Документ № 127860517

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/3298/25Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/349/25

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2025 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретарки судового засідання ОСОБА_5,

представників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги представників ОСОБА_8 - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, подані на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2025 року щодо накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №52021000000000296,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді накладено арешт із забороною володіння, розпорядження та користування на мобільний телефон Apple iPhone 15 ProMax, вилучений 10 квітня 2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 202).

Зазначене рішення мотивоване: (1) здійсненням детективами Національного антикорупційного бюро України досудового розслідування фактів вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України /далі - КК/, щодо обставин незаконного відчуження земельної ділянки з державної власності та її легалізації; (2) наявністю обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення, що розслідується у даному кримінальному провадженні; (3) проведенням обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 08.04.2025; (4) виявленням та вилученням під час обшуку мобільного телефону, пароль до якого власник не надав, та на якому може зберігатись інформація, яка має значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні; (5) визнанням вказаного телефону речовим доказом та призначенням щодо нього комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи й експертизи електронних комунікацій; (6) недоведеністю порушення гарантій адвокатської таємниці та відсутністю підстав вважати, що орган досудового розслідування порушив права адвоката; (7) розумністю і співмірністю відповідних обмежень з огляду на завдання кримінального провадження; (8) виправданістю саме такого ступеня втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження потребам досудового розслідування; (9) зберіганням інформації на вилученому телефоні, який є новим, завдяки можливості скористатися функцією перенесення даних на новий пристрій; (10) хибністю твердження сторони представника власника майна, що з клопотанням про арешт майна третьої особи повинен був звернутись виключно прокурор; (11) можливістю виконання мети збереження речових доказів через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження; (12) відсутністю будь-яких негативних наслідків арешту майна для третіх осіб (т. 1 а. с. 204-211).

В апеляційних скаргах представники просять скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, обґрунтовуючи свої позиції тим, що: (1) не доведено, що вилучений телефон відповідає критеріям речового доказу; (2) детективами під час обшуку допущено грубе порушення гарантій адвокатської діяльності. Крім цього, у доповненнях представник ОСОБА_6 додатково вказує, що (1) у клопотанні не зазначається про можливе вчинення ОСОБА_8 злочину та жодного доказу, що підтверджує його роль у незаконному привласненні земельних ділянок, не надано; (2) при наданні дозволу на обшук не було належним чином ідентифіковано речі/документи адвоката, щодо яких детективам надано дозвіл на відшукання; (3) детективи не спростували доводи представників власника майна про відсутність на вилученому мобільному телефоні інформації, яка могла бути створена до моменту його придбання та активації; (4) надання ОСОБА_8 свого мобільного телефону в розблокованому стані могло бути розцінено як несанкціоноване розголошення відомостей, що становлять адвокатську таємницю; (5) слідчий суддя дійшов помилкового висновку щодо відсутності обов`язку в детектива залучати спеціаліста на обшук; (6) клопотання про арешт майна подано з пропуском граничних строків на звернення до суду. Крім цього, представник ОСОБА_6 у доповненні до апеляційної скарги просить у разі залишення скарги без задоволення заборонити стороні обвинувачення здійснювати огляд вилученого під час обшуку мобільного телефону, а також скопійованої з нього інформації без участі ОСОБА_8 (т. 2 а. с. 1-3, 9-10, 50-60, 99).

В судовому засіданні представники власника майна підтримали доводи своїх та один одного апеляційних скарг і просили їх задовольнити з мотивів, наведених у них.

Власник майна, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, жодних клопотань від нього не надійшло.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув. До початку судового засідання надіслав заперечення, у яких висловив прохання відмовити у задоволенні апеляційних скарг представників, мотивуючи тим, що: (1) ОСОБА_8 причетний до оформлення документів, які стосуються порядку та умов спільного використання земельного масиву, що є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадження; (2) у ході проведення обшуку ОСОБА_8 відмовився повідомити пароль доступу до належного йому мобільного телефону, внаслідок чого сторона обвинувачення не мала можливості дослідити його вміст на місці проведення обшуку; (3) наразі з метою подолання системи логічного захисту призначена відповідна експертиза (т. 2 а. с. 67-68).

Під час апеляційного перегляду встановлено правильність висновку слідчого судді про наявність у цьому судовому провадженні достатніх доказів, що було вчинено кримінальне правопорушення.

Надаючи саме таку оцінку, суд апеляційної інстанції виходить із того, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК). Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існують ознаки вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК).

У ході застосування наведеного підходу колегія суддів враховує, що, як правильно встановлено слідчим суддею, у кримінальному провадженні №52021000000000296 розслідуються обставини протиправного відчуження службовими особами, зокрема, Головного управління /далі - ГУ/ Держгеокадастру у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ «Ринок сільськогосподарської продукції /далі - РСП/ «Столичний», ТОВ «Оілсі» земель, під час якого вони, за версією слідства, завдяки зміні всупереч ст. ст. 20, 122 Земельного кодексу України /далі - ЗК/ цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 відчужили на користь третіх осіб 18 га земель державної власності загальною вартістю понад 140 млн грн, які попередньо сформовані за рахунок вказаної земельної ділянки, котра до того перебувала у власності Києво-Святошинської (Бучанської) районної державної адміністрації Київської області (т. 1 а. с. 7-109).

Так, 11.09.2012 між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області та ТОВ «РСП «Столичний» укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3222486200:04:001:5006. За заявою ТОВ «РСП «Столичний» відбулася зміна цільового призначення вищезгаданої земельної ділянки (т. 1 а. с. 8-9). Хоча відповідно до ст. 31 Закону України «Про землеустрій» та п. 150 Порядку ведення державного земельного кадастру внесення змін передбачено виключно на підставі нової документації із землеустрою.

06.04.2021 між ГУ Держгеокадастру у Київській області як орендодавцем, ТОВ «РСП «Столичний» та ТОВ «Оілсі» укладено договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9, про внесення змін до договору від 11.09.2012, відповідно до положень якого новим орендарем земельної ділянки визначено ТОВ «Оілсі». Підставою зміни орендаря був той факт, що 14.03.2021 на підставі договору купівлі-продажу №805 ТОВ «РСП «Столичний» на користь ТОВ «Оілсі» відчужено комплекс будівель і споруд загальною площею 33,9 кв. м, розташованих на первісній земельній ділянці (т. 1 а. с. 11-12).

13.04.2021 ГУ Держгеокадастру у Київській області надало дозвіл ТОВ «Оілсі» на поділ земельної ділянки 3222486200:04:001:5006 на 4 земельні ділянки, в тому числі земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5595 (т. 1 а. с. 14-16).

14.05.2021 та 24.05.2021 наказами ГУ Держгеокадастру у Київській області за заявою директора ТОВ «Оілсі» надано дозвіл на розробку та затверджено відповідно проект землеустрою щодо відведення частини земельної ділянки 3222486200:04:001:5595 у приватну власність дев`яти наперед визначеним особам (т. 1 а. с. 19-24).

Відповідно до ст. ст. 81, 116 ЗК усі без виключення громадяни України мають право отримати землю у порядку безоплатної приватизації. Згідно з ч. 5 ст. 116 ЗК земельні ділянки, які перебувають у користуванні юридичних осіб, передаються у власність за рішенням органів виконавчої влади лише після припинення права користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 27.09.2021 зафіксовано пересилання ОСОБА_10 іншому абоненту «ОСОБА_20)» із абонентським номером НОМЕР_1 скан-копії договору оренди земельної ділянки між Києво-Святошинською державною адміністрацією та ТОВ «РСП «Столичний», а також листування згідно з яким 25.05.2021 інший абонент повідомляє ОСОБА_10 : «(1) столиця проводить реєстрацію в реєстрі нерухомого майна нових виділених земельних ділянок на фізичних осіб (9 ділянок в сумі на 18 га), а також реєстрацію земельної ділянки №3222486200:04:001:5595 площею 129,1826 га, яка залишається в оренді у ринку; (2) у нотаріуса у Василькові підписуємо додаткове погодження до Договору оренди землі, яким зменшуємо загальну площу орендованої землі до 139,4239 га; (3) також у Василькові проводимо реєстрацію права оренди на новостворену ділянку №3222486200:04:001:5595 площею 129,1826 га, яка утворилася у результаті виділення 9 ділянок на фізичних осіб», на що ОСОБА_10 у відповідь надіслала анімаційні зображення, які символізують радість (т. 1 а. с. 85-93).

Згідно з протоколом огляду від 10.02.2025 у месенджері «WhatsApp» на мобільному телефоні, який вилучено у ОСОБА_10, наявне листування у період з 28.08.2023 по 05.07.2024 з абонентом, якого ідентифіковано як ОСОБА_8 . Так, 24.09.2023 о 18 год 03 хв ОСОБА_10 надсилає текстове повідомлення: « ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 », на що ОСОБА_8 відповідає «+». 24.11.2023 ОСОБА_10 повідомляє про необхідність терміново підготувати зразок листа на благодійний фонд ОСОБА_15 . ОСОБА_8 надсилає проєкт відповідного листа. 28.11.2023 о 10 год 41 хв ОСОБА_8 надсилає текстове повідомлення: «Добрый день, отправил ОСОБА_16 документы для подписания по изменению устава Благотворительного Фонда». 15.12.2023 ОСОБА_10 направляє текстове повідомлення «Привет! Сможешь сейчас подъехать по мемо рынок на Богдана?», на що ОСОБА_8 повідомляє, що може прибути впродовж 30-40 хв. 22.02.2024 ОСОБА_10 направляє повідомлення «Привет! Вышли мемо сюда плиз». У відповідь ОСОБА_8 направляє документ, який є додатковою угодою до Мирової угоди (меморандуму) від 15.07.2021, що стосується забудови ТОВ «РСП «Столичний» (т. 1 а. с. 94-95, 100-102).

При цьому ОСОБА_17 була приватним нотаріусом, яка посвідчувала договори купівлі-продажу земельних ділянок між особами, яким у приватну власність відчужувались земельні ділянки, що входили до складу земельної ділянки 3222486200:04:001:5595, зокрема ОСОБА_18, якого представляв ОСОБА_19 (т. 1 а. с. 25-49).

Відповідно до протоколу огляду від 10.02.2025 встановлено, що приватному нотаріусу ОСОБА_9 на електронну пошту у період з 05.04.2021 до 24.05.2021 ОСОБА_8 надсилав листи, у вкладеннях до яких містились документи, які стосуються діяльності ТОВ «Оілсі», ТОВ «РСП «Столичний», ГУ Держгеокадастру у Київській області, земельної ділянки кадастровий номер 3222486200:04:001:5006 та виділених з неї земельних ділянок тощо (т. 1 а. с. 103-109).

Ураховуючи наведене й те, що арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи... (ч. 3 ст. 170 КПК), існування у кримінальному провадженні №52021000000000296 обґрунтованої підозри вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості (особливо тяжких злочинів), що може бути підставою для арешту майна, то арешт майна може бути накладений не лише на майно підозрюваних, але й будь-яких інших осіб, які самі є особами чи пов`язані з особами, причетність яких до вчинення кримінального правопорушення перевіряється у кримінальному провадженні органом досудового розслідування.

Оскільки за матеріалами справи вбачається, що ОСОБА_8 є особою, пов`язаною з ОСОБА_10, причетність якої до вчинення злочину перевіряється в кримінальному провадженні №52021000000000296, а також контактував з приватним нотаріусом щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, обставини відчуження якої є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, то хоч він і не підозрюваний, але на його мобільний телефон може бути накладений арешт.

Довід про несвоєчасне звернення з клопотанням про арешт майна судом апеляційної інстанції відхиляється, адже обшук було проведено 10.04.2025 (т. 1 а. с. 114-117), а вже 11.04.2025, тобто на наступний день, прокурор звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням (т. 1 а. с. 1-6, 130-131). Отже, його подано з дотриманням вимог ч. 5 ст. 171 КПК.

Крім того, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою збереження речових доказів) (п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК).

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК).

За змістом ч. 1 ст. 98 КПК вилучений під час обшуку телефон, власником якого є ОСОБА_8, відповідатиме за одним із наведених критеріїв ознакам речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що він (1) був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, (2) зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, (3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, (4) був об`єктом кримінально протиправних дій, (5) набутий кримінально протиправним шляхом.

Ураховуючи вищезазначені обставини та ненадання ОСОБА_8 детективу паролю до системи логічного захисту телефону (т. 1 а. с. 114-117), колегія суддів вважає, що вилучений під час обшуку мобільний телефон може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, відповідає ознакам, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК. Доказів, які б спростовували наведені висновки, представниками надано не було і судом не встановлено.

Отже, враховуючи вищезазначене, зважаючи на існування достатніх підстав вважати, що на вилученому телефоні можуть бути наявні відомості, які мають значення для кримінального провадження, і їх в інший спосіб отримати неможливо, тому наявні підстави для накладення арешту на майно.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що в мобільному телефоні, зокрема марки iPhone, представлена функція резервного копіювання даних, які зберігаються в iCloud (хмарне сховище), що дозволяє відновити видалену інформацію. До того ж при зміні пристроїв, під час першого входу абонента у свій обліковий запис в iCloud на новому пристрої, програмне забезпечення телефону дозволяє автоматичне перенесення файлів, у тому числі листування, що містяться у месенджері, у новий інтерфейс гаджету. Тому на даний час може існувати необхідність у відновленні даних із месенджерів телефону, навіть якщо його придбання відбулося після подій, обставини яких розслідуються у кримінальному провадженні.

Безпідставними є й твердження про порушення гарантій адвокатської діяльності, оскільки під час проведення обшуку була присутня представник органу адвокатського самоврядування як передбачено ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (т. 1 а. с. 114-117).

Незалучення детективом спеціаліста з метою проведення огляду мобільного телефону безпосередньо на місці проведення обшуку не є порушенням вимог КПК, оскільки кримінально процесуальне законодавство не покладає на орган досудового розслідування відповідного обов`язку залучення вказаної особи під час проведення даної слідчої (розшукової) дії.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то колегія суддів також вважає їх необґрунтованими, оскільки вилучений мобільний телефон не є тимчасово вилученим майном в розумінні глави 16 КПК, зважаючи на приписи ч. 7 ст. 236 КПК і те, що у цій справі йдеться про мобільний телефон, необхідність відшукання якого була зазначена в дозволі на обшук - ухвалі слідчого судді (т. 1 а. с. 110-113).

У ході апеляційного перегляду також не встановлено інших порушень вимог КПК.

За наслідками апеляційного перегляду за скаргою на ухвали слідчого судді суду апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (ч. 3 ст. 407 КПК).

Оскільки в ході апеляційного перегляду доводи представників не знайшли свого підтвердження, то в задоволенні апеляційних скарг необхідно відмовити.

Водночас судом апеляційної інстанції враховується, що хоча діюче законодавство не надає адвокатам такої гарантії, що їх мобільні телефони не можуть бути вилучені та оглянуті на предмет наявної на них інформації в ході розслідування, але існує загальна вимога забезпечити захист від втручання в адвокатську таємницю. Однак КПК і Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прямо не передбачає яким чином запобігти розголошенню адвокатської таємниці у ситуації, коли відбувається подолання системи логічного захисту та огляд мобільного телефону, належного адвокату, який вилучено в ході обшуку, проведеного у кримінальному провадженні.

Як передбачає ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Одними із таких засад є таємниця спілкування та невтручання у приватне життя (п. п. 7, 8 ч. 1 ст. 7, ст. ст. 14, 15 КПК), виходячи з яких із метою запобігання втручання в адвокатську таємницю, колегія суддів вважає, що під час подолання системи логічного захисту та огляду мобільного телефону адвоката має бути застосовано такий же порядок запобігання порушенню прав адвоката, що й під час проведення обшуку в адвоката. Адже, з огляду на те, що дані, які містяться на вилученому технічному пристрої, можуть містити адвокатську таємницю, то подолання системи логічного захисту телефону та огляд даних, що він вміщує має відбуватися виключно з участю представника ради адвокатів регіону. Його присутність сприятиме виокремленню відомостей, що становлять адвокатську таємницю, від інформації, яка може стосуватися обставин, що мають значення для досудового розслідування. Вказаного представника слід повідомити про можливість участі в огляді у порядку, передбаченому для повідомлення про проведення обшуку в адвоката. У випадку виникнення будь-яких сумнівів щодо відношення тих чи інших даних виключно до адвокатської таємниці, такий огляд має бути припинений для надання можливості власнику майна звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна з метою вирішення питання про належність відповідної інформації до адвокатської таємниці та відповідно відсутність потреби у подальшому арешті майна.

Також колегія суддів зауважує, що наявність адвокатської таємниці у подальшому може вплинути на допустимість доказів.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 98, 131, 132, 167-173, 236-237, 370, 376, 405, 407, 409, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги представників залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2025 року - без змін.

Заборонити стороні обвинувачення здійснювати огляд вилученого під час проведення обшуку за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Гнідинська с/р, урочище «Млиново», вул. Олександрівська, 24б мобільного телефону Apple iPhone 15 ProMax, а також скопійованої з нього інформації, без присутності під час проведення такої процесуальній дії представника Ради адвокатів Київської області, крім випадку, коли його повідомлено про дату, час і місце її проведення у порядку, передбаченому для повідомлення про проведення обшуку в адвоката, але він не прибув для участі в ній.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4