- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/7781/23
Провадження 1-кп/991/97/23
У Х В А Л А
іменем України
01 травня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (в режимі відеконоференції),
розглянувши у судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України,
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,
ОСОБА_13, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Києві, зареєстрована за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
1.1. Від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшло клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
1.2. Клопотання мотивовано тим, що в рамках цього кримінального провадження в офісі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » вилучені документи, що підтверджують поставку, встановлення та використання програмного забезпечення "TrueConfClient". Своєю чергою сторона обвинувачення стверджувала про нездійснення поставки вказаного програмного забезпечення.
1.3. З огляду на це обвинувачений зазначив, що документи, до яких він просить тимчасовий доступ, містяться в матеріалах досудового розслідування. Проте, сторона обвинувачення не має наміру надавати вказані документи суду, а відповідь від НАБУ про ознайомлення із вказаними матеріалами на момент звернення із клопотанням відсутня.
1.4. Обвинувачений вважає, що запитувана інформація має важливе значення для доведення його невинуватості та підтвердження факту постачання та використання вказаного програмного забезпечення.
1.5. У зв`язку з зазначеним обвинувачений просить надати тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом вилучення їх оригіналів, а саме:
- протоколів проведення моніторингу роботи комплексу обладнання та програмного забезпечення в органах юстиції;
- відомостей передачі дисків з матеріалами для навчання роботі із системою відеоконференцзв`язку в органи юстиції;
- відомостей передачі інсталяційних дисків системи відеоконференцзв`язку (програмного забезпечення TrueConf) в органи юстиції;
- відомостей проведення навчання роботі із системою відеоконференцзв`язку в органах юстиції;
- відомостей передачі комплексів обладнання відеоконференцзв`язку в органи юстиції.
2. Учасники судового засідання висловили такі позиції:
2.1. Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання підтримав, просив задовольнити.
2.2. Представник особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, ОСОБА_14 в судове засідання не з`явився, на електронну пошту суду направив пояснення, в яких просив розглянути клопотання за його відсутності. У поясненнях зазначив, що заявник жодним чином не обґрунтував значення запитуваних документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні та їх значення в якості доказів. Матеріали тимчасового доступу за дорученням прокурора не відкривалися стороні захисту, оскільки вони не пов`язані із предметом доказування інкримінованого кримінального правопорушення. Додатково зазначив, що запитувані документи можуть бути передані до ІНФОРМАЦІЯ_7 для подальшого надання їх заявнику на ознайомлення (додаткове відкриття).
2.3. Обвинувачений ОСОБА_7, захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтримали позицію обвинуваченого ОСОБА_6 .
2.4. Прокурор ОСОБА_5 зазначив, що вказані документи не були направлені до ІНФОРМАЦІЯ_7 на обґрунтування позиції сторони обвинувачення та не входять до обсягу обвинувачення. Підтвердив, що запитувані документи отримані в рамках досудового розслідування. Зазначив, що у межах кримінального провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015 матеріали досудового розслідування не виділялися.
3. Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позиції учасників, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
3.2. У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх, здійснити їх виїмку (ст. 159 КПК України).
3.3. Сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 1 ст. 160 КПК України).
3.4. За ст. 132 КПК України встановлено загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
3.6. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ серед іншого має бути обґрунтоване значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
3.7. У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
3.8. Згідно із ч. 6 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
3.9. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК України). Докази повинні бути належними та допустимими. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).
3.10. Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
3.11. Доводи обвинуваченого ґрунтуються на тому, що запитувані документи є матеріалами досудового розслідування і є важливими для підтвердження обставин, які мають значення у цьому кримінальному провадженні, зокрема в контексті його невинуватості і спростування обставин, викладених в обвинувальному акті.
Сторона обвинувачення, зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності, самостійно визначає обсяг доказів, якими збирається обґрунтовувати власну правову позицію. Водночас, Суд звертає увагу, що неподання стороною обвинувачення певних доказів не повинно позбавляти сторону захисту використовувати такі матеріали для підтвердження своїх доводів або спростування версії сторони обвинувачення. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, з метою забезпечення рівності сторін кримінального провадження, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ст. 22 КПК України). Водночас право сторони захисту ініціювати проведення відповідних процесуальних дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів, передбачене ч. 3 ст. 93 КПК України.
3.12. Клопотання обвинуваченого про витребування аналогічного переліку документів в НАБУ було предметом розгляду на підготовчому судовому засіданні (03.05.2024), за результатами якого колегія суддів відмовила в його задоволенні (т. 5 а.с.228-237). Мотиви, які викладені в судовому рішенні, полягали у тому, що за твердженням сторони обвинувачення запитувані документи повернуті ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Разом із тим, Суд встановив, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.09.2020 у справі №991/8018/20 у приміщенні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » 12.10.2020 вилучено ряд документів, зокрема до частини з яких обвинувачений просить тимчасовий доступ.
Представник особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, у поясненнях зазначив, що матеріали тимчасового доступу від 12.10.2020, у тому числі запитувані документи, знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник зауважив, що за дорученням прокурора ці матеріали не відкривалися стороні захисту, оскільки вони не пов`язані із предметом доказування інкримінованого злочину.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
Процедура відкриття матеріалів досудового розслідування за умови наявності їх в розпорядженні сторони обвинувачення не перебуває у безпосередньому зв`язку із можливістю їх використання прокурором для підтвердження обставин кримінального провадження. Таким чином, ненадання таких матеріалів фактично може позбавити обвинуваченого конституційного права на захист (ст. 63 Конституції України, ст. 20 КПК України). Ураховуючи, що вказані документи є матеріалами досудового розслідування, сторона обвинувачення самостійно і безпідставно привласнила собі повноваження сторони захисту визначати обсяг доказів, які можуть бути використані для доведення невинуватості особи. Вказане, на думку суду, є неприпустимим і суперечить процесуальному законодавству.
3.13. Суд сприймає потребу сторони захисту в отриманні відомостей, до яких обвинувачений просить тимчасовий доступ, оскільки таким чином можливо збалансувати права сторін. Теза про недоведення обвинуваченим значення таких документів і можливості їх використання як доказ нівелюється його законним правом отримати доступ до таких документів, оскільки вони потенційно можуть мати значення для підтвердження/спростування обставин кримінального провадження, однак не відкривалися під час виконання вимог ст. 290 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що з кримінального провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015 матеріали досудового розслідування не виділялися. Таким чином, у Суду відсутні підстави стверджувати, що вказані матеріали, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_8, можуть містити таємницю досудового розслідування. Водночас, ураховуючи викладені мотиви сторони захисту, Суд зауважує, що отримання копій вказаних документів без їх вилучення буде достатнім для досягнення мети, з якою сторона захисту звернулась із відповідним клопотанням.
3.14. Відтак, за допомогою тимчасового доступу до документів, вказаних у клопотанні обвинуваченого, є потенційна можливість отримати відомості, які стосуються поставки програмного забезпечення «TrueConfClient», та/або спростувати версію сторони обвинувачення щодо винуватості особи.
3.15. Суд визнає обґрунтованими доводи захисника про те, що він позбавлений можливості отримати доступ до вказаних у клопотанні документів іншим способом, оскільки обвинувачений не отримав вказані матеріали у порядку ст. 290 КПК України. Крім того, відповідь НАБУ №533-294/11120 від 18.04.2025 жодним чином не свідчить про надання вказаних документів на ознайомлення за запитом ОСОБА_6, адже метою тимчасового доступу є забезпечення доказової бази, а не просто ознайомлення з матеріалами.
3.16. Суд також дійшов висновку, що зазначені у клопотанні документи перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки вони є матеріалами кримінального провадження. Вказані відомості підтверджені поясненнями представника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.05.2025 та прокурором у судовому засіданні.
4. З урахуванням викладеного, клопотання необхідно задовольнити частково в частині тимчасового доступу шляхом виготовлення копій із документів, які вилучено в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 року відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.10.2020 року.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 131, 132, 159 - 164, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково.
2.Надати обвинуваченому ОСОБА_6 тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_6 ), які вилучено в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 року відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.10.2020 року, шляхом виготовлення їх копій, а саме
- протоколів проведення моніторингу роботи комплексу обладнання та програмного забезпечення в органах юстиції;
- відомостей передачі дисків з матеріалами для навчання роботі із системою відеоконференцзв`язку в органи юстиції;
- відомостей передачі інсталяційних дисків системи відеоконференцзв`язку (програмного забезпечення TrueConf) в органи юстиції;
- відомостей проведення навчання роботі із системою відеоконференцзв`язку в органах юстиції;
- відомостей передачі комплексів обладнання відеоконференцзв`язку в органи юстиції.
3.Роз`яснити особі, у володінні якої перебувають речі і документи, що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
4.Строк дії ухвали - два місяці з дня її постановлення (01.07.2025).
5.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_15
Судді: ОСОБА_16
ОСОБА_17