- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/10459/23
Провадження 1-кп/991/124/23
У Х В А Л А
05 серпня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
обвинуваченого ОСОБА_9,
під час відкритого судового засідання у приміщенні зали суду в м. Києві у кримінальному провадженні, внесеному 24 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001782, за обвинуваченням
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
розглянувши клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, та клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 42018000000001782 від 24.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Суду від 14.12.2023 у вказаному провадженні призначено судовий розгляд.
Під час судового розгляду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 у вказаному провадженні. Разом з цим, захисником обвинуваченого подано клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави.
2. Доводи клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків
Подане клопотання прокурор обґрунтовує застосуванням до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 107 127 044,78 гривень та покладанням на нього низки процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Востаннє обов`язки продовжувалися ухвалою суду від 05.06.2025 строком на два місяці та були продовжені такі обов`язки: 1) повідомляти суд про зміну місця проживання; 2) утримуватись від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 .
Посилаючись на продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду та ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні прокурор просить продовжити обвинуваченому строк дії раніше покладених на нього обов`язків на два місяці. Існування ризику переховування прокурор обґрунтовує тяжкістю можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_9 у разі доведення його вини, неможливістю застосування до обвинуваченого приписів ст. 45, 75 КК України у зв`язку з висуненням обвинувачення у вчиненні корупційного злочину, матеріальним становищем ОСОБА_9, яке дозволяє останньому жити та переховуватися за кордоном, відсутністю міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_9 на території України через проживання дітей та матері за кордоном. Ризик впливу на свідків обґрунтовує приписами КПК України щодо процедури допиту відповідних осіб та наявністю свідків у справі, які були безпосередньо причетними до підготовки документів щодо ініціювання, виплати та нарахування ОСОБА_9 премії. Дотепер свідки не допитані в судовому засіданні.
3. Доводи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу
В обґрунтування поданого клопотання захисник ОСОБА_6 зазначає таке. До ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 107 127 044,78 гривень. У різних частинах застава внесена заставодавцями: ТОВ «КОНКОРД КОНСАЛТИНГ», громадська організація «ДЕМСОКИРА» та особисто ОСОБА_9 . На теперішній час у суб`єкта господарювання - ТОВ «КОНКОРД КОНСАЛТИНГ» існують фінансові зобов`язання щодо повернення людям коштів, які надавалися товариству для внесення їх у якості застави за ОСОБА_9 . Разом з цим, товариство потребує коштів для фінансування проєкту з будівництва системи накопичення електроенергії. Посилаючись на викладене та поведінку ОСОБА_9 протягом часу існування кримінального провадження, яка засвідчує мінімізацію раніше встановлених ризиків, захисник просить зменшити розмір застави зі 107 127 044,78 гривень на 5 295 894 гривень. На переконання захисника, така сума застави в достатній спосіб забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
4. Позиція учасників кримінального провадження
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні доводи клопотання про продовження строку дії обов`язків підтримала та зазначила таке. Ризик переховування обвинуваченого від суду продовжує існувати з огляду на інкримінування ОСОБА_9 особливо тяжкого корупційного злочину. У разі доведення його вини ОСОБА_9 загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі. Разом з цим, центр життєвих інтересів обвинуваченого знаходиться за кордоном. За кордоном проживають діти та мати обвинуваченого, ОСОБА_9 має велике коло знайомств за кордоном. Сам обвинувачений має достатнє матеріальне становище, яке дозволить йому переховуватися за кордоном тривалий час. Ризик впливу на свідків прокурор обґрунтувала тим, що дотепер не допитано усіх свідків в судовому засіданні. Водночас після допиту свідків може виникнути необхідність в проведення одночасних допитів свідків. Просила клопотання задовольнити в повному обсязі.
Захисник ОСОБА_8 надав пояснення стосовно того, що сторона захисту має узгоджену позицію та вирішення клопотання прокурора залишає на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_9 шляхом зменшення розміру застави. Додатково пояснила таке. Запобіжний захід у виді застави в розмірі 107 127 044,78 гривень діє 2,5 роки. За цей час ОСОБА_9 не вчинив ніяких дій, які можна було б сприймати, як підтвердження існування ризиків. Навпаки, за час існування кримінального провадження, поведінка ОСОБА_9 є незмінною, він стійко демонструє свідоме ставлення до свого статусу та кримінального провадження в цілому. Таким чином, з моменту застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу ризики зменшилися як кількісно, так і зменшилася інтенсивність певних ризиків. При цьому, заставодавець ТОВ «КОНКОРД КОНСАЛТИНГ» потребує повернення внесених ним грошових коштів з причин висловлення йому відповідних вимог третіми особами, які надавали кошти для внесення їх у якості застави за ОСОБА_9 . Крім того, гроші необхідні для фінансування будівництва енергетичного проєкту. Просила клопотання задовольнити та зменшити суму застави до 5 295 894 гривень.
Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання сторони захисту.
5. Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотань
Дослідивши та проаналізувавши доводи клопотань сторони обвинувачення та сторони захисту, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши долучені сторонами документи, колегія суддів дійшла таких висновків.
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.03.2023 ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 85 413 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становив 229 248 492 гривні та покладено низку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У подальшому, під час досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2023 за клопотанням сторони захисту змінено застосований до обвинуваченого запобіжний захід та зменшено розмір застави з 229 248 492 гривень до 107 127 044, 78 гривень.
Також з матеріалів провадження вбачається, що покладені на ОСОБА_9 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду обов`язки неодноразово продовжувалися та строк їх дії сплив 12.11.2024 у зв`язку з відсутністю у Суду можливості їх продовжити у визначений термін.
03.12.2024 за клопотанням сторони обвинувачення на обвинуваченого ОСОБА_9 покладено процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. А саме: 1) повідомляти суд про зміну місця проживання; 2) утримуватись від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ; 3) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі паспорти для виїзду за кордон.
У подальшому строк дії відповідних обов`язків також неодноразово продовжувався. Востаннє обов`язки продовжені ухвалою суду від 05.06.2025 строком на два місяці, тобто до 05.08.2025. Відповідною ухвалою продовжені такі обов`язки: 1) повідомляти суд про зміну місця проживання; 2) утримуватись від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 .
Таким чином, Судом встановлено, що на теперішній час до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 107 127 044, 78 гривень та продовжують діяти вищезазначені процесуальні обов`язки
5.1. Щодо клопотання про продовження строку дії обов`язків
У зв`язку із зверненням прокурора з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9, виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку їх дії.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є застава. Зміст цього запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України)
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, на нього покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. При цього частина 7 згаданої норми закріплює, що такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з цим, ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_9, Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.
Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_9 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена останньому підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Також Суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями під час вирішення питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на останнього на стадії досудового розслідування.
Розглядаючи питання наявності ризиків, суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попередніми судовими рішеннями встановлено існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду, який за твердженням прокурора дотепер продовжує мати місце.
Ознайомившись з клопотанням, вислухавши доводи прокурора, колегія суддів погоджується з твердженнями сторони обвинувачення про продовження існування зазначеного ризику виходячи з такого.
Інкримінований ОСОБА_9 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому згідно примітки до ст. 45 КК України злочин, інкримінований обвинуваченому належить до числа корупційних. Тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовуються. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_9, до останнього буде застосовано виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності у разі прийняття останнім відповідного рішення.
Разом з тяжкістю можливого покарання судом беруться до уваги й інші чинники, які, на переконання суду, мають значення для підтвердження продовження існування ризику переховування, а саме:
1) наявність соціальних зв`язків у обвинуваченого поза межами України. На підтвердження вказаної позиції суд бере до уваги постійне проживання трьох дітей обвинуваченого у Європі, проживання у Європі пасинка, проживання за кордоном матері ОСОБА_9, тривале проживання самого ОСОБА_9 за кордоном до моменту повідомлення йому про підозру та тривале проживання за кордоном і його дружини, яка повернулася в Україну у зв`язку з кримінальним переслідуванням ОСОБА_9 . Тривалість проживання за кордоном як самого обвинуваченого, так і його близьких родичів, на переконання суду, свідчить про наявність у родини ОСОБА_21 соціальних зв`язків за кордоном. Також про наявність відповідних зв`язків обвинуваченого свідчить його спілкування з урядами іноземних країн, що підтверджується неодноразовими запрошеннями ОСОБА_9 до участі в зустрічах на рівні керівників країн;
2) майновий стан сім`ї обвинуваченого. На переконання суду, отримання протягом попередніх років роботи в НАК «Нафтогаз України» та ПрАТ «Київстар» значних фінансових надходжень дозволило обвинуваченому зробити певні заощадження, які він, у разі необхідності, може використати для переховування як на території України, так і за її межами. На підтвердження матеріального стану сім`ї обвинуваченого Судом береться до уваги тривале проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_22 за кордоном, до моменту повідомлення ОСОБА_9 про підозру, перебування на утриманні обвинуваченого трьох неповнолітніх дітей, які на постійній основі останні роки мешкають в Європі і такий виїзд не пов`язаний з війною на території України. Також про достатньо заможній стан родини ОСОБА_21 свідчать і періодичні виїзди останнього на тривалий час за межі України вже під час судового розгляду справи.
Кожна окремо з цих обставин не є вирішальною при оцінці ризику переховування. Однак у своїй сукупності, на переконання Суду, вони є достатньо вагомими та переконують Суд в актуальності вказаного ризику навіть після спливу значного проміжку часу з моменту повідомлення ОСОБА_9 про підозру.
Таким чином, колегія суддів вважає доведеною прокурором необхідність продовження обов`язку, спрямованого на мінімізацію ризику переховування обвинуваченого від суду, а саме: повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
В оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні колегія суддів враховує твердження сторони обвинувачення про те, що більшість свідків у провадженні є колишніми або теперішніми працівниками НАК «Нафтогаз України», були або є членами правління, членами наглядової ради НАК «Нафтогаз України». Тому, враховуючи, що ОСОБА_9 протягом тривалого часу обіймав керуючу посаду в правлінні державної компанії, він міг здобути авторитет та зв`язки з відповідними особами, що не виключає можливості використання ним відповідних зв`язків для впливу на свідків у кримінальному провадженні задля зміни ними власних показань або викривлення встановлених досудовим розслідуванням обставин.
Водночас при оцінці ризику впливу на свідків колегія суддів виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведене переконує Суд в необхідності продовження покладеного на обвинуваченого обов`язку в утриманні від спілкування зі свідками у даному провадженні, що мінімізує вищевказаний ризик.
Підсумовуючи вищевикладене, Суд констатує, що в судовому засіданні встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як правову підставу для продовження строку дії певних обов`язків. Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою обвинуваченого з боку суду та сторони обвинувачення з метою досягнення мети кримінального провадження. З огляду на викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
5.2. Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу
Як раніше зазначалося та вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.03.2023 до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 229 248 492 гривні.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2023 за клопотанням сторони захисту змінено застосований до обвинуваченого запобіжний захід шляхом зменшення суми застави. Заставу зменшено до 107 127 044, 78 гривень.
На момент розгляду колегією суддів клопотання сторони захисту щодо обвинуваченого ОСОБА_9 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 107 127 044, 78 гривень.
Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Водночас за змістом ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри та існування в провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків встановлені колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при застосуванні запобіжного заходу.
Під час застосування запобіжного заходу і визначення розміру застави колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду враховані визначені ст. 178 КПК України обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, що загрожує обвинуваченому; матеріальне становище родини ОСОБА_9 ; міцність соціальних зв`язків з Україною; наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей; відсутність судимостей. Наведені обставини дотепер є сталими, не зникли з життя ОСОБА_9, як про це зазначено вище.
Разом з цим, в обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави, застосованої до ОСОБА_9, захисник посилається на таке: 1) поведінка обвинуваченого протягом усього часу існування кримінального провадження є бездоганною, що стало підставою для зменшення процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого; 2) кількісно зменшилися ризики, визначених законодавцем в ст. 177 КПК України. Також, на твердження захисника, поведінка обвинуваченого ОСОБА_9 свідчить не тільки про зменшення ризиків в їх кількісному перерахунку, а й про зменшення актуальності тих, ризиків, які дотепер зазначаються прокурором в обґрунтування необхідності продовження процесуальних обов`язків.
У своїй сукупності наведені обставини надають можливість Суду переглянути застосований до обвинуваченого запобіжний захід.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Частиною 2 даної статті встановлено, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (ч. 11 ст. 182 КПК України).
Враховуючи обставини належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_9, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, відсутність нарікань на його поведінку з боку колегії суддів та сторони обвинувачення, неодноразові виїзди ОСОБА_9 за кордон та повернення до України у визначені йому дати, відсутність фактів затягування судового розгляду зі сторони останнього, колегія суддів дійшла висновку, що хоча ризики, встановлені попередніми судовими рішення, дотепер продовжують існувати, втім ризик переховування ОСОБА_9 від суду та ризик впливу на свідків значно зменшилися у порівнянні з часом, коли востаннє ОСОБА_9 зменшувалася сума застави.
Зменшення актуальності ризиків переховування обвинуваченого від суду та ризику впливу на свідків, а також встановлення відсутності продовження існування інших ризиків, на переконання суду, свідчить про можливість змінити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід шляхом зменшення розміру застави. Застава у розмірі 80 000 000 (вісімдесят мільйонів) гривень в достатній мірі зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями: 107, 131-132, 177-178, 194, 201, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити частково клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) повідомляти суд про зміну місця проживання;
2) утримуватись від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ;
Строк дії ухвали встановити до 08 жовтня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018.
Задовольнити частково клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2023 у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018, зі 107 127 044, 78 (ста семи мільйонів ста двадцяти семи тисяч сорока чотирьох) гривень 78 копійок на 80 000 000 (вісімдесят мільйонів) гривень.
Повернути заставодавцю - ТОВ «КОНКОРД КОНСАЛТИНГ» (ЄДРПОУ 34926557) частину застави, внесеної товариством за ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018, в розмірі 27 127 044,78 (двадцять сім мільйонів сто двадцять сім тисяч) гривень 78 копійок на банківський рахунок заставодавця: IBAN: НОМЕР_1, Банк: АТ «МІБ» (м. Київ), МФО: 380582, м. Київ, вул. Лаврська, 16.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_23
Судді ОСОБА_24
ОСОБА_25