- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/7144/25
Провадження 1-кс/991/7212/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; 2) не відлучатись із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зі свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_24, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023 (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисники ОСОБА_5, та ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, з огляду на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та не долучення прокурором доказів, які б свідчили, що ризики передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися та продовжують існувати. У той же час просили врахувати міцні соціальні зв`язки та належну поведінку ОСОБА_4, який сумлінно виконує покладені на нього обов`язки.
Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав думку своїх захисників.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Із матеріалів клопотання вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000229 від 23.05.2023 за підозрою серед інших ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що у період часу не пізніше 14.09.2022 по 24.10.2023 директор ТОВ «Аксарія» ОСОБА_8, в порушення ст.3 Закону, ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», пп. 1 п. 1 Постанови КМУ № 335, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, в порушення своїх функціональних обов`язків, п.п.1.3, 1.5, 1.10 Порядку, ст. 3 Закону, п.п.3 п.1 Постанови КМУ № 169, п.3 Постанови № 1275, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, зловживаючи своїм службовим становищем, за пособництва ОСОБА_9, з метою заволодіння бюджетними коштами, вчинили дії, направлені на забезпечення перемоги ТОВ «Аксарія» при закупівлі авіаційних шин Центральним управлінням та подальшого укладення із ним державних контрактів, достовірно знаючи про можливість поставити такі авіаційні шини дешевше, в результаті чого заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах на загальну суму 25 975 440 грн., чим спричинили державі в особі Міністерства оборони України збитки на вказану суму.
Крім цього, у період часу з 15.11.2022 по 29.07.2023, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, які діяли умисно, за попередньою змовою між собою, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в порушення своїх функціональних обов`язків та п.п.1.3, 1.5, 1.10 Порядку, ст. 3 Закону, п.п.3 п.1 Постанови КМУ № 169, п.3 Постанови № 1275, з метою одержання неправомірної вигоди на користь ТОВ "Промтехінвест груп"" (далі - ТОВ «ПТІ»), вчинили дії, направлені на забезпечення перемоги ТОВ «ПТІ» при закупівлі авіаційних шин 570х140 Центральним управлінням та подальшого укладення із ним державного контракту № 370/3/5/6/2/136 від 05.12.2022, шляхом ненадання для розгляду комісії з розгляду цінових пропозицій комерційної пропозиції ТОВ «Укравіапром» та не укладення із ним державного контракту, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді шкоди охоронюваним законом державним інтересам в особі Міністерства оборони України на загальну суму 1 340 000 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
20.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Крім того, 26.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а також у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання доказами.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Водночас доводи сторони захисту про те, що в матеріалах кримінального провадження існують суттєві прогалини, що вказують на необґрунтованість повідомленої підозри, не є достатньо вагомими для спростування висновку про вірогідність вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин.
Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.11.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 000 000,00 грн з покладенням ряду процесуальних обов`язків.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.12.2024 (справа №991/13117/24) вказану ухвалу слідчого судді від 22.11.2024 змінено в частині визначення розміру застави до 1 000 000,00 грн.
В подальшому слідчим суддею Вищого антикорупційного суду неодноразово продовжувався строк покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, востаннє до 16.07.2025 включно.
Таким чином, оскільки строк дії обов`язків закінчується 16.07.2025, вказане стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії таких обов`язків.
Водночас прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді від 09.05.2025 продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 9 місяців, тобто до 20.08.2025, з огляду на те, що у кримінальному провадженні необхідно виконати ще ряд слідчих та процесуальних дій, а тому завершити досудове розслідування до спливу строку покладених на підозрюваного обов`язків не видається можливим, тому просив продовжити обов`язки підозрюваному ще на два місці.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України, необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження його обставин, у тому числі отримати від компетентних органів Об`єднаних Арабських Еміратів матеріали виконання запиту про міжнародну правову допомогу, який направлено до виконання 14.10.2024 та забезпечити надання сторонам кримінального провадження доступу до матеріалів досудового розслідування.
Окрім того в рамках кримінального провадження необхідно виконати приписи ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які також необхідно вручити підозрюваним.
Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому, як стверджує прокурор, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків.
Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Інкриміновані ОСОБА_4 злочини, згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК України, є особливо тяжкими та передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Крім того, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України, у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесені до корупційних злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду безвідносно до стадії кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 на території України має міцні соціальні зв`язки. Крім того, слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_4 здано на зберігання наявний у нього паспорт громадянина України для виїзду за кордон, однак, здача паспорта не виключає можливості повторного його отримання з метою виїзду за межі території України. Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім того, ОСОБА_4 протягом тривалого часу обіймав керівну посаду начальника Відділу ремонту в Центральному управлінні, мав у своєму підпорядкуванні осіб, які вже допитані у кримінальному провадженні ( ОСОБА_15 ), тривалий час контактував із іншими посадовими особами та військовослужбовцями Центрального управління, Повітряних Сил та Командування Сил логістики Збройних Сил України ( ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ), в силу проходження своєї служби підтримував контакти із керівниками приватних підприємств, які займаються поставкою авіаційно-технічного майна, в тому числі авіаційних шин ( ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_24 ), ОСОБА_4 має реальну можливість впливати на вказаних свідків, які вже допитані у кримінальному провадженні, з метою зміни їх показань чи ненадання ними показань в майбутньому задля уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_4 протягом тривалого часу підтримував сталі відносини із іншим підозрюваними у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в тому числі і під час вчинення інкримінованого їм злочину, а тому має реальну змогу впливати на зазначених підозрюваних з метою нав`язування йому певної поведінки з органом досудового розслідування задля уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю самостійно або шляхом використання набутих зв`язків впливати на інших підозрюваних, а також свідків, щодо яких він обізнаний, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення то обставини, наведені у клопотанні прокурора, щодо існування цього ризику, зокрема щодо ймовірного відновлення ОСОБА_4 своєї військової служби на посаді яку обіймав, а також можливість вчинення іншого корупційного кримінального правопорушення, були оцінені слідчим суддею в попередніх ухвалах про продовження строку дії обов`язків та визнані недостатніми на підтвердження існування відповідного ризику. У зв`язку з відсутністю нових обставин слідчий суддя не вважає за доцільне розглядати такі доводи повторно.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість вчинити всі необхідні слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні та виконати вимоги ст.ст.290, 283 КПК України до спливу строку дії встановлених обов`язків, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .
Продовження строку дії таких обов`язків матиме найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зі свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_24, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Поряд з цим, врахувавши, що підозрюваний ОСОБА_4 постійно проживає в місті Києві слідчий суддя приходить до висновку про можливість покладення на підозрюваного обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України у вищезазначеній редакції.
З урахуванням положень ч. ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 підлягає продовженню на два місяці, тобто до 11.09.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
З огляду на викладене, клопотання прокурора належить задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зі свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_24, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4, до 11.09.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1