- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/10459/23
Провадження 1-кп/991/124/23
У Х В А Л А
05 червня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
обвинуваченого ОСОБА_9,
під час відкритого судового засідання у приміщенні зали суду в м. Києві у кримінальному провадженні, внесеному 24 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001782, за обвинуваченням
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
розглянувши клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 42018000000001782 від 24.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Суду від 14.12.2023 у вказаному провадженні призначено судовий розгляд.
Під час судового розгляду кримінального провадження прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 .
2. Доводи клопотання про продовження строку дії обов`язків
Подане клопотання прокурор обґрунтувала застосуванням до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді застави та покладанням на нього низки процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Востаннє обов`язки продовжені ухвалою суду від 18.04.2025 строком на два місяці. Даною ухвалою продовжені такі обов`язки: 1) повідомляти суд про зміну місця проживання; 2) утримуватись від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 .
Зазначаючи про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування обвинуваченого від суду та ризику незаконного впливу на свідків прокурор просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 строк дії вищезазначених обов`язків на два місяці.
3. Позиція учасників кримінального провадження
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання про продовження строку дії обов`язків підтримала та зазначила таке. Ризик переховування обґрунтовується тяжкістю інкримінованого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, відсутністю стійких соціальних зв`язків у обвинуваченого на території України та одночасним існуванням доволі тісних соціальних зв`язків у ОСОБА_9 за межами України. Вказані соціальні зв`язки прокурор пов`язує з проживанням за кордоном дітей та матері ОСОБА_9 . Також за кордоном тривалий час проживав і сам обвинувачений та його дружина. Крім того ОСОБА_9 має закордонні зв`язки у сфері бізнесу та підтримує зв`язки з урядами іноземних країн. На переконання прокурора, вищевикладені обставини свідчать, що зв`язки ОСОБА_9 за кордоном міцніші ніж на території України. Поряд з цим, прокурор посилається на матеріальне становище обвинуваченого, яке дозволить останньому вільно проживати за кордоном протягом тривалого часу.
З приводу наявності існування ризику впливу на свідків прокурор послалася на факт необхідності допиту свідків в судовому засіданні. Оскільки свідки не допитані, то ризик впливу залишається актуальним. Просила клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_9 обов`язки на два місяці.
Захисник ОСОБА_8 в судовому засідання пояснив, що сторона захисту має спільну позицію та не заперечує щодо продовження строку дії наявних обов`язків.
4. Вивчивши клопотання, заслухавши позиції учасників провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.03.2023 ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 85 413 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становив 229 248 492 гривні та покладено низку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У подальшому, під час досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2023 за клопотанням сторони захисту змінено застосований до обвинуваченого запобіжний захід та зменшено розмір застави з 229 248 492 гривень до 107 127 044, 78 гривень.
Водночас, покладені рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.03.2023 на обвинуваченого процесуальні обов`язки неодноразово продовжувалися та востаннє були продовжені ухвалою суду від 12.09.2024, строком до 12.11.2024.
У зв`язку з відсутністю можливості продовжити обов`язки, строк дії яких закінчувався 12.11.2024, вони продовжені не були.
03.12.2024 у зв`язку з попереднім застосуванням до ОСОБА_9 запобіжного заходу, який продовжував діяти, та існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, за клопотанням сторони обвинувачення на обвинуваченого ОСОБА_9 покладено процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. А саме: 1) повідомляти суд про зміну місця проживання; 2) утримуватись від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ; 3) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі паспорти для виїзду за кордон.
У подальшому строк дії обов`язків неодноразово продовжувався. Востаннє обов`язки продовжені ухвалою суду від 18.04.2025, та дотепер на ОСОБА_9 покладено обов`язки 1) повідомляти суд про зміну місця проживання; 2) утримуватись від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 .
Також дотепер до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 107 127 044, 78 гривень.
У зв`язку із зверненням прокурора з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку їх дії.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є застава. Зміст цього запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України)
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, на нього покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. При цьому частина 7 згаданої норми закріплює, що такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з цим, ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_9, Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.
Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_9 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена останньому підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Крім цього, Суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями під час вирішення питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на останнього на стадії досудового розслідування.
Розглядаючи питання наявності ризиків, суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попередніми судовими рішеннями встановлено існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду, який за твердженням прокурора дотепер продовжує мати місце.
Ознайомившись з клопотанням, вислухавши доводи прокурора, колегія суддів погоджується з твердженнями сторони обвинувачення про продовження існування зазначеного ризику виходячи з такого.
Інкримінований ОСОБА_9 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому згідно примітки до ст. 45 КК України злочин, інкримінований обвинуваченому належить до числа корупційних. Тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовуються. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_9, до останнього буде застосовано виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності у разі прийняття останнім відповідного рішення.
Разом з тяжкістю можливого покарання судом беруться до уваги й інші чинники, які, на переконання суду, мають значення для підтвердження продовження існування ризику переховування, а саме:
1) наявність соціальних зв`язків у обвинуваченого поза межами України. На підтвердження вказаної позиції суд бере до уваги постійне проживання трьох дітей обвинуваченого у Європі, проживання у Європі пасинка, проживання за кордоном матері ОСОБА_9, тривале проживання самого ОСОБА_9 за кордоном до моменту повідомлення йому про підозру та тривале проживання за кордоном і його дружини, яка повернулася в Україну у зв`язку з кримінальним переслідуванням ОСОБА_9 . Тривалість проживання за кордоном як самого обвинуваченого, так і його близьких родичів, на переконання суду, свідчить про наявність у родини ОСОБА_21 соціальних зв`язків за кордоном. Також про наявність відповідних зв`язків обвинуваченого свідчить його спілкування з урядами іноземних країн, що підтверджується неодноразовими запрошеннями ОСОБА_9 до участі в зустрічах на рівні керівників країн;
2) майновий стан сім`ї обвинуваченого. На переконання суду, отримання протягом попередніх років роботи в НАК «Нафтогаз України» та ПрАТ «Київстар» значних фінансових надходжень дозволило обвинуваченому зробити певні заощадження, які він, у разі необхідності, може використати для переховування як на території України, так і за її межами. На підтвердження матеріального стану сім`ї обвинуваченого Судом береться до уваги тривале проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_22 за кордоном, до моменту повідомлення ОСОБА_9 про підозру, перебування на утриманні обвинуваченого трьох неповнолітніх дітей, які на постійній основі останні роки мешкають в Європі і такий виїзд не пов`язаний з війною на території України. Також про достатньо заможній стан родини ОСОБА_21 свідчать і періодичні виїзди останнього на тривалий час за межі України вже під час судового розгляду справи.
Кожна окремо з цих обставин не є вирішальною при оцінці ризику переховування. Однак у своїй сукупності, на переконання Суду, вони є достатньо вагомими та переконують Суд в актуальності вказаного ризику навіть після спливу значного проміжку часу з моменту повідомлення ОСОБА_9 про підозру.
Таким чином, колегія суддів вважає доведеною прокурором необхідність продовження обов`язку, спрямованого на мінімізацію ризику переховування обвинуваченого від суду, а саме: повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
В оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні колегія суддів враховує твердження сторони обвинувачення про те, що більшість свідків у провадженні є колишніми або теперішніми працівниками НАК «Нафтогаз України», були або є членами правління, членами наглядової ради НАК «Нафтогаз України». Тому враховуючи, що ОСОБА_9 протягом тривалого часу обіймав керуючу посаду в правлінні державної компанії, він міг здобути авторитет та зв`язки з відповідними особами, що не виключає можливості використання ним відповідних зв`язків для впливу на свідків у кримінальному провадженні задля зміни ними власних показань або викривлення встановлених досудовим розслідуванням обставин.
Водночас при оцінці ризику впливу на свідків колегія суддів виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведене переконує Суд в необхідності продовження покладеного на обвинуваченого обов`язку в утриманні від спілкування зі свідками у даному провадженні, що мінімізує вищевказаний ризик.
Водночас, враховуючи, що в судовому засіданні вже допитано свідка ОСОБА_15, Суд переконаний, що в продовженні заборони спілкування обвинуваченого з даним свідком відпала потреба.
Підсумовуючи вищевикладене, Суд констатує, що в судовому засіданні встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як правову підставу для продовження строку дії певних обов`язків. Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою обвинуваченого з боку суду та сторони обвинувачення з метою досягнення мети кримінального провадження. З огляду на викладене, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями: 107, 131-132, 177-178, 194, 201, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити частково клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) повідомляти суд про зміну місця проживання;
2) утримуватись від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ;
Строк дії ухвали встановити до 05 серпня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2