- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/9167/24
Провадження 1-кп/991/103/24
У Х В А Л А
іменем України
12 травня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1,
за участю секретаря ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5, у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_6, громадянина України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 358 КК України.
1.1. Прокурор подала клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 .
1.2. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.04.2024 у справі №991/2573/24 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 20 млн грн із покладенням ряду процесуальних обов`язків. ОСОБА_5 26.04.2024 звільнений з-під варти у зв?язку із внесенням застави. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.01.2025 розмір застави зменшено до 19 500 000 гривень.
1.3. Ухвалами Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.03.2025 у справі №991/9167/24 продовжено ряд обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.
1.4. Прокурор зазначила, що метою продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 процесуальних обов`язків є забезпечення виконання покладених процесуальних обов`язків і запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому кримінальному провадженні.
2. У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5, просила його задовольнити.
2.2. Захисник ОСОБА_10 не заперечив щодо продовження обов`язків. Просив не застосовувати обов`язок не відлучатися із міста Києва та Київської області, оскільки обвинувачений має професійні та сімейні потреби для виїзду.
2.3. Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника. Підтвердив потребу розширити можливість вільно пересуватися територією України.
2.4. Інші учасники судового провадження, крім захисника ОСОБА_7, яка заперечила проти клопотання, підтримали позицію сторони захисту.
3. Заслухавши учасників, дослідивши клопотання, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.04.2024 у справі №991/2573/24 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 20 000 000 грн (т. 12 а.с.90-99). На виконання вказаної ухвали ОСОБА_24 25.04.2024 внесла заставу у розмірі 20 000 000 грн (т. 12 а.с.116-117).
3.2. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.01.2025 у справі №991/9167/24 частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави з 20 000 000 гривень до 19 500 000 гривень (т. 14 а.с.35-37).
3.3. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.03.2025 продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5, до 13.05.2025 включно, а саме:
-прибувати до суду за кожним викликом;
-не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
-здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.
У вказаній ухвалі Суд встановив існування двох ризиків переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків (т. 16 а.с.88-90).
3.4. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.
3.5. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.6. Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.
3.7. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.8. Це кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, а саме дослідження доказів сторони обвинувачення, ОСОБА_5 має процесуальний статус обвинуваченого. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у ст. 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Під час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених обов`язків Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а учасники не можуть ставити під сумнів висновки, покладені в основу відповідного судового рішення.
3.9. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
3.10. Залишаючись послідовним у мотивах, викладених у попередніх ухвалах від 23.10.2024, 06.12.2024, 22.01.2025, 20.03.2025 з урахуванням наявних обставин, пов`язаних із розглядом кримінального провадження, Суд доходить висновку, що актуальними залишаються ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків. Учасники кримінального провадження не надали жодних нових обставин, які можуть свідчити про посилення або зменшення цих ризиків. Причому сам перебіг судового розгляду і виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків не може автономно від інших обставин справи свідчити про безумовне зменшення ризиків. Суд неодноразово протягом судового розгляду надавав оцінку динамічності існування ризиків кримінального провадження, пов`язаній із зміною стадій провадження.
3.11. Ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5, суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованого діяння в їх сукупності. Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 358 КК України. Санкція ч. 4 ст. 369 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. При чому ст. 369 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
Суд враховує, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
У попередніх судових рішеннях Суд наголошував, що «заборона» не відлучатися за межі м. Києва та Київської області є відносною, оскільки перебуває під судовим контролем. Сторона захисту, стверджуючи про необхідність відлучатися за межі Києва та Київської області з огляду на виробничі потреби та/або сімейні обставини, не надавала належних підтверджень і жодного разу не зверталась до суду за відповідним дозволом. Разом із тим, з урахуванням перебігу судового розгляду Суд вважає за можливе розширити вказаний обов`язок, обмеживши пересування обвинуваченого ОСОБА_5 територією України. Суд зважує, що застосований розмір застави з належною процесуальною поведінкою здатні збалансувати право обвинуваченого на вільне пересування Україною із ризиком переховуватися від суду.
3.12. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду (дослідження доказів). З огляду на те, що прокурор сформувала і надала перелік свідків, обвинувачений володіє відомостями про них та їх показання, надані під час досудового розслідування. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). З огляду на реалізацію принципу змагальності сторона обвинувачення самостійно визначає способи доведення своєї правової позиції, у тому числі коло свідків, показання яких, на думку прокурора, мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
4. Ураховуючи викладене, Суд доходить висновку, що покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченого і здатні запобігти встановленим ризикам. Продовжуючи строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, Суд виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, а втручання у права є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 331, 372, 376, 392 КПК України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов`язків задовольнити частково.
2.Продовжити до 12.07.2025 включно обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_12, зі свідками ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_25