- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/7365/25
Провадження 1-кс/991/7436/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник ОСОБА_5 просив:
- змінити підозрюваному ОСОБА_4 застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави, на більш м`який запобіжний захід, а саме - особисте зобов`язання;
- якщо суд не знайде підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, просив зменшити розмір застави до визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмірів, а саме - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023, в межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, та застосовано до нього згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 6 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19 984 800 грн та покладенням на підозрюваного у разі внесення застави ряду обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. 28.02.2025 та 03.03.2025 за підозрюваного ОСОБА_4 внесено заставу у визначеному слідчим суддею розмірі та звільнено з під варти. У подальшому, на підставі ухвал слідчих суддів розмір застави підозрюваному був зменшений із 19 984 800 грн на заставу в розмірі 18 784 800,00 грн, а також було продовжено строк дії покладених на підозрюваного обовязків до 29.05.2025.
Захисник зазначив, що на даній стадії досудового розслідування запобіжний захід, який застосований до ОСОБА_4, підлягає заміні на особисте зобов`язання, з огляду на невідповідність застосованого заходу забезпечення кримінального провадження його суті та меті. За доводами захисника новими виключними обставинами, які виправдовують зміну запобіжного заходу є: 1) критичне погіршення стану здоров`я дружини підозрюваного; 2)необхідність особистої участі підозрюваного у догляді за дружиною, малолітнім сином і тяжкохворим батьком дружини; 3) суттєве зниження рівня доходу сім`ї; 4) фінансові труднощі заставодавця.
Захисник наголосив, що у березні 2025 року у дружини підозрюваного було виявлено серйозне захворювання, їй встановлено медичний діагноз - гостра реакція на стрес, соматоформні розлади, що підтверджується медичними довідками, та наразі вона проходить курс терапії. Через стан здоров`я вона не здатна самостійно доглядати за малолітнім сином, не може виконувати звичні побутові обов`язки та потребує постійної підтримки. Усі функції з догляду за дитиною та ведення господарства виконує підозрюваний ОСОБА_4 . Лікування дружини супроводжується значними фінансовими витратами. Усе це створює серйозне навантаження на сімейний бюджет. Як наслідок, різко погіршилося майнове становище сім`ї підозрюваного. Окрім того, батько дружини підозрюваного ОСОБА_7 є інвалідом першої групи. Його стан погребує постійного лікування, дороговартісних медикаментів та спеціального догляду.
Крім того, підозрюваний був звільнений з посади директора комунального підприємства «Інженерний центр», його відкликано з політичної партії як депутата, а єдиним джерелом доходу родини наразі є грошове забезпечення, яке він отримує у зв`язку з несенням військової служби. Це свідчить про обмежені фінансові можливості родини.
Поряд з цим, захисник додав, що сума застави була внесена не самим підозрюваним, а іншою особою - заставодавцем, що фактично утворює борг перед заставодавцем у разі, якщо такі кошти не будуть повернуті у розумний строк. На даний час заставодавець сам потребує фінансових витрат на господарські потреби, що пов`язані із збором врожаю та іншими терміновими витратами, які неможливо відкласти на інших період через загрозу ще більших втрат від втрати врожаю. Таким чином, продовження утримання майже 19 млн грн застави на депозитному рахунку суду ставить під загрозу фінансове забезпечення життєво-необхідних потреб як родини підозрюваного, так і самого заставодавця.
За таких обставин сторона захисту просила змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід, застосований до нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі №991/1083/25.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_4 підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, вважав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.
Заслухавши доводи та пояснення учасників, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Водночас слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей та доказів встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Як вбачається з поданих матеріалів, Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023, в рамках якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 (справа №991/1083/25) щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу в розмірі 6 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19 984 800 грн, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави ряду обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії таких обов`язків судом визначено на 2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
28.02.2025 та 03.03.2025 за підозрюваного внесено заставу у визначеному слідчим суддею розмірі та ОСОБА_4 звільнено з під варти. За наведеного, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 07.02.2025.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03.04.2025 у справі №991/2774/25, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, продовжено до 03.06.2025.
09.05.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3902/25 застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 19 984 800 грн, змінено на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 18 784 800,00 грн.
Окрім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.05.2025 у справі № 991/4891/25 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено на два місяці строк дії покладених на нього процесуальних обов`язків, а саме до 29.07.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Як вбачається зі змісту зазначених ухвал, при їх постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу; встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України; зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 19 984 800 грн (відповідно до ухвали від 07.02.2025), не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам.
У подальшому, рішенням слідчого судді такий розмір застави був зменшений до 18 784 800 грн, з огляду на особисті обставини підозрюваного та його належну процесуальну поведінку.
Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчими суддями під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, під час продовження строку його дії та під час зміни запобіжного заходу у порядку ст. 201 КПК України.
Разом з тим, стороною захисту до матеріалів клопотання не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та були б достатніми для висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.
У відповідності до положень ст. 201 КПК України перевіряється можливість зміни запобіжного заходу, а не його застосування чи скасування.
Слідчими суддями було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, зокрема, слідчий суддя визнав, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду продовжує існувати. Такий ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження. Поряд з цим варто враховувати, що підозрюваний навіть у період встановлених обмежень, обумовлених воєнним станом, має змогу виїхати за межі України та тривалий час перебувати за кордоном. Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
На підтвердження продовження існування ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, суд врахував роль підозрюваного ОСОБА_4 у діяльності злочинної організації, згідно версії сторони обвинувачення, яка передбачала, зокрема, зловживання повноваженнями депутата Київради, Голови постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин та можливостями, пов`язаними з такою посадою, а тому через своїх колишніх колег та підлеглих він має доступ до документації, що використовувалась для реалізації злочинних намірів. До того ж слідством були зафіксовані відомості про планування дій та інструктування співучасниками підлеглих осіб щодо знищення/приховування викривальних доказів з технічних носіїв інформації співучасників у разі проведення щодо них слідчих дій, зокрема, миттєве видалення інформації, вихід з облікових записів через інші пристрої, тощо. Тож, враховуючи, що досудове розслідування ще триває і сторона обвинувачення не завершила збирання доказів у провадженні, наведені обставини вказують на подовження існування вказаного ризику.
У той же час, слідчий суддя визнав цілком підтвердженим і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. До того ж ОСОБА_4 після набуття статусу підозрюваного стала відома інформація про свідків кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них. Поряд з цим, варте уваги те, що за версією слідства, інкриміновані ОСОБА_4 злочини вчинені ним у складі злочинної організації, та він брав активну участь в її діяльності та залучав до неї інших осіб, у зв`язку з чим має безпосередній вплив на таких осіб і можливість координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальну поведінку. До того ж, підозрюваний займав посаду Голови постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, а його участь у злочинній діяльності передбачала в т.ч. зловживання своїми повноваженнями та можливостями такої посади, у зв`язку з чим він може здійснювати вплив на представників та членів вказаної комісії, які можуть володіти відомостями викривального характеру, з метою коригування, зміни або спотворення відповідних показань. Тому, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.
Поряд з цим, слідчий суддя дійшов висновку, що продовжує існувати ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки зафіксовані матеріали проведення негласних слідчих (розшукних) дій свідчать про наявність у підозрюваного та інших співучасників неформальних зв`язків у правоохоронних органах, завдяки яким вони систематично у позапроцесуальний спосіб отримують інформацію, що становить таємницю досудового розслідування, зокрема, про заплановані щодо них слідчі дії, отже мають змогу впливати на рух кримінальних проваджень, перешкоджати проведенню заходів щодо протидії їх злочинній діяльності, що відповідно може зашкодити досудовому розслідуванню.
У той же час продовжує існувати ризик продовження вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та вчинення нових злочинів. Слідчий суддя врахував доводи сторони обвинувачення, що умислом співучасників охоплювалось заволодіння ще значною кількістю земельних ділянок у м. Києві за аналогічним злочинним механізмом, про що свідчить зміст їх систематичних нарад за напрямком «Торгівля», опрацювання значної кількості списків відібраних земельних ділянок та обговорення їх комерційної привабливості, залучення на відповідні проекти за напрямком «Торгівля» партнерів з числа великих забудовників, тощо.
Слідчий суддя погоджується із зазначеними висновками слідчого судді, наведеними в ухвалах від 07.02.2025, 03.04.2025, 09.05.2025, 29.05.2025.
У той же час, стороною захисту не надано доказів на підтвердження того, що такі ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час перестали існувати.
Слідчий суддя враховує, що після спливу певного проміжку часу досудового розслідування ймовірність вчинення підозрюваним будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, а відтак, і встановлені ризики значно знижуються, порівняно із первісно встановленими.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, про що просив захисник, слідчий суддя виходить з того, що за наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, а також за наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити чи приховувати документи, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, за таких обставин приходить до висновку, що необхідним запобіжним заходом є саме застава саме застава. Застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім стримуючим фактором для ОСОБА_4 від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій, з метою перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
У той же час застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
Сторона захисту наголошувала, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 07.02.2025, з урахуванням ухвали від 09.05.2025, ставить у скрутне матеріальне становище підозрюваного та його близьких осіб. За таких обставин, сторона захисту просила зменшити розмір застави.
Слідчий суддя, за врахуванням особистих обставин підозрюваного, погіршення стану здоров`я його близьких осіб, фінансове становище родини, у сукупності із належною процесуальною поведінкою підозрюваного, вважає наявні підстави для часткового задоволення клопотання захисника та зміни застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 18 784 800 грн на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 17 784 800,00 грн (сімнадцять мільйонів сімсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот гривень), з поверненням частини застави в сумі 1 млн грн заставодавцю.
На переконання слідчого судді, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування нівелює встановлені ризики та зможе урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню кримінального провадження. Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід в іншій частині продовжує діяти без змін.
Керуючись статтями 182, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі № 991/1083/25 та змінений ухвалою слідчого судді від 09.05.2025 (справа № 991/3902/25) у розмірі 18 784 800,00 грн, змінити на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 17 784 800,00 грн (сімнадцять мільйонів сімсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот гривень).
Частину застави в сумі 1 000 000,00 грн (один мільйон гривень), внесену за підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі №991/1083/25, повернути заставодавцю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1