- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 757/28573/18-к
Провадження №11-сс/991/351/25
У Х В А Л А
21 травня 2025 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.06.2018 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018000000000824 від 05.04.2018.
Історія провадження
1.12.06.2018 слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва наклав арешт на майно ОСОБА_3 (далі - ухвала слідчого судді).
2.31.01.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК), в межах кримінального провадження № 42018000000000824 від 05.04.2018.
3.20.05.2025 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 на зазначену ухвалу слідчого судді (далі - апеляційна скарга).
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
4.В апеляційній скарзі захисник просив: (1) поновити строк апеляційного провадження; (2) скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та (3) постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
5.Апеляційна скарга містить доводи щодо: (1) наявності підстав для поновлення строку апеляційного оскарження з огляду на дату одержання апелянтом копії оскаржуваної ухвали та (2) незаконності ухвали слідчого судді з огляду на відсутність правової підстави накладення арешту на майно та недотримання слідчим суддею принципів розумності та співмірності обмеження права власності особи завданням кримінального провадження.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
6.Суддя-доповідач на етапі прийняття апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді має перевірити апеляційну скаргу на наявність чи відсутність перешкод для призначення її до розгляду, передбачених пунктами 2-4 частини 3 та частини 4 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
7.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК).
8.Суддя-доповідач дійшов висновку, що у разі, якщо кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то неможливо окремо від цього судового провадження паралельно в межах іншого судового провадження переглядати законність ухвал слідчого судді, які прийняті на стадії досудового розслідування, з огляду на таке.
9.Кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження (пункт 10 частини 1 статті 3 КПК).
10.Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, зокрема, направленням до суду обвинувального акта (пункт 5 частини 1 статті 3 КПК).
11.Судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (пункт 24 частини 1 статті 3 КПК).
12.Отже, з аналізу вказаних положень КПК можна дійти висновку про чітку впорядкованість кримінального провадження, його стадійність, що, в свою чергу, обумовлює впорядкованість вчинення процесуальних дій на кожній стадії.
13.Так, нормами § 2 глави 26 КПК «Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування» визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені «під час досудового розслідування», зокрема, про арешт майна (стаття 309 КПК).
14.Використання в цій главі КПК словосполучення «під час досудового розслідування» дає підстави стверджувати про те, що апеляційне оскарження ухвал слідчого судді може здійснюватися виключно на стадії досудового розслідування, тобто до направлення обвинувального акта до суду.
15.Закінчення ж стадії досудового розслідування завершує здійснення функції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, яка реалізується слідчими суддями та судами апеляційної інстанції в порядку оскарження ухвал слідчих суддів.
16.У разі направлення обвинувального акта до суду вже суд першої інстанції при розгляді обвинувального акта по суті вирішує всі питання безпосередньо під час судового провадження. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження.
17.Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.
18.Протилежне призведе до паралельного вирішення одних й тих же питань кримінального провадження в різних (можливо чисельних) судових провадженнях й ймовірно навіть різними судами за участі різних учасників, що неминуче створить неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади.
19.Наявність у такому випадку паралельного судового розгляду питань кримінального провадження ставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.
20.Зазначене дає підстави для висновку, що статтею 309 КПК обмежено апеляційний перегляд ухвал слідчого судді такими умовами: (1) видом ухвали слідчого судді та (2) стадією кримінального провадження (під час досудового розслідування).
21.Положення кримінального процесуального законодавства дають підстави стверджувати, що судовий контроль, що здійснюється слідчим суддею на стадії досудового розслідування, припиняється із закінченням стадії досудового розслідування (зокрема, шляхом направлення обвинувального акта до суду) та переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження.
22.Із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (зокрема, ухвали Вищого антикорупційного суду від 31.01.2024 про призначення підготовчого судового засідання та від 15.03.2024 про призначення судового розгляду у справі № 991/847/24) чітко вбачається, що у кримінальному провадженні № 42018000000000824 обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 366 КК, надійшов до Вищого антикорупційного суду 31.01.2024. Факт направлення обвинувального акта до суду стосовно ОСОБА_3 та відповідно завершення стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000824 підтверджується також захисником в апеляційній скарзі.
23.Отже, враховуючи те, що на момент подання захисником апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу слідчого судді досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000824 завершено шляхом направлення обвинувального акта до суду, суддя-доповідач дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не наділений на цьому етапі повноваженнями здійснювати апеляційний перегляд ухвали слідчого судді про арешт майна.
24.Аналогічна правова позиція щодо неприйнятності апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів після завершення досудового розслідування є усталеною в практиці Апеляційної палати ВАКС (зокрема, ухвали від 24.10.2019 у справі № 760/21329/19, від 01.11.2019 у справі № 760/9574/19, від 16.01.2020 у справі № 991/861/19, від 03.02.2020 у справі № 4910/11/19-к, від 08.12.2020 у справі № 760/14033/18, від 23.05.2022 у справі № 991/1424/22, від 23.10.2019, 30.11.2021 та 23.12.2024 у справі № 760/675/16-к). Такого ж правового підходу дотримується Касаційний кримінальний суд Верховного Суду за результатами перегляду зазначених судових рішень (ухвали ККС ВС від 22.02.2021 у справі № 760/14033/18, від 13.01.2022 та 28.01.2025 у справі № 760/675/16-к). Зокрема, в ухвалі від 28.01.2025 у справі № 760/675/16-к ККС ВС погодився із висновком колегії суддів АП ВАКС про те, що: (1) суд апеляційної інстанції не має процесуальної можливості переглядати ухвалу слідчого судді після закінчення досудового розслідування; (2) судовий контроль на стадії досудового розслідування здійснюється слідчим суддею, а у разі направлення обвинувального акта до суду судовий контроль переходить до повноважень того суду, який здійснює розгляд кримінального провадження по суті.
25.Враховуючи вищенаведене, суддя-доповідач дійшов висновку, що: (1) ухвали слідчого судді, зокрема про арешт майна, підлягають оскарженню в порядку статті 309 КПК лише під час досудового розслідування; (2) на момент подання захисником апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді [19.05.2025] досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42018000000000824 завершено шляхом направлення обвинувального акта стосовно ОСОБА_3 до суду [31.01.2024]; (3) судовий контроль, який забезпечується на стадії досудового розслідування, з моменту завершення досудового розслідування переходить до повноважень суду першої інстанції, який здійснює розгляд провадження по суті; (4) наведене не позбавляє власника або володільця майна права звернутися до суду першої інстанції із клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому статтею 174 КПК, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
26.З наведених мотивів оскаржувана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку після завершення досудового розслідування (на стадії судового провадження), тому у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 слід відмовити.
27.Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суддя-доповідач зазначає таке.
28.У КПК не встановлено черговості дій з перевірки відсутності перешкод для призначення апеляційної скарги до розгляду, передбачених статтею 399 КПК: першочергового встановлення підстав для повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження. Вирішення питання щодо поновлення строку апеляційного оскарження належить до повноважень колегії суддів (пункт 4 частини 3 статті 399 КПК). Проте результати вирішення судом по суті цього питання (поновлення чи відмова в поновленні процесуального строку) чи залишення його без вирішення (у зв`язку з непропущенням процесуального строку) не вплине на подальшу можливість апеляційного перегляду ухвали суду від 12.06.2018, оскільки така ухвала слідчого судді після завершення досудового розслідування (на стадії судового провадження) оскарженню не підлягає. Тому у цьому випадку з метою процесуальної економії за умови наявності безумовної перешкоди для апеляційного провадження суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника, не призначаючи до розгляду судом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
29.Проте в цьому аспекті суддя-доповідач вбачає за доцільне окремо зазначити про те, що: (1) на момент постановлення оскаржуваної ухвали ОСОБА_3 вже перебував у процесуальному статусі підозрюваного (про що, зокрема, зазначено в ухвалі слідчого судді та апеляційній скарзі захисника) та в подальшому (з огляду на факт перебування обвинувального акта на розгляді по суті в суді першої інстанції) був повідомлений в порядку, передбаченому статтею 290 КПК, про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та відповідно мав достатній час для ознайомлення з ними; (2) згідно із практикою ЄСПЛ сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм кримінального провадження (див. наприклад рішення у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, заява № 3236/03, § 41). Наведене свідчить про можливість підозрюваного ОСОБА_3 бути обізнаним щодо постановлення слідчим суддею оскаржуваного рішення про арешт майна та відповідно оскаржити його в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
30.Керуючись частиною 4 статті 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
1.Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.06.2018.
2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1