- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/1294/25
провадження № 11-сс/991/266/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 04.04.2025 р., -
в с т а н о в и л а:
09.04.2025 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку цього ж дня призначено до апеляційного розгляду.
1. Короткий зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_8 та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на грошові кошти у сумі 565 370 доларів США, які вилучені у ході обшуку індивідуального банківського сейфу НОМЕР_1 у Лівобережному відділенні № 53, орендованого на ім`я ОСОБА_7, що знаходиться у відділенні АБ «Укргазбанк» за адресою: м. Київ, вул. Миколайчука Івана, 1а.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, а також допущені ним під час розгляду клопотання істотні порушення вимог КПК України. Обґрунтувань вказаних тверджень в апеляційній скарзі не наведено. Станом на день її розгляду доповнень до апеляційної скарги від адвоката ОСОБА_6 на адресу суду не надійшло.
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
ОСОБА_7, його представник - адвокат ОСОБА_6, яким подано апеляційну скаргу, та прокурор, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились.
ОСОБА_7 та його представник - адвокат ОСОБА_6 про причини своєї неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги не звертались.
Прокурор ОСОБА_8 09.05.2025 року подав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності у зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі, у якому зазначив, що апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали (т. 4 а.с. 230-233).
Вирішуючи питання про розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних учасників провадження, колегія суддів враховує положення ч. 4 ст. 405 КПК України, згідно з якими неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що за умови виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення учасників провадження про дату, час та місце апеляційного розгляду, чим забезпечено можливість реалізації ними процесуальних прав, якою вони не скористались, відсутні перешкоди для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності. При цьому, у даному випадку дотримано принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, оскільки апеляційний розгляд проведено також у відсутність прокурора.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_9 у період 2019-2023 р.р. створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із оберненням майна та активів територіальної громади м. Києва на користь членів злочинної організації, підкупу службових осіб органу місцевого самоврядування, а також у 2019-2025 р.р. здійснював керівництво такою злочинною організацією та залучав до її протиправної діяльності інших осіб. До складу злочинної організації у 2019-2023 р.р. увійшли заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень ОСОБА_10, депутат Київради - голова постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин ОСОБА_11, депутат КМР - член земельної комісії КМР ОСОБА_12, перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_13, заступник директора КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_14, а також ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
Злочинна організація, використовуючи службові повноваження, посади та зв`язки її учасників, встановила контроль над окремими питаннями земельної та інвестиційної сфер у м. Києві. Маючи організаційні та адміністративні можливості, учасники організації обирали привабливі з комерційної точки зору земельні ділянки та забезпечували самочинне спорудження на них будівель невеликої площі, право власності на які реєстрували на підконтрольних осіб, або оформлювали правовстановлюючі документи на неіснуючі об`єкти нерухомості, після чого передавали їх підконтрольним товариствам для створення видимості їх добросовісного набуття та створення умов для отримання земельних ділянок - зокрема, у подальшому вже підконтрольні особи подавали до міської ради заяви про передачу їм прав на земельні ділянки нібито для обслуговування таких споруд, що дозволяло уникати процедури конкурентних торгів. Такому злочинному механізму учасники організації присвоїли кодову назву «Торгівля». При цьому, депутати КМР та службові особи КМДА, будучи учасниками злочинної організації, або ж перебуваючи під її впливом, забезпечували прийняття необхідних рішень, внаслідок яких під обслуговування цих «об`єктів нерухомості» виділялись земельні ділянки непропорційної площі та без процедури торгів. ОСОБА_9 контролював вказаний процес як через вплив на частину депутатів КМР, так і шляхом надання їм неправомірної вигоди.
Для забезпечення такої діяльності ОСОБА_9 використовувався офіс у бізнес-центрі «IQ» у м. Києві, де під його головуванням проводилися закриті наради, на яких надавалися вказівки щодо дій посадовців, включно з призначенням лояльних осіб, звільненням підпорядкованих службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації.
У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 р.р. з власності територіальної громади м. Києва незаконно виведено земельні ділянки вартістю 11,6 млн. грн., чим завдано збитків на цю суму, а також готувалося заволодіння ще шістьма земельними ділянками загальною вартістю 83,7 млн. грн., що не вдалося завершити через викриття злочинної організації правоохоронним органом. Також, через викриття протиправної діяльності злочинної організації було припинено незаконні дії її членів, спрямовані на примушення ПП «Колібріс» припинити законну діяльність з торгівлі та надання в оренду торговельних приміщень з метою заволодіння для подальшої забудови земельною ділянкою цього підприємства, що відбувалося шляхом погроз та створенням штучних перешкод.
При цьому, згідно розподілених ролей, ОСОБА_9, будучи організатором злочинної організації, вчинив у її складі шість незакінчених замахів на заволодіння земельними ділянками у м. Києві, а також незакінчений замах на протидію законній господарській діяльності, вчинений злочинною організацією. Крім того, у 2023-2024 р.р. ОСОБА_9 організував незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності територіальної громади м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Адама Міцкевича, 1-А. Учасники злочинної організації планували звести на цій ділянці об`єкт комерційного призначення, тому залучили інших учасників організації, зокрема службових осіб виконавчого органу КМР (КМДА) та її депутатів, які, зловживаючи своїм службовим становищем, діяли всупереч інтересам територіальної громади м. Києва. Також, у травні 2024 року ОСОБА_9, як організатор злочинної організації, ухвалив рішення про надання ОСОБА_12 неправомірної вигоди для забезпечення її подальшої співпраці в інтересах угруповання з використанням повноважень депутата КМР та члена земельної комісії КМР. Для реалізації цього задуму ОСОБА_9 залучив ОСОБА_15, яка виконуючи його вказівки, пообіцяла ОСОБА_12 неправомірну вигоду у вигляді майнових прав на квартиру вартістю 100 тис. доларів США. Того ж дня, ОСОБА_12 погодилася прийняти обіцяну ОСОБА_15 від імені ОСОБА_9 неправомірну вигоду у формі грошового еквівалента вартості квартири.
06.02.2025 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.), ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України.
10.02.2025 року детективами проведено обшук індивідуального банківського сейфу НОМЕР_1, орендованого на ім`я ОСОБА_7, що знаходиться у Лівобережному відділенні № 53 АБ «Укргазбанк», в результаті якого виявлено грошові кошти у сумі 565 370 доларів США.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_9 інкримінованих кримінальних правопорушень, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
За висновком слідчого судді, доводи прокурора про необхідність накладення арешту на вилучене майно заслуговують на увагу, оскільки ймовірні співучасники злочинної розпоряджалися значною кількістю готівкових коштів, належних організації, а також систематично приховували такі кошти у банківських сейфах, відкритих на ім`я значної кількості пов`язаних осіб. Відтак, вилучене майно могло призначатись для забезпечення діяльності злочинної організації та її учасників, зокрема для фінансування витрат, пов`язаних з протиправним отриманням земельних ділянок у власність/користування, та їх подальшої забудови.
Вказаний висновок слідчого судді ґрунтується також на тому, що вилучене майно виявлено у банківському сейфі, що орендувався на ім`я ОСОБА_7, який, за версією сторони обвинувачення, міг допомагати ОСОБА_19, яка є довіреною особою організатора ОСОБА_9 та підлеглою особою учасників злочинної організації, зокрема ОСОБА_15, з приховуванням речей і документів, що стосуються діяльності злочинної організації. Наведені обставини можуть свідчити, що ОСОБА_7 є формальним користувачем банківської скриньки, в яку переміщались кошти та інше майно співучасників злочинної організації, та він був обізнаний, що таке майно відповідає передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК України ознакам. Крім того, на переконання слідчого судді, на вилучене майно слід накласти арешт з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, оскільки ОСОБА_9 є підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді конфіскації майна, та існують обґрунтовані підстави вважати, що виявлені у вказаній банківській скриньці кошти належать саме йому, а отже за вироком суду у разі визнання його вини можуть бути конфісковані.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 і ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Як вже зазначалося вище, накладаючи арешт на вилучені грошові кошти, слідчий суддя дійшов висновків щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри, наявності правових підстав для накладення арешту на вилучене майно та розумності і співрозмірності обмеження права власності із завданнями кримінального провадження, а також встановив інші обставини, які підлягають встановленню при вирішенні питання про арешт майна, зокрема: 1) матеріали клопотання вказують на те, що ОСОБА_7 пов`язаний з досліджуваними у даному провадженні обставинами, оскільки він міг допомагати своїй співмешканці ОСОБА_19, яка є довіреною особою організатора ОСОБА_9 та підлеглою особою учасників злочинної організації, зокрема ОСОБА_15, з приховуванням речей і документів, що стосуються діяльності злочинної організації, 2) вилучені грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК України, оскільки ОСОБА_19 відповідала за розміщення у банківських сейфах та скриньках готівкових коштів злочинної організації, а також за їх видачу та переміщення за вказівками учасників злочинної організації, а ОСОБА_7 міг їй в цьому допомагати, 3) ОСОБА_7 є формальним користувачем відповідної банківської скриньки, в яку ОСОБА_19 переміщувала кошти та інше майно співучасників злочинної організації, при цьому остання та ОСОБА_7 були обізнані, що такі кошти призначалися для вчинення кримінальних правопорушень, фінансування забезпечення або винагороди за їх вчинення, 4) з урахуванням періоду нарахування та розміру офіційних доходів ОСОБА_19 та ОСОБА_7, а також розміру готівкових коштів, вилучених в ході проведеного обшуку в інших банківських скриньках, орендованих на їх ім`я, який значно перевищує офіційні доходи останніх, наведене свідчить про можливе незаконне походження зазначених грошових коштів, 5) вилучені кошти є власністю підозрюваного ОСОБА_9, що підтверджується роллю останнього у діяльності злочинної організації, у якій він виступив організатором та здійснював її матеріальне забезпечення, у тому числі на умовах «партнерства» з іншими особами, а відтак, у випадку доведення стороною обвинувачення його винуватості, щодо його майна може бути застосовано конфіскацію як вид покарання.
Водночас, апеляційна скарга не містить обґрунтування та жодного посилання на обставини, які б дозволяли інакше оцінити встановлені слідчим суддею обставини, які підлягають встановленню при вирішенні питання про арешт майна. Відповідно, вищевказані висновки оскаржуваної ухвали про доцільність накладення арешту на вилучені грошові кошти є обґрунтованими.
При постановленні рішення колегія суддів також враховує, що ст. 409 КПК України визначено підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції, зокрема: 1) неповнота судового розгляду; 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Натомість, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 обмежується твердженням про невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, а також допущені ним істотні порушенням вимог КПК України, однак не містить посилання на жодні обставини, які б могли спростувати висновки оскаржуваної ухвали. При цьому, доповнення до вказаної апеляційної скарги, як вже зазначалось вище, не були подані.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є належним чином вмотивованими. При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на конкретні висновки слідчого судді, які не відповідають фактичним обставинам, а також на конкретні допущені слідчим суддею істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, хоча саме такі підстави для скасування оскаржуваної ухвали зазначені в апеляційній скарзі. Враховуючи викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.04.2025 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4