- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/4096/25
Провадження № 1?кс/991/4131/25
У Х В А Л А
12 травня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
підозрюваної ОСОБА_3, її захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01.07.2024
клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_3,
в с т а н о в и в:
07.05.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01.07.2024 (т. 1 а.с. 1).
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.05.2025 вказане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (т. 5 а.с. 1).
Обґрунтування клопотання
Зі змісту клопотання слідує, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) спільно з Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 3662, ст. 3685, ч. 3 ст. 368 КК України.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 КК України, а саме у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.10.2024 (у справі № 757/45632/24?к) до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 165 126 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (що становить 500 001 528,00 грн) та покладенням на підозрювану відповідних обов`язків у разі внесення застави.
21.11.2024 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07.10.2024, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 300 000 000,00 грн.
28.11.2024 ухвалою Вищого антикорупційного суду (у справі № 991/13222/24) продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 280 000 000,00 грн.
06.02.2025 ухвалою Вищого антикорупційного суду (у справі № 991/747/25) продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 260 000 000,00 грн.
20.03.2025 ухвалою Вищого антикорупційного суду (у справі № 991/2336/25) продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 230 000 000,00 грн.
31.03.2025 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду скасовано ухвалу Вищого антикорупційного суду від 20.03.2025, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 130 000 000,00 грн.
На думку захисника, на даний час існують обставини, які можуть стати підставою для зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 та зменшення розміру застави, з огляду на таке.
1. За станом здоров`я ОСОБА_3 потребує лікування та постійного спеціалізованого медичного нагляду, однак в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» підозрювана не отримує належної медичної допомоги, що погіршує її стан здоров`я. Крім того, захисник звертає увагу на те, що уповноваженими особами ДУ «Київський слідчий ізолятор», Київською міською медичною частиною ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області, а також детективами НАБ України ігноруються запити сторони захисту щодо вжиття заходів з метою надання підозрюваній належної медичної допомоги.
2. Отримано нові докази, які спростовують ризики, встановлені в ухвалі від 31.03.2025, а саме: ОСОБА_3 не має жодного впливу на посадових осіб державних органів, а докази протилежного відсутні; версія сторони обвинувачення про те, що підозрювана здійснила виїзд до Турецької Республіки для відпочинку, спростовується доказами про результати обстеження ОСОБА_3 у медичному центрі Acibadem Healthcare Group (м. Стамбул); висновки про те, що ОСОБА_3 закрила міжнародні рахунки (що були відкриті у Швейцарії) під час здійснення провадження за її підозрою, не підтверджуються жодним доказом, оскільки такі рахунки були закриті до повідомлення ОСОБА_3 про підозру.
3. Національне агентство з питань запобігання корупції за результатами повної перевірки, яка була завершена 11.04.2025, дійшло висновку, що недостовірні відомості, зазначені у деклараціях ОСОБА_3 за 2022-2023 роки відрізняються від достовірних на 34 000 000,00 грн, а не 137 000 000,00 грн, як про це зазначає НАБ України.
4. Заявлений стороною обвинувачення ризик переховування від слідства може бути нівельований обов`язком здати на зберігання до державних органів паспорт або інші документи, що дають право на виїзд за кордон. Крім того, посвідка на проживання на території Австрії, на яку посилається орган досудового розслідування, не може бути використана ОСОБА_3, серед іншого, з огляду на те, що термін її дії сплив у 2024 році. Також, заслуговує на увагу та обставина, що підозрювана не переховувалась від органів досудового розслідування, має стійкі соціальні зв`язки, а також значні досягнення у професійному та громадському житті.
Відповідно до договору найму (оренди) нерухомого майна від 05.05.2025 підозрювана орендувала житло у м. Києві поруч із приміщенням НАБ України, що, на думку захисника, свідчить про достатність застосування до ОСОБА_3 такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки на цьому етапі досудового розслідування.
5. Покликаючись на науково-правовий висновок доктора юридичних наук, професора, завідувача кафедри кримінально-правової політики Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді ОСОБА_7 та кандидата юридичних наук, доцента, асистента кафедри кримінально-правової політики Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого ОСОБА_8 від 05.05.2025 сторона захисту вважає, неправильною кваліфікацією дій ОСОБА_3 за ст. 3685 КК України з огляду на відсутність доказів набуття активів підозрюваною з використанням влади або службового становища.
6. Висунута ОСОБА_3 підозра є необґрунтованою та передчасною. Органом досудового розслідування не враховано, що члени родини ОСОБА_3 з початку 2000-х років успішно займаються підприємницькою діяльністю та мали реальну можливість отримувати доходи від свого бізнесу, зокрема, захистом надано докази про наявність у родини підозрюваної близько 1 500 000,00 доларів США станом на 2017 рік, які отримані у спосіб, не заборонений законом. При цьому, захисник наголошує, що такі кошти набуті до криміналізації незаконного збагачення, тому не можуть бути предметом інкримінованого підозрюваній злочину. Крім того сторона захисту звертає увагу на те, що два товариства, бенефіціаром яких є ОСОБА_3 та члени її сім`ї, за 2019?2023 роки отримали сукупний дохід у розмірі 171 100 000,00 грн.
7. Визначений розмір застави є завідомо непомірним, оскільки відсутні докази наявності у ОСОБА_3 чи членів її сім`ї 130 000 000,00 грн.
8. Перебування ОСОБА_3 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» унеможливлює ефективний захист.
9. Під час збирання доказів було порушено підсудність, а саме дозвіл на проведення обшуків отримано з порушенням правил підсудності та незаконним складом суду.
Ураховуючи наведені обставини захисник прохала змінити ОСОБА_3 запобіжний захід, зменшивши розмір застави до 7 000 000,00 грн.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та підозрювана ОСОБА_3 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали з мотивів, що у ньому наведені.
Захисник ОСОБА_5 прохав змінити підозрюваній ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Прокурор ОСОБА_6 проти задоволення клопотання захисника заперечив, вважаючи його необґрунтованим. На противагу доводам клопотання прокурор зазначив, зокрема таке:
(1) захист не навів жодних нових доводів, які б вже не були розглянуті слідчими суддями чи судами апеляційної інстанції;
(2) щодо науково?правового висновку, підготовленого доктором юридичних наук, професором, завідувачем кафедри кримінально-правової політики, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді ОСОБА_7 та кандидатом юридичних наук, доцентом, асистентом кафедри кримінально-правової політики ОСОБА_8, то прокурор наголошує на тому, що такий висновок фактично є висновком з питань права, тому прохав слідчого суддю його не враховувати;
(3) версія сторони захисту про те, що підозрювана здійснювала виїзд за кордон до Туреччини саме з метою лікування, спростовується переписками ОСОБА_3, відповідно до яких дійсною метою такої поїздки був відпочинок. Також із вказаних переписок вбачається, що підозрювана вживала заходів для того, щоб приховати та змінити дійсну мету виїзду за кордон;
(4) під час досудового розслідування виявлено, що ОСОБА_3 мала на міжнародному рахунку у Швейцарії 600 000,00 Євро, однак у подальшому менше ніж за місяць після відповідного запиту до органів Швейцарії, такий рахунок був закритий, а кошти виведені з рахунку;
(5) щодо відсутності у ОСОБА_3 статусу депутата, то прокурор не заперечує такої обставини, однак зазначає, що такий факт не нівелює наявність у підозрюваної раніше набутого широкого кола зв`язків.
(6) щодо стану здоров`я підозрюваної, то прокурор наголосив на тому, що сторона обвинувачення жодним чином не перешкоджає обвинуваченій проходити обстеження поза межами ДУ «Київськи слідчий ізолятор».
Мотиви слідчого судді
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання захисника задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Релевантні джерела права
У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
(1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду;
(2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
(3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
(4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
(5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
У відповідності до ч. 1, 4 ст. 201 КПК України підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, яке розглядається за правилами, передбаченим для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
До клопотання мають бути додані, зокрема копії матеріалів, якими підозрюваний обґрунтовує доводи клопотання (п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України).
Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо вказують про зміну, зменшення встановлених у кримінальному провадженні ризиків та / або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, але на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що можуть виникнути з плином кримінального провадженні та вплинути на застосований до підозрюваного захід або спосіб його виконання.
Обставини справи
З матеріалів справи слідує, що детективами НАБ України спільно з Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 3662, ст. 3685, ч. 3 ст. 368 КК України.
05.10.2024 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.10.2024 (у справі № 757/45632/24-к) до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 165 126 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (що становить 500 001 528,00 грн) та покладенням на підозрювану відповідних обов`язків у разі внесення застави.
У подальшому, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався.
Востаннє, 31.03.2025, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (у справі № 991/2336/25) до підозрюваної ОСОБА_3, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 130 000 000,00 грн (т. 2 а.с. 146-171).
Апеляційний суд установив наявність у кримінальному провадженні передбачених п. 1?5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Також апеляційний суд визначив ОСОБА_3 заставу у розмірі 130 000 000,00 грн та поклав на неї кореспондуючі встановленим ризикам обов`язки, за умови внесення визначеного розміру застави.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у вигляді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Тобто, застава має забезпечувати дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
У силу вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та нівелювання ризиків кримінального провадження не самою заставою як видом запобіжного заходу, а заставою у відповідному розмірі, який визначається з урахуванням різних критеріїв, закріплених у ч. 5 ст. 182, ст. 178 КПК України.
Відповідно, розмір застави впливає на рівень таких гарантій і має бути пропорційним обставинам кримінального провадження, встановленим ризикам кримінального провадження, обов`язкам підозрюваного і стадії кримінального провадження.
Як вбачається зі змісту вищенаведеної ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.03.2025 суд, поряд із встановленням продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1?5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність зменшення підозрюваній ОСОБА_3 попередньо визначеного розміру застави до 130 000 000,00 грн.
Підставою для зменшення розміру застави підозрюваній ОСОБА_3 у сукупності стала тривалість досудового розслідування, зокрема: (1) тривалість перебування підозрюваної під вартою, а саме з 05.10.2024; (2) не надання стороною обвинувачення нових доказів щодо обсягу прихованих активів підозрюваної та здійснення ефективного досудового розслідування «фактових» епізодів.
Водночас, з ухвали вбачається, що під час розгляду апеляційної скарги захисника, остання покликалася на обставини, тотожні до тих, які наведені у клопотанні, яке розглядається слідчим суддею наразі, а саме:
(і) необґрунтованість підозри;
(іі) недопустимість доказів та законність проведених обшуків, в ході яких були вилучені грошові кошти;
(ііі) відсутність ризиків кримінального провадження;
(іv) стан здоров`я підозрюваної;
(v) необґрунтованості неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів;
(vі) непомірність застави.
Тобто, наведені повторно захисником обставини вже були предметом оцінки апеляційного суду при постановленні попередньої ухвали від 31.03.2025.
У клопотанні, що є предметом розгляду, захисник не навела нових обставин, які виникли з часу постановлення судом вказаної ухвали та які б обумовлювали зміну підозрюваній запобіжного заходу. Фактично захист прохав переоцінити ті обставини, що вже були оцінені та враховані апеляційним судом при зменшенні ОСОБА_3 розміру застави.
Так, доводи сторони захисту про існування нових доказів, які спростовують висновки, встановлені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.03.2025 (справа № 991/2336/25) не знайшли свого підтвердження, оскільки усі наведені захисником обставини, зокрема щодо обґрунтованості підозри, наявності / відсутності у ОСОБА_3 впливу на посадових осіб державних органів, мотиви її виїзду до Турецької Республіки та обставини закриття підозрюваною її міжнародних рахунків, були проаналізовані апеляційним судом, що знайшло відображення у відповідній ухвалі.
Також у вищевказаній ухвалі апеляційним судом не встановлено підстав для визнання доказів, здобутих в результаті проведення обшуків за місцем проживання та роботи ОСОБА_3, недопустимими на етапі досудового розслідування, не встановлено таких обставин і під час розгляду цього клопотання.
Що стосується доводів сторони захисту про неправильну кваліфікацію дій підозрюваної за ст. 3685 КК України, то апеляційний суд також дослідив такі доводи та надав їм відповідну оцінку, при цьому слідчий суддя зауважує, що науково-правовий висновок доктора юридичних наук, професора, завідувача кафедри кримінально-правової політики Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого ОСОБА_7 від 05.05.2025, жодним чином не спростовує такі висновки апеляційного суду.
Щодо стану здоров`я ОСОБА_3, то слідчий суддя звертає увагу на те, що захисником не наведено доводів та відповідно не надано доказів, що стан здоров`я підозрюваної унеможливлює її перебування під вартою. При цьому доводи щодо відсутності відповіді на запит від ДУ «Київський слідчий ізолятор», Київської міської медичної частини ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області чи детективів НАБ України щодо проведення медичного обстеження підозрюваної за рахунок власних коштів, не можуть слугувати обставинами для зміни запобіжного заходу.
На переконання слідчого судді, захист не довів, що на даний час зменшилися чи перестали існувати ризики, передбачені п. 1?5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені апеляційним судом в ухвалі від 31.03.2025.
Доводи захисника про те, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується лише тяжкістю інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки поряд з тяжкістю кримінального правопорушення, також враховані й інші обставини, зокрема обґрунтованість підозри, характеризуючі дані підозрюваної, її майновий стан та майновий стан її близьких осіб, ймовірність покинути територію України поза межами пунктів пропуску, наявність у ОСОБА_3 широкого кола зв`язків, які з огляду на дослідженні факти, свідчать про їх використання поза межами закону.
Щодо посилання захисника на ту обставину, що строк дії посвідки ОСОБА_3 на проживання в Республіці Австрія закінчився у черві 2024 році, то апеляційний суд також надавав оцінку вказаній обставині та зазначив, що факт оформлення підозрюваною 20.06.2024 медичного страхування в Австрії, може свідчити про обізнаність підозрюваної із процедурою одержання дозволу на тимчасове проживання у іншій державі. Нових доводів, які б спростовували таку ймовірність захисником наведено не було.
З огляду на ознайомлення підозрюваної з частиною доказів, наявністю фактів, які свідчать про схильність підозрюваної до спотворення дійсності, приховання свого способу життя, відомостей про доходи та видатки, майно, джерела їх походження слідчий суддя вважає, що ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжує існувати.
Також, на думку слідчого судді, досить високим залишається ризик незаконного впливу на свідків, інших учасників кримінального провадження.
У силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
З урахуванням наведеного, а також враховуючи авторитет та широке коло зв`язків підозрюваної та її близьких осіб, наявністю в її розпорядженні інформації про осіб, медичні документи яких були виявлені та вилучені під час обшуків у житлі ОСОБА_3, та які підлягають ідентифікації слідством, з огляду на наявність фактів спілкування підозрюваної з окремими особами, щодо передачі коштів від різних осіб за вирішення питань, пов`язаних зі встановленням групи інвалідності, дає підстави обґрунтовано припускати значний рівень вірогідності незаконного впливу із сторони підозрюваної на свідків, інших учасників кримінального провадження з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, а відтак - і спотворення доказів у справі. Посилання захисника на те, що ОСОБА_3 була звільнена з посади головного лікаря КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» та на припинення її повноважень депутата Хмельницької обласної ради - не можуть виключати означеної можливості.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків, інших учасників кримінального провадження, у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати.
Враховуючи наявність у підозрюваної активів за кордоном, які досі не виявлені стороною обвинувачення (що обумовлено тривалістю отримання доказів в порядку міжнародної правової допомоги), ОСОБА_3 може вжити заходів для унеможливлення їх виявлення, перешкоджаючи тим самим кримінальному провадженню.
Також, на думку слідчого судді, продовжує існувати ризик вчинення ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, що обумовлено розміром грошових коштів, які були виявлені та вилучені за місцем її роботи та проживання та відсутністю будь-якого розумного пояснення законності їх походження .
Таким чином, захисник не зазначила жодних нових, актуальних даних, які б слугували переконливою підставою для зменшення розміру застави, не встановлено таких обставин і слідчим суддею.
Тому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 201 КПК України,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної ОСОБА_9, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1