- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/1195/25
провадження № 11-сс/991/408/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 03.06.2025 р., -
в с т а н о в и л а:
09.06.2025 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку 10.06.2025 року призначено до апеляційного розгляду.
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_9 та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на ноутбуки «DELL Vostro 15 3000» та HP250G7, накопичувачі на жорстких магнітних дисках SEAGATE 2TB, WD 1 TB, SEAGATE 1TB, комп`ютерні моноблоки ASUS Model V241E, HP Model 24dp0076ua, ASUS Model V222F, Dell S2721HN, а також грошові кошти у сумі 681 556 грн., 2 700 доларів США, які вилучені у ході обшуку нежитлових приміщень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, орендованих на ім`я ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_10, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_6, та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання в цій частині, посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, а також допущені ним під час розгляду клопотання істотні порушення вимог КПК України. Обґрунтувань вказаних тверджень в апеляційній скарзі не наведено. Станом на день її розгляду доповнень до апеляційної скарги від адвоката ОСОБА_8 на адресу суду не надійшло.
2.Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх представник - адвокат ОСОБА_8, яким подано апеляційну скаргу, та прокурор, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились.
ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх представник - адвокат ОСОБА_8 про причини своєї неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги не звертались.
Прокурор ОСОБА_11 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності у зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі, у якому зазначив, що апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали (т. 3 а.с. 121-124).
Вирішуючи питання про розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних учасників провадження, колегія суддів враховує положення ч. 4 ст. 405 КПК України, згідно з якими неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що за умови виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення учасників провадження про дату, час та місце апеляційного розгляду, чим забезпечено можливість реалізації ними процесуальних прав, якою вони не скористались, відсутні перешкоди для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності. При цьому, у даному випадку дотримано принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, оскільки апеляційний розгляд проведено також у відсутність прокурора.
3.Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_12 у період 2019-2023 р.р. створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із оберненням майна та активів територіальної громади м. Києва на користь членів злочинної організації, підкупу службових осіб органу місцевого самоврядування, а також у 2019-2025 р.р. здійснював керівництво такою злочинною організацією та залучав до її протиправної діяльності інших осіб. До складу злочинної організації у 2019-2023 р.р. увійшли заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень ОСОБА_13, депутат Київради - голова постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин ОСОБА_14, депутат КМР - член земельної комісії КМР ОСОБА_15, перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_16, заступник директора КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_17, а також ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
Злочинна організація, використовуючи службові повноваження, посади та зв`язки її учасників, встановила контроль над окремими питаннями земельної та інвестиційної сфер у м. Києві. Маючи організаційні та адміністративні можливості, учасники організації обирали привабливі з комерційної точки зору земельні ділянки та забезпечували самочинне спорудження на них будівель невеликої площі, право власності на які реєстрували на підконтрольних осіб, або оформлювали правовстановлюючі документи на неіснуючі об`єкти нерухомості, після чого передавали їх підконтрольним товариствам для створення видимості їх добросовісного набуття та створення умов для отримання земельних ділянок - зокрема, у подальшому вже підконтрольні особи подавали до міської ради заяви про передачу їм прав на земельні ділянки нібито для обслуговування таких споруд, що дозволяло уникати процедури конкурентних торгів. Такому злочинному механізму учасники організації присвоїли кодову назву «Торгівля». При цьому, депутати КМР та службові особи КМДА, будучи учасниками злочинної організації, або ж перебуваючи під її впливом, забезпечували прийняття необхідних рішень, внаслідок яких під обслуговування цих «об`єктів нерухомості» виділялись земельні ділянки непропорційної площі та без процедури торгів. ОСОБА_12 контролював вказаний процес як через вплив на частину депутатів КМР, так і шляхом надання їм неправомірної вигоди.
Для забезпечення такої діяльності ОСОБА_12 використовувався офіс у бізнес-центрі «IQ» у м. Києві, де під його головуванням проводилися закриті наради, на яких надавалися вказівки щодо дій посадовців, включно з призначенням лояльних осіб, звільненням підпорядкованих службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації.
У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 р.р. з власності територіальної громади м. Києва незаконно виведено земельні ділянки вартістю 11,6 млн. грн., чим завдано збитків на цю суму, а також готувалося заволодіння ще шістьма земельними ділянками загальною вартістю 83,7 млн. грн., що не вдалося завершити через викриття злочинної організації правоохоронним органом. Також, через викриття протиправної діяльності злочинної організації було припинено незаконні дії її членів, спрямовані на примушення ПП «Колібріс» припинити законну діяльність з торгівлі та надання в оренду торговельних приміщень з метою заволодіння для подальшої забудови земельною ділянкою цього підприємства, що відбувалося шляхом погроз та створенням штучних перешкод.
При цьому, згідно розподілених ролей, ОСОБА_12, будучи організатором злочинної організації, вчинив у її складі шість незакінчених замахів на заволодіння земельними ділянками у м. Києві, а також незакінчений замах на протидію законній господарській діяльності, вчинений злочинною організацією. Крім того, у 2023-2024 р.р. ОСОБА_12 організував незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності територіальної громади м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Адама Міцкевича, 1-А. Учасники злочинної організації планували звести на цій ділянці об`єкт комерційного призначення, тому залучили інших учасників організації, зокрема службових осіб виконавчого органу КМР (КМДА) та її депутатів, які, зловживаючи своїм службовим становищем, діяли всупереч інтересам територіальної громади м. Києва. Також, у травні 2024 року ОСОБА_12, як організатор злочинної організації, ухвалив рішення про надання ОСОБА_15 неправомірної вигоди для забезпечення її подальшої співпраці в інтересах угруповання з використанням повноважень депутата КМР та члена земельної комісії КМР. Для реалізації цього задуму ОСОБА_12 залучив ОСОБА_18, яка виконуючи його вказівки, пообіцяла ОСОБА_15 неправомірну вигоду у вигляді майнових прав на квартиру вартістю 100 тис. доларів США. Того ж дня, ОСОБА_15 погодилася прийняти обіцяну ОСОБА_18 від імені ОСОБА_12 неправомірну вигоду у формі грошового еквівалента вартості квартири.
В межах вказаного провадження, 06.02.2025 року ОСОБА_18 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.), ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст.191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.), ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України.
06.02.2025 року детективами проведено обшук нежитлових приміщень № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, № НОМЕР_3, орендованих на ім`я ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_10, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в результаті якого виявлено ноутбуки, накопичувачі на жорстких магнітних дисках, комп`ютерні моноблоки, а також грошові кошти у сумі 681 556 грн., 2 700 доларів США.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні кримінальні правопорушення могли бути вчинені.
За його висновками, доводи прокурора про необхідність накладення арешту на вилучене майно заслуговують на увагу, оскільки матеріали клопотання вказують на те, що вищевказані нежитлові приміщення, у яких проведено обшук та вилучено майно, хоча і перебували в оренді осіб, які очевидно не мають відношення до обставин цього провадження, проте ці приміщення фактично використовувались ймовірними учасниками злочинної організації, зокрема ОСОБА_12 та ОСОБА_18, а також пов`язаними з ними особами. Відтак, вилучені технічні пристрої можуть належати ОСОБА_12 та ОСОБА_18 та, ймовірно, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Втім, оскільки доступ до технічних пристроїв обмежено системою логічного захисту, детективом призначено експертизу, обов`язковою умовою проведення якої є надання експерту цих пристроїв, як об`єктів дослідження. Відтак, наявні передбачені ч. 3 ст. 170 КПК України підстави для арешту вилучених ноутбуків, накопичувачів та комп`ютерних моноблоків.
Крім того, з огляду на встановлені обставини щодо фактичного використання вищевказаних нежитлових приміщень, доводи прокурора про необхідність накладення арешту на вилучені грошові кошти також заслуговують на увагу, оскільки ймовірні співучасники злочинної організації розпоряджалися значною кількістю готівкових коштів, належних організації, а також систематично приховували такі кошти у банківських сейфах, нежитлових приміщеннях, відкритих на ім`я значної кількості пов`язаних осіб. Відтак, вилучені грошові кошти могли призначатись для забезпечення діяльності злочинної організації та її учасників, зокрема для фінансування витрат, пов`язаних з протиправним отриманням земельних ділянок у власність/користування, та їх подальшої забудови.
Вказаний висновок слідчого судді ґрунтується також на тому, що вилучене майно виявлено у нежитлових приміщеннях, орендованих на ім`я ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_7, які, за версією сторони обвинувачення, можуть бути причетними до вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень. Зокрема, ОСОБА_22, яка може мати відношення до реалізації злочинною організацією проекту «Торгівля», у 2022 році отримувала доходи від ТОВ «Київ проект груп», TOB «М8» та TOB «БК «Хайберг», які здійснюють свою діяльність за місцем розташування нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, підозрювана у провадженні ОСОБА_19, яка також отримувала доходи від ТОВ «Київ проект груп» та TOB «М8», фактично здійснювала свою діяльність на четвертому поверсі у нежитловому приміщенні № НОМЕР_4 за вищевказаною адресою. Крім того, ОСОБА_22 відвідувала нежитлове приміщення № НОМЕР_1, орендарем якого є її батько - ФОП ОСОБА_6, відкриваючи його власним ключем. Відтак, нежитлові приміщення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, орендовані на ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_7, знаходяться у фактичному володінні ОСОБА_12 та ОСОБА_18, які здійснювали координацію дій учасників злочинної організації. Отже, на вилучене майно слід накласти арешт, оскільки вилучені грошові кошти відповідають критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України, а вилучені технічні пристрої ймовірно вміщують відомості, що можуть мати значення для провадження, у зв?язку із чим наявні вагомі підстави вважати, що існує ризик їх приховування, пошкодження, псування, знищення, передання.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 і ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Як вже зазначалося вище, накладаючи арешт на вилучені технічні пристрої та грошові кошти, слідчий суддя дійшов висновків щодо наявності правових підстав для накладення арешту на вилучене майно та розумності і співрозмірності обмеження права власності із завданнями кримінального провадження, а також встановив інші обставини, які підлягають встановленню при вирішенні питання про арешт майна, про що зазначено у попередньому розділі цієї ухвали. Слідчий суддя також врахував, що доступ до вилучених технічних пристроїв обмежено системою логічного захисту, у зв`язку з чим детективом призначено експертизу, обов`язковою умовою проведення якої є надання експерту цих пристроїв, як об`єктів дослідження, що свідчить про наявність передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України підстав для їх арешту. Крім того, вилучені грошові кошти відповідають критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України, оскільки ймовірні співучасники злочинної організації розпоряджалися значною кількістю готівкових коштів, належних організації, а також систематично приховували такі кошти у банківських сейфах, нежитлових приміщеннях, відкритих на ім`я значної кількості пов`язаних осіб, відтак, вилучені гроші могли призначатись для забезпечення діяльності злочинної організації та її учасників, зокрема для фінансування витрат, пов`язаних з протиправним отриманням земельних ділянок у власність/користування, та їх подальшої забудови.
Водночас, апеляційна скарга не містить жодного обґрунтування та жодного посилання на обставини, які б дозволяли інакше оцінити встановлені слідчим суддею обставини, які підлягають встановленню при вирішенні питання про арешт майна. Відповідно, висновки оскаржуваної ухвали про доцільність накладення арешту на вилучені пристрої та грошові кошти є обґрунтованими.
При постановленні рішення колегія суддів також враховує, що ст. 409 КПК України визначено підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції, зокрема: 1) неповнота судового розгляду; 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Натомість, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_8 обмежується твердженням про невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, а також допущені ним істотні порушенням вимог КПК України, однак не містить посилання на жодні обставини, які б могли спростувати висновки оскаржуваної ухвали. При цьому, доповнення до вказаної апеляційної скарги, як вже зазначалося вище, так і не були подані.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є належним чином вмотивованими. При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на конкретні висновки слідчого судді, які не відповідають фактичним обставинам, а також на конкретні допущені слідчим суддею істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, хоча саме такі підстави для скасування оскаржуваної ухвали зазначені в апеляційній скарзі. Враховуючи викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.06.2025 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4