- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/4477/25
Провадження 1-кс/991/4610/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2025 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду справи № 991/4477/25,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшла заява захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду справи № 991/4477/25 (далі - Заява), а саме від розгляду заяви про відвід прокурора ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 чт. 369 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому захисник просить:
- відвести слідчого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду справи № 991/4477/25.
Заява мотивована тим, що прокурором ОСОБА_6 у Кримінальному провадженні порушуються права підозрюваного ОСОБА_4, зокрема є очевидно невідповідними закону відомості, внесені до ЄРДР за № 52023000000000154 від 03.04.2023, прокурор зловживає процесуальними правами та розголошує таємницю досудового розслідування. При цьому, у вказаному Кримінальному провадженні у слідчого судді ОСОБА_5 сформувалось переконання щодо обґрунтованості повідомленої підозри та правомірності дій детективів, оскільки незважаючи на наявні порушення, ним задоволено принаймні одне клопотання сторони обвинувачення. Враховуючи викладене, у сторони захисту виникли сумніви у неупередженості слідчого судді, що й стало підставою для звернення до сулу із Заявою.
Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав заявлений відвід, просив задовольнити із викладених у Заяві підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України, особа, якій заявлено відвід, - слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, письмових пояснень або інших заяв не надав.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Заяви, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.
Враховуючи положення статті 81 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду заяви про відвід, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, суддя дійшов до висновку, що відсутність зазначених осіб не перешкоджає розгляду заяви про відвід, та вважає можливим провести розгляд Заяви за їх відсутності.
Дослідивши зміст Заяви, додані до неї матеріали та заслухавши позицію учасників судового провадження, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Статтями 75 та 76 Кримінального процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді (слідчого судді).
Так, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України встановлено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Судовим розглядом встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, де ОСОБА_4 повідомлено про підозру.
Стороною захисту підозрюваного ОСОБА_4 заявлено відвід прокурору САП ОСОБА_6 у Кримінальному провадженні (справа № 991/4477/25 провадження № 1-кс/991/4526/25).
Шляхом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказана заява про відвід передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 .
19.05.2025 захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 звернувся до Вищого антикорупційного суду із Заявою.
Мотивуючи Заяву та доводи щодо упередженості слідчого судді ОСОБА_5, захисник вказує на те, що слідчий суддя має завідомо сформоване ставлення щодо обставин Кримінального провадження, зокрема обґрунтованості підозри, вважає діє сторони обвинувачення правомірними, оскільки, ним уже задовольнялось клопотання сторони обвинувачення.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов до висновку, що позиція захисника ОСОБА_3 фактично зводиться до його незгоди із прийнятими у Кримінальному провадженні слідчим суддею ОСОБА_5 рішеннями, зокрема щодо наявності підстав для задоволення клопотання сторони обвинувачення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Також слід звернути увагу, що частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Конституційний Суд України у своїх численних рішеннях від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 р. № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 р. № 3-рп/2013 послідовно підтвердив викладені ним правові позиції щодо гарантій незалежності суддів з урахуванням міжнародних стандартів, закріплених у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та в низці інших міжнародних документів, а саме: Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 від 29 листопада 1985 року та 40/146 від 13 грудня 1985 року Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН), Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів, затверджені 24 травня 1989 року Резолюцією 1989/60 Економічної і Соціальної ради ООН, Європейська хартія «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, Рекомендації № (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи «Незалежність, дієвість та роль суддів» від 13 жовтня 1994 року та інших.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Рекомендація № СМ/Rec (2010) Комітету міністрів Ради Європи від 17.11.2010 року щодо незалежності, ефективності та обов`язків суддів містить положення про те, що виконавча та законодавча влада повинні гарантувати незалежність суддів і утримуватися від дій, які можуть підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї.
Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ст. 310 КПК України, оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
Положеннями ч. 1-2 ст. 309 КПК України визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (ч. 3 ст. 309 КПК України).
Таким чином, законність прийнятих слідчим суддею рішень при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законодавством процесуального контролю та повинно здійснюватися шляхом апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Натомість, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, що виключають участь слідчого судді ОСОБА_5 у розгляді судової справи № 991/4477/25 (провадження № 1-кс/991/4526/25).
Сумніви адвоката ОСОБА_3 щодо неупередженого розгляду вказаної судової справи слідчим суддею ОСОБА_5 та прийняття за результатом її розгляду обґрунтованого, вмотивованого та законного рішення, мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються, а заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Те, що захисник внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в об`єктивному розгляді судової справи № 991/4477/25 (провадження № 1-кс/991/4526/25) та прийнятті законного та обґрунтованого судового рішення, не свідчить про упередженість слідчого судді ОСОБА_5 та, як наслідок, не тягне за собою усунення його від розгляду вказаної судової справи.
Таким чином, в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у об`єктивності, безсторонності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 при розгляді судової справи № 991/4477/25 (провадження № 1-кс/991/4526/25) та які, у свою чергу, унеможливлювали б постановлення ним об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для заявлення відводу, зокрема, слідчому судді, суддя вважає, що доводи заявника є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення Заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 75, 81, 309, 369-372, 376 КПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ ОСОБА_1