- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/6857/25
Провадження 1-кс/991/6928/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника власника майня ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_3, який діє в інтересах ТОВ «УНІАН ФМ», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ТОВ «УНІАН ФМ», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2025, в частині заборони проведення ТОВ «УНІАН ФМ» (код ЄДРПОУ 35676708) реєстраційних дій щодо зміни керівника та/або особи, що має право вчиняти дії від імені ТОВ «УНІАН ФМ» (код ЄДРПОУ 35676708).
В обґрунтування поданого клопотання адвокат вказав на те, що у рамках кримінального провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2025 накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5, що належить йому особисто або опосередковано через інші юридичні особи на праві приватної власності (згідно з переліком), із забороною відчуження та розпорядження. Серед іншого, вказаною ухвалою накладено арешт на корпоративні права у виді 50 % частки в статутному капіталі ТОВ «УНІАН ФМ».
На даний час, ТОВ «УНІАН ФМ» має потребу у проведенні реєстраційних дій щодо зміни керівника товариства, з огляду на подану 27.06.2025 чинним керівником товариства ОСОБА_6 заяву про звільнення. Однак, накладений ухвалою слідчого судді від 15.01.2025 арешт на корпоративні права товариства унеможливлює проведення таких реєстраційних дій та призводить до фактичного блокування господарської діяльності товариства, через неможливість реалізувати формальну процедуру зі звільнення та призначення нового керівника товариства, що не співвідноситься з метою вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Поряд з цим, представник наголосив, що одночасно порушуються й права третіх осіб, які не мають жодного процесуального статусу в рамках кримінального провадження №12017040000000531, а саме - керівника ТОВ «УНІАН ФМ» - ОСОБА_6, яка не може у зв`язку із накладеним арештом в повній мірі реалізувати свої правомочності на припинення трудових правовідносин (ст.38 КЗпП).
Таким чином, товариство опинилося у ситуації, коли не має права відмовити особі у звільненні з посади, утім позбавлене реальної можливості прийняти та провести реєстрацію такого рішення. Наведена ситуація може спричинити негативні економічні наслідки та блокування діяльності компанії через відсутність директора, тобто особи, відповідальної за ведення та управління поточною діяльністю товариства, унеможливить укладання договорів з контрагентами та здійснення поточної господарської діяльності.
Вказане стало підставою для звернення представника товариства до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК України.
У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги, зазначені в клопотанні, просив скасувати арешт в частині заборони проведення ТОВ «УНІАН ФМ» реєстраційних дій щодо зміни керівника або особи, що має право вчиняти дії від імені ТОВ «УНІАН ФМ». Наголошував, що арешт, накладений на корпоративні права, суттєво перешкоджає здійсненню господарської діяльності ТОВ «УНІАН ФМ».
Детектив ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Додав, що підстави і мета арешту, відповідно до положень статті 170 КПК України, та відповідні ризики і обґрунтування необхідності арешту майна не змінились та є актуальними на даний час. Просив відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2025 на корпоративні права ТОВ «УНІАН ФМ».
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
У рамках цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2025 у справі №991/14018/24, за результатом розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погодженого прокурором, накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що належить йому особисто або опосередковано через інші юридичні особи на праві приватної власності, із забороною відчуження та розпорядження ним, у тому числі на корпоративні права у виді 50% частки в статутному капіталі ТОВ«УНІАНФМ» (код ЄДРПОУ 35676708).
Арешт на майно та активи накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначено підозрюваному ОСОБА_5 .
Відповідно до ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.03.2025 ухвалу слідчого судді від 15.01.2025 у справі №991/14018/24 залишено без зміни.
У своєму клопотанні, поданому в порядку ст. 174 КПК України, адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2025, в частині заборони проведення ТОВ «УНІАН ФМ» (код ЄДРПОУ 35676708) реєстраційних дій щодо зміни керівника та/або особи, що має право вчиняти дії від імені ТОВ «УНІАН ФМ» (код ЄДРПОУ 35676708).
Відповідно до ч. 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).
Як вбачається з ухвали від 15.01.2025, слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, та дійшов висновку, що є доцільним накладення арешту на все майно, що належить йому особисто або опосередковано через інші юридичні особи на праві приватної власності.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Водночас, слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Отже, арешт майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ст. 170 КПК України).
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ч. 1 ст. 59 КК України).
Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у вигляді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не постановлений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його постановлення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.
Тож, зважаючи на обставини, що розслідуються у даному провадженні, та можливість конфіскації майна (активів) ОСОБА_5 за вироком суду у разі доведення його вини, забезпечення конфіскації майна як виду покарання може бути досягнуте через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою запобігання ризику відчуження вказаного майна (активів). Варте уваги те, що власники не позбавлені права фактичного користування арештованим майном (активами). Відтак, застосований судом захід забезпечення кримінального провадження не порушує справедливий баланс між потребами досудового розслідування та вимогами захисту основоположних прав осіб, відповідає принципу розумності та є співрозмірним.
Стосовно доводів представника про те, що арешт, накладений на частку корпоративних прав ТОВ «УНІАН ФМ» (код ЄДРПОУ 35676708), негативно виливає на фінансово-господарську діяльність товариства та обмежує можливість в повній мірі реалізувати свої правомочності на припинення трудових правовідносин із керівником ТОВ «УНІАН ФМ» ОСОБА_6, суд зауважує таке.
Відповідно до ухвали слідчого судді від 15.01.2025 арешт на активи накладено шляхом заборони відчуження та розпорядження ними. Обмеження права користування зазначеним майном та активами слідчим суддею застосовано не було.
Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону з власної волі, незалежно від волі інших осіб. В об`єктивному значенні право власності - це право суб`єкта володіти, користуватися та розпоряджатися належними йому матеріальними благами на власний розсуд у межах закону.
Зміст права власності складається з компетентності власника щодо володіння, користування та розпорядження певною річчю (ст. 317 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Слід також відмітити, що положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачають вчинення такої реєстраційної дії як накладення/зняття арешту корпоративних прав (абзац 5 пункту 2 частини 1 статті 25). Так, державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання судовим рішенням законної сили. (ч.10 ст.13).
Проте, як вже було зазначено вище в цій ухвалі, ухвала слідчого судді від 15.01.2025 у справі № 991/14018/24 не містить заборони на внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відомостей про зміну керівників щодо перелічених в резолютивній частині ухвали юридичних осіб.
Посилання представника на відмову реєстратора у проведенні реєстраційних дій щодо ТОВ «УНІАН ФМ» (код ЄДРПОУ 35676708), з посиланням на ухвалу слідчого судді від 15.01.2025, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Доказів такої відмови реєстратора представником до суду не надано.
Інших доказів, на підтвердження перешкоджання здійснення товариством своєї діяльності, у зв`язку з накладенням арешту на частку корпоративних прав, належних ОСОБА_5, представником до суду не надано та наявності таких обставин не доведено.
За наведених обставин, перевіривши надані сторонами матеріали, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив розумність та співрозмірність обмеження права власності з потребами кримінального провадження та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на майно (активи), що є власністю ОСОБА_5 . Такі обставини були перевірені і в апеляційному порядку.
Таким чином, в ході розгляду клопотання адвоката про скасування арешту, ним не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того адвокатом не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.
У свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Інші доводи, які викладені у змісті клопотання, не підтверджують обставин, які мають значення для висновку про те, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба.
Враховуючи наведене, клопотання адвоката задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1