- Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.
20 травня 2025 року Справа № 757/7845/19-к
Провадження №11-кп/991/28/25
ОКРЕМА ДУМКА
судді ОСОБА_1 у справі 757/7845/19-к, провадження №11-кп/991/114/19
Ухвалою колегії суддів у зазначеній справі відмовлено у задоволенні апеляційної скарги прокурора САП ОСОБА_2, апеляційні скарги сторони захисту задоволено частково. Вирок Вищого антикорупційного суду від 05 квітня 2024 року, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України (в редакції, чинній на час вчинення злочинів) та ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції, чинній на час вчинення злочинів) скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Таке рішення апеляційної інстанції обґрунтовується наступним:
1.Вищим антикорупційним судом в даному кримінальному провадження в якості свідків допитано осіб, які є обвинуваченими в іншому кримінальному провадженні, серед іншого, за ст. 255 КК України відповідно розподіленим ролям, щодо тих самих обставин, в яких обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4, при цьому не вирішено питання про об`єднання таких проваджень. Таким, на думку колегії, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, яку неможливо вирішити судом апеляційної інстанції.
2.Вищий антикорупційний суд вважаючи, що судовими експертами за результатами проведеної комісійної судової товарознавчої експертизи №7919/7920/16-53 від 27.05.2016 невірно застосовані цінові пропозиції ТОВ «Скела Терциум» та ДП «Ітера Трейд» не призначив релевантну експертизу, а перейняв на себе повноваження судового експерта, самостійно визначивши ринкову вартість природного газу на підставі наявних в матеріалах справи цінових пропозицій НАК «Нафтогаз Україна», ТОВ «Приватна газопостачальна компанія», ТОВ «Рало» та ТОВ «ФК «АСТЕК-ІНВЕСТ», ТОВ «УКРСЕРВІСРЕСУРС».
3.Вищим антикорупційним судом при ухваленні оскаржуваного вироку допущено порушення таємниці нарадчої кімнати шляхом недотримання членами колегії принципу безперервності судового процесу під час перебування суддів у нарадчій кімнаті.
З вищенаведеними мотивами колегії суддів не погоджуюсь.
1. Згідно ст. 410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо: 1) судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення; 2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу, зокрема щодо декількох осіб, обвинувачених у вчиненні одного кримінального правопорушення. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
Отже, об`єднання матеріалів досудового розслідування, зокрема, під час судового розгляду щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, в одне кримінальне провадження вирішується судом залежно від можливості забезпечення повноти судового розгляду. Матеріали справи не містять відомостей, які б згідно ст. 410 КПК України вказували на неповноту судового розгляду, зумовлену недослідженими обставинами, з`ясування яких не здійснено саме через не об`єднання матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з матеріалами кримінального провадження, в яких обвинувачуються особи, допитані в якості свідків в ході даного судового розгляду. Наявність таких обставин не доводиться апеляційними скаргами захисту. Більш того, допитавши відповідних осіб як свідків, суд першої інстанції усунув підстави стверджувати про неповноту, адже такий допит у сукупності з іншими дослідженими доказами надав можливість дати оцінку обставинам, що підлягали доказуванню у межах кримінального провадження, у тому числі і в межах обвинувачення за ст.255 КК України. При цьому право на захист допитаних як свідків осіб щодо яких розгляд кримінального провадження не завершено не порушено, оскільки їх допит здійснювався виключно за їх згодою. Допит же як свідків осіб, засуджених раніше в інших кримінальних провадженнях, в цьому провадженні здійснено в загальному порядку для забезпечення його повноти, що узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону.
Таким чином, висновку про доведеність обвинувачення за ст. 255 КК України суд першої інстанції дійшов ґрунтуючись не лише на показах свідків, а й інших доказах, зокрема матеріалах НСРД, письмових доказах (копіях аукціонних свідоцтв, договорах купівлі-продажу газу, актах приймання-передачі, установчих документах відповідних підприємств, довіреностях та ін.), які оцінено у сукупності, відтак відсутні підстави вважати, що судом допущена неповнота судового розгляду, наслідки чого закріплені ст. 410 КПК України. Тому доводи захисту в цій частині вважаю необґрунтованими.
2.Згідно ч. 2 ст. 101 КПК України кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідній постанові, ухвалі, вироку (ч. 10).
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Доводи сторони захисту про перейняття судом функції експерта підлягали відхиленню, адже з оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції виконано покладений на нього кримінальним процесуальним законом обов`язок: здійснено оцінку на предмет допустимості та достовірності висновку експертів за результатами проведеної комісійної судової товарознавчої експертизи №7919/7920/16-53 від 27.05.2016 та у сукупності з іншими доказами, наявними у справі, прийнято відповідне рішення. Зокрема, суд частково погодився з висновком експерта, а також встановив, що обвинувачення у певній частині не підтверджується, зазначив в рішенні з чим погоджується, а з чим ні. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції мав перевірити обґрунтованість вироку щодо визначення розміру збитків та прийняти відповідне рішення в межах доводів апеляційних скарг учасників провадження, що не виключало, у тому числі, й можливість призначення відповідного експертного дослідження судом апеляційної інстанції.
3.Згідно ч. 1 ст. 366 КПК України після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.
За приписами ст. 367 КПК України під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд (ч.1). Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні (ч.2). Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті (ч.3).
З наведених норм вбачається, що нарада (прийняття рішення) суду відбувається у нарадчій кімнаті, в приміщенні, доступ до якого інших осіб в цей час, крім складу колегії суддів у даному кримінальному провадженню, заборонений. За загальними принципами судді зобов`язані приймати рішення виключно на підставі внутрішнього переконання, що сформувалося у ході судового розгляду. Неприпустимим є контакт з суддями, які перебувають у нарадчій кімнаті, в тому числі по телефону чи з використанням інших засобів зв`язку стосовно справи, що розглядається. Суддям заборонено розголошувати відомості про те, що відбувається в нарадчій кімнаті, включаючи обговорення фактичних обставин кримінального провадження, хід обговорення, судження суддів, їх позиції, результат голосування, а також не мають права консультуватися з будь-ким з приводу розгляду кримінального провадження. У разі перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні та не вправі обговорювати матеріали цього провадження (Постанова Об`єднаної палати ККС ВС від 24.02.2020 у справі №128/2455/15-к).
З огляду на відсутність закріпленого кримінальним процесуальним законом визначення «таємниці нарадчої кімнаті», зазначені висновки ґрунтуються на нормах Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а саме ст.48, п. 5 ч. 7 ст. 56, п. 5 ч. 1 ст. 106.
Отже, в нарадчій кімнаті приймається рішення щодо обвинувачення, яке пред`явлене особі, оцінюються докази, кожен окремо та у сукупності, вирішується питання допустимості доказів під час такої оцінки, складається повний текст рішення, зокрема, вироку, копія якого має бути вручена обвинуваченому негайно після проголошення, та ін. Вчинення будь-яких дій, окрім як перерви на відпочинок у зв`язку з настанням нічного часу, КПК України не передбачено.
Разом з цим, до переліку істотних порушень КПК України, при наявності яких судове рішення підлягає безумовному скасуванню згідно ч. 2 ст. 412 КПК України, порушення таємниці нарадчої кімнати не віднесено.
Згідно висновків Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду ВС «.. з урахуванням положень ст.367 КПК України, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню судових рішень по інших справах, слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі ч. 1 ст. 412 КПК України може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у разі коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення.».
Відтак, вважаю тимчасове залишення нарадчої кімнати суддями Вищого антикорупційного суду під час ухвалення оскаржуваного вироку, яка, з огляду на обсяг матеріалів кримінального провадження, тривала понад два місяці, для участі в зборах суддів, проведенні освітніх зустрічей зі студентами, перебуванні у короткотривалій відпустці та на щорічному навчанні з підвищення кваліфікації суддів, тобто законодавчо не заборонених дій, не потягло за собою порушення таємниці нарадчої кімнати як такої, що суперечить її суті, та не спричинило ухвалення суддями незаконного та необґрунтованого судового рішення. Не вказує це й на істотність незабезпечення безперервності судового розгляду, наслідком чого може бути скасування вироку суду. Встановлений КПК України дозвіл на залишення нарадчої кімнати в нічний час свідчить про відсутність обов`язку суддів безперервно перебувати в ній. Жодних об`єктивних відомостей про порушення суддями таємниці нарадчої кімнати саме щодо ухваленого рішення стороною захисту не наведено, матеріалами справи не підтверджується. Тому відповідні доводи захисту під час апеляційного розгляду вважаю неспроможними, підстави для скасування вироку відсутніми.
Підсумовуючи вищевикладене, не погоджуюсь з рішенням членів колегії щодо скасування оскаржуваного вироку та призначення справи до нового розгляду.
Суддя ОСОБА_1