Документ № 127580884

Дата засідання: 19/05/2025
Дата винесення рішення: 19/05/2025
Справа №: 991/470/25
Провадження №: 52024000000000337
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.

Справа № 991/470/25

Провадження 1-кп/991/5/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7,

(в режимі відеоконференції)

захисника обвинуваченого ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу і клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мазники, Деражнянського району, Хмельницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Вищого антикорупційного суду знаходиться вказане кримінальне провадження, яке знаходиться на стадії судового розгляду. Cудове засідання призначене на 19.05.2025 о 16 год. 30 хв.

12.05.2025 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії обов`язків, покладених на нього у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024 на 2 місяці, а саме:

- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

- без дозволу прокурора або суду не відлучатися з міста Києва, за винятком Київської, Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей з метою проїзду в село Мазники Хмельницького району, Хмельницької області для відвідування ОСОБА_9, 1952 року народження;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження № 52024000000000337 від 04.07.2024, у якому ОСОБА_6 обвинувачується за фактами прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе - особи, яка займає відповідальне становище, і третіх осіб, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Прокурор зазначив, що 20.01.2025 обвинуваченому ОСОБА_6 та його захисникам вручено обвинувальний акт, який 21.01.2025 був направлений на розгляд до суду. Обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами, які наведені у його клопотанні, та долучені до матеріалів цього клопотання. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства є необхідність у продовженні строку дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор вказав, що на сьогоднішній день встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від суду аргументований тим, що у випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення вказаного кримінального правопорушення йому може бути призначене лише покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі.

Окрім цього, досудовим розслідуванням було установлено, що ОСОБА_6 під час вчинення кримінального правопорушення застосовував відповідні заходи конспірації - відмовлявся особисто зустрітися із ОСОБА_10, переконувався, чи не має за ними візуального спостереження, що підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема, згідно з інформацією, зафіксованою у протоколі НС(Р)Д від 12.07.2024, ОСОБА_6 переконувався, чи все «тихо» та чи «все нормально», такі відомості свідчать про те, що ОСОБА_6 переймався тим, чи не знає хтось про отримання ним неправомірної вигоди.

Прокурор, посилаючись на рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 (параграф 80, заява № 33977/96) та рішення ЄСПЛ у справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, зазначив, що така обставина сама по собі вже може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення підозрюваного.

ОСОБА_6, маючи вищу юридичну освіту і значний досвід роботи в органах прокуратури та зв`язки у правоохоронних органах, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Окрім цього, просив звернути увагу на відсутність у ОСОБА_6 на даний час міцних соціальних зв`язків в Україні, оскільки він офіційно не одружений та не має неповнолітніх дітей на утриманні.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтований тим, що, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_6 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_15 шляхом умовлянь, підкупу, тиску на них, примушування до зміни показів чи відмови від надання показів.

Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.

Прокурор зазначив, що з часу затримання ОСОБА_6 та обрання йому запобіжного заходу заявлені ризики, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні не зменшилися та продовжують існувати.

Також просив врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, тобто спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Отже, встановлені в ході досудового розслідування та відображені у цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення є переконливими та такими, що дають обґрунтовані підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії обов`язків, покладених на нього.

Прокурор стверджував, що зазначені обставини виправдовують продовження строку дії раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу в частині продовження строку дії обов`язків, покладених на нього відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені ухвалами слідчих суддів від 18.07.2024, 09.09.2024, 01.11.2024, 10.12.2024, 30.01.2025 та 24.03.2025.

У зв`язку з вищевикладеним, прокурор просив задовольнити клопотання про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

16.05.2025 обвинувачений ОСОБА_6 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, у якому просив змінити йому запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання, внесену за нього заставу повернути заставодавцю.

Клопотання аргументоване тим, що у провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

15.07.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 КК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено та застосовано до нього запобіжний захід y вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі 4 млн грн. Ухвалою суду від 09.09.2024 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та зменшено розмір застави до 3 млн грн. Ухвалою слідчого судді від 01.11.2024 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.12.2024 та визначено заставу у розмірі 908 400 грн.

На виконання вимог вищевказаної ухвали від 01.11.2024, ОСОБА_16 06.11.2024 року внесено на рахунок Вищого антикорупційного суду в якості застави грошові кошти в загальній сумі 908 400 грн (квитанції № 155950930 від 06.11.2024, № 155951183 від 06.11.2024, № 155950480 від 06.11.2024) у зв`язку з чим 07.11.2024 ОСОБА_6 було звільнено з-під варти. Згідно з приписами ч. 4 ст. 202 КПК України ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

ОСОБА_6 зазначив, що з часу внесення застави він виконував всі покладені на нього обов`язки, з`являвся на всі виклики до суду та органу досудового розслідування, що свідчить про його належну процесуальну поведінку, які він планує виконувати і в подальшому.

Обвинувальний акт відносно нього з 21.01.2025 знаходиться на розгляді у Вищому антикорупційному суді.

24.03.2025 ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків продовжено до 24.05.2025 із покладенням на ОСОБА_6 відповідних процесуальних обов`язків.

ОСОБА_6 вважає, що на цей час існують підстави для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який запобіжний захід, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, перестали існувати, з огляду на такі обставини.

1. ОСОБА_6 не має будь-якого наміру переховуватися від органів досудового слідства та суду.

Підтвердженням цього є те, що у нього на утриманні перебуває матір ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка в 2020 році перенесла важку операцію з пересадки кульшового суглобу, після чого інфаркт та з того часу пересувається за допомогою інвалідних палиць, фактично є інвалідом. Вона потребує постійного стороннього догляду, а також дороговартісного лікування. Окрім цього ОСОБА_6 має на утриманні доньку ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка навчається на денній формі у ВНЗ у м. Києві та згідно з умовами договору з навчальним закладом обвинувачений ОСОБА_6 щорічно сплачує кошти за її навчання, проживання в гуртожитку, використання електроенергії. Надає доньці кошти для купівлі продуктів харчування, одягу, взуття тощо.

ОСОБА_6 працює на посаді прокурора відділу Офісу Генерального прокурора та має постійне місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 стверджує, що ще одним підтвердженням відсутності даного ризику є те, що з 07.11.2024, тобто з часу звільнення з Київського слідчого ізолятора він не мав будь-яких перешкод щоб залишити місце свого проживання. Доказом цього є те, що з 07.11.2024 по 06.12.2024 він добросовісно виконував свої процесуальні обов`язки навіть без носіння засобу електронного контролю, який в цей період був відсутній у правоохоронних органах, та в силу таких обставин не міг бути застосований до нього, як один із покладених на нього судом обов`язків, враховуючи, що в нього був паспорт для виїзду за кордон. Також в цей період ОСОБА_6 з дозволу детектива виїжджав з міста Києва у Хмельницьку область до своєї мами, при цьому неухильно дотримуючись строків виїзду та повернення.

ОСОБА_6 за першою вимогою органу досудового розслідування чи суду з`являвся для проведення процесуальних, слідчих дій та розгляду судом клопотань детектива, прокурора. 10.12.2024 ці факти були підтверджені під час розгляду слідчим суддею клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на нього, яке було частково задоволено та скасовано обов`язок носити електронний засіб контролю.

ОСОБА_6 вказує, що його прибуття до органу досудового розслідування та суду на першу вимогу свідчить про його належну процесуальну поведінку та відсутність ризику переховування від органу досудового слідства та суду. Після внесення застави він також виконував всі процесуальні обов`язки, покладені на нього ухвалами суду, та продовжує їх виконувати.

Разом з цим, ОСОБА_6 не тільки не збирається переховуватися від органу досудового розслідування і суду, а й буде активно доводити свою невинуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні у встановленому КПК України порядку в суді, адже за результатами ознайомлення із матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України ним не встановлено будь-яких належних та допустимих доказів вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому він буде доводити свою невинуватість в суді з метою захисту своєї честі, гідності та ділової репутації. Виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків свідчить про відсутність умислу на переховування від органу досудового розслідування.

2. ОСОБА_6 не має потреби незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, чи учасників кримінального провадження.

ОСОБА_6 зазначає, що з часу повідомлення йому підозри (15.07.2024) і до цього часу органом досудового розслідування та судом не здобуто жодних доказів щодо можливості впливу на будь-якого учасника кримінального провадження при розгляді клопотання про обрання, неодноразового продовження запобіжного заходу та обов`язків згідно зі ст. 194 КПК України. Не існує такого ризику і на цей час. Разом з тим, всі свідки уже надавали покази на досудовому слідстві, з яких не вбачається будь-яких ознак злочину в діях ОСОБА_6, а тому не має потреби здійснювати будь-який вплив на будь-якого свідка. Більше того, за здійснення будь-якого впливу на свідка чи учасника кримінального провадження передбачена кримінальна відповідальність.

ОСОБА_6 вважає, що викладені вище доводи підтверджують відсутність вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а отже, і безпідставність та необґрунтованість продовження застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 908 400 грн, визначеного слідчим суддею 01.11.2024, тобто більше як шість місяців тому.

Також при розгляді даного клопотання відповідно до вимог ст. 178 КПК України ОСОБА_6 просив врахувати: 1) усі докази зібрані стороною обвинувачення є неналежними та недопустимими, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини; 2) формулювання обвинувачення не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Згідно викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вбачається відсутність складу інкримінованого ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Сторона обвинувачення вчинила фальсифікацію матеріалів кримінального провадження та штучно визначила правову кваліфікацію кримінального правопорушення; 3) стан здоров`я ОСОБА_6 погіршився та в нього наявні захворювання; 4) наявність у нього сімдесяти трьох річної одинокої мами, яка потребує лікування, постійного стороннього догляду, утримання та ОСОБА_6 є її єдиною дитиною; наявність в нього дев`ятнадцятирічної дочки, яка являється студенткою ВНЗ денної форми навчання, та він щорічно сплачує грошові кошти за її навчання, проживання в гуртожитку, використання електроенергії, надає дочці грошові кошти для купівлі продуктів харчування, одягу, взуття, тощо; проживає однією сім`єю з ОСОБА_17 ; 5) працює на посаді прокурора відділу Офісу Генерального прокурора; 6) позитивно характеризується за місцем роботи; 7) отримує стабільний дохід у вигляді заробітної плати та пенсії; 8) раніше не судимий; 9) добросовісно виконує покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України; 10) відсутність щодо нього повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) у кримінальному провадженні шкода не заподіяна; 12) відсутній ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

На переконання ОСОБА_6 відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність сталих соціальних зв`язків та належна процесуальна поведінка упродовж всього строку досудового розслідування та розгляду справи у суді свідчать про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення виконання ним покладених на нього обов`язків.

ОСОБА_6 посилається на усталену практику ЄСПЛ, відповідно до якої висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців) поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади тощо).

У зв`язку з вищенаведеним просив задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.

Окрім цього 19.05.2025 адвокат ОСОБА_8, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6, також подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисному, у якому просив змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/12403/24, шляхом зменшення застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто до 242 240 грн.

В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що у провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальна справа №991/470/25 за обвинуваченням ОСОБА_6 . Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/12403/24 ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 908 400 грн. На виконання вимог вказаної ухвали 06.11.2024 ОСОБА_16 (донька обвинуваченого) внесла на рахунок Вищого антикорупційного суду грошові кошти в загальній сумі 908 400 грн в якості застави за ОСОБА_6 .

Захисник ОСОБА_8, посилаючись на положення ч. 4 ст. 182, п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, вважає, що у зв`язку з тим, шо ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, то відносно нього може бути застосована застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 242 240 грн (3028 грн*80).

Захисник навів у клопотанні обставини, що зумовлюють необхідність зменшення розміру застави, який був встановлений ОСОБА_6 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/12403/24, а саме те, що: ОСОБА_6 належним чином виконує обов`язки, покладені на нього ухвалою суду при обранні запобіжного заходу, та жодного разу не допустив порушень; наявність арештованого у межах кримінального провадження майна, зокрема: легкового автомобіля Тойота кемрі, 2016 року випуску, вартістю 300 000 грн та земельної ділянки площею 10 000 кв.м., розташованої за адресою: Хмельницька обл., Деражнянська тергромада, с. Мазники. Захисник стверджує, що вартості вказаного майна буде достатньо для того, щоб забезпечити виконання застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 242 240 грн. Окрім цього, у ОСОБА_6 під час обстеження у жовтні 2024 року було виявлено захворювання хребта, лікування якого потребує фінансових коштів, яких у ОСОБА_6 немає і можуть бути отримані за рахунок зменшення застави. У вересні 2022 року ОСОБА_6 підписав договір про навчання його доньки ОСОБА_16 у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, за яким зобов`язався оплачувати вартість навчання в сумі 56 800 грн на рік, терміном до 2026 р., а також ОСОБА_6 зобов`язався фінансово утримувати доньку до закінчення її навчання в університеті. Разом з цим у ОСОБА_6 на утриманні перебуває його матір ОСОБА_9, 1952 р.н., яка перенесла операцію та протезування, має проблеми із серцем, ходить на милицях, що підтверджується доданими до клопотання документами. ОСОБА_6 повинен часто відвідувати матір за місцем її проживання у Хмельницькій області, допомагати їй фінансово із лікуванням та іншими витратами. Батько ОСОБА_6 помер у 2017 р., утримувати матір більше нікому.

Окрім цього захисник вказав, що в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 10.03.2025, якою відмовлено у задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, колегія суддів врахувала наявність у матері обвинуваченого ОСОБА_6 рідного брата, який територіально значно ближче проживає, ніж обвинувачений та зможе надавати їй критично необхідну допомогу.

Проте, відповідно до довідки ортопеда - травматолога від 06.05.2025, яку видав Шведсько-український цент «Angelholm», матір обвинуваченого ОСОБА_9 має двобічний гонартроз ІІІ ступеня дефартроз лівого кульшового суглобу ІІ ступеня. Для нормального функціонування та підтримки стану здоров`я матері обвинуваченого необхідна значна матеріальна допомога, яка може бути покладена лише на обвинуваченого ОСОБА_6, а не інших членів родини, зокрема брата матері.

Окрім цього захисник просив звернути увагу на те, що брат матері обвинуваченого - ОСОБА_18 є особою похилого віку, пенсіонером, а також потребує додаткового матеріального утримання через поганий стан здоров`я. Докази про соціальний статус ОСОБА_18, його вік та стан здоров`я додані до клопотання.

Захисник стверджує, що з урахуванням положень ст. 202, 203 Сімейного кодексу України, рідний брат матері обвинуваченого - ОСОБА_18 у зв`язку з його станом здоров`я не має можливості та більше того, не зобов`язаний надавати допомогу матері обвинуваченого. Такий обов`язок покладається виключно на обвинуваченого ОСОБА_6 .

Захисник зазначив, що в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 10.03.2025 судом було надано оцінку майнового стану обвинуваченого ОСОБА_6 на підставі поданих ним відомостей за 2022-2023 роки, включно з інформацією про сукупний дохід, рівень заробітної плати, наявність банківських вкладів, рухомого і нерухомого майна, а також інших джерел матеріального забезпечення.

Однак, при порівнянні вказаних відомостей із поданою щорічною декларацією ОСОБА_6 за 2024 рік вбачається суттєве зменшення задекларованих доходів, що свідчить про погіршення матеріального становища обвинуваченого, яке має істотне значення для вирішення питання про зміну запобіжного заходу.

З урахуванням вищевикладеного, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 просить змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід, а саме зменшити розмір застави, визначений ухвалою суду від 01.11.2024 у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 908 400 грн, до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто до 242 240 грн.

Позиції учасників кримінального провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, хоч і зменшилися, однак продовжують існувати дотепер. У минулому судовому засіданні було змінено один із обов`язків, а саме «без дозволу прокурора або суду не відлучатися з міста Києва, за винятком Київської, Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей з метою проїзду в село Мазники Хмельницького району, Хмельницької області для відвідування ОСОБА_9, 1952 року народження», у зв`язку з цим прокурор вважає, що вказаний обов`язок також потрібно продовжити. Окрім цього ним було змінено список свідків, оскільки вказані свідки були заявлені для їх допиту.

Заперечував щодо поданих стороною захисту клопотань про зміну запобіжного заходу у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, оскільки на теперішній час ризики наявні і їх запобігти можливо не інакше як шляхом продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, які є як обтяження до визначеної судом застави, саме в такому розмірі - 908 400 грн.

Окрім цього доповнив, що відповідно до наданої ОСОБА_6 декларації за 2024 рік його матеріальне забезпечення є на достатньому рівні. Просив звернути увагу, що відомості про співмешканку у декларації за 2023 рік ОСОБА_6 не зазначав, хоча фактично вже на той час з нею проживав.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав своє клопотання і клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу та просив їх задовольнити з підстав, наведених у них. Пояснення надав аналогічні змісту поданого ним клопотання про зміну запобіжного заходу.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на нього заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав своє клопотання і клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу та просив їх задовольнити з підстав, наведених у них. Пояснення надав аналогічні змісту поданого ним клопотання про зміну запобіжного заходу. Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу та просив їх задовольнити з підстав, наведених у них. Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Дослідивши клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу з доданими до них документами, матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії таких обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.

Зі змісту ч. 6 ст. 183 КПК України слідує, що з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Частиною 4 цієї статті визначено, що суд розглядає вказане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Перелік підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту не передбачений кримінальним процесуальним законом, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами може бути суттєва зміна обставин, які було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, зокрема, змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Суд зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Під час розгляду поданих сторонами кримінального провадження клопотань суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024 вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується за фактами прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе - особи, яка займає відповідальне становище, і третіх осіб, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження 15.07.2024 о 13 год. 22 хв. детективами Національного антикорупційного бюро України було затримано ОСОБА_6 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України та в цей же день, тобто 15.07.2024, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 168-174, 175-182, т. 8 а.с. 95- 98 зворот.).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня фактичного затримання з альтернативою внесення застави у розмірі 4 000 000 грн (т. 2 а.с. 183-202, т. 5 а.с. 113-122 зворот., т. 8 а.с. 99-108 зворот.).

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.08.2024 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 залишено без змін (т. 2 а.с. 203-210, т. 5 а.с. 123-126 зворот., т 8 а.с. 109-112 зворот.).

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2024 підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня фактичного затримання та зменшено розмір застави до 3 000 000 грн (т. 2 а.с. 211-235, т. 5 а.с. 127-139, т. 8 а.с. 113-125).

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.10.2024 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2024 залишено без змін (т. 2 а.с. 236-242, т. 5 а.с. 139 зворот.-142 зворот., т. 8 а.с. 125 зворот. - 128 зворот.).

Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/1240/24 (провадження №1-кс/991/12478/24) продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 13.12.2024, з альтернативою внесення застави у розмірі 908 400 грн. з покладенням обов`язків у разі внесенням застави, а саме:

1. прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за кожною вимогою;

2.без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду не відлучатися з м. Києва;

3.повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4.утримуватися від спілкування із ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_12 ;

5.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свой паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6.носити електронний засіб контролю (т. 2 а.с. 268-277, т. 5 а.с. 155 зворот. -160, т. 8 а.с. 141 зворот.- 146).

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.12.2024 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 залишено без змін (т. 2 а.с. 278-279, т. 5 а.с. 160 зворот-161, т. 8 а.с. 146 зворот. -147).

На виконання вимог вищевказаної ухвали від 01.11.2024, за ОСОБА_6 було внесено на рахунок Вищого антикорупційного суду, код ЄДРПОУ 42836259, IBAN UA678201720355279004000096000 в якості застави грошові кошти в загальній сумі 908 400 грн (квитанції № 155950930 від 06.11.2024, № 155951183 від 06.11.2024, № 155950480 від 06.11.2024) у зв`язку з чим 07.11.2024 його було звільнено з-під варти (т. 4 а.с. 85-88).

Згідно з приписами ч. 4 ст. 202 КПК України ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 та змінені ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 24.03.2025.

27.11.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (т. 2 а.с. 280-288, т. 8 а.с. 147 зворот. -151 зворот.).

27.11.2024 згідно з ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т. 2 а.с. 289-290, т. 8 а.с. 152-152 зворот.).

Ухвалами Вищого антикорупційного суду від 10.12.2024, 30.01.2025 неодноразово продовжувався на 2 місяці строк дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/12403/24 (т. 2 а.с. 291-292, т. 3 а.с. 53-56 зворот, т. 5 а.с. 167-167 зворот., 168-171 зворот., т. 8 а.с. 153-153 зворот., 154-157 зворот.).

24 березня 2025 року ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду, з урахуванням ухвали колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 31.03.2025 про виправлення описки, продовжено на 2 місяці, тобто до 24.05.2025, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/12403/24, а саме:

- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (т. 5 а.с. 190-193 зворот., 199-200, т. 8 а.с. 158-161 зворот.).

Таким чином наразі до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908 400 грн із покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких закінчується 24.05.2025.

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків та клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу, а також додані до них документи (т. 1 а.с. 3-46, 62-75, т. 8 а.с. 1-167, 168-184, 185-187), колегія суддів дійшла висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для оцінки питання зміни запобіжного заходу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення, зокрема, вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Прокурор стверджує, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та попередньо підтверджені судом ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України: ризик переховування від суду; ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Колегія суддів, перевіряючи, чи не змінились зазначені ризики та чи не з`явились нові, ураховує, зокрема: законодавчі особливості притягнення до відповідальності за вчинення корупційного кримінального правопорушення; необхідність допиту свідків на стадії судового розгляду; вірогідність переховування обвинуваченого тощо. У зв`язку з викладеним, колегія суддів констатує, що на момент розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, кількість ризиків, що зазначені в попередніх ухвалах суду, зменшилася, однак ризики, визначені п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Колегія суддів вважає, що на даний час ризик переховування ОСОБА_6 від суду хоч і зменшився, проте продовжує існувати. Так, відповідно до висунутого обвинувачення ОСОБА_6 інкриміновано вчинення особливо тяжкого злочину, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, яке в разі визнання обвинуваченого винуватим, як правило призначається до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що саме по собі може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Ураховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_6, та ураховуючи займану ним посаду, досвід роботи в органах прокуратури, обізнаність з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, колегія суддів дійшла до переконання, що незастосування до нього відповідних обов`язків може сприяти настанню тих негативних для кримінального провадження наслідків, ризик існування яких встановлено на стадії досудового розслідування.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 має юридичну освіту, значний досвід роботи в органах прокуратури, заброньований від мобілізації, є підстави вважати, що він має можливість для виїзду за межі території України, зокрема у службові відрядження. Продовження строку дії обов`язку здати паспорт для виїзду за кордон, унеможливить використання саме цього документу з метою виїзду за кордон. Однак ОСОБА_6, може використати свої зв`язки та можливості для переховування від суду, у тому числі, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, переховування можливе і на території України.

Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин колегія суддів вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Ураховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд дійшов висновку, що ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні є актуальними.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Оскільки суд встановив, що ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, у їхньому мінімальному вимірі продовжують існувати та не зазнали жодних змін упродовж останніх двох місяців, суд вважає за доцільне продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, на два місяці.

На переконання колегії суддів, одним із факторів, які стимулюють обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки, з урахуванням положень ч. 8 ст. 182 КПК України, є застосування до нього такого запобіжного заходу як застава у значному розмірі. Колегія суддів звертає увагу на те, що у даній справі зі зменшенням ризиків неодноразово зменшувався розмір застави. Ураховуючи вказані обставини, більш м`який запобіжний захід наразі не зможе запобігти встановленим ризикам, а застосований запобіжний захід у виді застави саме у розмірі 908 400 грн з покладеними на нього обов`язками забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .

Сторона захисту просить змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, чи зменшити розмір застави до мінімального рівня, посилаючись на відсутність будь-яких порушень, його сумлінну поведінку, наявність арештованого майна обвинуваченого, погіршення його стану здоров`я та матеріального становища, перебування на його утриманні доньки, яка навчається на оплачуваній основі та потребує додаткових фінансових витрат для забезпечення особистих потреб, а також перебування на утриманні обвинуваченого хворої матері, яка потребує стороннього догляду та фінансових витрат для її лікування.

Обставини, на які посилається сторона захисту при зміні запобіжного заходу, не змінилися і їм оцінка була надана в ухвалі колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 10.03.2025. Твердження захисника ОСОБА_8 про погіршення стану здоров`я обвинуваченого не можуть розцінюватися як підстава для зміни запобіжного заходу, оскільки вони не впливають на оцінку ризиків.

Посилання сторони захисту на відсутність у діях обвинуваченого ОСОБА_6 будь-яких порушень чи сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу.

Також, не є підставою для зміни запобіжного заходу факт накладення арешту на майно обвинуваченого. Арешт майна та запобіжний захід мають різні правові цілі. Арешт майна спрямований на забезпечення збереження майнових активів, щоб уникнути їх відчуження або приховування під час кримінального провадження, а запобіжний захід - на забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, його явку до суду та недопущення вчинення нових правопорушень.

Підстави для обрання чи зміни запобіжного заходу не залежать від накладеного на майно арешту. Вони базуються на оцінці ризиків і інших обставин, пов`язаних із процесуальною поведінкою обвинуваченого.

Для зміни запобіжного заходу потрібні нові або змінені обставини, що впливають на оцінку ризиків. Сам по собі факт дослідження матеріального стану, у тому числі погіршення майнового стану обвинуваченого, без виявлення нових фактів, не є достатнім доказом для зміни запобіжного заходу.

Відомості, що зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_6 за 2024 рік (а.с. 173-181) очевидно свідчать про його достатній матеріальний стан, який є об`єктивно спроможним покривати вказані ним витрати, у тому числі утримувати матір, яка потребує лікування, та повнолітню доньку, що навчається. Разом з тим, колегія суддів враховує той факт, що донька обвинуваченого - ОСОБА_16 є повнолітньою, навчається у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка та має обох батьків, які в силу ст. 199 Сімейного кодексу України мають рівні обов`язки щодо утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Колегія суддів вважає, що існуючий наразі запобіжний захід у виді застави саме в розмірі 908 400 грн у сукупності із покладеними на обвинуваченого обов`язками достатньою мірою гарантують виконання ним цих обов`язків та забезпечать його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, встановлені судом ризики, матеріальний стан обвинуваченого ОСОБА_6, займану ним посаду та стабільний дохід, наявність постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, матері похилого віку, повнолітньої доньки, яка навчається, співмешканки, тяжкість обвинувачення, можливість втечі або впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що наведені у клопотаннях про зміну запобіжного заходу обставини та висловлені у судовому засіданні доводи, не містять обґрунтованих підстав для зміни раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу як в частині визначеного розміру застави, шляхом її зменшення, так і в частині застосування більш м`якого запобіжного заходу - у виді особистого зобов`язання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає задоволенню, щодо задоволення клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу, слід відмовити, за наведених вище підстав.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 176-178, 179, 182, 194, 196, 201, 369-370, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, - відмовити.

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:

- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ;

Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, до 19 липня 2025 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04 липня 2024 року.

Обвинуваченого ОСОБА_6 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Надати обвинуваченому ОСОБА_6 копію ухвали негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Пошук

Документ № 127580884