- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа № 991/2242/21
Провадження № 1-кп/991/14/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2025 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
його захисника адвоката ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у частині зменшення розміру застави у межах об`єднаних кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2021 року за № 52021000000000013 та 09 травня 2022 року за 52022000000000094, за обвинуваченням
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України,
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ Донецької обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
03 липня 2025 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання, у якому останній прохав зменшити розмір застави, визначений щодо обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2024 року, визначивши розмір застави у сумі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 грн. Залишок застави в сумі 195 800 грн захисник прохав повернути заставодавцям, а саме: 102 050 грн - ОСОБА_12, а 93 750 грн - ОСОБА_13 .
Так, захисник зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2021 року до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 770 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило у грошовому еквіваленті 1 747 900 грн.
Захисник покликався на послідовне зменшення розміру застави, визначеної щодо ОСОБА_13 окресленою ухвалою, зокрема:
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 березня 2021 року ОСОБА_6 зменшено розмір застави до 851 250 грн. Грошові кошти у якості застави було внесено 05 травня 2021 року трьома особами, а саме: ОСОБА_13 - 295 000 грн, ОСОБА_12 - 295 000 грн, ОСОБА_14 - 261 250 грн;
- ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2022 року ОСОБА_6 зменшено розмір застави до 780 000 грн, а залишок у сумі 71 250 грн повернуто ОСОБА_13 ;
- ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2024 року ОСОБА_6 зменшено розмір застави до 650 000 грн, а залишок у розмірі 130 000 грн повернуто ОСОБА_13 .
Захисник наполягав, що бездоганна процесуальна поведінка ОСОБА_6 дає підстави стверджувати, що з плином часу є очевидною динаміка зменшення ризиків, а відтак доцільно переглянути визначений щодо останнього розмір застави.
Наголосив, що обвинувачений ОСОБА_6 сумлінно виконував та продовжує виконувати свої процесуальні обов`язки, не вчиняє жодних дій, які могли б бути розцінені як спроба переховування чи будь-яке інше перешкоджання розгляду кримінального провадження. Разом з тим, адвокат ОСОБА_7 підкреслив рівень матеріального становища родини Свіченків, їх стан здоров`я та вік.
Обґрунтовуючи свою позицію змістом ухвали Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2024 року, захисник посилався на те, що з моменту її постановлення минуло вже майже 17 місяців, а з моменту первинного визначення застави - понад 4 роки та 2 місяці. За таких обставин, на переконання захисника, застава у межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 454 200 грн, у повній мірі здатна запобігти настанню ризиків, які є малоймовірними. При цьому, на думку сторони захисту, запропонований розмір застави забезпечить баланс між втручанням в права особи та суспільним інтересом, позаяк нині визначений розмір застави є неспівмірним особі обвинуваченого.
ІІ. Позиція учасників судового провадження
2.1. У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав окреслене клопотання із наведених у ньому мотивів. Підкреслив, що практика, сформована Європейським судом з прав людини та національними судами, орієнтує на суттєве зменшення ризиків зі спливом часу.
Обвинувачений ОСОБА_6 повністю підтримав клопотання свого захисника.
2.2. Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_8 підтримала зазначене клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.3. Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість. Зауважила, що у минулому ОСОБА_6 тривалий час переховувався від органу досудового розслідування та суду.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши доводи клопотання, дійшла таких висновків.
Правове регулювання
3.2. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
З положень ч. 1 ст. 182 КПК України слідує, що метою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави є запобігання встановленим ризикам з можливістю стягнення в дохід держави внесених грошових коштів у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Стаття 194 КПК України визначає порядок застосування запобіжного заходу, зокрема, за приписами ч. 1 цієї статті суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_6 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, а тому колегією суддів не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України));
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обставини, встановлені судом, та їх оцінка
3.3. Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2021 року до ОСОБА_6 застосовано раніше обраний ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року (т. 6, а.с. 7) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 12 березня 2021 року, та визначено заставу у розмірі 770 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 1 747 900 грн (т. 6, а.с. 109-120).
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 січня 2021 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2021 року залишено без змін (т. 6, а.с. 121-125).
У подальшому, ухвалою слідчого судді від 03 березня 2021 року розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу - застави щодо ОСОБА_6 був зменшений з 770 до 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 851 250 грн, а на ОСОБА_6, у разі внесення застави, було покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 6, а.с. 126-127).
Ухвалою суду від 05 квітня 2021 року (т. 7, а.с. 3-17) щодо обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 851 250 грн, та покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
05 травня 2021 року на рахунок Вищого антикорупційного суду надійшли кошти, внесені в якості застави за ОСОБА_6 у сумі 851 250,00 грн, що підтверджується довідкою № 03.13-04/11/2021 (т. 7, а.с. 87) та копіями квитанцій (т. 23, а.с. 154), відповідно до яких застава була внесена трьома особами у таких розмірах:
- у сумі 295 000,00 грн дружиною ОСОБА_6 - ОСОБА_13 ;
- у сумі 295 000,00 грн ОСОБА_12 ;
- у сумі 261 250,00 грн ОСОБА_14
17 травня 2021 року на адресу суду надійшов лист № 08/8175 Державної установи «Київський слідчий ізолятор», яким повідомлялось, що ОСОБА_6 звільнений з-під варти 05 травня 2021 року у зв`язку з внесенням застави у розмірі 851 250 грн (т. 7, а.с. 113).
Після цього обов`язки, покладені на ОСОБА_6 у зв`язку з внесенням застави, були частково змінені ухвалою суду від 04 червня 2021 року, а їх дію продовжено ухвалами суду від 05 липня до 06 вересня 2021 року, від 02 вересня до 03 листопада 2021 року, від 18 жовтня до 19 грудня 2021 року, а після спливу строку їх дії такі ж обов`язки були повторно покладені ухвалою суду від 30 грудня 2021 року до 28 лютого 2022 року.
Після 28 лютого 2022 року обов`язки, покладені на обвинуваченого ОСОБА_6, не були продовжені чи покладені повторно.
У подальшому, ухвалою суду від 10 листопада 2022 року було зменшено розмір застави, визначений щодо обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 березня 2021 року (т. 35, а.с. 248-251), з 851 250,00 грн до 780 000,00 грн, а частину суми, на яку була зменшена застава, у розмірі 71 250,00 грн, повернуто заставодавцю ОСОБА_13 .
Відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2024 року було зменшено розмір застави, застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 березня 2021 року та змінений ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2022 року, з 780 000,00 грн до 650 000,00 грн. Частину суми, на яку була зменшена застава, у розмірі 130 000,00 грн, повернуто заставодавцю - ОСОБА_13 .
3.4. Так, при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу суд керувався наявністю двох ризиків, а саме:
- ризик переховування від суду;
- ризик впливу на свідків та експерта.
Детальні мотиви, з яких суд дійшов до вказаних висновків, наведені у зазначених ухвалах.
Отже, під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_7 має бути оцінений факт існування зазначених ризиків на теперішній час, адже метою застосування запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_6 є запобігання цим ризикам.
Ризик переховування обвинуваченого від суду
3.5. Ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов`язаних з тяжкістю злочинів та розміром покарання, яке загрожує у разі засудження за їх вчинення, особою обвинуваченого, місцем проживання, родом його занять, майновим станом і сімейними зв`язками.
У клопотанні адвокат ОСОБА_7 наголошував на довготривалій належній процесуальній поведінці обвинуваченого ОСОБА_6, що, на його думку, свідчить про зменшення ризиків, у тому числі цього.
Разом з тим, колегія суддів під час надання оцінки цьому ризику враховує такі фактичні обставини.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, при цьому положення ст. 45 КК України виключають можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, а тому, на думку колегії суддів, тяжкість інкримінованих ОСОБА_6 злочинів є вагомим доводом, що свідчить про наявність ризику переховування його від суду.
Зазначені обставини, які були враховані судом під час визначення, а згодом і зменшення розміру застави ОСОБА_6, продовжують існувати станом на момент розгляду цього клопотання та у своїй сукупності є вагомими доводами, що підтверджують продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 під час досудового розслідування неодноразово та упродовж тривалого часу порушував покладені на цього процесуальні обов`язки, а також переховувався від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Отже, враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, його поведінку у минулому, зокрема, ухилення від органів досудового розслідування протягом тривалого часу, суд вважає наявним ризик переховування обвинуваченого від суду.
Разом з тим, КПК України не вимагає надання стороною обвинувачення доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, а вимагає лише доказів того, що він має реальну можливість здійснити такі дії у майбутньому.
Прикметно, що належне дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків свідчить про ефективність обраного запобіжного заходу, а тому ця обставина не може бути підставою, зокрема, для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави.
Ризик незаконного впливу на свідків та експертів
3.6. Суд уважає обґрунтованим існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з наступних підстав.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, колегія суддів виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише свідченнями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, то він дізнався персональні дані свідків та зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні розпочато спочатку (на підставі розпорядження керівника апарату Вищого антикорупційного суду № 112 ав від 25 вересня 2024 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та замінено суддю ОСОБА_15 на суддю ОСОБА_16, а на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 19 листопада 2024 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та замінено суддю ОСОБА_16 на суддю ОСОБА_2, внаслідок чого 14 січня 2025 року за клопотанням сторони захисту суд постановив проводити судовий розгляд з початку), жоден зі свідків ще не допитаний, ризик впливу на них зі сторони обвинуваченого продовжує існувати.
До того ж, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 84, ч. 1 ст. 95 КПК України допит експерта є одним із процесуальних джерел доказів, існує ризик незаконного впливу на експертів з метою надання ними заздалегідь узгоджених свідчень на користь обвинуваченого.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати.
І хоча колегія суддів враховує поступове зменшення ризиків з плином часу, втім на момент розгляду цього клопотання ці ризики не досягли того ступеню, який би свідчив про необхідність зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу шляхом зменшення розміру визначеної йому застави.
3.7. Колегія суддів наголошує, що матеріальне становище обвинуваченого та його дружини, окреслене захисником як «таке, що не можна назвати високим, адже вони не мають та ніколи не мали у користуванні або розпорядженні значних грошових сум, елітної нерухомості, транспортних засобів тощо», наявність у них хронічних захворювань, що потребують лікування, досягнення ними пенсійного віку, а також необхідність обвинуваченого здійснювати трудову діяльність не можуть мати своїм наслідком автоматичне зменшення попередньо визначеного судом розміру застави.
Зрештою, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково лише у випадках, передбачених КПК України, до яких скрутне матеріальне становище обвинуваченого та/або заставодавців не відноситься.
3.8. В цілому, за встановлених фактичних обставин суд дійшов висновку про співрозмірність запобіжного заходу, що діє щодо обвинуваченого ОСОБА_6 . Зокрема, сторона захисту не повідомила про відповідну зміну обставин, що свідчило б про необхідність зміни запобіжного заходу. Також, сторона захисту не повідомила жодних нових обставин, які не були враховані під час попередніх досліджень судом питання щодо обрання/продовження/зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
З урахуванням приписів ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, суд наголошує, що сам по собі запобіжний захід у вигляді застави здатен забезпечити пропорційний баланс між втручанням у права обвинуваченого та суспільним інтересом. А розмір застави, що наразі діє щодо ОСОБА_6, не є надмірним та належним чином забезпечує виконання останнім своїх процесуальних обов`язків обвинуваченого.
А тому, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у частині зменшення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372, 376 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у частині зменшення розміру застави, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3