- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/10530/23
Провадження 1-кп/991/126/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід колегії суду від розгляду кримінального провадження № 42022000000000676 від 07.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України,
В С Т А Н О В И В:
01 грудня 2023 року до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 42022000000000676 від 07.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України (далі - Кримінальне провадження).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду Кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - Суд).
У судовому засіданні 10.06.2025 захисниками обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатами ОСОБА_7, ОСОБА_6 заявлено відвід вищезазначеній колегії суддів на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України (далі - Заява).
Заяву мотивовано тим, що: (1) у Суду вже сформована позиція щодо винуватості обвинуваченого, оскільки у судовому засіданні 05.06.2025 на заперечення сторони захисту на дії колегії суддів при допиті свідка головуючий роз`яснив стороні захисту право на включення заперечень на дії Суду до апеляційної скарги. За такого, Судом на даній стадії вже прийнято рішення про безумовну винуватість обвинуваченого та те, що саме сторона захисту оскаржуватиме вирок суду; (2) Судом порушено порядок дослідження доказів, оскільки під час прямого допиту свідків сторони обвинувачення, за клопотанням прокурора, Судом забезпечено надання вказаним свідкам матеріалів Кримінального провадження. На думку сторони захисту, право на пред`явлення документів іншим учасникам Кримінального провадження, у тому числі свідкам, та можливість ставити запитання щодо них визначено виключно на стадії дослідження документів, а не допиту свідків; (3) Суд безпосередньо та самостійно приймав участь у прямому допиті свідків до їх допиту стороною захисту, що суперечить положенням ст. 352 КПК України. Письмову Заяву долучено до матеріалів справи (Вх. 25885/25 від 10.06.2025).
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні вказаної Заяви, посилаючись на її необґрунтованість.
Вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для відводу, Суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Статтями 75 та 76 Кримінального процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу судді.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно положень ч. 3-4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
За результатом підготовчого судового засідання ухвалою суду від 09.02.2024 призначено судовий розгляд у Кримінальному провадженні.
Заява про відвід колегії суддів захисниками подана на стадії допиту свідків сторони обвинувачення, тобто з підстав, які виникли після початку судового розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Тобто відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ч. 1 ст. 81 КПК України).
Отже, суд має визначити, чи є наведені захисниками факти такими, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо неупередженості колегії суддів.
Суть доводів заяви захисників ОСОБА_7, ОСОБА_6 про відвід колегії суддів зводиться до незгоди із порядком ведення судових засідань та прийнятим у судових засіданнях рішенням щодо надання свідкам сторони обвинувачення для огляду під час їх допиту матеріалів Кримінального провадження.
Так, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.
У судовому засіданні 19.03.2024 колегією суддів визначено такий порядок дослідження доказів - (1) дослідження речових доказів сторони обвинувачення, у тому числі документів, (2) допит свідків сторони обвинувачення, (3) дослідження речових доказів сторони захисту, у тому числі документів; (4) допит свідків сторони захисту.
Наразі у Кримінальному провадженні триває стадія допиту свідків сторони обвинувачення, а саме у судовому засіданні 05.05.2025 відбувся допит свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а 05.06.2025 розпочато проведення прямого допиту свідка ОСОБА_11, який наразі не закінчено.
Під час допиту вказаних свідків судді ставили уточнюючі питання з приводу їх показань, а також за клопотанням прокурора, Судом надано вищезазначеним свідкам для огляду матеріали Кримінального провадження, які вже були досліджені Судом, зокрема, протоколи за результатами проведення заходів, які обмежують права людини. Також відтворено записи розмов вказаних свідків, що містяться на дисках - додатках до вищезазначених протоколів.
В обґрунтування прийнятого рішення, головуючий, посилаючись на ч. 2 ст. 358 КПК України, наголосив на праві учасників судового провадження, у тому числі прокурора, ставити запитання щодо документів свідкам. При цьому головуючий звернув увагу, що ознайомлення свідка зі змістом відповідних документів є необхідною передумовою для реалізації цього процесуального права, оскільки без такого ознайомлення свідок не зможе надати обґрунтовані відповіді на поставлені запитання.
Також, головуючий також роз`яснив стороні захисту право на включення заперечень на дії Суду до апеляційної скарги, що відповідає положенням Кримінально процесуального кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 392 КПК України.
Вищезазначені обстави підтверджуються журналами від 05.05.2025, 05.06.2025, аудіо- та відеозаписи судових засідань у справі № 991/10530/23 (провадження № 1-кп/991/126/23).
Щодо доводів сторони захисту з приводу сформованої у Суду позиції щодо винуватості обвинуваченого.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Згідно ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Також, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку (ст. 321 КПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 395 КПК України, всі остаточні рішення за результатами судового розгляду в суді першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Частиною 1 статті 392 КПК встановлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Статтею 373 КПК України визначено види вироків: виправдовувальний та обвинувальний.
Зазначені вище положення кримінального процесуального закону дають право головуючому роз`яснити учасникам судового засідання порядок включення заперечень до апеляційної скарги на будь-яке остаточне рішення за результатами судового розгляду, якщо учасники будуть її подавати, при цьому головуючим жодним чином не зазначалось, що вирок буде саме обвинувальним (не на користь сторони захисту).
Отже, твердження сторони захисту про те, що таке роз`яснення нібито підтверджує сформовану думку про винуватість обвинуваченого, ґрунтується виключно на припущеннях, не підтверджених жодними об`єктивними фактами чи процесуальними документами.
Щодо доводів сторони захисту з приводу (1) порушення Судом встановленого порядку дослідження доказів та (2) безпосередньої участі Суду під час прямого допиту свідків сторони обвинувачення до їх допиту стороною захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
Як вже зазначалось, наразі у Кримінальному провадженні триває стадія допиту свідків сторони обвинувачення, а саме здійснюється прямий допит свідка ОСОБА_11 .
Відповідно до ч. 6 ст. 352 КПК України свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту - захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе - обвинувачений (прямий допит). Під час прямого допиту не дозволяється ставити навідні запитання, тобто запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї.
Частиною 4 статті 96 КПК України визначено, що свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями.
Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам (ч. 2 ст. 358 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії (ч. 2 ст. 99 КПК України).
Протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження ( ч. 1 ст. 358 КПК України).
Таким чином, дії Суду з надання можливості пред`явити для ознайомлення свідкам окремі матеріали Кримінального провадження виключно в межах тих обставин, щодо яких вони надавали показання та які вже були досліджені Судом не є порушенням встановленого порядку дослідження доказів, а є формою реалізації процесуальних прав учасників Кримінального провадження відповідно до положень КПК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 12 ст. 352 КПК України після допиту свідка йому можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними представниками, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також головуючим та суддями.
Водночас, зазначена норма не позбавляє можливості Суду ставити уточнюючі питання в межах процесуального контролю за ходом допиту, у тому числі до або під час допиту однією зі сторін, якщо це не порушує принцип змагальності.
Свідок зобов`язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку (ч. 3 ст. 95 КПК України).
За такого, враховуючи, що свідки надають показання виключно Суду, з метою кращого розуміння наданих ними показань та усунення неоднозначностей, Судом вжито заходів, направлених на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Крім того, сторона захисту не позбавлена можливості допитати свідка в повному обсязі після уточнюючих питань Суду та реалізувати всі передбачені законом процесуальні права.
Таким чином, в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у об`єктивності, безсторонності та неупередженості колегії суддівта які, у свою чергу, унеможливлювали б прийняття ними об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для заявлення відводу, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення Заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 75, 80, 81, 369-372, 376 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені заяви про відвід відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3