Документ № 128874524

Справа № 991/1453/21

Провадження 1-кп/991/6/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2025 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_6,

законного представника ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року стосовно

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Баба Недригайлівського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

установив:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.

08 липня 2025 року від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання, у якому просила змінити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом та передати ОСОБА_6 на піклування сину ОСОБА_7 для забезпечення проходження подальшого лікарського нагляду в КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103).

На обґрунтування клопотання зазначає, що прокурором до Вищого антикорупційного суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Прокурор у клопотанні посилається на проведені під час судового розгляду вказаного кримінального провадження експертні дослідження стосовно ОСОБА_6 та складені за їх результатами висновки експертів, та зазначає таке.

Відповідно до висновку психолого-психіатричного експертного дослідження № 677 від 05 липня 2023 року ОСОБА_6 страждає на стійкий психічний розлад та потребує проведення відносно нього комплексної психолого-психіатричної експертизи, згідно із ст. 242 КПК України.

За висновком судово-психіатричного експерта № 197 від 26 лютого 2024 року, складеним за результатами проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, зокрема визначено, що встановити, чи міг ОСОБА_6 під час діяння, в скоєнні якого він на даний час обвинувачується, усвідомлювати свої дії та керувати ними, не є можливим внаслідок теперішнього психічного стану підекспертного та що обвинувачений за своїм психічним станом становить небезпеку для себе та не є потенційно небезпечним для оточуючих, у зв`язку з чим потребує стаціонарного лікування.

Згідно із висновком судово-психіатричного експерта № 17 від 19 лютого 2025 року, складеного за результатами проведення стаціонарної експертизи, встановлено, що ОСОБА_6 страждає тяжким психічним розладом у формі органічного розладу особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку з психоорганічним синдромом та депресивно-параноїдною симптоматикою, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними; виявлений психічний розлад клінічно розгорнувся щонайменше з початку 2020 року; у період інкримінованих дій, ОСОБА_6 також страждав органічним розладом особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку з психоорганічним синдромом, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; враховуючи психічний стан ОСОБА_6 рекомендовано застосування стаціонарних примусових заходів медичного характеру у виді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь.

Тобто, у Вищому антикорупційному суді під час судового розгляду обвинувального акту фактично була встановлена неосудність обвинуваченого ОСОБА_6, тому 07 липня 2025 року обвинуваченому, його захиснику та сину обвинуваченого - ОСОБА_7 вручено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 .

Прокурором у клопотанні про зміну запобіжного заходу наведені обставини, які були встановлені у ході досудового розслідування та які стали підставою для складання обвинувального акта стосовно ОСОБА_6 .

Прокурор також зазначає, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2022 року у справі № 991/1453/21 зменшено розмір застави, застосованої до ОСОБА_6 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 серпня 2020 року, до 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 86 835 грн. Вказаний запобіжний захід є безстроковим та діє на даний час.

Однак, з огляду на звернення прокурора до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру існує необхідність у зміні запобіжного заходу на один із зазначених у ст. 508 КПК України, який застосовується судом до особи з моменту встановлення факту психічної хвороби.

Прокурор зазначає, що під час судового розгляду частково досліджено докази, зокрема, протоколи проведених слідчих дій, та вони долучені до матеріалів судової справи.

Також, посилаючись на положення ст. 177 КПК України, прокурор стверджує, що метою застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

На обґрунтування існування ризику переховування від суду прокурор зазначає, що ОСОБА_6 : (1) є інвалідом 1-ї групи пожиттєво, що дозволяє йому безперешкодно покинути територію України у будь-який час; (2) він під час вчинення суспільно небезпечного діяння вживав заходів конспірації; (3) повідомляв, що турбується з приводу своєї безпеки та можливості бути затриманим та поміщеним в ізолятор тимчасового тримання за вчинення злочину, однак це не зупинило його продовжити злочинні дії; (4) під час зустрічей з ОСОБА_9 демонстрував останній впевненість у безкарності своїх вчинків, повідомляючи про численні випадки вчинення корупційних діянь та демонстрував впливовість через знайомство з політиками; (5) 9 разів виїжджав на непідконтрольну територію України - перетинав адміністративну межу з тимчасово окупованої територією АР Крим, де у нього та його дружини на праві власності знаходяться щонайменше п`ять об`єктів нерухомого майна, серед яких, апартаменти, де він може проживати та переховуватись від суду.

Існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, прокурор, зокрема, обґрунтовує тим, що: (1) у кримінальному провадженні прокурором наданий суду перелік свідків, яких сторона обвинувачення планує допитати під час судового розгляду, (2) такі свідки є знайомими родини Топоркових, а тому не виключається вплив на них з метою зміни показів або приховання певних деталей.

Прокурор стверджує, що запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом буде найбільш дієвим, забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та організує судовий розгляд, з огляду на: (1) обставини, які досліджував суд, та проведені експертні дослідження; (2) постійне прибуття ОСОБА_6 у судові засідання у супроводі сина - ОСОБА_7 ; (3) акт № 2113/09- 06/10-2024 про встановлення факту здійснення ОСОБА_7 постійного догляду за ОСОБА_6 ; (4) забезпечення ОСОБА_7 лікування ОСОБА_6 .

Разом із цим прокурор зазначає, що ОСОБА_6 регулярно перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103), тому, на переконання прокурора, існує необхідність у зміні ОСОБА_6 запобіжного заходу із застави на запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом.

09 липня 2025 року до суду надійшла заява за підписом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про перерахування коштів, внесених ОСОБА_6 як застави у кримінальному проваджені № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року, в сумі 86 835 грн, що знаходяться на депозитному рахунку Вищого антикорупційного суду, на відповідний рахунок Збройних Сил України (т. 13 а.с. 42).

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому, та просила задовольнити. Зазначила, що вказані у клопотанні ризики продовжують існувати. Зауважила, що сторона обвинувачення просить застосувати до ОСОБА_6 найменш обтяжливий запобіжний захід, який забезпечить його поведінку та хід судових засідань. Щодо заяви про перерахування застави на потреби Збройних Сил України не заперечувала.

Захисник ОСОБА_8 зазначив, що ризики відсутні, при вирішенні клопотання прокурора поклався на розсуд суду. У випадку задоволення клопотання прокурора просив перерахувати заставу на потреби Збройних Сил України.

Законний представник ОСОБА_7 підтримав думку захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.

Встановлено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2020 року у справі № 991/5729/20 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 16 000 000 грн та покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування (т. 2 а.с. 60-65).

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 серпня 2020 року зазначене судове рішення скасоване в частині розміру застави, постановлено нову ухвалу в цій частині, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави в розмірі 3 295 500 грн (т. 2 а.с. 66-68).

16 вересня 2020 року підозрюваним ОСОБА_6 внесено заставу, що підтверджується копією квитанції № 0.0.1837622454.1 від 16 вересня 2020 року (т. 2 а.с. 71).

У подальшому, в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2022 року зменшено розмір застави, застосованої до ОСОБА_6, до 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 86 835 грн; суму на яку зменшено заставу, в розмірі 3 208 665 грн, внесену ОСОБА_6 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду UA678201720355279004000096000 (квитанція № 0.0.1837622454.1 від 16 вересня 2020 року), перераховано до Національного банку України на підтримку Збройних Сил України (т. 4 а.с. 221-224).

Тобто, станом на час розгляду клопотання прокурора стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 86 835 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Глава 18 КПК України регулює вирішення питань, зокрема щодо застосування, зміни, скасування запобіжного заходу.

Згідно із ст. 200 КПК України прокурор має право звернутися у порядку, передбаченому ст. 184 КПК України, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу ; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Тобто, запобіжний захід може бути зміненим чи скасованим коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, зокрема, якщо під час кримінального провадження суттєво змінюються підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, які враховувалися при його обранні (змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я підозрюваного/ обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення).

За матеріалами справи встановлено, що 01 березня 2021 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України - справа № 991/1453/21.

05 липня 2023 року на підставі замовлення адвоката ОСОБА_8 від 28 червня 2023 року головним судово-психіатричним експертом відділу судово-психіатричної експертизи ДУ «ІПСПЕМН МОЗ України» ОСОБА_10 та провідним експертом-психологом судового відділу судово-психіатричної експертизи ДУ «ІПСПЕМН МОЗ України» ОСОБА_11 складено висновок психолого-психіатричного експертного дослідження № 677 стосовно ОСОБА_6 . За результатами дослідження експертами встановлено, зокрема, що ОСОБА_6 на теперішній час страждає на стійкий психічний розлад у виді психічних та поведінкових розладів внаслідок органічного ураження головного мозку поєднаного генезу (ендокринного, судинного) з помірним інтелектуально-мнестичним зниженням та вираженими емоційно-вольовими порушеннями на тлі психотравмуючої (судової) ситуації, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, обмежуючи цю здатність; на теперішній час не здатен повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; має наступні психічні порушення: торпідність, ригідність, докладність, конкретність мислення, підвищена виснажливість психічних процесів, лабільність емоцій та помірне інтелектуально-мнестичне зниження, а також імпульсивність в прийнятті рішень, безпосередність поведінки, схильність переносити свій минулий досвід на вирішення сьогоденних проблем, зниження здатності до адаптації в нових ситуаціях, що є проявом виявленого у нього експертом-психіатром психічного розладу; потребує проведення відносно нього комплексної психолого-психіатричної експертизи згідно ст. 242 КПК України (т. 9 а.с. 187-200).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року призначено амбулаторну судову психіатричну експертизу, виконання якої доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» ( т. 9 а.с. 224-225).

На виконання цієї ухвали суду проведено судово-психіатричну експертизу та надано висновок № 197 від 26 лютого 2024 року, згідно з яким ОСОБА_6 у теперішній час страждає на «Важкий депресивний епізод з психотичними симптомами на фоні органічного ураження головного мозку» (згідно з МКХ-10: F 32/3; F 07.8). Даний психічний розлад належить до категорії стійких хронічних психічних розладів. Встановити, чи страждав ОСОБА_6 будь-яким хворобливим станом у період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він на даний час обвинувачується, не є можливим внаслідок теперішнього психічного стану підекспертного (відсутність продуктивного контакту внаслідок наявної актуальної психопатології). Встановити, чи міг ОСОБА_6 під час діяння, в скоєнні якого він на даний час обвинувачується, усвідомлювати свої дії та керувати ними, не є можливим внаслідок теперішнього психічного стану підекспертного. ОСОБА_6 у теперішній час за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Участь особи в судовому засіданні регламентується КПК України і виходить за межі повноважень судово-психіатричного експерта. З урахуванням клінічного перебігу психічного розладу, ОСОБА_6 за своїм психічним станом становить небезпеку для себе та не є потенційно небезпечним для оточуючих, у зв`язку з чим потребує стаціонарного лікування (т. 10 а.с. 145- 150).

Тобто, за результатом проведення амбулаторної експертизи не надано відповідь на питання щодо психічного стану ОСОБА_6 у період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він обвинувачується.

Тому, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2024 року у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року стосовно ОСОБА_6 призначено стаціонарну судову психіатричну експертизу (т. 11 а.с. 44-51).

На виконання зазначеного судового рішення експертами Львівської філії Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» проведено комісійну стаціонарну судово-психіатричну експертизу стосовно ОСОБА_6 та складено висновок судово-психіатричного експерта № 17 від 19 лютого 2025 року (т. 12 а.с. 2-14), відповідно до якого:

на даний час ОСОБА_6 страждає тяжким психічним розладом у формі органічного розладу особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку з психоорганічним синдромом та депресивно-параноїдною симптоматикою, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Виявлений психічний розлад клінічно розгорнувся щонайменше з початку 2020 року;

у період інкримінованих дій також страждав органічним розладом особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку з психоорганічним синдромом, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих йому дій тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав; питання осудності та обмеженої осудності не належать до компетенції судово-психіатричної експертизи;

враховуючи психічний стан ОСОБА_6 рекомендовано застосування стаціонарних примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь відповідно до ст. 92 КК України;

за своїм психічним станом ОСОБА_6 не може правильно сприймати обставини кримінального провадження та давати по них відповідні покази, не може самостійно реалізовувати своє право на захист.

Встановлено, що 08 липня 2025 року до суду від прокурора надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 (т. 13 а.с. 1-16).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2025 року відповідно до вимог ст. 362 КПК України змінено порядок судового розгляду у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року стосовно ОСОБА_6 і продовжено судовий розгляд згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України.

Глава 39 Кримінального процесуального кодексу України встановлює порядок здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Так, відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, може бути застосовані судом такі запобіжні заходи: передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом; поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Передбачені ч. 1 ст. 508 КПК України запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно з загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Таким чином, оскільки ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, щодо останнього можуть бути застосовані лише запобіжні заходи, визначені ч. 1 ст. 508 КПК України.

Обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, були встановлені після прийняття попереднього судового рішення про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави та, враховуючи висновок судово-психіатричного експерта № 17 від 19 лютого 2025 року, існували під час прийняття такого рішення, але про них прокурор на той час не знав і не міг знати, тому суд дійшов висновку, що існують підстави для розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу.

У той же час, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не оцінює законність та обґрунтованість судового рішення, на підставі якого застосовано запобіжний захід, а вирішує питання щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу з урахуванням нових обставин, які не були відомі під час його застосування.

Колегія суддів враховує, що суд, який здійснює кримінальне провадження, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення її права на розгляд її справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому провадженню або ж створять загрозу суспільству. У той же час, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що особа обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Прокурор у клопотанні доводить існування двох ризиків, які на його переконання, на цей час не зменшилися, а навпаки з урахуванням здійснення у кримінальному провадженні судового розгляду актуалізувались, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2020 року у справі № 991/5729/20 при вирішенні питання про застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу слідчим суддею визнано доведеним існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, та, зокрема, враховано наявність у ОСОБА_6 паспорта громадянина України для виїзду за кордон; виїзд 9 разів на непідконтрольну територію України, а саме: територію АР Крим, де ОСОБА_6 та його дружина мають у власності нерухоме майно, а також знайомство ОСОБА_6 з високопосадовцями, демонстрація ним впливовості серед політиків та представників правоохоронних органів. З такими висновками слідчого судді погодилась колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за результатом перегляду цього рішення в апеляційному порядку (т. 2 а.с. 66-68).

Також відповідно до мотивувальної частини ухвали Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2022 року у справі № 991/1453/21 під час вирішенні питання про зменшення розміру застави, застосованої стосовно ОСОБА_6, суд врахував наявність ризиків, визначених ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 серпня 2020 року, а саме: можливого переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та можливого впливу на свідків, які продовжували існувати (т. 4 а.с. 221-224).

Колегією суддів враховано, що ОСОБА_6 є інвалідом 1-ї групи (т. 7 а.с. 17), тобто відповідно до п. 2- 1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року № 724) має право перетинати державний кордон.

Так, відповідно до відомостей про перетин кордону ОСОБА_6 протягом 2022-2023 років тричі виїжджав з України (т. 13 а.с. 43-54).

Перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_6 на свідків, колегія суддів враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 352 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває, а свідки ще не допитані, існує ймовірний ризик впливу на них.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що на даний час необхідність у застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу продовжує існувати та з огляду на висновок судово-психіатричного експерта № 17 від 19 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_6, вважає за необхідне змінити останньому запобіжний захід у виді застави на один із видів запобіжного заходу, визначених ч. 1 ст. 508 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У клопотанні прокурор просить передати ОСОБА_6 на піклування сину - ОСОБА_7 для забезпечення проходження подальшого лікарського нагляду в КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» (Київської міської державної адміністрації).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, може бути застосований судом запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України близьким родичем та членом сім`ї, зокрема, є син.

Встановлено, що ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23 квітня 1991 року (т. 13 а.с. 41).

Також встановлено, що посадовими особами Козинської селищної ради Обухівського району Київської області проведено обстеження житла за адресою: АДРЕСА_2, та складено акт від 16 липня 2024 року № 2113/09- 06/10- 2024 про встановлення факту здійснення постійного догляду, відповідно до якого постійний догляд за ОСОБА_6 здійснює його син - ОСОБА_7, інші члени сім`ї особи, яка потребує постійного догляду, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати, першого-третього ступеня споріднення відсутні ( т. 13 а.с. 37-40).

На запитання суду ОСОБА_6 повідомив, що проживає у селищі Козин разом з сином, який здійснює за ним постійний догляд.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2025 року залучено ОСОБА_7 до участі у розгляді питання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року, стосовно ОСОБА_6 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, як законного представника особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру (т. 13 а.с. 56-57).

У судовому засіданні під час з`ясування питання щодо можливості ОСОБА_7 забезпечити батьку належний лікарський нагляд, останній повідомив, що він слідкує за станом здоров`я ОСОБА_6 і у випадку загострення психічного стану відвозить на консультацію до лікарів КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія», які періодично призначають батьку курс лікування в умовах стаціонару. Окрім цього, приблизно раз на рік він виїзджає з батьком за кордон для лікування інших його захворювань, зокрема ендокринологічних.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 за період з 25 жовтня 2023 року по 10 травня 2024 року неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» (т. 9 а.с. 204, т. 10 а.с. 191-193, 194-195). Також знаходився під амбулаторним наглядом лікаря-психіатра в «Психічній амбулаторії № 3» КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» з 17 листопада 2023 року по 10 квітня 2024 року (дата надання довідки), що підтверджується довідкою № 061/29/03-213 від 10 квітня 2024 року (т. 10 а.с. 242). Після постановлення ухвали суду від 15 травня 2024 року про призначення стосовно нього стаціонарної судової психіатричної експертизи ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» Київської міської ради у періоди з 01 липня 2024 року по 22 липня 2024 року та з 03 жовтня 2024 року по 13 грудня 2024 року, що підтверджується копіями епікризів (виписних) № 1317 з медичної картки стаціонарного хворого № 8615 та № 13123 з медичної картки стаціонарного хворого № 12928 ( т. 11 а.с. 109-111).

Окрім цього, за матеріалами справи повна назва медичного закладу КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» - Комунальне некомерційне підприємство «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (т. 11 а.с. 132).

Враховуючі встановлені у судовому засіданні обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді передання ОСОБА_6 на піклування сину - ОСОБА_7 з обов`язковим лікарським наглядом - проходженням подальшого лікарського нагляду в КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» ВО Київської міської ради, на строк 60 днів.

На переконання колегії суддів такий запобіжний захід може на даний час забезпечити належне виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків та забезпечить запобігання встановленим ризикам.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу належить задовольнити.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Матеріали справи містять заяву за підписом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про перерахування застави на потреби Збройних Сил України.

Однак, колегія суддів враховує, що відповідно до експертних висновків, які містяться в матеріалах справи та досліджені судом, ОСОБА_6 на даний час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Також колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_7 залучений до участі у кримінальному провадженні як законний представник ОСОБА_6 та має певні права та обов`язки виключно щодо розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно його батька. Тобто, статус законного представника у кримінальному провадженні не наділяє ОСОБА_7 повноваженнями щодо розпорядження майном ОСОБА_6, зокрема грошей, внесених останнім як застава.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заставу, яка не була звернена в дохід держави, належить повернути заставодавцю - ОСОБА_6 .

Керуючись ст. 2, 7, 201, 331, 369, 372, 376, 508 КПК України, суд,

постановив:

Задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.

Змінити застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом.

Передати ОСОБА_6 на піклування сину - ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, для забезпечення проходження подальшого лікарського нагляду в Комунальному некомерційному підприємстві «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, 103), на строк 60 днів.

Заставу у розмірі 86 835 грн, внесену ОСОБА_6 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду UA678201720355279004000096000 (квитанція № 0.0.1837622454.1 від 16 вересня 2020 року), повернути заставодавцю ОСОБА_6 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору та законному представнику ОСОБА_7 негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3