- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорненька Д.С.
Справа № 991/6786/25
Провадження №11-сс/991/480/25
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 липня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
захисників: ОСОБА_7, ОСОБА_8,
підозрюваного ОСОБА_9,
захисник ОСОБА_10 не з`явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного судуапеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в кримінальному провадженні №52023000000000229 від 23 травня 2023 року, стосовно підозрюваного
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, зареєстрований у АДРЕСА_1, фактично проживає у АДРЕСА_2, раніше не судимий, освіта повна вища, має на утриманні малолітню дитину,
за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 липня 2025 року клопотання детектива НАБУ задоволено частково та застосовано стосовно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави 8 000 000 грн з покладенням обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою (залежно від стадії кримінального провадження); не відлучатись з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи (залежно від стадії кримінального провадження); утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, зі свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру у кримінальному провадженні №52023000000000229 від 23 травня 2023 року; здати на зберігання до ЦМУ ДМС України у м.Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, та набув статусу підозрюваного; наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема він може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зважаючи на обставини можливого вчинення злочинів, розмір майнової шкоди, у завданні яких підозрюється ОСОБА_9, його достатньо забезпечений майновий стан, а також інші дані, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у 8 000 000 грн зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірною. У задоволенні клопотання детектива НАБУ в частині покладення обов`язку носити електронний засіб контролю відмовлено, оскільки не надано доказів на підтвердження існування реальних ризиків переховування підозрюваного ОСОБА_29 від органів досудового розслідування або суду, які б потребували застосування додаткових заходів контролю.
07 липня 2025 року через підсистему «Електронний суд» та на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли тотожні за змістом апеляційні скарги та 11 липня 2025 року доповнення до них захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_10, в яких вона просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування стосовно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді застави. Вважає, що висновки слідчого судді не відповідають дійсним обставинам справи, ухвала є невмотивованою, що у сукупності є підставою для її скасування. На її думку, слідчий суддя дійшов помилкових висновків щодо існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому злочину, належним чином не врахувавши докази, надані стороною захисту. У даному кримінальному провадженні відсутній виконавець злочину ч.5 ст.191 КК України, що спростовує наявність у діях ОСОБА_9 пособництва та підтверджується відомостями зазначеними у витягу з ЄРДР. Загальною ознакою привласнення, розтрати та заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем є повноваження винного щодо майна, яким він заволодіває. Особа у цих випадках не є сторонньою для майна, воно їй ввірене, перебуває у її віданні або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо цього майна. ОСОБА_9 не був службовою чипосадовою особою МОУ та не залучався до процедури надання ціновихпропозицій чи визначення переможця. Орган досудовогорозслідування маніпулює фактами, зазначаючи, що ОСОБА_9 єдиректором ТОВ «Аскарія» разом з ОСОБА_13, тобто одночасно.Відповідно до інформації з Єдиного державного реєструюридичних осіб щодо ТОВ «Аскарія» ОСОБА_9 ніколи не був керівником чи засновником вказаного товариства, чи інших компанійучасників.Оскільки у даному кримінальному провадженні відсутнійосновний суб`єкт злочину за ч.5 ст.191 КК України (виконавець),кваліфікація дій ОСОБА_9 у формі пособництва є помилковою. Слідчим суддею не надано оцінку обґрунтованості причетності ОСОБА_9 до процедури закупівлі авіаційних шин у формі пособництва, зокрема до клопотання не надано доказів телефонних з`єднань та іншої комунікації підозрюваного із іншими фігурантами, які б передували закупівлі, що могли б свідчити про попередню змову учасників або їх координацію в ході проведення процедури закупівлі та визначення переможця. Під час розгляду клопотання не надано оцінку відсутності здійснення ОСОБА_9 впливу на умовні підприємства, не досліджено обґрунтованість доказів реалізації такого «впливу», про які зазначено у повідомленні про підозру, а саме: не надано оцінку реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, та відповідних документів, які б вказували на наявність чи відсутність його зв`язку з вказаними підприємствами, не досліджувалась ймовірна версія прийняття ОСОБА_9 пропозиції від ОСОБА_13 щодо участі у вчиненні злочину, не вказано коли та за яких обставин могла бути прийнята така «пропозиція» чи «злочинний план» або ж змова. Підозрюваний не заперечує факт знайомства з ОСОБА_11 та ОСОБА_30 . При цьому, сама по собі фраза «підтримував сталі зв`язки», якою обґрунтовується причетність ОСОБА_9 до описаних у подій, не містить в собі ознак кримінальної поведінки та не може бути злочином. Крім того, повідомлення про підозру ОСОБА_9 є необґрунтованим, оскільки у ОСОБА_9 відсутня можливість здійснювати вплив на рішення Комісії щодо укладення державних контактів (договорів). Орган досудового розслідування не вдається до опису чи обґрунтування «заходів», яких міг вжити ОСОБА_9 для впливу на незалежний колегіальний орган. Протоколи допитів членів Комісії, що додані до клопотання, не підтверджують здійснення ОСОБА_9 будь-якого впливу, який спрямований на прийняття рішення щодо закупівлі. Обставини його причетності до процесу прийняття визначення переможця обмежуються однією фразою в тексті підозри та не підтверджуються доказами, які долучено до матеріалів справи. Крім того, у матеріалах клопотання немає доказів впливу підозрюваного на фінансові розрахунки за державними контрактами, а тому слідчий суддя дійшов передчасного висновку про обґрунтованість підозри. Щодо епізоду заволодіння коштами при укладенні державного контракту №370/3/5/6/2/141 від 07 грудня 2022 року в частині «штучно використаних підприємств» сторона захисту просить врахувати, що використання підприємства, яке має реальний оборот, штат і підтверджену історію участі у державних закупівлях, не може саме по собі утворювати склад злочину чи доводити змову учасників. Закон допускає залучення будь-якого належно кваліфікованого учасника, якщо він пройшов передбачені процедурою перевірки (прозорість власників, фінансова стійкість, технічна відповідність). Слідчим суддею не надано оцінки відсутності факту завдання збитків, оскільки висновком експертів №227/1/24 від 12 квітня 2024 року було вирішено питання права та надано оцінку законності проведення процедур закупівлі, що суперечать вимогам закону. Отже, судові експерти вийшли за межі компетенції та надали оцінку законності процедури закупівлі, вказуючи про можливе (гіпотетичне) надання іншою юридичною особою інших комерційних пропозицій, що виключає обґрунтованість та об`єктивність проведеного дослідження. Крім того, не було долучено до матеріалів клопотання жодного висновку судової товарознавчої експертизи, яка б підтверджувала завищену вартість придбання товарів на користь Міністерства оборони України, що виключає будь-яку обґрунтованість тверджень прокурора про завищену вартість придбаних товарів та завдання збитків. Відсутність збитків у даному кримінальному провадженні підтверджується висновком експертів №001-БВВ/25 за результатами проведення комплексної економічної та товарознавчої експертизи від 20 червня 2025 року. У даному провадженні відсутня об`єктивна сторона складу злочину: немає безповоротного вилучення ввіреного майна, факту його незаконного відчуження чи утримання, отже реальний об`єкт посягання відсутній. Відповідно, коли не існує основного діяння за ст.191 КК України, неможливо інкримінувати й пособництво за ч.5 ст. 27 КК України, оскільки співучасть є похідною і передбачає вже вчинений злочин. Розмір застави визначений слідчим суддею 8 000 000 грн є надмірним, економічно необґрунтованим та неспівмірним із майновим становищем підозрюваного. Досліджуючи матеріальний стан підозрюваного, слідчим суддею зазначається виключно кількість доходів отриманих за 7 років, в той же час ігнорується та обставина, що були і витрати як на звичайні побутові питання, пов`язані із забезпеченням життя, так й на придбання майна. Не надано оцінки правового статусу майна ОСОБА_9, походження коштів на його придбання та розповсюдження на нього правового режиму спільної сумісної власності. Чинний КПК України не передбачає презумпції внесення застави за особу членами його родини, враховуючи, що статус його майна та джерела коштів на його придбання не досліджувалися у межах розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Крім того, не враховано факт наявності арештів на усі активи, якими обґрунтовується майновий стан підозрюваного ОСОБА_9, що унеможливлює їх реалізацію. Розмір застави не може базуватися на врахуванні майнових активів, на які попередньо було накладено арешт. Посилання на отримання від ОСОБА_13 грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, є голослівними, оскільки жодних доказів про отримання ОСОБА_9 будь-яких грошових коштів до матеріалів клопотання не надано. Відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_9 є раніше не судимим, має постійне місце проживання та постійне місце роботи за яким характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувався. Потенційна можливість перетнути кордон не може ототожнюватися з ризиками, визначеними ст.177 КПК України, оскільки такі ризики мають бути обґрунтованими. З моменту вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру він двічі з`являвся за першим викликом детектива НАБУ, 10 липня 2025 року стороні захисту повідомлено про закінчення досудового розслідування, що свідчить про зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Після проведення обшуку транспортного засобу ОСОБА_9 та місця його проживання він 7 разів виїздив за межі України, однак кожного разу повертався в Україну. ОСОБА_9 є соціалізованим, займається комерційною господарською діяльністю, має репутацію ділової людини та коло соціальних зв`язків, які у разі переховування від органу досудового розслідування та суду, будуть втрачені. Про високу ступінь соціалізації свідчать й численні нагороди, у тому числі державні, копії документів про вручення яких долучено до матеріалів справи. Посилання на майновий стан як на підставу наявності ризику переховування є безпідставним, з огляду на те, що адреса квартири, яка належить підозрюваному на праві власності, відома органу досудового розслідування, що виключає ризик його переховування. Орган досудового розслідування зазначає, що суми доходів підозрюваного за 2018-2025 рік складають 21 394 824 грн, проте вказані доходи зазначені за 6 років, без вирахування витрат здійснених ОСОБА_9 за цей час, в тому числі витрат на придбання спільного майна подружжя та на 22 поїздки за кордон, про які зазначається стороною обвинувачення, а також, зважаючи на те, що саме на ці роки припало повномасштабне вторгнення рф на територію України, ревальвація та інфляція. Посилання на те, що підозрюваний має спільну сумісну власність, набуту у шлюбі, є не спроможним щодо доведення ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України. ОСОБА_9 є керівником та засновником ТОВ «НВФ «МС «Авіа Грейд», а тому він не має можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки це матиме для нього тяжкі наслідки. Також відсутній ризик незаконного впливу на свідків, оскільки не надано доказів на існування вказаних обставин. Посилання на те, що ОСОБА_9 контактував зі свідками - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_31, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 є безпідставними та не підтверджується доказами, які долучено до матеріалів кримінального провадження. Матеріали також не містять і будь-яких відомостей щодо намагань ОСОБА_9 вплинути тим чи іншим чином на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні ( ОСОБА_11, ОСОБА_12, та ОСОБА_32 ) Наявність у ОСОБА_9 зв`язків в органах державної влади, МОУ, Командуванні Сил Логістики, не є обґрунтуванням ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у клопотанні не зазначено, яким чином такі зв`язки можуть зашкодити органу обвинувачення. Слідчим суддею не встановлено та не надано оцінку, що ОСОБА_9 з 01 липня 2025 року, вже не був помічником народного депутата, а тому не може використовувати службове становище та зв`язки для тиску на свідків та підозрюваних. Крім того, стороною обвинувачення не надано доказів на існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення у якому він підозрюється. Сторона захисту просить врахувати щодо зменшення ризиків, які встановлені слідчим суддею з огляду на зміну стадії досудового розслідування, оскільки 10 липня 2025 року орган досудового розслідування повідомив сторону захисту в порядку ст.290 КПК України про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні №52023000000000229 від 23 травня 2023 року та про відкриття доступу до усіх матеріалів.
У судовому засіданні захисники підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_10 та просили її вимоги задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_9 підтримав позицію своїх захисників.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважав, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються доказами, які містяться у матеріалах справи.
Захисник підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України її неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів доходить таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно зі ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів судової справи вбачається, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000229 від 23 травня 2023 року за підозрою ОСОБА_12 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених за ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.
Сторона обвинувачення кваліфікує дії ОСОБА_9 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України як пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Так, у період часу не пізніше 14 вересня 2022 року по 24 жовтня 2023 року, директор ТОВ «Аксарія» ОСОБА_13, в порушення ст.3 Закону України «Про оборонні закупівлі», ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» від 20 березня 2022 року, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, у порушення своїх функціональних обов`язків, п.п.1.3, 1.5, 1.10 Порядку підготовки, укладення та контролю за виконанням договорів (державних контрактів) на закупівлю товарів, робіт і послуг за централізованими розрахунками Міністерства оборони України і здійснення оплати за ними в Командуванні Сил логістики Збройних Сил України, розподілу і доведення до військ виділених асигнувань, затвердженого наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України №12 від 10 січня 2020 року, ст.3 Закону України «Про оборонні закупівлі», п.п.3 п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» №169 від 28 лютого 2022 року, п.3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» №1275 від 11 листопада 2022 року, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, зловживаючи своїм службовим становищем, за пособництва ОСОБА_9, з метою заволодіння бюджетними коштами, вчинили дії, направлені на забезпечення перемоги ТОВ «Аксарія» при закупівлі авіаційних шин Центральним управлінням та подальшого укладення із ним державних контрактів №370/3/5/6/2/126 від 10 листопада 2022 року та №370/3/5/6/2/141 від 07 грудня 2022 року, достовірно знаючи про можливість поставити такі авіаційні шини дешевше, в результаті чого заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах на загальну суму 25 975 440 грн, чим спричинили державі в особі Міністерства оборони України збитки.
Сторона захисту вказує, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 липня 2025 року є незаконною, оскільки підозра у вчиненні ОСОБА_9 злочину, передбаченого за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, є необґрунтованою та не підтверджується конкретними фактами та обставинами.
Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.
З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З ухвали слідчого судді від 02 липня 2025 року, вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце. Доводи апеляційної скарги сторони захисту, що підозра ОСОБА_9 є повністю необґрунтованою, не знайшли свого підтвердження, з огляду на таке.
З об`єктивної сторони злочин, передбачений ст.191 КК України, має три форми вчинення: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №517/639/17 зазначив, що заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірене чи перебуває у їх віданні. Суб`єктом злочину, передбаченого ст.191 КК України, може бути як службова особа, так і будь-яка інша особа, якій майно було ввірене або перебувало у її віданні. Види співучасників та їх роль врегульовано ст.27 КК України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 інкриміновано злочин як співучасника злочину - пособника, у якому виконавцями є ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, про що свідчить зміст повідомлення про підозру, у тому числі докази, що долучені до матеріалів справи, а тому доводи апеляційної скарги сторони захисту, що у кримінальному провадженні №52023000000000229 від 23 травня 2023 року відсутній виконавець, необґрунтовані. Що стосується посилань на витяг з ЄРДР як на підставу необґрунтованості підозри, то колегія суддів зазначає, що реєстр є електронною інформаційно-комунікаційною системою, яка призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II Положення про ЄРДР, затверджене наказом Офісу Генерального прокурора №298 від 30 червня 2020 року, порядок його формування та ведення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з ч.2 ст.84 КПК України, не є процесуальним джерелом доказів.
Зазначення у стислому викладі фактичних обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 зокрема: «на користь ТОВ «Аксарія» директором якого є ОСОБА_13 та ОСОБА_9 » (т.7, а.с.193, 195, 197), колегія суддів розцінює як технічну описку, яка з огляду на обставини справи, які існують у даному кримінальному провадженні не свідчить про інкримінуванню ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, як виконавцю. Так, з протоколу огляду від 01 серпня 2024 року вбачається, що ОСОБА_9 безпосереднє контактує з ОСОБА_13, оскільки 19 вересня 2023 року направляє файл формату «docx» під назвою «Про термін поставки….», який являє собою проект листа ТОВ «Аксарія» №1/809 від 18 вересня 2023 року, який адресовано на ім`я начальника Центрального управління забезпечення авіації та повітряної оборони Озброєння Командування Сил логістики Збройних Сил України ОСОБА_23 про продовження терміну поставки авіаційних шин за договором №370/3/5/6/2/141 від 07 грудня 2022 року та файл формату «docx» під назвою «додаткові угоди проєкт - термін» (під час огляду встановлено як додаткова угода №3 за договором №370/3/5/6/2/141 від 07 грудня 2022 року). Крім того, 11 вересня 2023 року ОСОБА_13 надсилає ОСОБА_9 повідомлення наступного змісту: «Документы сегодня будут у заказчика, форсировать доплату нужно, 5,3 млн, кроме этого нужно будет добавить по 1,7 млн займами на импорт, импорт на слудующую неделю по плану», на дане повідомлення ОСОБА_9 надсилає ОСОБА_13 повідомлення: «Я сейчас занимаюсь этим вопросом», та 27 вересня 2023 року на рахунок ТОВ «ТОВ «Аксарія» від МОУ надходить 5 360 028 грн з призначенням платежу «опл. компл до авіац техніки, д/контракт №370/3/5/6/2/141 від 07 грудня 2022 року. Крім того, з 16 жовтня 2023 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_9 відбувається переписка (обмін аудіофайлами), в результаті чого 24 жовтня 2023 року ОСОБА_13 повідомляє ОСОБА_9 про факт надходження від МОУ грошових коштів. Згідно копії платіжної інструкції №370/3/1796 від 20 жовтня 2023 року, яка долучена до матеріалів справи, 24 жовтня 2023 року від МОУ на розрахунковий рахунок ТОВ «Аксарія» надійшли грошові кошти у сумі 19 760 338 грн, призначення платежу д/контракт №370/3/5/6/2/141 від 07 грудня 2022 року. Отже, доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_9 з підстав відсутності доказів ймовірної його причетності до вчинення інкримінованого йому злочину, не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 (ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України), який є особливо тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; його вік та стан здоров`я; розмір завданих Міністерству оборони України збитків у сумі 25 975 440 грн, який підтверджується висновком експертів №227/1/24 від 12 квітня 2024 року за результатами проведеної комісійної судової економічної експертизи; участь підозрюваного у даному кримінальному провадженні; вчинення злочину під час дії воєнного стану; обставини кримінального провадження, зокрема закупівля товарів оборонного призначення, які є необхіднимидля відсічі та стримування збройної агресії російської федерації; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; міцність соціальних зв`язків, у тому числі перебування на його утриманні малолітньої дитини та майновий стан колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризиків, зазначених у п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, та підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Доводи сторони захисту щодо відсутності ризику впливу на свідків та підозрюваного є необґрунтовані, оскільки при встановленні ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Згідно з ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового розгляду, або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Факт відрахування ОСОБА_9 як помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_33 зі штату Апарату Верховної Ради України не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки в силу наявних знайомств, можливості здійснення впливу на свідків та підозрюваних у даному кримінальному провадженні, автоматично не втрачаються.
Що стосується доводів апеляційної скарги в частині ненадання слідчим суддею оцінки висновку експертів №001-БВВ/25 від 20 червня 2025 року, який надано стороною захисту, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. На думку колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано обмежився виключно питанням визначення причетності ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого йому злочину та дійшов висновку про вірогідність та достатність доказів його причетності з метою застосування обмежувальних заходів, оскільки дослідження та оцінка доказів на предмет надання переваги одним доказам над іншими має оцінюватися у сукупності на стадії судового розгляду обвинувачення по суті та не вирішується на стадії досудового розслідування. Тому, доводи сторони захисту з посиланням на висновок експертів за результатами проведення комплексної економічної та товарознавчої експертизи №001-БВВ/25 від 20 червня 2025 року, як на підставу необґрунтованості підозри ОСОБА_9, не можуть бути підставою для визнання підозри необґрунтованою за наявності інших доказів вчинення злочину.
На думку колегії суддів повернення підозрюваного до місця проживання за результатом численних перетинів державного кордону України, у тому числі відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження, в порядку ст.290 КПК України не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці ОСОБА_9, а тому доводи апеляційної скарги сторони захисту в цій частині є також необґрунтовані.
Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину становить від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Підставою визначення слідчим суддею застави у розмірі 8 000 000 грн були обставини можливого вчинення злочинів, розмір майнової шкоди, у завданні яких підозрюється ОСОБА_9, його достатньо забезпечений майновий стан, а також інші дані.
Разом з тим, на думку колегії суддів, визначивши саме такий розмір застави, слідчий суддя не в повній мірі врахував вимоги ст.182 КПК України, зокрема, обставини кримінального правопорушення та обсяг доданих до клопотання доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України з 14 вересня 2022 року та інші суттєві обставини, які давали б можливість застосовувати виключний випадок та визначити заставу у більшому розмірі, ніж це передбачено п.3 ч.5 ст.182 КПК України.
Враховуючи рівень майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_9, обставини справи, зокрема, що йому інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України;розмір завданих Міністерству оборони України збитків у сумі 25 975 440 грн, який підтверджується висновком експертів №227/1/24 від 12 квітня 2024 року за результатами проведеної комісійної судової економічної експертизи; вчинення злочину у період воєнного стану в Україні, який пов`язаний із розкраданням коштів на закупівлю товарів оборонного призначення, у результаті чого підірвано рівень боєздатності підрозділів Збройних Сил України, а також створено перешкоди у підготовці до виконання покладених на них Конституцією України завдань, зокрема стримування та відсічі збройної агресії російської федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності; наслідки від відсутності достатнього озброєння Збройних Сил України та неможливість використання коштів для їх потреб, ненадання до клопотання доказів причетності підозрюваного у період з 14 вересня 2022 року до 11 вересня 2023 року, колегія суддів вважає, що застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок здатна забезпечити його належну поведінку.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, у тому числі, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_10 слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову, якою підозрюваному ОСОБА_9 визначити розмір застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн 00 коп.
Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 182, 194, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_10 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 липня 2025 року скасувати в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову, якою підозрюваному ОСОБА_9 визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок.
В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4