- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
Справа № 991/2892/22
Провадження № 1-кп/991/35/24
УХВАЛА
про відмову у здійсненні колегіального розгляду кримінального провадження
4 вересня 2025 року місто Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,
розглянув у судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_16 про здійснення колегіального розгляду кримінального провадження № 52017000000000636 про обвинувачення:
ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_18 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_19 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_20 за ч. 1 ст. 255, ч. 2, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_21 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_22 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
(1) Короткий виклад змісту поданих клопотань
Захисники ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_27 звернулися з клопотаннями про здійснення колегіального розгляду кримінального провадження № 52017000000000636.
Захисник ОСОБА_23 у своєму клопотанні просив здійснити розгляд кримінального провадження у справі № 991/2892/22 стосовно ОСОБА_17 колегіально судом у складі трьох суддів. Вказав, що у підготовчому засіданні відповідне право не було роз`яснено обвинуваченому. Окрім цього, зазначив, що Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК) не визначає момент звернення з таким клопотанням.
Захисники ОСОБА_24 та ОСОБА_25 у спільно поданому клопотанні просили роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_28 її право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження відносно неї колегіально судом у складі трьох суддів. Також, захисники просили проводити судовий розгляд кримінального провадження № 52017000000000636 колегіально у складі трьох суддів. В обґрунтування цього вказали, що колегія суддів під час підготовчого судового засідання ухвалою від 18.03.2025 на власний розсуд без врахування позиції обвинуваченої визначила розгляд цього кримінального провадження суддею одноособово. При цьому, право на колегіальний розгляд справи не було роз`яснено. Через це, обвинувачена не змогла висловити свою думку щодо складу суду, який буде продовжувати розгляд кримінального провадження стосовно неї.
Захисник ОСОБА_26 у своєму клопотанні просив судовий розгляд у кримінальному провадженні № 52017000000000636 здійснювати колегіально у складі трьох суддів, матеріали справи передати до канцелярії суду для визначення колегії суду в порядку встановленому законом. В обґрунтування цього вказав, що норми закону не регулюють питання моменту подання клопотання про колегіальний розгляд справи. Вказує, що обвинувачений має право подати таке клопотання до початку проведення судового розгляду.
Захисник ОСОБА_27 просив роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_29 його право на колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Вказав, що таке право обвинуваченому не було роз`яснено, а фактично було зазначено про можливість розгляду справи суддею одноособово. В іншому клопотанні ОСОБА_27 просив здійснювати розгляд кримінального провадження № 52017000000000636 колегіально судом у складі трьох суддів. В обґрунтування цього вказав, що судовий розгляд ще не розпочався, адже обвинувальний акт прокурором ще не оголошувався. Реалізація цього права не обмежена часовими рамками підготовчого судового засідання.
(2) Позиції учасників кримінального провадження
Сторона захисту підтримала думку про необхідність здійснювати це кримінальне провадження колегіально у складі трьох суддів.
Захисник ОСОБА_27 зазначив, що коли його підзахисному роз`яснювалося право про колегіальний розгляд, то він був відсутній в судовому засіданні. Судова практика Верховного Суду свідчить про те, що колегіальний розгляд справи є додатковою гарантією для обвинуваченого. Якщо він має намір звернутися з відповідним клопотанням, то суд повинен вирішити таке клопотання незалежно від стадії розгляду справи.
Захисник ОСОБА_26 додав, що можливість подання такого клопотання передбачено прямою нормою КПК. Також, нормами КПК передбачено момент початку судового розгляду, до настання якого захист може звернутися з відповідним клопотанням. Наголосив, що наразі судовий розгляд цього кримінального провадження по суті ще не розпочався.
Захисник ОСОБА_23 указав, що законодавець чітко розрізняє поняття «повідомлення про права» та «роз`яснення права». У ч. 4 ст. 315 КПК йдеться про роз`яснення права обвинуваченого на колегіальний розгляд справи. З аналізу норм КПК не вбачається, що питання вирішення складу суду відноситься до стадії підготовчого судового засідання. Суд повинен був встановити кінцевий термін звернення осіб з клопотаннями про колегіальний розгляд справи.
Захисник ОСОБА_24 вказав, що судовий розгляд починається саме з оголошення обвинувального акта прокурором, а наразі вони ще знаходяться на стадії підготовчого судового засідання. Тому, клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження може вирішуватися наразі судом.
Захисник ОСОБА_30 вказав, що суд не з`ясував у обвинуваченого чи зрозуміле йому його право заявити клопотання про колегіальний розгляд справи та яка в нього позиція з цього питання.
Прокурор заперечив з приводу заявлених клопотань. Вказав, що стороною захисту у підготовчому судовому засіданні заявлялося дуже багато клопотань. Суд вказував про можливість колегіального розгляду кримінального провадження. Також, суд з`ясовував чи є у сторони захисту інші будь-які клопотання. При цьому, у сторони захисту будь-яких інших клопотань не було, у тому числі, й клопотань про колегіальний розгляд справи. На цій стадії повертатися до цього питання немає потреби.
(3) Мотиви, з яких виходив суд під час вирішення клопотань
Дослідивши подані клопотання та матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників провадження, суд доходить висновку, що клопотання сторони захисту не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені у ст. 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб`єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
Як передбачено частиною четвертою статті 315 КПК, під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Аналіз цих положень закону, вказує на те, що залежно від волевиявлення обвинуваченого у справах цієї категорії може застосовуватись одна з двох альтернативних судових процедур: загальний порядок судового розгляду суддею одноособово та колегією у складі трьох професійних суддів.
Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов до суду 09.04.2024.
З того часу, сторона захисту подала велику кількість клопотань, скарг, заяв, які розглядалися у підготовчому провадженні.
Після майже одного року проведення підготовчого провадження, 10.03.2025 було встановлено строк подання всіх клопотань сторони захисту до 13.03.2025.
Окрім цього, 10.03.2025 в підготовчому судовому засіданні головуючий суддя зазначив - «Для обвинувачених я роз`яснюю, що згідно ч. 4 ст. 315 під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченим у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів. Зрозуміли? … У нас 255-та підпадає під цю категорію, особливо тяжкий злочин, тому будь-ласка, маєте ще час до четверга ранку, якщо є такі клопотання, подавайте їх у письмовому вигляді».
Цей факт також зафіксовано в журналі судового засідання від 10.03.2025, час 15:57:44 (т.20 а.с.242 на звороті).
Отож, у підготовчому судовому засіданні, суд повністю процитував норму закону, зазначив, що це кримінальне провадження підпадає під категорію справ у яких можливий колегіальний розгляд, запропонував подати такі клопотання, якщо вони є у будь-кого з обвинувачених, зазначив форму такого клопотання та кінцевий термін їх подання.
А тому, судом повністю та достатньо виконано вказівку закону, роз`яснено усім обвинуваченим право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.
До того ж, в матеріалах кримінального провадження міститься клопотання захисника ( т.21 а.с.43) ОСОБА_12 вже від 13.03.2025 (подане після роз`яснення судом) про те, що сторона захисту ОСОБА_19 не заперечує щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції суддею одноособово.
У наступному судовому засіданні, вже за участі захисника ОСОБА_16 після роз`яснення, 17.03.2025, суд вказав, що не розглядає цього клопотання, адже повинно бути зворотне клопотання про колегіальний розгляд.
Підзахисний ОСОБА_16 у судовому засіданні 10.03. 2025 не заперечував щодо проведення судового засідання за відсутності свого захисника, а по-друге, вимога ч. 4 ст. 315 КПК стосується виключно обвинувачених, яким повинно бути роз`яснено відповідне право, а не їх захисників.
До того ж, у судовому засіданні 17.03.2025 коли захисник ОСОБА_27 вже був присутній у засіданні, він очевидно чув про клопотання захисника ОСОБА_12 про одноособовий розгляд справи, а тому, якщо б він забув, що одне з питань, яке вирішується на підготовчому розгляді справи є колегіальний або одноособовий розгляд справи, то зважаючи на свою професійність та компетентність, адвокат ОСОБА_27 міг зорієнтуватися і заявити клопотання про колегіальний розгляд, якщо б мав таке бажання.
У судовому засіданні 17.03.2025 перед виходом до нарадчої кімнати для ухвалення рішення про призначення судового розгляду, головуючий суддя перепитав у всіх учасників чи мають вони будь-які інші клопотання. На це, жоден з учасників не заявляв клопотань, зокрема, й про колегіальний розгляд справи.
Ухвалою суду від 18.03.2025 завершено підготовче провадження, призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта та вирішено судовий розгляд здійснювати одноособово суддею у відкритих судових засіданнях.
Після цього, матеріали справи було передано до канцелярії Вищого антикорупційного суду для визначення одноособового складу суду в порядку, встановленому законом.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено для розгляду цієї справи суддю ОСОБА_31, а інших суддів, які приймали участь у підготовчому судовому провадженні було вилучено.
Отож, доводи захисту, що судом не було роз`яснено право обвинувачених на колегіальний розгляд справи є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам.
Окрім цього, суд наголошує, що кожен з обвинувачених має адвоката, який здійснює захист їх права.
У своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності (ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 9 червня 2017 року).
При цьому, адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення (ст. 11 Правил адвокатської етики).
Адвокат зобов`язаний інформувати клієнта про його законні права та обов`язки. Адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання (ст. 26 Правил адвокатської етики).
Суд не перекладає обов`язок роз`яснення можливості колегіального розгляду відповідної категорії справ на захисників і самостійно зробив це під час підготовчого засідання.
Однак не слід сприймати «неправильне», на думку захисту, роз`яснення відірвано від ситуації загалом.
Кожен з адвокатів, виконуючи свої професійні обов`язки, під час проведення підготовчого судового засідання, яке тривало майже один рік та після внесення відповідних змін до КПК, мав достатній час і повинен був додатково повідомити (проінформувати) свого клієнта про альтернативну можливість розгляду цього кримінального провадження суддею одноособово або колегіально. Було достатньо часу обговорити це з клієнтом, надати свої додаткові консультації у разі необхідності, пояснити можливі нюанси та позитивні або ж негативні моменти кожного з варіантів та прийняти виважене рішення з цього питання, про яке повідомити суд.
Що стосується доводів захисту про те, що з клопотаннями про колегіальний розгляд можна звертатися на цій стадії розгляду, які повинні бути вирішені, суд звертає увагу на наступне.
Аналіз норм КПК дозволяє дійти висновку, що як роз`яснення права обвинуваченим, так і заявлення таких клопотань та їх вирішення відноситься виключно до стадії підготовчого судового засідання. Метою цієї стадії є вирішення всіх необхідних питань для послідуючого безперешкодного, ефективного та справедливого судового розгляду справи по суті, усунення всіх процесуальних перешкод для цього.
Очевидно, що вирішення питання про склад суду, законодавець відносить саме до підготовчої стадії.
У протилежному випадку, могла б виникнути ситуація, за якої після декількох років судового розгляду справи, сторона захисту раптом вирішила усунути склад суду від одноособового розгляду цієї справи, заявивши клопотання про колегіальний розгляд справи. У цьому випадку судовий розгляд повинен був би початися спочатку.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення.
Отож, законодавець виділяє три стадії судового розгляду справи.
Момент переходу від підготовчого судового засідання до стадії судового розгляду чітко та недвозначно закріплено у ст. 316 КПК, відповідно до якої, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Отож, своїм рішенням суд одночасно закінчує одну стадію та розпочинає іншу, що є логічним і виключає ситуації в процесі, які не віднесені до жодної зі стадій процесу.
Доводи захисту, що поки прокурор не оголосить короткий виклад обвинувального акта, то це є підготовче засідання, а не судовий розгляд є необґрунтованими.
Так, процедура судового розгляду визначена параграфом 3 Глави 28.
Спочатку суд проводить підготовчі дії - відкриття судового засідання, оголошення про розгляд відповідного кримінального провадження, доповідь секретаря судового засідання, повідомлення про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання, оголошення складу суду і роз`яснення права відводу, повідомлення про права і обов`язки, розпорядження головуючого про видалення свідків із залу судового засідання.
Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду, який починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта.
Отож, оголошення обвинувального акта є лише елементом процедури судового розгляду, який відбувається після необхідних підготовчих дій у судовому розгляді кримінального провадження.
А тому, доводи захисту, що поки прокурор не оголосить короткий виклад обвинувального акта, то це є підготовче засідання, а не судовий розгляд є необґрунтованими.
До того ж Глава 28 КПК «Судовий розгляд» не передбачає право заявляти клопотання про колегіальний розгляд справи.
Посилання захисника на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 05.06.2024 у справі № 541/1717/23 не є релевантною доводам самого захисника.
Так, Верховний Суд у цьому рішенні зазначив, що під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції не виконав імперативної вимоги, визначеної у ч. 4 ст. 315 КПК, та не роз`яснив обвинуваченій ОСОБА_6 її право на розгляд провадження колегіальним складом суду. Більше того, право на колегіальний розгляд кримінального провадження не було роз`яснене обвинуваченій аж до завершення судового розгляду, та постановлення обвинувального вироку.
Отож, основний акцент зроблено на те, що таке право роз`яснюється саме на стадії підготовчого судового засідання. Однак, воно не було роз`яснене ні у підготовчому засіданні, ні у послідуючому.
А тому, клопотання захисників ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_16 про здійснення колегіального розгляду кримінального провадження № 52017000000000636 задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, суд постановив:
-у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_16 про здійснення колегіального розгляду кримінального провадження № 52017000000000636 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1