- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/7164/25
Провадження 1-кс/991/7232/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023000000000674 від 20.04.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просив продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_5, з думкою якої погодився підозрюваний ОСОБА_4, заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили відмовити в його задоволенні, наголошували на тому, що стороною обвинувачення не надано жодних документів на підтвердження зазначених у клопотанні ризиків. Наголошували на належній процесуальній поведінці ОСОБА_4, який сумлінно виконує покладені на нього обов`язки та жодних порушень не допускав. Крім того, просили врахувати стан здоров`я ОСОБА_4 та необхідність виїхати на лікування за кордон, а тому якщо слідчий суддя прийде до висновку про необхідність продовження покладених на ОСОБА_4 обов`язків то змінити, зазначені прокурором у клопотанні обов`язки, на менш обтяжливі.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000674 від 20.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В рамках кримінального провадження 05.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Отже, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.
Печерським районним судом міста Києва 07.06.2024 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 05.08.2024 включно із визначенням застави у межах 16 513 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В подальшому у встановленому законом порядку відносно ОСОБА_4 Печерським районним судом міста Києва продовжувався застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у межах 16 513 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
Вищим антикорупційним судом 04.12.2024 відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишення місця проживання з 23:00 год., по 06:00 год., наступної доби, а саме квартири АДРЕСА_1 за виключенням надання невідкладної медичної допомоги та оголошення повітряної тривоги та покладено відповідні обов`язки.
Застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишення місця проживання з 23:00 год., по 06:00 год., наступної доби а саме квартири АДРЕСА_1 за виключенням надання невідкладної медичної допомоги та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру застосований до ОСОБА_4 неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку із покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вищим антикорупційним судом 21.05.2025 відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишення місця проживання з 23:00 год. по 06:00 год. наступної доби, змінено на особисте зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 21.07.2025 включно.
Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.04.2024 продовжено у кримінальному провадженні № 42023000000000674 від 20.04.2023 строк досудового розслідування до дванадцяти місяців, тобто до 27.01.2025.
Поряд з цим, прокурор під час судового розгляду наголошував, що наразі у кримінальному провадженні № 42023000000000674 від 20.04.2023досудове розслідування завершене та починаючи з 19.12.2024 стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Таким чином в рамках кримінального провадження наразі встановлена необхідність виконати вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Оскільки 21.07.2025 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, закінчується (згідно ухвали слідчого судді від 21.05.2025), за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про їх продовження, оскільки як стверджує сторона обвинувачення - продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому, як стверджує прокурор, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків.
Проаналізувавши зазначені аргументи щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.
На переконання слідчого судді, заявлений прокурором ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду на даний час продовжує існувати.
Такий ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 . Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
Щодо особистих обставин, то слідчий суддя бере до уваги те, що підозрюваний має достатні майнові ресурси для того, щоб організувати переховування від органів досудового розслідування та суду, а також наявність у підозрюваного паспортів громадянина України для виїзду за кордон, що розширює можливості ОСОБА_4 залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Невчинення підозрюваним жодних дій, які б свідчили про наміри переховуватися від правосуддя не дозволяють зробити висновки про те, що такий ризик знівельований.
Слідчий суддя вважає переконливими доводи прокурора про високий ступінь ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення.
Так, орган досудового розслідування вказує, що на даний час у виділеному кримінальному провадженні встановлюються всі учасники організованої групи, епізоди злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у виділеному кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів підозрюваний, входячи до складу організованої групи, може самостійно, або за допомогою інших учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у виділеному кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення то обставини, наведені у клопотанні прокурора, щодо існування цих ризиків, доводяться через ризик впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні та були оцінені слідчими суддями в попередніх ухвалах про продовження строку дії обов`язків ОСОБА_4 та визнані недостатніми на підтвердження їх існування. У зв`язку з відсутністю нових обставин слідчий суддя не вважає за доцільне розглядати такі доводи повторно.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженим продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, приховувати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість вчинити всі необхідні слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні та виконати вимоги ст. ст. 290, 283 КПК України до спливу строку дії встановлених обов`язків, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .
Продовження строку дії таких обов`язків матиме найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
Стосовно доводів сторони захисту, яка просила змінити зазначені прокурором у клопотанні обов`язки на менш обтяжливі, слідчий суддя вважає, що визначені обов`язки суттєво не обмежують права підозрюваного та в той же час надають можливість стороні обвинувачення здійснювати контроль за підозрюваним.
Таким чином, на переконання слідчого судді, покладені на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, жодним чином не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
З огляду на положення ч. ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 підлягає продовженню на два місяці, тобто до 17.09.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
За таких обставин, клопотання прокурора належить задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4, до 17.09.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023000000000674 від 20.04.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1