- Головуючий суддя (ВАКС): Маслов В.В.
Справа № 991/8461/25
Провадження 1-кс/991/8541/25
У Х В А Л А
29 серпня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива - ОСОБА_3,
підозрюваного - ОСОБА_4,
захисників - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020100000000123,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання детектива.
2.За змістом клопотання детектив, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон Nokia G10 ІМЕІ НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, ноутбук ASUS UX 5304 та ноутбук DELL s/n 7PJFRJ2.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
3.Детектив у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання, з наведених у ньому підстав.
4.Підозрюваний ОСОБА_4 та захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заперечували щодо клопотання детектива, посилаючись на те, що арешт на вказані електронні пристрої вже накладався та у подальшому був скасований слідчим суддею. Тому відсутні підстави для повторного накладення арешту на вилучене майно.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
5.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
6.Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
7.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
8.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
9.Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).
10.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).
11.Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
12.Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).
13.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
14.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
15.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
16.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).
17.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
18.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню з огляду на таке.
19.Слідчим суддею встановлено, що 25.04.2024 детективами було проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_4 та вилучено належні останньому мобільний телефон Nokia G10 ІМЕІ НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, ноутбук ASUS UX 5304 та ноутбук DELL s/n 7PJFRJ2.
20.Цього ж дня постановою детектива НАБУ тимчасово вилучене під час обшуку у ОСОБА_4 майно, в тому числі вищезазначені телефон та два ноутбуки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
21.Окрім того, з метою збереження речових доказів ухвалою слідчого судді від 02.05.2024 у справі 991/3668/24 на них накладено арешт.
22.26.04.2024 постановою детектива НАБУ було призначено судову експертизу комп`ютерної техніки і програмних продуктів щодо вказаних телефону та двох ноутбуків, однак упродовж тривалого часу експертиза не була проведена.
23.01.08.2025 слідчим суддею розглянуто клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна та за результатами такого розгляду постановлено ухвалу, згідно з якою скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 02.05.2024 у справі №991/3668/24 на вилучене у ОСОБА_4 майно, а саме: мобільний телефон Nokia G10 ІМЕІ НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, ноутбук ASUS UX 5304 та ноутбук DELL s/n 7PJFRJ2.
24.Постановляючи вказану ухвалу слідчий суддя дійшов висновку, що відпала необхідність у подальшому арешті майна ОСОБА_4 .
25.Ухвала слідчого судді набрала законної сили та не підлягає оскарженню.
26.Звертаючись з клопотанням про арешт майна ОСОБА_4 детектив зазначає, що необхідність у арешті майна ОСОБА_4 продовжує існувати, оскільки щодо такого майна триває експертне дослідження і воно має ознаки речового доказу. На переконання детектива є необхідність у накладенні арешту на вилучене у ОСОБА_4 майно для досягнення завдання кримінального провадження із встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, з метою унеможливлення приховання, втрати або пошкодження указаних вище речових доказів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити провадженню.
27.Водночас, на переконання слідчого судді, клопотання детектива фактично є спробою повторного ініціювання арешту на підставах, які вже були предметом розгляду слідчого судді та оцінки, що суперечить принципам остаточності судових рішень та правової визначеності. Детектив не наводить нових обставин, які б виправдовували повторний арешт. Зазначені в його клопотанні підстави про те, що майно є речовим доказом і триває експертиза, є тими самими, які були враховані та відхилені слідчим суддею при скасуванні арешту. Повторне клопотання фактично є спробою переглянути вже ухвалене рішення слідчого судді, яке набрало законної сили.
28.Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути оскаржені, якщо на це немає вагомих підстав.
29.Слідчий суддя ОСОБА_8, скасовуючи арешт, дійшов висновків, що відпала необхідність у подальшому обмеженні права власності ОСОБА_4 . Вагомих підстав для перегляду цих висновків немає.
30.За таких обставин, клопотання детектива задоволенню не підлягає.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020100000000123 - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1