Справа № 991/410/26

Провадження 1-кс/991/600/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_4

у справі №991/410/26 (провадження №991/414/26) щодо розгляду клопотання

про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування

у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11.03.2020

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

22.01.2026 до ВАКС надійшла заява ОСОБА_3 (далі - заявник) про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у справі №991/410/26 (провадження №991/414/26), для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями в справі №991/410/26 (провадження 1-кс/991/600/26) визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким невідкладно здійснено судовий розгляд 22.01.2026.

2. Короткий виклад заяви про відвід.

2.1. Заявник у заяві просив: «1. Прийняти зазначену заяву про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4, врахувати виключно мої письмові пояснення, викладені у цій заяві про відвід, та долучити її до матеріалів провадження, як мою позицію та позицію сторони захисту; 2) Вирішити розгляд вказаної заяви в порядку, встановленому чинним законодавством України, та винести вмотивоване рішення, оголосивши його повний текст; 3) Задовольнити зазначену заяву про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 та передати матеріали для автоматизованого визначення іншого судді; 4) Не розцінювати відсутність мене або моїх захисників у засіданнях, як зловживання правами, з огляду на відсутність питання процесуального обмеження сторони захисту та мене особисто у строках ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, зважаючи на факт реалізації ознайомлення з матеріалами провадження мною та моїми захисниками у повному обсязі та без будь-яких зловживань»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Як мені стало відомо, до провадження судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 потрапило клопотання сторони обвинувачення про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 15.01.2026р. у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11.03.2020р.

Судове засідання з розгляду вказаного клопотання призначено на 21.01.2026 р. на 14:00. Крім того, суддею одразу визначені кілька дат для розгляду вказаного клопотання.

Вважаю, що суддя ОСОБА_4 не може розглядати вказану справу та має бути відведений від її розгляду з наступних підстав.

Суддя ОСОБА_4 вже брав участь у розгляді проваджень щодо мене, за результатами яких, діючи, на моє переконання, в інтересах Національного антикорупційного бюро України, ухвалив рішення про накладення арешту на моє майно, а також на майно членів моєї родини.

Такі рішення були прийняті поза межами належного з`ясування всіх істотних обставин, без дотримання вимог до мотивувальної частини судового рішення, без будь-якого аналізу або навіть викладення позиції сторони захисту.

Крім того, при розгляді суддею ОСОБА_5 вказаних проваджень ним було проігноровано позицію захисту та показів свідків, внаслідок чого у відповідних судових рішеннях, що були винесені вказаним суддею, не відображено позицію захисту, не надано оцінки показам свідків, які були допитані безпосередньо в судовому засіданні, надавали покази під присягою, були свідками сторони захисту, прямо заперечували доводи та обґрунтування сторони обвинувачення.

Фактичне процесуальне ігнорування доказів захисту свідчить не про суддівський розсуд, а про заздалегідь сформовану позицію, несумісну з принципом змагальності та рівності сторін.

Також у діях судді ОСОБА_4 наявні прояви упередженості та порушення стандартів неупередженого суду.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, неупередженість суду оцінюється як за суб`єктивним, так і за об`єктивним критерієм. У даному випадку наявні об`єктивні підстави для сумнівів у неупередженості судді, оскільки: суддя вже висловився по суті ключових питань, пов`язаних з моєю особою; суддя вже висловився по суті ключових питань, пов`язаних з моєю особою; такі висновки були зроблені без належного процесуального балансу; подальша участь цього ж судді у нових процесуальних питаннях створює обґрунтований сумнів у здатності діяти безсторонньо.

Вважаю, що суддею ОСОБА_4 порушено право учасників процесу на заявлення відводу при призначенні розгляду клопотання сторони обвинувачення.

Так, після отримання матеріалів для розгляду клопотання сторони обвинувачення про обмеження сторони захисту у строках ознайомлення з матеріалами досудового розслідування суддя ОСОБА_4 : -не з`ясував у учасників провадження питання довіри до складу суду; не перевірив відсутність підстав для заявлення відводу;- без будь-якого процесуального обговорення одразу призначив чотири дати судових засідань для розгляду зазначеного клопотання.

Вказані дії фактично нівелюють право сторони захисту на заявлення відводу, гарантоване КІК України, та створюють процесуальну ситуацію, за якої суддя продовжує вчиняти процесуальні дії за наявності обґрунтованих сумнівів у його неупередженості.

Відповідно до вимог КПК України дії судді ОСОБА_4 мають певні юридичні наслідки наявності заявленого відводу, оскільки суддя не має права вчиняти будь-які процесуальні дії у провадженні до моменту вирішення заявленого відводу. Ігнорування цього правила позбавляє подальші процесуальні рішення ознак законності та створює підстави для їх скасування.

Додатковими обставинами, що підтверджують упередженість судді ОСОБА_4, є наступні обставини.

У поданому стороною обвинувачення клопотанні про обмеження сторони захисту у строках ознайомлення з матеріалами досудового розслідування прямо та недвозначно зазначено, що сторона захисту ОСОБА_3 жодним чином не зволікала з ознайомленням, не перешкоджала здійсненню відповідних процесуальних дій та в повному обсязі реалізувала своє право, передбачене ст.290 КПК України.

Більше того, у самому описовому блоці зазначеного клопотання сторони обвинувачення вказано, що ознайомлення з матеріалами кримінального провадження відбувалося безпосередньо за участі адвокатів, було повним, всебічним та об`єктивним.

Таким чином, саме клопотання фактично не спрямоване проти мене та жодним чином не впливає на мої процесуальні інтереси.

Я додатково підтверджую ці обставини та наголошую, що право на ознайомлення реалізовано мною та моїми захисниками у повному обсязі та без будь-яких зловживань.

За таких умов саме питання процесуального обмеження сторони захисту та ОСОБА_3 у строках ознайомлення з матеріалами кримінального провадження фактично не існує та не піднімається жодною із сторін на підставі реальних процесуальних обставин.

Водночас, всупереч викладеним у мотивувальній частині клопотання фактам, у його прохальній частині без наведення будь-яких підстав, належних обґрунтувань чи доказів заявлено вимогу про обмеження сторони захисту та ОСОБА_3 у строках ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Така внутрішня суперечливість клопотання, за відсутності предмету процесуального спору, свідчить про його формальний та репресивний характер і об`єктивно не може бути розглянута суддею, який уже раніше ухвалював рішення щодо мене та мого майна, не надавши належної оцінки доказам сторони захисту.

За таких умов я вважаю недоцільною участь моїх захисників у судових засіданнях з розгляду клопотання, яке не має предмету процесуального спору, оскільки така участь призводить виключно до безпідставної втрати часу та створення для мене фінансових збитків, пов`язаних з оплатою правничої допомоги. Особливо з урахуванням того, що на теперішній час мої рахунки в Україні заблоковані, і питання компенсації витрат на захист є критичним.

Крім того, безпосередньо перед призначеними судовими засіданнями, за ініціативою АТ КБ «ПриватБанк», яка, на моє переконання, була стимульована Національним антикорупційним бюро України, я був обмежений у можливості використання кваліфікованого електронного підпису, що фактично позбавило мене можливості брати участь у засіданнях у режимі відеоконференції (ВК3), хоча така участь була для мене принципово важливою…

Саме зазначені у заяві дії судді ОСОБА_4 породжують у мене саме той психічний стан невпевненості та нездатності зробити однозначний дискретний вибір, який остаточно, тобто, імперативно встановив би відсутність сумніву у неупередженості судді».

2.2. Заявник ОСОБА_3 і слідчий суддя ОСОБА_4 попри здійснені належним чином повідомлення не прибули в судове засідання, що не перешкоджало розгляду цього питання. Також до ВАКС надійшли заяви заявника і його захисника ОСОБА_6 про відкладення судового засідання, що свідчить про їх обізнаність із днем і місцем судового засідання, проте через відсутність поважних причин такі заяви не підлягали задоволенню.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Також частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до частини 1 статті 81 КПК, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною 3 статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

3.2. Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria, 24.02.1993, Series А №255, пункти 28, 30) та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02 від 03.05.2007) зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (від 09.11.2006, заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об`єктивного чи суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об`єктивний критерій) та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

3.3. Враховуючи наведені у заяві про відвід підстави, така обґрунтована винятково твердженнями про недотримання суб`єктивного критерію безсторонності суду, що й мало бути предметом перевірки під час розгляду питання про відвід.

Визначення слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 для розгляду клопотання №991/410/26 (провадження №991/414/26) обумовлено його попередньою участю в справі №991/2483/23 у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11.03.2020 відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 23.03.2023.

Належить зазначити, що розгляд слідчим суддею будь-яких клопотань, заяв та скарг, поданих в межах певного кримінального провадження, обумовлений хронологічною прив`язкою до номера і дати реєстрації такого провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, жодним чином не пов`язаний із суб`єктним складом учасників такого провадження, що вочевидь покликано забезпечити ефективність здійснення судового контролю у розумні строки, рівномірність навантаження суддів не порушує принципів автоматизованого розподілу справ, та жодним чином не може свідчити про упередженість судді.

Також наведені заявником обставини є винятково проявом незгоди з процесуальним порядком розгляду судової справи, який обумовлюється повноваженнями головуючого судді у судовому процесі, відповідно до яких такий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Аналогічно суб`єктивна незгода з будь-якими ухваленими суддею рішеннями не може бути підставою для відводу такого.

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки від 17 листопада 2010 року № CM/Rec (2010) 12 наголошено, що незалежність суддів гарантується незалежністю судової влади загалом, це є основним принципом верховенства права; судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів; судові рішення мають бути обґрунтовані та оголошені публічно, однак судді не зобов`язані роз`яснювати, якими переконаннями вони керувалися при прийнятті таких рішень; тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру (§§ 4, 5, 15, 68)-4.

Відтак загалом доводи заявника зводяться до маніпулятивних тверджень і суб`єктивної незгоди з організацією судового процесу слідчим суддею та ухваленими ним процесуальними рішеннями, за відсутності будь-яких конкретних обставин, які б свідчили про порушення права підозрюваного на захист, а також без наведення будь-яких доводів, які викликали б сумніви щодо неупередженості судді.

3.4. Дослідивши питання про відвід, суд вважає, що заявником не наведено жодних конкретних доказів існування обставин, які обґрунтовано могли би свідчити про необ`єктивність чи упередженість слідчого судді, тому заява про його відвід є неспроможною й ґрунтується винятково на особистих переконаннях та суб`єктивних припущеннях заявника за відсутності підстав для відводу, й відтак належить відмовити у задоволенні такої.

Керуючись статтями 75, 80, 81, 309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про відвід.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 27.01.2026.

Суддя ОСОБА_1 ____________