд виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 331, 372, 376, 392 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов`язків задовольнити.
2.Продовжити до 12.07.2025 включно обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_26