- Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
Справа № 991/470/25
Провадження 1-кп/991/5/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
02 червня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7,
(в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду в місті Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мазники, Деражнянського району, Хмельницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
У С Т А Н О В И В:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 07.04.2025 призначено судовий розгляд.
08.04.2025 на адресу Вищого антикорупційного суду від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшло клопотання із додатками про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2024 у справі №991/6285/24 на мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max, та повернення його ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 26.07.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду винесено ухвалу про часткове задоволення клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «Honor»; мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max; коробку з написом «AJOUR», де знаходились грошові кошти, а також знаходились квитанції з погано видимими записами, гарантійні талони на ім`я ОСОБА_6 в кількості 3 штуки, розписка від 31.03.2024 видана ОСОБА_9, візитки «Стоматологічна практика «Корольчук» - 2 шт., видаткова накладна №3544 від 11.04.2024, платіжна інструкція на видачу готівки; пакет «Reserved» та пакет ТОВ «Епіцентр К»; системний блок HP 260 G2 DM Business PC, серійний номер 4CH6458RKY.
Вказане майно вилучене детективами НАБУ 15.07.2024 під час проведення обшуків. Зокрема мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max, який ОСОБА_6 просить повернути йому, скасувавши арешт, що накладений на нього, був вилучений детективами НАБУ 15.07.2024 під час обшуку автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1, VIN - НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6 та перебуває у його безпосередньому користуванні. 19.07.2024 за результатами проведення обшуку вилучений детективом телефон було безпідставно визнано речовим доказом.
ОСОБА_6 посилаючись на ч. 10 ст. 170 КПК України стверджує, що не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Просив звернути увагу на те, що при накладенні арешту на майно слідчий суддя має також обов`язково переконатись на підтвердження вчинення кримінального правопорушення в наявності доказів, які мають давати впевненість у тому, що у даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Також вважає, що з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно даного майна існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення кримінального правопорушення (злочину), підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, або набуте кримінально протиправним шляхом, а ОСОБА_6 є недобросовісним набувачем.
Тим більше, вищевказане майно не містить на собі слідів кримінального правопорушення, тобто не є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України.
ОСОБА_6 з посиланням на норми ч. 2 ст. 98 КПК України зазначив, що відповідно до протоколів огляду арештоване майно не має значення доказів для кримінального провадження, на таких речах не виявлено будь-яких слідів кримінального правопорушення та не міститься даних, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що в своїй сукупності свідчить про безпідставність накладення арешту на майно, його необґрунтованість та зумовлює його скасування.
Окрім цього під час досудового розслідування детектив також прийшла до висновку, що вилучені речі не являються речовими доказами та частину цих речей повернула ОСОБА_6 і представнику Офісу Генерального прокурора. Зокрема детективом повернуто ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Honor», автомобіль марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1, VIN - НОМЕР_2 передано останньому на зберігання, а представнику Офісу Генерального прокурора повернуто системний блок HP 260 G2 DM Business PC, серійний номер 4CH6458RKY.
15.01.2025 ОСОБА_6 заявлено клопотання детективу про повернення йому мобільного телефона марки Apple iPhone 15 Pro Max. Однак, 16.01.2025 детективом відмовлено у задоволені його клопотання про повернення йому телефону, мотивуючи тим, що станом на 16.01.2025 висновок експерта та об`єкт дослідження від експерта не надійшов, а також ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно від 26.07.2024 не скасована.
Разом з тим, 20.01.2025 детективом надано доступ до його телефона та висновку експерта від 17.01.2025. Згідно зі змістом висновку експерта від 17.01.2025 проведеним дослідженням мобільного термінала систем зв`язку - телефона Apple iPhone 15 Pro Max виявлено систему логічного захисту доступу до інформації, що зберігається на його вбудованому носії пам`яті, яка вимагає уведення шестизначного цифрового коду допуску в якості ключа та не представилося можливим скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам`яті мобільного термінала систем зв`язку, доступ до якого пов`язаний із подоланням систем логічного захисту, без встановлення значення ключа.
З огляду на викладене, ОСОБА_6 вважає, що матеріали кримінального провадження не містять належних та достатніх доказів, що є підставою для арешту вказаного майна.
ОСОБА_6 стверджує, що стороною обвинувачення не доведено, що вилучене майно відповідає вимогам ст. 98 КПК України, та може бути доказами у кримінальному провадженні, а також, що саме це майно відносно якого є наявність розумних підозр, що воно могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, є знаряддям кримінального правопорушення, може бути приховане, пошкоджене, знищене, передане та відчужене, тобто жодним чином не містить достатніх підстав для наявності та необхідності накладення арешту на відповідне майно.
Також в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які свідчать, що вилучене в ході обшуку автомобіля ОСОБА_6 та його квартири, майно придбано протиправним шляхом або є можливість спеціальної конфіскації такого майна чи воно має значення для кримінального провадження.
Таким чином на підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту, необ`єктивність та однобічність судового розгляду, накладений ухвалою слідчого судді від 26.07.2024 арешт на майно підлягає скасуванню як необґрунтований та безпідставний, а також з урахуванням недоведеності необхідності арешту майна, який явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням кримінального провадження.
Разом з тим, частина майна, що належить ОСОБА_6 та на яке накладено арешт, до цього часу незаконно та безпідставно утримується у сторони обвинувачення.
У зв`язку з вищенаведеним та з посиланням на ст. 98, 131, 132, 170-173, 174, 315 КПК України ОСОБА_6 просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2024 у справі №991/6285/24 на мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max, та повернути йому вказаний телефон.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому. Зазначив, що арешт майна необхідно скасувати з огляду на те, що арешт на майно був накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2024 необґрунтовано та безпідставно. Просив звернути увагу суду на той факт, що мобільний телефон марки Honor повернуто йому на підставі такого ж висновку експерта. Ухвалу слідчого судді від 26.07.2024 не оскаржував, розглядає можливість використання відомостей, які містяться в телефоні з метою власного захисту, однак такої позиції ще не виробив.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав клопотання про арешт майна та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про арешт майна. Зазначив, що на момент постановлення ухвали слідчого судді від 26.07.2024 був проведений огляд мобільного телефону ОСОБА_10, який добровільно його надав детективам НАБУ. У вказаному телефоні було виявлено листування ОСОБА_10 із ОСОБА_11, зокрема щодо домовленості місця зустрічі та подальшого місця, де відбувалася передача грошових коштів. У зв`язку з цим було прийнято рішення про вилучення у ОСОБА_6 мобільного телефону та проведення експертного дослідження. На момент подачі клопотання про арешт мобільного телефону марки iPhone 15 Pro Max була призначена відповідна експертиза та вказаний мобільний телефон було визнано речовим доказом, оскільки він відповідав ознакам речового доказу, оскільки містив на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а саме листування, яке було виявлено у телефоні ОСОБА_10, що є дзеркальним. Мобільний телефон марки Honor повернуто ОСОБА_6 з тих підстав, що після проведення огляду на ньому не було встановлено слідів вчинення кримінального правопорушення. Отже листування ОСОБА_10 з ОСОБА_6 міститься саме на телефоні марки iPhone 15 Pro Max, який оглянути не вдалося за можливе. Додатково зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2024 було обґрунтовано накладено арешт на майно, а саме мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max, а тому з тих підстав, про які зазначає обвинувачений у клопотанні про скасування арешту майна, не можливо скасувати арешт з огляду на їх необґрунтованість. У зв`язку з викладеним просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_12 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду клопотання повідомлявся у спосіб, передбачений ст. 135 КПК України (т. 17 а.с. 19). Подав до суду клопотання та письмові пояснення, у яких зазначив, що не може з`явитися до суду, оскільки 02.06.2025 о 16-00 год у нього був заздалегідь запланований допит клієнта у слідчому управлінні СБУ м. Києва.
Мотиви та оцінка суду
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_6, його захисника ОСОБА_7, прокурора ОСОБА_5, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, в тому числі, арешт майна.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Ч. 1 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, якщо буде доведено, що, зокрема, арешт накладено необґрунтовано.
Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, за наявності яких суд може встановити таку підставу як необґрунтованість накладення арешту, що зазначена у клопотанні про скасування арешту, однак логічне тлумачення відповідної норми свідчить, що, перевіряючи наявність цієї підстави, суд повинен враховувати обставини, які існували на час накладення арешту, не підміняючи водночас апеляційну інстанцію.
При цьому, відповідно до засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК України), суд виходить тільки із тих обставин, на які посилаються учасники провадження. Саме на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна покладається обов`язок довести те, що арешт накладено необґрунтовано.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що арешт на мобільний телефон накладено необґрунтовано та безпідставно, однак суд не погоджується із цим твердженням з огляду на таке.
У ході розгляду клопотання про скасування арешту майна, колегією суддів установлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_6 підозрювався та наразі обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто за фактами прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе - особи, яка займає відповідальне становище, та третіх осіб, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їм влади та службового становища.
Зі змісту версії обвинувачення, викладеної в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024, вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він будучи особою, яка займає відповідальне становище, висловив прохання та одержав від ОСОБА_13 через ОСОБА_10 неправомірну вигоду у сумі 170 000 (сто сімдесят) тисяч доларів США, що є особливо великим розміром, для себе та невстановлених третіх осіб за вчинення в інтересах ОСОБА_13, ПрАТ «ДБК №1» та інших третіх осіб дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме закриття кримінального провадження № 42019111200000469 від 23.07.2019, скасування арештів майна.
Постановою детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Першого головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 від 19.07.2024 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024 вилучений в ході обшуку 15.07.2024, зокрема автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1, VIN - НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6, серед інших речей - мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max, доступ до якого обмежено системою логічного захисту (т. 7 а.с. 42-44).
У постанові вказано, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. В ході здійснення досудового розслідування детективами НАБУ 15.07.2024 проведено обушки, в ході яких вилучено речі, які мають значення для досудового розслідування, зокрема мобільний телефон iPhone 15 Pro Max. У вказаному мобільному телефоні можуть мітитися відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (документи, листування осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення тощо), тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КК України, у зв`язку з чим мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2024 (справа № 991/6285/24, провадження 1-кс/991/6319/24) накладено арешт на майно, вилучене 15 липня 2024 року під час проведення обшуку, у тому числі, мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max (т. 7 а.с. 31-38).
Відомості про оскарження зазначеної ухвали суду не надавались.
При постановленні вказаної ухвали, слідчий суддя мотивував її тим, що вказаний мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, постановою детектива від 19.07.2024 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024, оскільки він може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення та містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також посилався на те, що постановами детектива НАБУ від 18 та 22 липня 2024 року стосовно мобільного телефону марки iPhone 15 Pro Max та мобільного телефону Honor призначено проведення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій, про що також говорив і прокурор у судовому засіданні.
Слідчим суддею зазначено, що аналізуючи на цьому етапі розслідування інформацію, що перевіряється в межах цього провадження, а також відсутність доступу до відомостей, що можуть міститися у мобільних телефонах (один носій не вмикається з технічних причин, до іншого не надано пароль доступу), а також виявлення на службовому комп`ютері папки з документами (файлами) в електронному вигляді по кримінальному проваджені №42019111200000469, зокрема файл «вказівки…» та інше, що може мати значення до обставин, що перевіряються в межах цього кримінального провадження, у органу досудового розслідування наявна потреба в перевірці усього змісту цих носіїв, у тому числі за допомогою експертів та проведення оглядів.
Враховуючи те, що мобільні телефони містять відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та необхідні для проведення експертного дослідження, слідим суддею прийнято рішення про накладення арешту, зокрема на мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - збереження речових доказів.
Окрім цього, в ухвалі від 26.07.2024 слідчим суддею серед іншого враховано, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, яке розслідується, його специфіку, ступінь тяжкості, а також обставини щодо необхідності проведення відповідних експертиз/оглядів вилучених телефонів та системного блоку, та зроблено висновок про те, що накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Колегія суддів враховує вказані обставини, оскільки слідчим суддею було встановлено, що потреби досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження, в даному випадку - збереження речових доказів.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи (т. 7 а.с. 28-78) колегією суддів встановлено, що матеріали клопотання про арешт майна, на час постановлення слідчим суддею ухвали від 26.07.2024 про арешт майна, відповідали встановленим слідчим суддею обставинам та підтверджені наданими доказами в частині надання оцінки щодо обґрунтованості накладення арешту на мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що арешт на мобільний телефон iPhone 15 Pro Max накладено обґрунтовано, а вказані в ухвалі від 26.07.2024 підстава, мета та необхідність такого арешту відповідають положенням чинного законодавства.
Також слід зазначити, що колегія суддів не наділена правом переглядати судові рішення першої інстанції.
Окрім цього суд відхиляє твердження сторони захисту, що висновок експерта від 17.01.2025 може свідчити про хибні висновки на час винесення слідчим суддею ухвали від 26.07.2024 про накладення арешту на мобільний телефон марки iPhone 15 Pro Max, оскільки вказаний висновок було складено після постановлення такої ухвали.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, тобто згідно з ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що стороною захисту не доведено обставин, які б давали підстави вважати, що арешт станом на час постановлення слідчим суддею ухвали від 26.07.2024 було накладено необґрунтовано, а тому в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту майна, слід відмовити.
Окремо слід зазначити, що наразі триває підготовча частина судового розгляду, не виконано вимог ст. 347-349 КПК України, своїх позицій сторони кримінального провадження не оголошували, не вказали доказів, якими вони будуть обстоювати свою правову позицію. На запитання суду обвинувачений відповів, що не виключає можливості використовувати вказаний телефон як доказ своєї невинуватості, відтак суд апріорі не може зробити висновку щодо подальшого використання мобільного телефону марки iPhone 15 Pro Max в якості доказу, у тому числі стороною захисту, що зумовлює також і передчасність вказаного клопотання.
Керуючись ст. 170, 172, 174, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3