Справа № 991/1304/24

Провадження №11-кп/991/37/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

учасники судового провадження: обвинувачений ОСОБА_8, захисники адвокати ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, прокурор ОСОБА_12,

розглянула в судовому засіданні апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатів (1) ОСОБА_9, (2) ОСОБА_10, (3) ОСОБА_13 та (4) прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 на вирок Вищого антикорупційного суду від 25.03.2025 у кримінальному провадженні № 42023000000000791 від 13.05.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15, частиною 5 статті 190, частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15 - частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Вступ

1.Справа стосується народного депутата України ОСОБА_8, який також обіймав посаду голови Тимчасової слідчої комісії (далі також - ТСК) Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах Національної академії аграрних наук (далі - НААН). Суд першої інстанції визнав його винним у (1) вчиненні підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, що займає відповідальне становище, а також у (2) закінченому замаху на шахрайство в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

2.Згідно з обставинами справи, обвинувачений отримав від представника аграрного підприємства грошові кошти в сумі 85 000 доларів США як частину неправомірної вигоди (аванс 50 доларів США/га за 1700 га землі) для себе та, нібито, для передачі керівнику Рівненської обласної військової адміністрації та президенту НААН за виділення земельних ділянок одного з державних підприємств НААН в обробіток. Водночас суд встановив, що ОСОБА_8 не мав наміру передавати кошти, а планував заволодіти ними шляхом обману.

3.Ключові питання застосування норм матеріального права, які вирішував суд апеляційної інстанції у цій справі, такі: (1) чи може діяння бути кваліфіковане як шахрайство, якщо обман не стосувався наміру виконати зобов`язання, прийняте особою в обмін на передання їй майна потерпілого, а полягав у повідомленні іншої, другорядної інформації, яка сама по собі не зумовила рішення про передання майна (грошей); (2) чи можуть висловлювання особи бути кваліфіковані як підбурення до надання неправомірної вигоди, якщо вони фактично мали характер простого інформаційного повідомлення (або прохання чи пропозиції надати таку вигоду), але не містили погроз, тиску, підкупу або умовлянь спонукального характеру, інтенсивність яких свідчила б про підбурювання.

4.На ці питання Суд відповів негативно, оскільки: (1) окремим різновидом шахрайства є отримання коштів у зв`язку з обіцянкою вчинити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності наміру виконання такої обіцянки. У разі ж якщо така обіцянка супроводжується повідомленням іншої неправдивої інформації, яка сама по собі не могла обумовити передання майна (грошей) потерпілим, за недоведеності відсутності наміру виконувати основне зобов`язання отримувачем майна (грошей), така дезінформація не є шахрайство; (2) висловлювання та фактичні дії ОСОБА_8 не свідчили про намір не виконувати прийняте на себе зобов`язання (здійснити сприяння у виділенні земельних ділянок в обробіток) за отриману неправомірну вигоду; (3) слова обвинуваченого щодо планів розпорядження отриманою неправомірною вигодою (залишити собі чи виділити частину певним службовим особам) були суперечливими (що виключає можливість розцінювати їх як обман поза розумним сумнівом) та не набували ознак спонукання.

5.Разом з тим в діях обвинуваченого містяться усі ознаки складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК (зловживання впливом). Це стало підставою для перекваліфікації його дій та призначення йому покарання у межах, установлених у санкції частини цієї статті КК.

6.Доводи апеляційних скарг захисту щодо процедурних порушень вимог КПК не знайшли свого підтвердження.

Історія провадження

7.19.02.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 у зазначеному кримінальному провадженні.

8.25.03.2025 судом першої інстанції ухвалено обвинувальний вирок.

9.22.04.2025 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора, 23.04.2025 та 25.04.25 надійшли апеляційні скарги від трьох захисників обвинуваченого (далі - апеляційні скарги).

Короткий зміст вироку та висновки суду першої інстанції

10.Вироком Вищого антикорупційного суду від 25.03.2025:

(1) ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 190, частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15 - частиною 4 статті 369 КК;

(2)на підставі статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна та з позбавленням права бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування та призначеним на посади державної служби в органі державної влади, іншому державному органі строком на 3 (три) роки;

(3)визначено початок строку відбування основного покарання та спосіб зарахування строку попереднього ув`язнення;

(4)вирішено питання щодо запобіжного заходу.

Короткий зміст вироку та висновки суду першої інстанції

11.Суд першої інстанції визнав ОСОБА_8 винуватим у тому, що він:

(1)як народний депутат України та голова ТСК, за попередньою змовою з Особою_1 та Особою_2 протягом травня-червня 2023 року умисно вчинив підбурення представника ТОВ «Агро-флор 2019» за довіреністю ОСОБА_15, до надання неправомірної вигоди у розмірі 85 000 доларів США йому, службовій особі, яка займає відповідальне становище ? керівнику Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16, президенту НААН ОСОБА_17 за вчинення на користь ОСОБА_15 дій, спрямованих на гарантування отримання ТОВ «Агро-флор 2019» в обробіток земель НААН, що перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Тучинське»;

(2)спільно з Особою_1, діючи з прямим умислом та керуючись корисливим мотивом, ввів ОСОБА_15 в оману щодо існування у нього домовленості з керівником Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16, президентом НААН ОСОБА_17 про можливість отримання ТОВ «Агро-флор 2019» в обробіток земель НААН, що перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Тучинське», тоді як наміру передавати зазначеним особам неправомірну вигоду ОСОБА_8 та Особа_1 не мали.

12.Суд першої інстанції дійшов висновку, що: (1) у цьому провадженні відсутня провокація злочину, що виключає визнання доказів недопустимими з цієї підстави; (2) у кримінальному провадженні відсутнє порушення правил підслідності, підстав для визнання доказів недопустимими з причин неналежного суб`єкта їх збирання немає; (3) доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим висновку експерта від 17.10.2023 за результатом комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерної експертизи не знайшли свого підтвердження; (4) необхідно доповнити формулу кваліфікації дій ОСОБА_8 за частиною 4 статті 190 КК також посиланням на частину 2 статті 28 КК.

Вимоги та доводи апеляційних скарг захисту

13.Адвокат ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі просить: (1) змінити правову кваліфікацію дій ОСОБА_8 на частину 2 статті 369-2 КК; (2) призначити ОСОБА_8 за частиною 2 статті 369-2 КК України штраф у розмірі п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 грн; (3) в решті вирок суду від 25.03.2025 залишити без змін.

14.Адвокат ОСОБА_13 в своїй апеляційній скарзі (з урахуванням змін від 20.05.2025) просить: (1) скасувати вирок; (2) справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

15.Адвокат ОСОБА_10 в своїй апеляційній скарзі просить: (1) вирок скасувати; (2) ухвалити новий вирок, яким визнати обвинуваченого ОСОБА_8 невинуватим у зв`язку з наявністю підстав для закриття провадження, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 284 КПК, або за частиною 1 статті 373 КПК (через недоведеність наявності в діях обвинуваченого складу злочину).

16.Сторона захисту обґрунтовувала свої вимоги такими групами доводів: (1) провокація ОСОБА_8 з боку агента держави; (2) неповнота судового розгляду; (3) невідповідність висновків суду встановленим обставинам; (4) істотні порушення КПК; (5) неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність (неправильність застосованої кваліфікації діяння).

17.Ознаками провокування обвинуваченого захист вважає такі обставини: (1) неправильність анкетних даних заявника у кримінальному провадженні у виданій на його ім`я довіреності ТОВ «Агро-флор 2019»; (2) непропорційно мала площа земель, які станом на 2023 рік обробляло ТОВ «Агро-флор 2019» (близько 120 га); (3) явне перевищення ОСОБА_15 прав та обов`язків як представника ТОВ «Агро-флор 2019» під час звернення з заявою до правоохоронних органів; (4) постійна наполеглива ініціатива заявника ОСОБА_15 до свідка ОСОБА_18 про організацію зустрічі з народним депутатом України ОСОБА_8 для вирішення питань, не пов`язаних з діяльністю ТОВ «Агро-флор 2019»; (5) невідповідність відомостей, викладених в заяві про вчинення кримінального правопорушення від 13.05.2023 фактичним обставинам (перша особиста зустріч ОСОБА_8 з ОСОБА_15 під час якої жодні протиправні питання між її учасниками не обговорювались, неможливість зазначення номера мобільного телефону обвинуваченого тощо); (6) перебування ОСОБА_8 в залежності від ОСОБА_18 в силу особистих обставин; (7) показання, надані свідком ОСОБА_17 в суді, за якими він підтвердив призначення на прохання ОСОБА_8 керівника ДП ДГ «Тучинське»; (8) вчинення ОСОБА_15 після надходження пропозиції надати неправомірну вигоду за передачу в обробіток земель державного підприємства подальших дій без попереднього узгодження з ОСОБА_19 ; (9) показання заявника ОСОБА_15 щодо непрямого (завуальованого) висловлення обвинуваченим пропозиції про надання неправомірної вигоди через використання звороту «є додаткові умови» не підтверджуються іншими доказами у провадженні, суперечать показанням ОСОБА_8, ОСОБА_18 та інших осіб; (10) за позицією сторони захисту ОСОБА_15 перебував під контролем правоохоронців ще до першої зустрічі із ОСОБА_8 ; (11) активні дії ОСОБА_15 можуть свідчити про його вирішальну роль у підготовці до вчинення кримінального правопорушення, спрямованого на пропозицію надання неправомірної вигоди особі, яка погоджується за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина 1 статті 369-2 КК).

18.Про перебування заявника під контролем правоохоронців ще до першої його зустрічі із ОСОБА_8 свідчать обставини щодо можливої попередньої обізнаності керівництва СБУ, прокурорів та можливо НАБУ про подання 13.05.2023 ОСОБА_15 заяви до СБУ, так: (1) заява (зі слів ОСОБА_15 ) була надрукована 13.05.2023 співробітниками СБУ у приміщенні за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка, 32 (ГУ «І» ДЗНД, яке не спеціалізується на документуванні кримінальних правопорушень, пов`язаних із корупцією), куди він потрапив за рекомендацією свого адвоката ОСОБА_20 ; (2) того ж дня вона була зареєстрована за № Н-494, складено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, які надійшли на доповідь Голові СБУ (підтверджується резолюцією на заяві), супровідним листом направлені до Офісу Генерального прокурора (відсутній вхідний номер), яким відомості внесені до ЄРДР (15.59), накладено резолюцію на супровідний лист з СБУ (на ОСОБА_21 ), складено доручення на проведення досудового розслідування НАБУ, заступником Генерального прокурора - керівником САП винесено постанову про визначення групи прокурорів, заступником керівника САП матеріали кримінального провадження скеровано до НАБУ (вх. 006/10726-00 від 13.05.2023 18.05.35), винесена постанова про визначення групи слідчих та детективом НАБУ, допитано ОСОБА_15 (18.30-19.30). Враховуючи територіальну віддаленість СБУ, ОГП, САП, НАБУ та час, необхідний для підготовки та обміну процесуальними документами, сторона захисту обґрунтовано припускає, що всі ці дії (в тому числі, підготовка заяви та повідомлення) планувались та узгоджувались заздалегідь до звернення ОСОБА_15 із заявою в СБУ.

19.Неповнота судового розгляду полягає у тому, що: (1) залишились без задоволення клопотання захисту про повторний допит заявника (свідка) ОСОБА_15, одночасний допит свідків ОСОБА_15, ОСОБА_18, та ОСОБА_22 ; (2) заява сторони захисту про провокацію не була піддана належній перевірці судом.

20.Підставами для клопотання про повторний та одночасний допит свідків були суттєві розходження в їх показаннях:

(1) згідно показів свідка ОСОБА_18, не врахованих судом, (а) ОСОБА_15 ще в березні 2023 року у розмовах з ним згадував про ОСОБА_8, що той може посприяти у виділенні землі, просив знайти його контакт; (б) під час розмови в ресторані «Фенікс» 12.05.2023 ОСОБА_8 будь-якої вимоги про надання грошових коштів, або схиляння до неправомірної вигоди ОСОБА_15 не було. Фактична розмова тривала близько 5 хвилин під час якої ОСОБА_8 сказав, що на даний час нічим допомогти не зможе; (в) під час першої зустрічі з ОСОБА_8 ОСОБА_18 не називав ОСОБА_15 прізвище ОСОБА_8 ;

(2) згідно показів свідка ОСОБА_19 26.11.2024 довіреність йому на підпис як директору ТОВ «Агро Флор 2019» надав ОСОБА_15, при цьому свідок не пам`ятає чи підписував таку довіреність він безпосередньо; також він в категоричній формі заперечив і сам факт видання довіреності на ім`я ОСОБА_15, заперечував також фінансову і технічну можливість обробітку 2000 га землі, заперечив факт близького знайомства з заявником ОСОБА_15 ;

(3) згідно показів свідка ОСОБА_15 про те, що він разом з ОСОБА_18 зустрічався саме з ОСОБА_8, і про його номер мобільного телефону він дізнався з Інтернету; компанія ТОВ «Агро-флор 2019» є компанією близького знайомого, і довіреність від ТОВ «Агро Флор 2019» від 10.04.2023 йому видав директор, який і визначив обсяг повноважень на представництво інтересів; в разі отримання земельних ділянок площею 1700 га в ДП ДГ «Тучинське» в правовій площині, ТОВ «Агро-флор 2019» обробляло би їх в тому числі і за фінансовою участю безпосередньо ОСОБА_15, такі домовленості в нього досягнуті із директором ТОВ «Агро-флор 2019»;

(4) суд не врахував, що покази свідка ОСОБА_18 та обвинуваченого узгоджуються між собою, а покази свідка ОСОБА_15 їм суперечать;

(5) стороною обвинувачення не було спростовано перед судом того факту, що стороною обвинувачення вчинялись розшукові дії ще до внесення відомостей до ЄРДР (06.05.2022 та 20.07.2022 детективами НАБУ було виготовлено витяги з сайту «Опендатабот» щодо підприємства ТОВ «Гільдія Права» та ГО «Правозахист плюс», відношення до яких на переконання сторони обвинувачення мав ОСОБА_8 ).

21.Невідповідність висновків суду встановленим обставинам: (1) висновок суду першої інстанції в частині того, що Особа_2 виступав як довірена особа ОСОБА_8 (він був дійсно помічником консультантом народного депутата ОСОБА_8, але в межах зустрічі 26.06.2023 не виступав як його довірена особа, оскільки окрім іншого Особа_2 є кумом ОСОБА_18 ); (2) висновок суду про те, що зустріч ОСОБА_15 та ОСОБА_8 була організована ОСОБА_18, при цьому умови, за яких ТОВ «Агро-флор 2019» зможе отримати в обробіток землі, підвідомчі НААН, мали бути визначені обвинуваченим; (3) з метою створення у ОСОБА_15 впевненості у виконанні ОСОБА_8 попередніх домовленостей, які той зобов`язується виконати з організації безперешкодного надання в обробіток земель НААН, Особа_1 передала електронні проекти договорів про надання послуг, які мають бути укладені між ТОВ «Агро-флор 2019», представником якого є ОСОБА_15 та підконтрольними ОСОБА_8 державними підприємствами (адже Особа_1 судом не допитувався, дійсний намір його дій не встановлювався); (4) висновок про те, що фінансовий та господарський стан ТОВ «Агро-флор 2019», яке представляв ОСОБА_15, дозволяв взяти в обробіток 1 700 га землі і такий намір у директора ТОВ «Агро-флор 2019» дійсно був; (5) висновки суду щодо першої зустрічі 12.05.2023 стосовно ініціативності заявника.

22.Судом також було не взято до уваги: (1) докази, надані захисником ОСОБА_13 стенограми розмов, зафіксованих органом досудового розслідування в результаті НСРД, повний зміст розмов, зафіксованих на стенограмах Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях НААН; (2) зафіксовану органом досудового розслідування кількість дзвінків ОСОБА_15 до ОСОБА_18 в проміжку часу між 13.05.2023 по 10.07.2023 на підтвердження активної поведінки заявника; (3) отримання в оренду земель, які використовуються підприємством на праві постійного користування є неможливим з огляду на положення чинного закону (Закон України «Про оренду землі», ЦК, ЗК); (4) докази того, що 13.06.2023 року о 11:30 в ресторані «Біголі» відбулась зустріч обвинуваченого, ОСОБА_18 щодо врегулювання питання з оплатою за кукурудзу поставлену підприємством належного ОСОБА_23 СФГ«КОЛОС» в Словацьку Республіку; (5) свідок ОСОБА_24 заперечив, про те, що 13.06.2023 на цій зустрічі обговорювалась передача землі в Одеській області, необхідність залучення двох осіб на посади директорів, необхідність залучення до певного спілкування Особа_2; (6) докази того, що фактично Особу_2 залучив не обвинувачений, а свідок ОСОБА_18 ; (7) обставини, що потенційна спільна діяльність між ТОВ «Агро-флор 2019» та ДП «ДГ «Тучинське» передбачала участь так званого інвестора в участі державного підприємства (виплата заробітної плати, купівля насіннєвого матеріалу, добрив, організація посівної та збирання врожаю), що вимагало великих затрат на організацію виробничого процесу, тож висновок суду про злочинність походження таких грошових коштів є передчасним.

23.Істотні порушення КПК мали місце щодо такого: (1) необґрунтоване відхилення клопотання про визнання недопустимими висновку експерта від 16.10.2023 та від 17.10.2023, а також похідних доказів - протоколу огляду мобільних телефонів ОСОБА_8 від 18.10.2023, 08.11.2023; (2) необґрунтоване відхилення версії про провокацію обвинуваченого; (3) Генеральний прокурор не мав повноважень доручати розслідування НАБУ в кримінальному провадженні за статтею 190 КК, оскільки воно не є корупційним та підслідне ДБР, а Генеральний прокурор не був процесуальним керівником; (4) допущені процесуальні порушення у визначенні підслідності у кримінальному провадженні є окремою підставою для визнання здобутих органом досудового розслідування в період з 23.11.2023 до направлення обвинувального акту доказів недопустимими.

24.Неправильне застосування КК полягає у такому: (1) склади кримінальних правопорушень, передбачені статтями 369 та 190 КК є такими, що взаємовиключають один одного, оскільки людина або має намір шляхом обману заволодіти коштами і обернути їх на свою користь, або має намір їх передати посадовій особі; (2) ані ОСОБА_17, ані ОСОБА_16 не є службовими особами, уповноваженими на прийняття рішення щодо надання у користування ТОВ «Агро-флор 2019» земельних ділянок ДП «ДГ «Тучинське» (це перебуває у виключній компетенції керівників цих підприємств і оформлюється шляхом підписання відповідних договорів); (3) суд не встановив у учасників судового розгляду, свідків та особливо у заявника, які саме дії щодо надання земельних ділянок ДП «ДГ «Тучинське» у користування ТОВ «Агро Флор 2019» потребували надання неправомірної вигоди для президента НААН ОСОБА_17 та голови Рівненської обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_16 ; (4) кваліфікація дій ОСОБА_8 за частиною 2 статті 369-2 КК є вочевидь правильною.

25.Неправильність застосованої кваліфікації обумовлюється також таким: (1) дії ОСОБА_8 виразились у введенні особи в оману щодо існування домовленостей з керівником Рівненської обласної військової адміністрації та президентом НААН про можливість отримання суб`єктом господарювання в обробіток земель НААН, за відсутності наміру передавати неправомірну вигоду цим особам; (2) необхідними умовами доведення злочину до кінця з боку обвинуваченого є сам факт пропозиції надання неправомірної вигоди особам, які займають відповідальне становище, а також мета надання неправомірної вигоди - отримання ТОВ «Агро-флор 2019» в обробіток земель НААН; (3) згадка в обвинувальному вироку інформації про керівника Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16, якому начебто обвинуваченим пропонувалась неправомірна вигода, не підтверджується жодними доказами; (4) судом першої інстанції також не прийнято до уваги, що повноваження керівника будь-якої військової адміністрації не стосуються призначення керівників державних підприємств та/або надання в обробіток земель будь-яким особам; (5) висновки щодо можливості та необхідності ОСОБА_8 здійснити вплив на керівника Рівненської ОВА ОСОБА_16 з зазначених питань викликають обґрунтований сумнів; (6) дії ОСОБА_8 у відношенні до президента НААН ОСОБА_17 можуть містити склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК як такі, що виразились у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди, адже до компетенції ОСОБА_17 належало (нехай і формальне) призначення та звільнення керівників державних підприємств НААН, які в свою чергу мали право укладати договори на обробіток належних їм земель; (7) з суб`єктивного боку для ОСОБА_15, який вже виступав в ролі заявника у кримінальному провадженні, не було жодного значення яким чином та між якими саме особами буде розподілено суму неправомірної вигоди; (8) дії обвинуваченого, підтверджені доказами, стосувались висловлення обіцянки ОСОБА_15 за неправомірну вигоду вплинути на прийняття уповноваженою особою рішення щодо надання земельних ділянок в обробіток ТОВ «Агро-Флора 2019», вони не містять ознак підбурювання ОСОБА_15 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, та не потребують додаткової кваліфікації за відповідною частиною статті 369 КК (т. зв. ідеальна сукупність) [пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво»]; (9) вироком ОСОБА_8 засуджено за частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 369 КК в той час, коли чинна на момент інкримінованих діянь частина 4 вказаної статті передбачала відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинення цих діянь організованою групою чи її учасником, що не відповідає обставинам цього провадження.

Короткий зміст та вимоги апеляційної скарги прокурора

26.Прокурор просить: (1) змінити вирок, замінивши слова у пункті 8.3., 8.4 мотивувальної частини, пункту 1 резолютивної частини вироку «частиною 4 статті 369 КК...» на «...частиною 3 статті 369 КК...», а також слова у пункту 1 резолютивної частини «...у виді шести років позбавлення волі...» на слова «...у виді п`яти років позбавлення волі...»; (2) в іншій частині вирок залишити без змін.

Позиції сторін провадження

27.Захисники та обвинувачений ОСОБА_8 просили задовольнити апеляційні скарги захисту в повному обсязі. Хоча вимоги апеляційних скарг захисників обвинуваченого є суперечливими та почасти взаємовиключними, вони зазначили, що задоволення будь-якої з них відповідатиме інтересам обвинуваченого.

28.Прокурор просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг сторони захисту, водночас просив задовольнити його апеляційну скаргу.

Мотиви та оцінка Суду

29.Для правильного вирішення апеляційних скарг Суд в межах наведених захистом доводів має перевірити законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції, правильність встановлення фактичних обставин та застосування норм права.

30.Щоб перевірити правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин Суд перш за все з урахуванням доводів апеляційних скарг має визначити (1) коло доказів, які можуть бути використані у цьому провадженні, вирішивши чи допустимі докази, якими обґрунтовано вину підсудного, допустимість яких заперечується стороною захисту. Для перевірки правильності застосування норм права Суд має встановити, (2) чи правильно та повно судом встановлено фактичні обставини, (3) чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого із урахуванням попередньо встановленого кола належних та допустимих доказів.

[1] Визначення Судом кола належних та допустимих доказів, на підставі яких встановлюються фактичні обставини

31.Суд дійшов висновку, що всі докази, використані судом першої інстанції, є допустимими з наступних мотивів.

(1.1) Щодо стверджуваного порушення правил підслідності як підстави визнання усіх зібраних НАБУ в період з 23.11.2023 доказів недопустимими

32.Захисник ОСОБА_10 в своїй апеляційній скарзі стверджує, що доручення Генерального прокурора від 23.11.2023 про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні 42023000000001876 від 23.11.2023 за частиною 5 статті 190 КК є таким, що не відповідає положенням КПК та є незаконним. Посилаючись на концепцію «плодів отруєного дерева», вважає, що також незаконними як похідні від зазначеного є також інші процесуальні рішення: (1) постанова старшого детектива-заступника керівника П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_25 від 23.11.2023 про визначення старшого слідчого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні 42023000000001876 від 23.11.2023; (2) постанова Заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_21 від 28.11.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні 42023000000001876 від 23.11.2023; (3) постанова прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ОГП ОСОБА_12 від. 28.11.2023 про об`єднання кримінальних проваджень 42023000000001876 від 23.11.2023 та 42023000000000791 від 13.05.2023.

33.Незаконність доручення Генерального прокурора від 23.11.2023 про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні 42023000000001876 від 23.11.2023 за частиною 5 статті 190 КК на переконання захисника не відповідає положенням КПК, оскільки:

(1) норма частини 7 статті 214 КПК, на яку міститься посилання в дорученні, вимагає передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування з дотриманням правил підслідності;

(2) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 190 КК, не є корупційним, підслідне ДБР, а не НАБУ;

(3) за змістом частини 10 статті 216 КПК, якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень, не може бути застосована у цьому кримінальному провадженні, оскільки: (а) Генеральний прокурор у даному кримінальному провадженні не здійснював нагляд за досудовим розслідуванням; (б) у цьому провадженні мова йде не про інші «епізоди», вчинені обвинуваченим, а про ті ж самі обставини (що підтверджується й самим обвинувальним актом), яким прокурором надана інша правова кваліфікація;

(4) положення частин 2 та 5 статті 218 КПК також не могли бути застосовані в цьому провадженні, оскільки вони стосуються ситуацій, коли: (а) кримінальне провадження вже було розпочате і відповідні обставини виявились в ході розслідування (щодо статті 190 КК воно не було ще розпочате); (б) спору про підслідність не було, оскільки інший орган не здійснював досудове розслідування щодо цих же обставин;

(5) матеріали заяви ОСОБА_15 були направлені для розгляду Генеральному прокурору, яким до ЄРДР внесені відомості за номером 42023000000000791, а потім на підставі його доручення ? для організації досудового розслідування НАБУ.

34.Ці процесуальні порушення на думку цього захисника ставлять під сумнів процесуальні повноваження детективів, які проводили досудове розслідування, та прокурорів, які підтримують обвинувачення в суді.

35.Аналогічні доводи в контексті недопустимості усіх зібраних обвинуваченням доказів висувались в суді першої інстанції. Вони були відхилені судом з огляду на таке:

(1) відповідно до приписів статті 482-2 КПК відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до ЄРДР Генеральним прокурором у порядку, встановленому КПК;

(2) обставини заяви ОСОБА_15 від 13.05.2023 стосувались імовірного вчинення злочину саме народним депутатом України, в ній йшлося про корупційне правопорушення, передбачене статтею 368 КК, що відповідно до абзацу 1 та пункту 1 частини 5 статті 216 КПК свідчило про підслідність НАБУ;

(3) матеріали заяви ОСОБА_15 були направлені для розгляду Генеральному прокурору, яким до ЄРДР внесені відомості за № 42023000000000791, а потім на підставі його доручення ? для організації досудового розслідування НАБУ, що відповідає наведеним приписам КПК;

(4) відомості про вчинення народним депутатом України ОСОБА_8 за попередньою змовою з Особою_1 та Особою_2, кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 190 КК, до ЄРДР були внесені 23.11.2023 за № 42023000000001876, як результат досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42023000000000791 від 13.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК;

(5) визначення підслідності кримінального провадження за № 42023000000001876 за НАБУ відповідало положенням частини 4 статті 218 КПК, згідно з якими на початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення. У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості;

(6) на підставі постанови прокурора від 28.11.2023 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42023000000000791 від 13.05.2023 та № 42023000000001876 від 23.11.2023 об`єднано в одне провадження під № 42023000000000791.

36.Доводи апеляційної скарги адвоката не спростовують висновків вироку в цій частині. Суд з ними погоджується та додатково звертає увагу на таке.

37.Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності (абзац 3 частини 2 статті 218 КПК).

38.Кваліфікація дій обвинуваченого в обвинувальному акті, фактично підтверджена вироком, за відповідними частинами статей 190 та 369 КК у співставленні з фактичними обставинами кримінального провадження вказує на кваліфікацію стороною обвинувачення діяння як ідеальної сукупності злочинів (одним діянням вчинено два злочини). Про це зазначено й у рапорті керівника САП від 22.11.2023 (том 3 а. с. 222), що став підставою для ініціювання кримінального провадження за № 42023000000001876, при описі фабули справи. Це фактично визнає і сам апелянт, захисник ОСОБА_10 . Водночас цитовані адвокатом положення частини 10 статті 216 КПК не стосуються виключно реальної сукупності злочинів, вчинених однією особою.

39.Більше того, за позицією сторони захисту як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, дії обвинуваченого кваліфіковано за статтею 190 КК неправильно, оскільки він не вчиняв обман, наміри щодо сприяння у наданні ОСОБА_15 земельної ділянки були реальними. Захисники і сам обвинувачений вважають, що в тих самих діях ОСОБА_8, що були предметом розслідування, вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369-2 КК. Зазначене кримінальне правопорушення відноситься до числа корупційних за приміткою до статті 45 КК та є підслідним НАБУ за ознакою суб`єкта його вчинення (народний депутат України) та розміру предмету кримінального правопорушення (у разі підтвердження Судом правильності цієї кваліфікації). Отже, визначення підслідності Генеральним прокурором за НАБУ мало відповідні правові підстави (з урахуванням стадії кримінального провадження) та не було свавільним.

(1.2) Провокація злочину у цій справі відсутня

40.Згідно з доводами апеляційних скарг сторона захисту стверджує про наявність ознак провокації ОСОБА_8 з боку держави в особі заявника ОСОБА_15, який конфіденційно співпрацював з органом досудового розслідування у викритті імовірного корупційного кримінального правопорушення.

41.Ознаками провокації захист вважає обставини, встановлені на підставі досліджених судом першої інстанції доказів. Узагальнено вони полягають у тому, що: (1) існують обставини, що свідчать про перебування заявника під фактичним контролем правоохоронців ще до подання ним заяви про вчинене кримінальне правопорушення 13.05.2025; (2) фактичних підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення НСРД відносно ОСОБА_8 не було, вони були створені штучно правоохоронцями у співпраці з ОСОБА_15, який був під їх контролем; (3) заявник у своїй взаємодії із свідком ОСОБА_18 був надмірно ініціативним та наполегливим у своїх проханнях організувати йому знайомство та подальшу зустріч з ОСОБА_8 задля сприяння останнім як народним депутатом України та Головою ТСК в наданні в обробіток підприємству, яке заявник представляв, землі за рахунок земельних ділянок, що перебували у постійному користуванні державних підприємств НААН.

42.При ухваленні вироку суд першої інстанції правильно провів перевірку цієї версії за критеріями, виробленими ЄСПЛ та Верховним Судом.

43.Так, суд з`ясовував такі обставини: (1) чи були підстави для початку кримінального провадження; (2) чи мав ОСОБА_15, як особа, яка повідомила про злочин, будь-які приховані мотиви; (3) чи обґрунтовано та під контролем застосовано НСРД стосовно обвинуваченого; (4) яка була поведінка ОСОБА_8 та ОСОБА_15 під час їх зустрічей; (5) який рівень участі правоохоронних органів у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення (активність/пасивність).

44.Суд першої інстанції дослідив підстави для початку кримінального провадження. На підставі проаналізованих матеріалів виснував, що станом на 13.05.2023 у детективів НАБУ були об`єктивні дані про ймовірно злочинні дії ОСОБА_8, які підлягали негайному внесенню до ЄРДР та перевірці засобами кримінального процесу. Так, згідно заяви представника ТОВ «Агро-флор 2019» ОСОБА_15, який 13.05.2023 звернувся до СБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомив про вимагання у нього народним депутатом України ОСОБА_8 неправомірної вигоди за передачу в управління приватному підприємству земель державних підприємств НААН. У ній містились конкретні фактичні дані, які могли бути перевірені та вимагали відповідного реагування зі сторони правоохоронних органів (повідомлено конкретні обставини та особу, яка висловила вимогу надати неправомірну вигоду, необхідність узгодження її розміру з посадовими особами органів безпеки обласного рівня, задіяністю до вирішення цих питань великої кількості працівників правоохоронних органів, в тому числі керівного складу). Зазначені обставини були підтверджені заявником в суді під час допиту його як свідка.

45.При цьому суд відхилив доводи захисту про можливу завчасну обізнаність правоохоронців та планування відповідного звернення ОСОБА_15 через оперативність здійснених процесуальних дій, прийнятих рішень (СБУ, керівником САП, НАБУ), проведення НАБУ допиту заявника в день його звернення до СБУ (13.05.2023). Мотивував це тим, що: (1) відсутні підстави стверджувати, що будь-хто з ГУ «І» ДЗНД СБУ мав особисту зацікавленість у кримінальному переслідуванні ОСОБА_8, оскільки заява ОСОБА_15 негайно після отримання була скерована до Генерального прокурора, а потім за підслідністю до НАБУ; (2) особисте звернення (візит) ОСОБА_15 із заявою до СБУ саме за адресою «бульвар Тараса Шевченка 32А у м. Києві» було обумовлено порадою його знайомого адвоката, на думку якого там знаходилось Управління СБУ з економічних питань; (3) можлива попередня обізнаність керівництва правоохоронних органів, про яку стверджує захист, про надходження заяви від ОСОБА_15 про вчинення кримінального правопорушення та здійснення підготовки до цього в принципі не може свідчити про наявність провокації злочину.

46.Суд першої інстанції також констатував, що доводи захисту про наявність прихованих мотивів у ОСОБА_15 чи правоохоронних органів на підбурення обвинуваченого до вчинення злочину, не знайшли свого підтвердження. Обґрунтував це тим, що: (1) фінансовий та господарський стан ТОВ «Агро-флор 2019», яке представляв ОСОБА_15, дозволяв взяти в обробіток 1 700 га землі і такий намір у директора ТОВ «Агро-флор 2019» дійсно був (такий висновок зроблено за результатами допиту директора цього товариства як свідка); (2) факт існування стосовно заявника іншого кримінального провадження, не може бути беззастережним доказом того, що такий заявник обов`язково перебуває під тиском правоохоронних органів чи якимось іншим чином є від них залежним, тим більше, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснює НАБУ, а кримінальне провадження, в якому заявник є обвинуваченим, йому непідслідне; (3) за результатами допиту старости Тучинського старостинського округу Гощанської селищної ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_26 як свідка не встановлено взаємозв`язку між можливою провокацією та фактом направлення ОСОБА_8 листа Гощанської селищної ради від 30.06.2023 № 144; (4) доказів, які б підтверджували прохання чи вимогу з боку ОСОБА_15 вплинути на ОСОБА_8 за допомогою ОСОБА_18, матеріали справи не містять.

47.Суд першої інстанції встановив, що НСРД щодо обвинуваченого здійснювались обґрунтовано та під належним контролем. Так, (1) ОСОБА_15 за його заявою від 13.05.2023 був залучений до конфіденційного співробітництва для проведення НСРД на підставі постанови детектива НАБУ від 13.05.2023, (2) НСРД у виді аудіо-, відеоконтролю особи, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж щодо ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_18, Особи_2 та Особи_1 здійснювались на підставі ухвал слідчого судді ВАКС за клопотанням детектива НАБУ за погодженням з прокурором САП, (3) їх проведення було доручено оперативним підрозділам СБУ.

48.Проаналізувавши характер поведінки ОСОБА_8 та ОСОБА_15 під час зустрічей, суд констатував, що правоохоронні органи вели пасивне розслідування кримінального правопорушення та фактично приєднались до злочинної діяльності, а не ініціювали її, їх втручання не було надмірним та не стало вирішальним фактором у вчиненні обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень. Водночас поведінка ОСОБА_8 була ініціативною. Так, володіючи інформацією про землі сільськогосподарського призначення НААН, які могли б бути передані в обробіток, обвинувачений вирішив скористатися зверненням до нього ОСОБА_15, задля власного збагачення.

49.Суд першої інстанції на підставі досліджених доказів, зокрема, показань свідків та заявника, встановив, що: (1) між ОСОБА_8 та ОСОБА_15 відбулось загалом п`ять зустрічей: 12.05.2023, 10.07.2023, 18.07.2023, 03.08.2023, 08.08.2023, з яких чотири останні ? вже під контролем правоохоронного органу, також відбулися ряд зустрічей із спільниками ОСОБА_8 Особою_1 та Особою_2, телефонні розмови та обмін повідомленнями між ними; (2) попри те, що перша зустріч обвинуваченого із заявником відбулася за ініціативою останнього, мета розмови з боку ОСОБА_15 не мала провокативного характеру та будь-яких спонукань до вчинення злочину, навпаки поведінка та спілкування останнього була спрямована на настання реальних результатів, отримання в обробіток земель на умовах оренди і натяку на надання за це неправомірної вигоди від заявника не надходило; (3) обвинувачений ОСОБА_8 добровільно неодноразово спілкувався з ОСОБА_15, жодних заходів для припинення розмови з ним ОСОБА_8 не вживав, будь-яких заперечень під час розмов не висловлював, навпаки, проявляв ініціативність у призначенні зустрічей, як особисто, так і через співучасників Особа_1 та Особу_2.

50.Суд погоджується із висновками оскаржуваного вироку щодо відхилення версії сторони захисту про провокацію злочину з боку правоохоронців та додатково зазначає про таке.

51.Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в різних формах, зокрема, у формі спеціального слідчого експерименту. Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні (пункт 3 частини 1, частина 3 статті 271 КПК).

52.Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 750/10362/17 містить такі висновки щодо ознак спеціального слідчого експерименту: (1) метою його проведення, зокрема, є перевірка дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину; (2) під час його проведення допускається використовувати не лише природні (звичайні) умови, а й створювати штучну обстановку або штучні умови; (3) обстановка повинна відповідати наступним вимогам: 1) вона повинна складатися на основі інформації про злочинну діяльність особи, наявної в слідчого або оперативного підрозділу; 2) ця обстановка повинна бути максимально наближеною до презюмованої злочинної діяльності особи, щодо якої проводиться експеримент; (4) фактичним початком слідчого експерименту слід вважати дії зі створення штучної обстановки, незалежно від дій особи, щодо якої проводиться такий експеримент.

53.Отже, ознаками провокації є такі дії правоохоронців чи їх агентів, які: (1) становлять допомогу (пособництво) особі у вчиненні злочину, який вона би не вчинила, якби слідчий (орган розслідування) цьому не сприяв; (2) підбурюють таку особу вчинити злочин, в тому числі шляхом впливу на її поведінку насильством, погрозами, шантажем, - з метою подальшого викриття такої особи. При цьому, при перевірці намірів особи, підозрюваної в готуванні до скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також спостереженням за її поведінкою, орган розслідування в рамках спеціального слідчого експерименту може створювати штучні умови (обстановку), що імітують звичайну злочинну діяльність.

54.У межах матеріально-правового тесту на провокацію згідно практики ЄСПЛ підлягає перевірці поведінка правоохоронних органів на предмет активності їх дій. Як перший крок, суд має з`ясовувати, (1) чи мали органи влади вагомі підстави для початку таємної операції. Якщо органи влади стверджують, що вони діяли на основі інформації, отриманої від приватної особи, також важливо проаналізувати, (2) чи така приватна особа могла мати будь-які приховані мотиви (Tchokhonelidze v. Georgia, заява № 31536/07, від 28.06.2018, § 46); (3) важливим є з`ясування того, чи був заявник раніше причетний до злочинної діяльності або схильним до скоєння злочину до того, як був спровокований поліцією (рішення у справі Furcht v Germany, № 54648/09, § 50, від 23.10.2014, Ramanauskas v. Lithuania (№ 2), заява № 55146/14, § 56, рішення від 20.02.2018); (4) коли участь поліції обмежується наданням допомоги приватній стороні в реєстрації здійснення незаконної діяльності іншої приватної сторони, визначальним фактором залишається поведінка цих двох осіб (Ramanauskas v. Lithuania (№ 2), заява № 55146/14, § 56): якщо органи розслідували діяльність заявника в основному пасивним способом і не підбурювали його до вчинення злочину, як правило, цього буде достатньо для того, щоб Суд дійшов висновку що подальше використання в кримінальному провадженні проти заявника доказів, отриманих за допомогою таємних заходів, не викликали спірних питань відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (Matanoviж v. Croatia, § 133).

55.Згідно практики ЄСПЛ неприйнятними проявами тиску на обвинуваченого, які можуть свідчити про провокацію, є також прояв ініціативи у зв`язку із заявником, поновлення пропозиції, незважаючи на його первинну відмову, наполегливі спонукання, підвищення ціни над середньою ціною або апелювання до співчуття заявника при згадках про ознаки «відмови» (Veselov and others v. Russia, заяви № 23200/10, 24009/07 та 556/10, від 02.01.2013 § 92; Ramanauskas v. Lithuania, заява № 74420/01, § 67; Vanyan v. Russia, заява № 53203/99, від 15.12.2005, §§ 11 та 49, Malininas v. Lithuania, заява № 10071/04, від 01.07.2008, § 37).

56.Наявність підстав для таємної операції з боку правоохоронців у цій справі (окрім конкретних відомостей заяви про кримінальне правопорушення, які в подальшому були підтверджені в ході допиту заявника) полягає ще й у тому, що ці відомості узгоджувались із відкритими даними про утворення постановою Верховної Ради України № 2789-IX від 01.12.2022 Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України. Головою цієї комісії було обрано саме народного депутата України ОСОБА_8 . Текст зазначеної постанови (як і інших постанов про утворення тимчасових комісій парламенту) розміщений на офіційному сайті Верховної Ради України. Зазначені обставини давали обґрунтовані підстави припускати, що обвинувачений в силу займаної посади голови ТСК Верховної Ради України та приводів для її створення може мати певний вплив на діяльність самої НААН, оскільки робота ТСК не була завершена, та її кінцеві пропозиції на той час не були сформовані. Відомості заяви про вчинення злочину в цьому світлі не виглядали необґрунтованими чи надуманими. Цим же може бути пояснена і обізнаність ОСОБА_15 щодо ОСОБА_8 (« в нього є по Чернігову питання... по землі... НААН» - із зафіксованої на НСРД розмови під час зустрічі 13.06.2023 ОСОБА_15 та ОСОБА_18 ), яку сторона захисту вважала однією з ознак провокації. Це узгоджується з показаннями ОСОБА_27 під час допиту його в суді 16.07.2024.

57.Початкові підозри щодо ОСОБА_8 отримали своє додаткове підтвердження в ході проведення НСРД (у тому числі з перших зафіксованих зустрічей), пов`язаного з втручанням у приватне спілкування та конфіденційним співробітництвом із заявником.

58.Так, (1) 13.06.2023 (перша зустріч та розмова ОСОБА_18 з ОСОБА_15 після незафіксованої зустрічі 12.05.2023) на запитання ОСОБА_15 щодо умов співробітництва ОСОБА_18 повідомив: «все буде в команді… умови скажуть… познакомлю тебе з людиною, він [ ОСОБА_8 ] сьогодні дав мого кума ? він з бивших тоже ваших, неформальних об`єднань. Будете з ним спілкуватись», «він сьогодні ОСОБА_28 [ ОСОБА_8 ] опікав, опікав, опікав от всяких бєд... і він зараз його довірена особа» (на зустрічі 26.06.2023). Зазначені висловлення свідчать про можливе вжиття обвинуваченим заходів конспірації шляхом залучення свого помічника як народного депутата, щоб мінімізувати особисті контакти, водночас обмінюватися із ОСОБА_15 інформацію, яка відома самому обвинуваченому як голові ТСК (що фактично і відбулось в ході діалогу з Особа_2); (2) в ході першої зустрічі ОСОБА_15, ОСОБА_18 за участі Особа_2 (помічника-консультанта ОСОБА_8 як народного депутата, він же кум ОСОБА_18, якому ОСОБА_8 доручив контактувати з ОСОБА_15 ), яка мала місце 26.06.2023, Особа_2 повідомив інформацію, яка свідчила про те, що: (а) надання земельних ділянок НААН в обробіток іншим товариствам супроводжувалось корупційними факторами («Там же дедушка посдавал, с этого все имеют. И службы имеют. Почему его никто не трогает»); (б) ОСОБА_8 як голова ТСК отримав в силу своєї посади можливість здійснення впливу на розпорядження земельними ділянками підприємств у віданні НААН через звернення до прокурора, вибіркове ініціювання кримінальних проваджень, шантаж, встановив вплив над розпорядженням земельними ділянками підприємств НААН в південному регіоні, мав наміри розширення впливу на інші регіони («Какие территории? Он же не накроет всю Украину? Одессу там взяли, сейчас в работе. Все зависит, опять же, согласовывать там, с первым губернатором, а потом то-то-то. В данный момент, я сейчас, люди которые уже в прошлом году засеяли, сейчас будут убирать урожай. У них есть схема. У них есть договора, ну с предыдущими или действующими директорами предприятий. Это нужно будет убрать директора, расторгнуть договора… С ОСОБА_56 мы ходили к прокурору, общались. Туда все уже, по всем органам документы засланы… Вот мы можем, есть дело, мы можем там наклонить, этот самый, что для этого нужно делать… И у меня такая бумажка уже есть... Я услышал, что он сказал Юг. Мы взяли в работу ? не взяли, все… Чорнозем наш который, но он так и останется. Заберем где Христиновка, Умань»); (3) під час подальшого спілкування заявника з ОСОБА_18 під контролем правоохоронців (03.07.2023) отримано додаткові підтвердження можливого залучення ОСОБА_8 у корупційні схеми з виділенням земельних ділянок підприємств НААН в тимчасове користування, так на запитання ОСОБА_15 чи дав ОСОБА_8 повне розуміння ОСОБА_18 відповів: «Да, дав. ОСОБА_56 дав повне розуміння… Ну, що. ОСОБА_56 десь може, знаєш, він курує всіх там, та получає з них мзду, но не спішить ділитись». У продовження розмови 03.07.2023 ОСОБА_18 повідомив, що у нього є пропозиції по придбанню землі у Житомирі, Рівному: «Це інші гроші, звичайно. Тут можна просто працювати. 50 доларів віддати за га. Чи скільки вони там, яка такса у них? А тут треба віддати 500. Ну, то є велика різниця» (том 12 а. с. 83-89).

59.Допитаний в суді першої інстанції як свідок ОСОБА_18 показав серед іншого, що під час першої їх зустрічі 12.05.2023 (незафіксованої на НСРД) на запитання ОСОБА_15 про можливість отримання в обробіток земельних ділянок, ОСОБА_8 відповів, що наразі всі земельні ділянки в роботі, а взагалі він допомагав у схожому питанні аграріям з Чернігівщини.

60.Версія сторони захисту про те, що Особа_2 в контактах з ОСОБА_15 виступав як довірена особа ОСОБА_18 (оскільки є його кумом), а не ОСОБА_8 (як його помічник-консультант народного депутата, найманий працівник та друг) спростовується змістом розмов, зафіксованих на НСРД, між ОСОБА_18 та ОСОБА_15, та показами самого обвинуваченого. Вона обґрунтовано відхилена у вироку.

61.Так, одразу після повідомлення, що зараз (під час зустрічі 26.06.2023) прийде кум ОСОБА_18, ОСОБА_18 повідомив таке: «Це ж його [в сенсі помічник народного депутата ОСОБА_8 ]... він сьогодні ОСОБА_28 [ ОСОБА_8 ] опікав, опікав, опікав от всяких бєд... і він зараз його довірена особа. Вони там по Одесі щось сьогодні робили» (том 12 а. с. 52). Особа-2, хоч і був кумом ОСОБА_18, у розмовах з ним та заявником діяв все ж таки від імені ОСОБА_8 як його позаштатний помічник народного депутата України. Так, коли він вживав займенник «ми», мав на увазі саме ОСОБА_8 (« ОСОБА_29 мы ходили к прокурору, общались. Туда все уже, по всем органам документы засланы», «Я услышал, что он сказал Юг. Мы взяли в работу ? не взяли, все… Чернозем наш который, но он так и останется. Заберем где Христиновка, Умань»). Як правильно зазначено у вироку, висловлення «ми» в цьому контексті не стосувались Особа-2 та ОСОБА_30, оскільки жоден з них не був службовою особою, яка мала повноваження чи авторитет посади, який дозволяв би вчиняти такі заходи, мова йшла саме про Особа-2 як помічника народного депутата та його неформального представника. ОСОБА_18 у свою чергу при вживанні займенника «ми» мав на увазі себе та ОСОБА_15 («Чего попросил встретиться. На сколько реально мы сможем чего-то где-то получить на управления хозяйства?» «Мы меряться не будем, что предложат, туда и пойдем»).

62. ОСОБА_8 під час допиту в суді (14.02.2025) підтвердив, що Особа-2 та Особа-1 працювали в компанії (надавала юридичні послуги), в якій він був засновником, тобто фактично це були його працівники. І взагалі Особа-2 був його другом. Отже, висновки вироку в цій частині є вірними.

63.Як правильно зазначено у вироку, для аналізу і оцінки характеру втручання (як в цілому пасивного чи надміру активного) важливе значення має аналіз розмов (діалогів) заявника, обвинуваченого, свідків, зафіксованих в результаті НСРД, на предмет можливого спонукання з боку таємного агента держави на вчинення злочину обвинуваченим.

64.Зміст першої зустрічі, зафіксованої через НСРД, між ОСОБА_8 та ОСОБА_15 (10.07.2023 в ресторані «Mercato» за участі Особи_2) на переконання суду першої інстанції свідчить про: (1) ініціативну поведінку ОСОБА_8 шляхом пропонування різних варіантів отримання земель НААН у користування; (2) обізнаність Особи_2 у питанні наявності потенційних земель НААН, які можуть бути надані в обробіток іншим юридичним особам за сприяння ОСОБА_8 ; (3) висунення ОСОБА_8 пропозиції про одержання в обробіток земель, належних ДП «ДГ «Тучинське» у Рівненській області шляхом співпраці з директором зазначеного підприємства, який буде обізнаний щодо вчинення необхідних дій по відношенню до ТОВ «Агро-флор 2019»; (4) озвучення ОСОБА_8 умов отримання земель ДП «ДГ «Тучинське» у Рівненській області шляхом надання неправомірної вигоди у вигляді «50 з гектара»; (5) розмір неправомірної вигоди, який мав бути переданий ОСОБА_8 у розмірі 150 доларів США з гектару, із яких 50 доларів США це аванс, а грошові кошти в сумі 100 доларів США з гектару, має бути передано після укладення договорів про спільну діяльність, обумовлену плату ОСОБА_15 має сплачувати на регулярній основі; (6) доведення до відома ОСОБА_15 про те, що неправомірна вигода буде розподілена між представниками силових структур та керівництвом Рівненської області, зокрема керівником Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_31, що є обов`язковою умовою та гарантією безперешкодного обробітку земель НААН. Ці обставини у подальшому були повторно озвучені ОСОБА_8 ОСОБА_15 на зустрічі 03.08.2023.

65.У цьому контексті Суд додатково звертає увагу на те, що ОСОБА_15 під час очних зустрічей з ОСОБА_8 (зокрема, 10.07.2023) запитав про умови отримання земельних ділянок в тимчасове користування для сільськогосподарського виробництва. Висловлювання «які умови» в більшості випадків має нейтральну/позитивну конотацію і в контексті аналізованого діалогу (та попередніх зустрічей) могло означати з`ясування договірного механізму співробітництва з землекористувачем (зокрема, ДП «ДГ «Тучинське»), розміру офіційної плати за строкове право користування землею, можливий термін такого використання, обмеження використання земельної ділянки (для вирощування яких сільгоспкультур) тощо. Водночас обвинувачений сприйняв його саме як завуальований натяк на можливу необхідність надання неправомірної вигоди відповідним службовим особам, від яких залежить прийняття рішення про надання земельних ділянок, підпорядкованих НААН підприємств та установ в обробіток приватним суб`єктам господарювання. У відповідь на це абстрактне запитання обвинувачений без жодних уточнень, вагань чи заперечень розповів на яких умовах (в сенсі саме розмірів неправомірної вигоди) у прив`язці до одиниці площі земельної ділянки (га), регіону розташування земельних ділянок та побажань орендаря щодо забезпечення чи незабезпечення безперешкодної господарської діяльності з боку місцевих правоохоронних органів вже організована «співпраця» з іншими підприємствами. Інформація про офіційні платежі на користь державних підприємств у віданні НААН носила другорядний характер і була озвучена обвинуваченим лише на уточнюючі запитання заявника.

66.Слід акцентувати увагу на тому, що ОСОБА_15 як агент держави загалом в усіх зафіксованих розмовах з обвинуваченими, свідками не вчиняв дій та не висловлював намірів, які можна було б трактувати як підбурювання чи наполегливе спонукання до отримання неправомірної вигоди обвинуваченим чи прохання про сприяння в наданні такої вигоди іншим службовим особам, прямий чи опосередкований тиск (у формі погроз, шантажу, насильства, наполегливих вмовлянь після відмови тощо) на обвинуваченого з метою вчинення злочину. Запитання, адресовані ОСОБА_15 ОСОБА_18 про можливу зустріч з ОСОБА_8 як народним депутатом України, не свідчать про провокування, оскільки вони не містили ні прямих, ні прихованих однозначних пропозицій надати неправомірну вигоду з метою отримання землі в обробіток, тим більше конкретних пропозицій (сум), які б за розміром перевищували ринкові ціни, що могло стати для обвинуваченого спокусою вчинити злочин.

67.Введення ОСОБА_15 в оману ОСОБА_18 з метою формування у останнього враження, що заявник представляє серйозний аграрний холдинг, має у користуванні значні площі земель в обробітку та потребує їх збільшення («В тебе 10 тисяч [гектарів землі]) є? Єсть таке»), на яке посилається захист, відповідає ознакам створення штучної обстановки в рамках проведення спеціального слідчого експерименту. Сама по собі наведена відповідь не свідчить про провокування. При цьому допитаний судом першої інстанції як свідок директор ТОВ «Агро-флор 2019» показав, що якби ОСОБА_15 знайшов землі для обробітку, він міг би залучити фірми та друзів, які б допомогли йому в її обробітку. Розрахунок міг би відбутись після збору урожаю, це звичайна практика більшості аграріїв (пункт 6.4.3.1 вироку, стенограма допиту свідка ОСОБА_22 в суді).

68.Суд також відхиляє твердження захисників про те, що орган досудового розслідування під час проведення негласних заходів використав «залежне» положення ОСОБА_8 від ОСОБА_18 через надання останнім допомоги у вирішенні особистих проблем обвинуваченого. Зазначене припущення спростовується обставинами, на які звертали увагу саме захисники. Так, в період з 12.05.2023 ОСОБА_18 неодноразово телефонував ОСОБА_8, який не брав слухавку та не відповідав (додаток до протоколу огляду від 18.10.2023-07.11.2023 № 15 (пункт 4.2 вироку, стенограма допиту свідка ОСОБА_18 в суді)). Крім того, обвинувачений під час допиту його в суді апеляційної інстанції зазначав, що допомога ОСОБА_18 була несуттєвою, і на момент його знайомства з ОСОБА_15 . Астіон тільки починав робити якісь конкретні кроки по втіленню своїх обіцянок в життя.

69.Таким чином, наявність у правоохоронців на момент початку таємної операції обмеженої, але все ж таки достатньої інформації про готування до злочину чи його вчинення (що загалом характерно для корупційних правопорушень через їх високу латентність) у цій справі була компенсована здобуттям в результаті прослуховування розмов вагомих та переконливих доказів (1) підтвердження початкової інформації, повідомленої заявником 13.05.2023, (2) попередньої протиправної практики особи ( ОСОБА_18 повідомив ОСОБА_15, що ОСОБА_8 курує процеси надання земель підприємств НААН в обробіток та отримує за це «мзду», має встановлені «такси»; під час першої зафіксованої на НСРД зустрічі з самим обвинуваченим ним були озвучені «тарифи» неправомірної вигоди, за якими вже працюють інші компанії на землях підприємств, підвідомчих НААН) та (3) імовірного злочинного наміру за відсутності ознак надмірного впливу з боку правоохоронців ( ОСОБА_8 пропонував ОСОБА_15 схожі умови сплати неправомірної вигоди в обмін на забезпечення укладення договорів після призначення підконтрольного йому директора на ДП ДГ «Тучинське» з підприємством, яке він представляв, та протекції від перешкоджання господарській діяльності з боку місцевих правоохоронних органів та очільника обласної військової адміністрації).

70.Ці відомості стали підставою для подальшого проведення НСРД у виді контролю за вчиненням злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів з метою перевірки дійсних намірів обвинуваченого (постанова прокурора від 17.07.2023). ОСОБА_8 визнав, що принесені ОСОБА_15 08.08.2023 в паперовому пакеті в офіс на 18-му поверсі БЦ «Гулівер» у м. Києві грошові кошти в сумі 85 000 доларів США мав намір залишити собі. При цьому уточнив, що він фізично їх не взяв, на момент затримання пакет з грошима перебував у нього під столом.

71.До прикладу, у справі Shannon against the United Kingdom (заява 67537/01, рішення від 06.04.2004) за схожих обставин ЄСПЛ відхилив доводи захисту про провокацію, погодившись з мотивами рішень національних судів, які врахували такі обставини: (1) обізнаність заявника (обвинуваченого) з поточною ціною на кокаїн та торгівлею наркотиками; (2) хоча заявник мав низку можливостей відмовитися від угоди, він цього не зробив, враховуючи фінансові вигоди для себе; (3) хоча заявника явно заохочували (в контексті тієї справи журналіст як приватна особа) в широкому сенсі до того, що він зробив, обставини, в яких він опинився, та можливості, які вони, здавалося, надавали, він добровільно та охоче взявся за це (продаж наркотиків) на ранній стадії, коли зіткнувся з очевидним інтересом ОСОБА_32 до придбання наркотиків.

72.Обставини цього кримінального провадження також перекликаються із обставинами справи ЄСПЛ Matanoviж v. Croatia (заява № 2742/12, рішення від 04.04.2017). За фабулою тієї справи в 2006 році бізнесмен з росії звернувся до прокуратури, стверджуючи, що він намагався зробити інвестиції в Хорватії та його представили службовцю Фонду приватизації Хорватії, який запропонував свою допомогу в реалізації проекту в державі. За це останній запропонував бізнесмену перерахувати 2 250 000 євро (5% від вартості інвестицій) на різні банківські рахунки як неправомірну вигоду для трьох (з п`яти) віце-президентів Фонду, які брали участь у процесі прийняття рішень.

73.Суд встановив відсутність порушення пункту 1 статті 6 Конвенції стосовно скарги заявника про підбурювання до вчинення злочину, виходячи з таких міркувань: (1) хоча і не було чіткого доказу того, що заявник раніше вчинив будь-які правопорушення, зокрема правопорушення, пов`язані з корупцією, розслідування, проведене органами прокуратури щодо можливої корупції у Фонді, показало, що заявник, можливо, брав участь у незаконній діяльності; (2) перші конкретні твердження про корупцію обвинуваченого зробив ОСОБА_33 (приватна особа, бізнесмен, представник інвестиційного проекту), який 03.04.2007 звернувся до державної прокуратури, того ж дня йому було надано статус інформатора з цього питання; (3) не було підстав стверджувати, що при його первинному контакті з обвинуваченим ОСОБА_33 виконував обов`язки агента держави або виконував обов`язки органів прокуратури за їхніми вказівками або інше під їх контролем; (4) після звернення до прокуратури ОСОБА_33 був уповноважений брати участь у обговоренні корупційних схем, і йому було надано технічне обладнання для запису своїх розмов; (5) запис розмови між обвинуваченим та ОСОБА_33 свідчив про те, що перший повністю контролював корупцію, пов`язану з розглядом інвестиційного проекту, він пояснив ОСОБА_33 способи незаконної діяльності, включаючи платежі, які необхідно здійснити для реалізації проекту, також пояснив причини, чому було виправдано вимагати відсоток інвестицій; (6) не було підстав стверджувати, що таке обговорення було результатом попереднього підбурювання обвинуваченого з ОСОБА_34 отримати хабарі; (7) обвинувачений не вжив жодних заходів, щоб інформувати владу про те, що ОСОБА_33 намагався запропонувати йому хабар до вирішальної зустрічі. ОСОБА_8 так само не інформував правоохоронні органи про те, що йому начебто пропонують неправомірну вигоду за сприяння у виділенні земельних ділянок з фондів підприємств НААН.

74.Доводи сторони захисту щодо повноважень ОСОБА_15 у Товаристві та мотивів, з яких він звернувся до органів правопорядку, також самі по собі не можуть свідчити про наявність провокації. ККС ВС зазначав, що мотиви, з яких особа погоджується на конфіденційне співробітництво з органами правопорядку, самі по собі не мають значення для з`ясування питання, чи спонукали дії такої особи та/або органу розслідування, під контролем якого вона діяла, до вчинення злочину (постанова від 16.09.2025 у справі № 991/2685/21).

75.Покази, надані свідком ОСОБА_18, також спростовують версію сторони захисту про те, що спілкування ОСОБА_15 з ним було з самого початку (ще до подання заяви 13.05.2023) сконструйоване правоохоронцями з метою організувати «пастку» для ОСОБА_8 .

76.Так, ОСОБА_18 повідомляв, що: (1) він знайомий з ОСОБА_15 з 2021 року (тоді вони обговорювали можливе придбання Нікуліним об`єкту в Миколаївській області, до якого мав відношення ОСОБА_18 ); (2) у березні 2023 року їх спілкування відновилось, вони зустрілись в компанії спільних знайомих і обговорювали різні життєві теми; (3) з ОСОБА_35 вийшов на зв`язок у 2023 році, бо ОСОБА_36 попросив знайти йому земельні ділянки для сільськогосподарського виробництва.

77.Отже, імітація злочинної поведінки з боку ОСОБА_15 під контролем НАБУ фактично стала приєднанням до триваючої злочинної діяльності, яка відбувалась раніше без будь-якої участі з боку людей, задіяних в таємній оперативній діяльності, що свідчить про відсутність провокації у цій справі. При цьому сторона захисту не стверджувала про порушення яких-небудь процедурних гарантій при санкціонуванні таємної операції.

78.Крім того, Суд звертає увагу, що за твердженням сторони захисту провокування з боку ОСОБА_15 відбувалось опосередковано через ОСОБА_18, який в свою чергу не перебував під контролем держави.

79.Апеляційна палата ВАКС вже звертала увагу, що в подібній ситуації мова може йти про непряму провокацію, яка перевіряється за іншими критеріями (ухвала Апеляційна палата ВАКС від 27.04.2021 у справі № 758/5744/17, залишена без змін постановою ККС ВС від 24.01.2022).

80.Так, коли застосування негласних методів розслідування поєднане з підбурюванням одного з обвинувачених, це не означає автоматичної констатації порушення статті 6 Конвенції стосовно інших обвинувачених, які ні прямо, ні опосередковано не були спровоковані до участі у правопорушенні поведінкою поліції (Akbay and others v. Germany від 15.10.2020, заява № 40495/15 та інші, § 145). ЄСПЛ в своїй практиці визнає можливість «непрямої» провокації (рішення у справах Akbay and others v. Germany від 15.10.2020, заява № 40495/15 та інші, § 117, Lalas v. Lithuania від 01.03.2011, заява № 13109/04, § 45), коли особа безпосередньо не контактувала з поліцейськими під прикриттям, але була залучена до правопорушення співучасником, який був безпосередньо підбурений до вчинення правопорушення з боку поліції, якщо дії поліції спонукали до вчинення злочину і цю наступну особу. Для встановлення наявності чи відсутності непрямої (опосередкованої) провокації в таких випадках суд має перевірити, (1) чи передбачалося для поліції, що особа, безпосередньо підбурювана до вчинення правопорушення, буде контактувати з іншими особами для участі у правопорушенні; (2) чи діяльність цієї особи також визначається поведінкою поліцейських та (3) чи вважали причетних осіб співучасниками злочину національні суди.

81.У цій справі ніщо не свідчить, що ОСОБА_15 під контролем НАБУ спровокував ОСОБА_18, який в свою чергу, використовуючи той самий інструментарій, схилив ОСОБА_8 до вчинення злочину.

(1.3) Щодо доводів про недопустимість висновку експерта

82.Судом першої інстанції встановлено, що з метою доступу до інформації, яка зберігалась в пам`яті мобільного телефону Apple Iphone 14 Pro А2890, належного ОСОБА_8, який було вилучено в ході обшуку у приміщенні на 18 поверсі БЦ «Гулівер» за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1А, постановою детектива НАБУ від 09.08.2023 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу. Проведення зазначеної експертизи доручено експерту ? начальнику відділу детективів кримінальної лабораторії Управління аналітики та обробки інформації НАБУ ОСОБА_37 .

83.За результатами комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи судовим експертом ОСОБА_38 наданий висновок від 17.10.2023, в якому зазначено про можливість частково скопіювати інформацію, яка зберігалась на вбудованому носії пам`яті телефона Apple Iphone, належного ОСОБА_8, яку записано на карту пам`яті MicroSD Kinstom 128 Gb з позначенням ATMSRAM47K02236B880210.

84.Сторона захисту стверджувала про необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотання про визнання недопустимими висновку експерта від 16.10.2023 року та від 17.10.2023, а також похідних доказів - протоколу огляду мобільних телефонів ОСОБА_8 від 18.10.2023, 08.11.2023.

85.Судом були розглянуті та мотивовано відхилені такі доводи сторони захисту щодо недопустимості висновку експерта: (1) детектив НАБУ ОСОБА_39 в силу частини 2 статті 69 КПК не міг бути експертом під час проведення такої експертизи, оскільки не був незалежним від органу, який здійснював досудове розслідування; (2) дослідження не є комплексною експертизою; (3) зміст експертизи не відповідає статті 102 КПК.

86.Відмову в задоволенні клопотання суд мотивував таким: (1) зміст експертного висновку відповідає положенням частин 1 та 2 статті 102 КПК щодо роз`яснення експерту його прав та обов`язків, а також попередження про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 384 КК, за завідомо неправдивий висновок; (2) зроблені експертом висновки цілком відповідають завданням, що вирішуються такого роду експертизами; (3) судовий експерт ОСОБА_39 є начальником відділу детективів кримінальної лабораторії Управління аналітики та обробки інформації НАБУ, який не залежить від органу досудового розслідування ? Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ (частина 1 статті 38 КПК), оскільки не перебуває у його підпорядкуванні.

87.В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_13 повторив свої доводи щодо можливої залежності експерта з огляду на той факт, що він є детективом НАБУ (хоч і не органу досудового розслідування), а також зазначив про те, що: (1) у фахівця в галузі інформаційних технологій ОСОБА_40 відсутня кваліфікація судового експерта, що підтверджується інформацією з реєстру атестованих експертів (свідоцтво про присвоєння кваліфікації № 1049 від 19.02.2010 та № 1092 від 11.06.2010 визнано недійним у відповідності до наказу № 374 від 25.12.2013 року); (2) останній на момент проведення експертизи також і не був атестованим, як того вимагає Закон України «Про судову експертизу», та положення статті 69 КПК.

88.Суд відхиляє і ці аргументи, оскільки вони базуються на неправильному тлумаченні закону.

89.Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань (частина 1 статті 69 КПК).

90.Судово-експертну діяльність здійснюють, зокрема, інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом (частина 1 статті 7 Закону України «Про судову експертизу» в редакції, що діяла в період проведення експертизи, далі - Закон № 4038).

91.Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз (частина 3 статті 7 Закону № 4038).

92.Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом (частина 2 статті 9 Закону № 4038).

93.Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності (частини 1, 2 статті 10 Закону № 4038).

94.До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону (частина 5 статті 10 Закону № 4038).

95.Не може залучатися до проведення судової експертизи та виконання обов`язків судового експерта особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною, а також та, яка має не зняту або не погашену судимість, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією або дисциплінарне стягнення у виді припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю. Інші обставини, що забороняють участь особи як експерта в судочинстві, передбачаються процесуальним законодавством (стаття11 Закону № 4038).

96.Статті 16 «Атестація судового експерта», 17 «Експертно-кваліфікаційні комісії» та інші (15-21) містяться саме в розділі III Закону, тобто не стосуються доручення виконання судової експертизи фахівцям у відповідній галузі знань, які проводять судову експертизу.

97.Очевидно, що телекомунікаційна та комп`ютерно-технічні експертизи не належать до судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Зазначені експертизи не належать й до групи криміналістичних експертиз (пункт 1.2.1 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» від 08.10.98 № 53/5). Вони є різновидом інженерно-технічних експертиз (пункт 1.2.2 цього ж Наказу).

98.Таким чином виконання комп`ютерно-технічної та/чи телекомунікаційної судової експертизи може бути доручено фахівцям у відповідній галузі знань, які не атестовані в порядку статті 16 Закону № 4038 та не мають дійсного свідоцтва судового експерта.

99.Відомостей, передбачених статтею 11 Закону № 4038, що унеможливлюють залучення осіб до проведення судової експертизи та виконання обов`язків судового експерта, щодо ОСОБА_41 захисник не наводив.

100.Зазначені норми Закону та їх тлумачення відповідають Керівним принципам щодо ролі призначених судом експертів у судових процесах держав-членів Ради Європи, затвердженим Європейською комісією з питань ефективності правосуддя 12.12.2014 щодо необов`язковості залучення професійних (атестованих) державних судових експертів з відповідних реєстрів.

101.Так, про це свідчать такі положення Керівних принципів: (1) експерт повинен мати відповідну кваліфікацію та/або необхідні досвід чи навички. Кваліфікація залежить від області компетенції та від специфіки завдання. Експерти з області науки та досліджень зазвичай мають широку компетенцію. При цьому, спеціальні знання можна також отримати на підставі практичного досвіду. Таким чином, вимоги до кваліфікації експерта варіюють в залежності від різних профілів роботи та від поставлених задач (пункт 34); (2) судові професійні експерти можуть, проте не обов`язково мають, бути обрані (пункт 41); (3) суд має визначити, чи має експерт потрібну компетенцію та стандарт якості, наприклад, загальну освіту та спеціалізовану освіту, пов`язану зі сферою його роботи, так, щоб він/вона зміг/змогла визначити та встановити факти, про які йде мова. Експерт має підтвердити його/її компетенцію (пункт 48); (4) професійні палати та організації інколи мають каталог експертів. Можна звернутися до цих каталогів для вибору та призначення експерту. Інколи можна звернутися до таких палат та організацій із проханням надати суду одну або декілька пропозицій щодо експертів. Ці пропозиції не мають обов`язкового характеру (пункт 53).

102.Законодавчі зміни щодо переліку суб`єктів експертної діяльності 2004 року закріпили розмежування «державної монополії» на класичні види судових експертиз (криміналістика, судова медицина, психіатрія) і відкрили ринок знань для некласичних видів експертиз (фінансово-економічні, IT-сфера, інтелектуальна власність тощо). Зазначене дозволило гнучко залучати профільних фахівців поза держсектором, чим було вирішено проблему кадрового й предметного «дефіциту» експертизи державних установ.

103.Крім того, захисником не наведено обставин, які б свідчили про те, що зазначені експертом висновки могли бути такими, що не відповідають дійсності. Інші доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_13 в цій частині були розглянуті судом першої інстанції, підстав для їх перегляду немає.

104.З цієї причини підстав для визнання похідних від висновку експерта доказів (протоколу огляду мобільних телефонів ОСОБА_8 від 18.10.2023, 08.11.2023) також немає.

[2] Перевірка доводів сторони захисту щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та правильності кваліфікації дій обвинуваченого

(2.1) Висновки суду першої інстанції щодо кваліфікації дій обвинуваченого, доводи апеляцій сторін в цій частині

105.Дії обвинуваченого кваліфіковано прокурором в обвинувальному акті за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15 - частиною 3 статті 369 та частиною 2 статті 15 - частиною 5 статті 190 КК.

106.У результаті судового розгляду оскаржуваним вироком обвинуваченого визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15 - частиною 4 статті 369 та частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 190 КК.

107.Зміну кваліфікації суд обґрунтував таким.

108.Суд вважав, що дії ОСОБА_8 належить кваліфікувати за частиною 4 статті 190 КК, яка була чинна на момент скоєння цього кримінального правопорушення, оскільки: (1) на момент вчинення дій, які інкримінуються ОСОБА_8, стаття 190 КК складалась з чотирьох частин, при цьому (2) частина 4 охоплювала обсяг дій, які у подальшому були виокремлені законодавцем у частину 5 цієї статті; (3) стороною обвинувачення невірно викладено редакцію статті 190 КК.

109.Крім того, суд першої інстанції дійшов переконання про необхідність доповнення формули кваліфікації дій ОСОБА_8 також частиною 2 статті 28 КК, зважаючи на: (1) доведеність факту вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК, за попередньою змовою з іншими співучасниками, (2) присутність такої ознаки в описі формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_8, за відсутності посилання на відповідну частину статті 28 КК.

110.Прокурор в своїй апеляційній скарзі просив змінити вирок, замінивши слова у пункті 8.3, 8.4 мотивувальної частини, пункту 1 резолютивної частини вироку «частиною 4 статті 369 КК...» на «...частиною 3 статті 369 КК...». Сторона захисту лише частково погодилась з обґрунтованістю цих вимог прокурора, стверджує про відсутність в діях обвинуваченого кваліфікуючих ознак частини 4 статті 369 КК (надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинення цих діянь організованою групою чи її учасником).

111.Зміст вироку свідчить про те, що зазначення судом в формулі кваліфікації діяння обвинуваченого за статтею 369 КК частини 4 замість частини 3 носило характер технічної помилки. Так, суд у вироку: (1) жодним чином не мотивував таку зміну кваліфікації; (2) така зміна має ознаки виходу за межі обвинувачення, оскільки формулювання висунутого обвинувачення відповідає саме частині 3 статті 369 КК за кваліфікуючою ознакою «неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище»; (3) висновки мотивувальної частини вироку суду (пункт 7.4) полягають у підтвердженні обвинувачення саме за частиною 3 статті 369 КК.

112.Стороною захисту були висловлені такі позиції щодо некоректності кваліфікації дій обвинуваченого: (1) склади кримінальних правопорушень, передбачені статтями 369 та 190 КК, є такими, що взаємовиключають один одного, оскільки людина або має намір шляхом обману заволодіти коштами і обернути їх на свою користь, або має намір їх передати посадовій особі; (2) ОСОБА_8 не мав наміру вводити в оману ОСОБА_15 щодо сприяння в отримання ТОВ «Агро-флор 2019» земельних ділянок в обробіток; (3) дії обвинуваченого, підтверджені доказами, стосувались висловлення обіцянки ОСОБА_15 за неправомірну вигоду вплинути на прийняття уповноваженою особою рішення щодо надання земельних ділянок в обробіток ТОВ «Агро-флор 2019», вони не містять ознак підбурювання ОСОБА_15 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, та не потребують додаткової кваліфікації за відповідною частиною статті 369 КК; (4) дії ОСОБА_8 у відношенні до президента НААН ОСОБА_17 можуть містити склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК як такі, що виразились у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди, адже до компетенції ОСОБА_17 належало призначення та звільнення керівників державних підприємств НААН, які в свою чергу мали право укладати договори на обробіток належних їм земель.

113.Для перевірки доводів сторони захисту в частині правильності кваліфікації дій обвинуваченого Суд має дати відповідь на такі питання: (1) чи вчинив ОСОБА_8 шахрайство? (2) чи підбурював обвинувачений ОСОБА_15 на надання неправомірної вигоди службовим особам, якщо так, то яким саме особам, яким чином та за прийняття яких саме рішень та/чи вчинення дій (бездіяльності) в межах їх компетенції? (3) чи містяться в діянні ОСОБА_8 ознаки незаконного зловживання впливом?

(2.2) Вчинене ОСОБА_8 не може бути кваліфіковане як шахрайство

114.Шахрайством є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (стаття 190 КК).

115.Обман при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Тому умовою визнання обману ознакою об`єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно. З суб`єктивної ж сторони шахрайство характеризується прямим умислом і корисливим мотивом [постанова об`єднаної палати ККС ВС(далі - ОП ККС ВС) від 16.11.2020 у справі № 159/3357/18]. Оскільки обман при шахрайстві є особливим видом інформаційного (дезінформаційного) впливу, його застосування спрямоване на відображення в свідомості обманутого у перекрученому, спотвореному вигляді фактів чи обставин, що обумовлюють рішення про передачу майна (постанова ККС ВС від 04.08.2021 у справі № 712/10080/15-к). Обман у намірах при шахрайстві полягає у тому, що під час отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання винна особа ще в момент заволодіння цим майном має на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання (постанова ККС ВС від 10.03.2025 у справі № 466/5535/23, пункт 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»). Принциповим у цьому питанні є встановлення і доведення поза розумним сумнівом, що особа, умисно, з корисливих мотивів заволодіваючи чужим майном або набуваючи права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, зокрема й беручи на себе при цьому певні зобов`язання, одразу не мала наміру їх виконувати, використовуючи певні правовідносини як спосіб реалізації умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (постанова ККС ВС від 03.03.2021 у справі № 127/11849/15-к).

116.Як шахрайство можуть бути кваліфіковані дії особи і у випадку, коли вона отримує кошти за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не маючи наміру вчинити такий вплив, а отримані кошти хоче привласнити. При цьому умисел особи на заволодіння цими коштами шляхом обману без наміру вчиняти вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування має бути доведений у суді належними та допустимими доказами. У випадку, якщо умисел особи на заволодіння такими коштами не доведений, її дії не можуть бути кваліфіковані як ідеальна сукупність злочинів за частинами 2 або 3 статті 369-2 КК та відповідними частинами статті 190 КК. При цьому слід мати на увазі, що вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути здійснений лише до прийняття такого рішення вказаними особами (постанова ККС ВС від 21.10.2025 у справі № 165/1148/21).

117.Отже, окремим випадком обману як способу вчинення шахрайства є обман у намірах, який полягає у тому, що під час отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання винна особа ще в момент заволодіння цим майном має на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання, при цьому саме обіцянка виконання цього зобов`язання суб`єктом злочину і обумовлює рішення потерпілої особи про передачу майна. Окремим різновидом цього виду шахрайства є отримання коштів у зв`язку з обіцянкою вчинити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності наміру виконання такої обіцянки. У разі ж якщо така обіцянка супроводжується повідомленням іншої неправдивої інформації, яка сама по собі не могла обумовити передання майна (грошей) потерпілим, за недоведеності відсутності наміру виконувати основне зобов`язання отримувачем майна (грошей), така дезінформація не повинна кваліфікуватись як шахрайство.

118.Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 вирішив переконати ОСОБА_15 у вигідності для нього та необхідності передачі йому грошей, чим вводив в оману ОСОБА_15 (самостійно чи через своїх помічників) щодо таких обставин:

(1) щодо можливості отримання земельних ділянок державного підприємства для обробітку в інтересах ОСОБА_15 лише шляхом надання неправомірної вигоди в розмірі 130 або 150 доларів США за 1 га землі; за озвучену суму мало бути також забезпечено подальший безперешкодний обробіток земель пов`язаним із ОСОБА_15 підприємством (ТОВ «Агро-флор 2019»);

(2) щодо наміру подальшого передання отриманих ОСОБА_8 грошей як неправомірної вигоди службовим особам Академії за надання для обробітку земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних підприємств, віднесених до її відання; отримані кошти мали бути розподілені між президентом Академії ОСОБА_17, співробітниками Національної поліції України та головою Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16, водночас ОСОБА_8 та Особа_1 не мали наміру передавати вказаним службовим особам грошові кошти, планували заволодіти ним та використати у власних інтересах;

(3) про всебічну поінформованість та наявність впливу на діяльність державних підприємств, що віднесені до сфери відання Академії, що зможе забезпечити надання будь-якої кількості земельних ділянок для обробітку в будь-якому регіоні держави на вибір, зокрема, 17.07.2023 о 12:27 у ході телефонної розмови у додатку «Телеграм» з ОСОБА_15 запевнив про погодження зі службовими особами Академії питання надання для обробітку земельних ділянок ДП ДГ «Тучинське»;

(4) про наявність згоди службових осіб Академії за неправомірну вигоду вчинити дії в інтересах ТОВ «Агро-флор 2019», щоб продемонструвати це 03.08.2023 ОСОБА_8 та Особа_1 організували ОСОБА_15 зустріч 04.08.2023 з в. о. директора ДП ДГ «Корделівське» ОСОБА_42, а також працівником ДП ДГ «Тучинське», які розповіли йому про стан господарської діяльності підприємств та продемонстрували які земельні ділянки знаходяться в постійному користуванні цих підприємств, вважаючи, що зобов`язані вчинити такі дії у зв`язку із проведенням розслідування ТСК.

119.Судом першої інстанції обвинувачення визнано доведеним в контексті шахрайства лише в частині, а саме: на переконання суду об`єктивна сторона шахрайства у діях співучасників полягала в обмані ОСОБА_15, який мав форму повідомлення йому неправдивої інформації щодо домовленостей ОСОБА_8 про передання неправомірної вигоди президенту НААН ОСОБА_17, керівнику Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16, керівництву правоохоронних органів Рівненської області з метою укладення договорів ТОВ «Агро-флор 2019» про обробіток земель, які належать ДП «ДГ «Тучинське». Суд першої інстанції зазначив, що неправдивість повідомленої ОСОБА_8 та іншим співучасником інформації підтверджується показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_16, які заперечили факт обіцянки надання їм неправомірної вигоди за вчинення, чи навпаки, невчинення, будь-яких дій на користь ОСОБА_15 чи на вимогу ОСОБА_8, показаннями самого обвинуваченого, матеріалами зафіксованих в результаті проведення НСРД розмов та змістом листування ОСОБА_8 з ОСОБА_16 та ОСОБА_17, встановленого на підставі огляду інформації з мобільного пристрою обвинуваченого (пункт 7.3.2 вироку).

120.Сторона захисту звертала увагу суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_15 звертався до ОСОБА_8 із чітким проханням надання в обробіток ТОВ «Агро-флор 2019» земель, які належать ДП «ДГ «Тучинське», а не з питанням надання комусь (чи то ОСОБА_17, чи то ОСОБА_16 ) неправомірної вигоди. Стверджує, що вказані у вироку посадові особи не мали жодного відношення до укладання договорів між ТОВ «Агро-флор 2019» та ДП «ДГ «Тучинське», а призначення директором ОСОБА_43 було лише способом створення ОСОБА_8 умов для вчинення зловживання впливом на цю особу. При цьому стороною обвинувачення не представлено доказів того, що таке виділення не відбулось би у майбутньому, якби обвинувачені не були затримані, адже вчинені ними дії свідчать про реальність намірів укладення відповідного договору.

121.Під час апеляційного перегляду прокурор наполягав на тому, що ОСОБА_8 мав намір розпорядитись отриманою сумою «авансу» (першої частини неправомірної вигоди), водночас не планував реально забезпечувати надання земельних ділянок ДП ДГ «Тучинське» в обробіток ТОВ «Агро-флор 2019», і в цьому полягало введення ним в оману ОСОБА_15 . Усі фактичні дії, які вчинялись співучасниками щодо зміни директора ДП ДГ «Тучинське», знайомства та забезпечення огляду ОСОБА_15 земельних ділянок різних підприємств з підпорядкування НААН було вчинені виключно з метою введення останнього в оману щодо позитивного вирішення аналізованого питання.

122.Разом з тим оскаржуваним вироком не встановлено, що обман з боку обвинуваченого полягав у тому, що ОСОБА_8 насправді не мав наміру після отримання обумовленої суми неправомірної вигоди (авансу в розмірі 85 000 доларів США) виконувати досягнуті домовленості, результатом яких мало бути фактичне виділення земельних ділянок для сільськогосподарського виробництва (укладання договору чи договорів між ДП ДГ «Тучинське» та ТОВ «Агро-флор 2019» про це). В апеляційній скарзі прокурора не ставиться під сумнів правильність встановлених судом першої інстанції фактичних обставин та обсяг доведеного обвинуваченого в цій частині, рішення ним в цій частині не оскаржене.

123.Суд звертає увагу, що ключовим питанням у перемовинах між ОСОБА_15 та обвинуваченим, по суті предметом угоди, було зобов`язання ОСОБА_8, користуючись авторитетом своєї посади, особистими, дружніми чи іншими зв`язками, забезпечити виділення в обробіток земельних ділянок, які перебували в постійному користуванні ДП ДГ «Тучинське», на користь ТОВ «Агро-флор 2019» за надання неправомірної вигоди, тобто коштів, які не були офіційною платою за тимчасове оплатне користування (чи надання в обробіток на умовах спільної діяльності) земельними ділянками чи іншими офіційними платежами залежно від обраної в майбутньому договірної схеми співробітництва між цими підприємствами. Сам ОСОБА_15 не висловлював ні ОСОБА_18, ні ОСОБА_8 чи його помічникам (юристам) прохання про надання неправомірної вигоди жодним іншим службовим особам, чи то НААН, чи то ДП ДГ «Тучинське», чи то правоохоронцям та «губернатору». На це його і не уповноважував директор та співзасновник ТОВ «Агро-флор 2019» ОСОБА_22, він просив лише знайти земельні ділянки для обробітку чи оренди, прагнув розширення площ господарства.

124.Оскаржуваним вироком не тільки не встановлено, що ОСОБА_8 здійснив обман ОСОБА_15 щодо своїх намірів виконати взяте на себе зобов`язання забезпечити виділення (укладення договорів) в обробіток ТОВ «Агро-флор 2019» земельної ділянки площею біля 1700 га з числа земель ДП ДГ «Тучинське» за відповідну суму коштів. Встановлені судом обставини свідчать про зворотне.

125.Як і було обумовлено (неодноразово повідомлялось 26.06.2023 Особою_2 під час зустрічі з ОСОБА_15 та ОСОБА_18, 03.08.2023 та 07.08.2023 Особою_1 під час зустрічей з ОСОБА_15, 10.07.2023 ОСОБА_8 ОСОБА_15 ) необхідною попередньою умовою досягнення обумовленого результату було звільнення директора ДП ДГ «Тучинське» та призначення на цю посаду іншої особи, пов`язаної з ОСОБА_8, реєстрація відповідних змін про юридичну особу. Зазначені дії були вчинені.

126.Так, наказом в. о. президента НААН ОСОБА_44 № 212-К від 03.08.2023 ОСОБА_43 призначено в. о. директора ДП «ДГ «Тучинське» з 04.08.2023, тобто за декілька днів до отримання неправомірної вигоди ОСОБА_8 . При цьому ОСОБА_45 був пов`язаний з Особою_1 спільним хоббі - полюванням. Особа_1 в свою чергу був помічником народного депутата ОСОБА_8 та «його юристом» (юристом в ТОВ «Гільдія права», засновником якого є ОСОБА_8 ). ОСОБА_8 координував процедуру призначення ОСОБА_43 з Особою_1. У подальшому за твердженнями самого обвинуваченого він мав вплинути на підконтрольного йому директора ОСОБА_43 для забезпечення підписання останнім відповідних договорів (договору) з ТОВ «Агро-флор 2019» (пункти 6.4.5.1, 7.2.3, 7.2.10, 7.2.11 вироку).

127.Під час повторного допиту обвинуваченого в суді апеляційної інстанції обвинувачений повідомив, що зустрічався з ОСОБА_17 і попросив його звільнити поточного (на той час) директора ДП ДГ «Тучинське», бо підприємство було проблемним і директор не працював. Але для цього необхідна була реальна підстава, щоб він не поновився на посаді через суд. Тому необхідно було витратити певний час на збір документів про фінансову неефективність ДП «ДГ «Тучинське» за останній рік. Коли це все було зроблено, ОСОБА_17 попросив надати йому кандидатуру нового директора. ОСОБА_8 спочатку просив депутата ОСОБА_46 когось порадити на цю посаду, але він сказав, що в його немає кандидатури. Колеги ОСОБА_8 порекомендували ОСОБА_43 ОСОБА_8 зконтактував його зі своїм юристом з «Гільдії права», щоб він підготував документи, подав його правильно. Все це робилось для того, щоб все таки був укладений договір з ОСОБА_15 . Єдиною гарантією для інвестора (який вкладав до 1000 доларів за гектар) на переконання ОСОБА_8 є «зрозумілий» директор, який забезпечить підписання угод, актів і запобігатиме схемам, коли інше підприємство збирає врожай, а державне залишається з боргами. Обвинувачений повідомив, що коли новий директор був призначений (наказ про призначення був виданий), його юрист надіслав йому SMS-повідомлення про це (чи сам наказ про призначення). Також непрямим підтвердженням того, що призначення нового директора відбулось саме в результаті впливу ОСОБА_8 на ОСОБА_17 за твердженням обвинуваченого було й те, що документи про призначення ОСОБА_43 директором надійшли йому «Новою поштою», зазвичай директори державних підприємств так не призначаються (ці обставини були також встановлені вироком у пункті 5.45). Саме затримання ОСОБА_8 та проведення розслідування в цьому кримінальному провадженні перешкодило подальшій реалізації зазначених планів.

128.При цьому, ні зміст показань допитаних свідків, обвинуваченого, ні зафіксоване в результаті проведення НСРД спілкування, ні виявлені на вилучених мобільних телефонах листування не вказують на наміри ОСОБА_8 отримати від ОСОБА_15 кошти без виконання обіцяного сприяння виділити землю. Під час допиту в суді першої інстанції як свідка ОСОБА_15 не повідомляв, що існували будь-які обставини, висловлювання чи дії ОСОБА_8, які б свідчили про відсутність в нього наміру виконувати обіцянку посприяти ОСОБА_15 у виділенні земель ДП ДГ «Тучинське» після отримання коштів.

129.Крім того, ОСОБА_8 був зацікавлений в отриманні не тільки суми авансу (85 000 доларів США), але й залишку в значно більшому розмірі, що було можливим лише за умови фактичного отримання ТОВ «Агро-флор 2019» обумовленої земельної ділянки в обробіток, оскільки джерелом другої частини неправомірної вигоди мав бути прибуток підприємства від вирощування сільськогосподарської продукції («після збору урожаю»).

130.Отже, дослідженими доказами та встановленими обставинами не підтверджується теза обвинувального акту про введення обвинуваченим в оману ОСОБА_15 щодо цього ключового питання, яке і було приводом (підставою) для отримання ОСОБА_8 коштів від ОСОБА_15 . Відсутні також процесуальні підстави для перегляду вироку в цій частині.

131.Судом також не було встановлено у вироку обману з боку ОСОБА_8 щодо його всебічної поінформованості про діяльність державних підприємств, що віднесені до сфери відання Академії. Так, в самому обвинувальному акті (том 1 а. с. 11) прокурор зазначає, що обвинувачений як голова ТСК володів інформацією про фінансово-господарську діяльність ДП ДГ «Тучинське», а також про майбутню зміну в. о. директора цього підприємства. Також судом першої інстанції було досліджено докази, з яких вбачається, що ОСОБА_8 як голова ТСК був обізнаний з результатами фінансово-господарської діяльності державних підприємств, віднесених до сфери відання НААН України, а також з проблемами, з якими ці підприємства стикались під час провадження господарської діяльності (пункти 5.5-5.6 вироку). Прокурор не оскаржував вирок також в частині встановлення цих обставин.

132.Обвинувачений також підтвердив суду, що він фактично мав вплив на питання призначення керівництва державних підприємств НААН через ОСОБА_17, оскільки останній, як Президент Академії, мав відповідати за ефективну діяльність Академії, у тому числі підвідомчих їй підприємств (пункт 4.1 вироку).

133.Це також узгоджується, зокрема, із:

(1) зафіксованими під час НСРД твердженнями Особи_2 (помічник народного депутата ОСОБА_8 ) у розмові з ОСОБА_15 та ОСОБА_18 26.06.2023 щодо можливостей та фактичного впливу обвинуваченого як голови ТСК на керівників підприємств, підвідомчих Академії («Одессу там взяли, сейчас в работе», «согласовывать там, с первым губернатором», «Пока ты директора не уберешь… Это нужно будет убрать директора, расторгнуть договора», «И на основании чего были эти договора. Возбуждение уголовного дела. Все, пошло, пошел процесс…», «Заберем где Христиновка, Умань») [пункт 5.2.2 вироку];

(2) обсягом та змістом повноважень, напрямами діяльності та прийнятими протягом першого півріччя роботи рішеннями ТСК (пункти 5.2-5.5 вироку);

(3) встановленими судом обставинами координації ОСОБА_8 та Особою_1 дій з призначення на посаду керівника ДП «ДГ «Тучинське» підконтрольної їм особи ОСОБА_43 (пункт 7.2.11 вироку);

(4) виконанням вказівок (прохань) ОСОБА_8 до директорів окремих підприємств (ДП «ДГ «Білокриницьке», ДП «ДГ «Корделівське») показати господарства ОСОБА_15 та ознайомити з поточною ситуацією;

(5) імовірним успішним протегуванням ОСОБА_8 призначення на посаду ДП «ДГ «Білокриницьке» ОСОБА_47 (пункт 7.2.12 вироку), зазначений факт визнавався стороною захисту (клопотання захисника ОСОБА_48 про дослідження доказів від 25.09.2025).

134.Суд першої інстанції також виключив з обсягу обвинувачення (не визнав його доведеним в частині) підбурювання до передання неправомірної вигоди за сприяння в подальшій безперешкодній діяльності ТОВ «Агро-флор 2019». Мотивував це тим, що особи та посади правоохоронців, які нібито мали це забезпечувати за неправомірну вигоду, не конкретизовані (пункт 7.3.6 вироку). В обсяг доведеного обвинувачення судом першої інстанції також не включено відомості про мету надання неправомірної вигоди і для керівника Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16 для гарантування безперешкодного обробітку земель НААН.

135.Обвинувачення ОСОБА_8 щодо вчинення ним шахрайства у вироку визнано доведеним лише в тій частині, що обман ОСОБА_15 з боку ОСОБА_8 полягав у тому, що він спільно з Особою_1 ввів ОСОБА_15 в оману щодо існування у нього домовленості з керівником Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16, президентом НААН ОСОБА_17 про можливість отримання ТОВ «Агро-флор 2019» в обробіток земель НААН, що перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Тучинське», тоді як наміру передавати зазначеним особам неправомірну вигоду ОСОБА_8 та Особа_1 не мали, від самого початку мали намір привласнити зазначені кошти.

136.На підставі аналізу змісту розмови ОСОБА_8 з ОСОБА_15 під час зустрічі 10.07.2023 в ресторані «Mercato», розташованому у ТРЦ «Гулівер», суд першої інстанції серед іншого встановив, що ОСОБА_8 довів до відома ОСОБА_15 те, що неправомірна вигода буде розподілена між представниками силових структур та керівництвом Рівненської області, зокрема керівником Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16, що є обов`язковою умовою та гарантією безперешкодного обробітку земель НААН (пункт 5.29 вироку). Аналогічні висновки щодо розподілу суми «авансу» зроблені судом і за результатами аналізу їх розмови 03.08.2023 (пункт 5.51 вироку).

137.Висновки вироку про те, що повідомлення ОСОБА_8 ОСОБА_15 неправдивих відомостей про його намір поділитись частиною отриманої неправомірної вигоди з ОСОБА_17, ОСОБА_16, невизначеним колом правоохоронців, становлять шахрайство є помилковими.

138.Так, обвинувачений під час його допиту в суді першої інстанції зазначав, що отримані від ОСОБА_15 гроші він не збирався передавати ні ОСОБА_16, ні ОСОБА_17, мав скористатися своїм положенням голови ТСК і подзвонити їм, щоб «не заважали інвестору працювати». Отримані гроші мали піти на оплату роботи юристів та залишені самому ОСОБА_8 . Брав ці гроші в тому числі за те, щоб директор ДП ДГ «Тучинське» (під його впливом) підписав договір з ОСОБА_15 (технічний запис судового засідання від 14.02.2025 - допит обвинуваченого в суді першої інстанції).

139.Введенням ОСОБА_15 в оману щодо зазначених обставин ОСОБА_8 на переконання Суду міг переслідувати мету обґрунтувати розмір озвученого ним корупційного тарифу в розрахунку за кожен 1 га землі. Водночас Суд не вважає ці обставини істотними умовами зобов`язань сторін «корупційної угоди» в обставинах цієї справи, оскільки вони самі по собі не обумовлювали рішення ОСОБА_15 про передачу грошей.

140. ОСОБА_8 не повідомляв, а ОСОБА_15 не цікавився, не уточнював яка саме частина неправомірної вигоди має бути розподілена згаданим вище службовим особам, оскільки ОСОБА_15 цікавив кінцевий результат у вигляді отриманих в обробіток земельних ділянок, на що його і уповноважував ОСОБА_22 як директор ТОВ «Агро-флор 2019». Так, під час допиту в суді першої інстанції 16.07.2024 ОСОБА_15 зазначав, що не було проговорено в якій сумі ОСОБА_17 мав отримати кошти від ОСОБА_8 (технічний запис судового засідання від 16.07.2024, стенограма допиту, надана захисником ОСОБА_10 - том 30 а. с. 25).

141.Більше того, на переконання Суду висловлені ОСОБА_8 під час зафіксованих в результаті НСРД зустрічей пояснення щодо способу досягнення обумовленої мети не є однозначними в частині намірів по розпорядженню обмовленою сумою коштів: (1) чи то розподілити суму отриманої неправомірної вигоди між собою та іншими службовими особами ( ОСОБА_17, ОСОБА_16, правоохоронці), (2) чи то розпорядитись нею самостійно, здійснивши незаконний вплив на цих же службових осіб з використанням авторитету свого службового становища, дружніх чи інших особистих зв`язків.

142.Так, 18.07.2023 у період з 17:00 по 17:07 на 18 поверсі офісного приміщення БЦ «Гулівер» за адресою: Спортивна площа, 1-А, м. Київ відбулася зустріч між ОСОБА_8 та ОСОБА_15 . У ході зустрічі ОСОБА_8 запевнив ОСОБА_15, що він забезпечить передачу для нього в обробіток земельних ділянок ДП «ДГ «Тучинське» шляхом призначення директором державною підприємства підконтрольної ОСОБА_8 особи, яка у свою чергу укладе на користь підприємства, яке представляє ОСОБА_15, договори щодо обробітку сільськогосподарських земель від імені державного підприємства. Також під час цієї зустрічі ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_15 про те, що за можливість обробітку земель ДП «ДГ «Тучинське», необхідно надати неправомірну вигоду: «50 долларов гектар ? авансом, а потом уже все на следующий год там по урожаю. Мы все сами закрываем, это все входит: дед, полиция, все-все входит. 50 ? это аванс, там все 150 долларов, там менты и мы, и все закрывается. Губернатор, там все» (пункти 5.37, 7.2.3 вироку). Вислів «ми самі все закриваєм (дід, поліція, губернатор)» радше свідчить про намір здійснити незаконний вплив на цих осіб за неправомірну вигоду, ніж про розподіл коштів між усіма.

143.Зазначені обставини узгоджуються з показами свідка ОСОБА_15, який під час допиту в суді першої інстанції зазначив, що неправомірна вигода повинна була бути надана безпосередньо ОСОБА_8 саме «для закриття питань» з Гадзало, президентом академії аграрних наук, а також з правоохоронними органами і з головою обласної адміністрації ОСОБА_49 (технічний запис судового засідання від 16.07.2024, стенограма допиту, надана адвокатом ОСОБА_10 - том 30 а. с. 17).

144.03.08.2023 ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_15 на яких умовах він зазвичай «співпрацює» з іншими підприємствами, зокрема: «АСК» работает вот так» (в цей момент ОСОБА_8 знову написав на аркуші) і сказав: «Ну, а можем работать вот так, просто плюс, наше предприятие... Как правило, мы расчитываем на предприятие, вот так вот ? 80. Там, в зависимости от держпредприятия, я не знаю, там 100, ну давай там 70 долларов с гектара. Где-то вот так вот в среднем оно проходит по зарплатам. Поетому ваша будет 70 на 30. Ну, это 220 с гектара у вас будет расход. А то при заходе, ну, от Академии и там же силовики, чтобы спокойно работали». ОСОБА_15 уточнив: «То бишь, на первом транше ? это Академия, силовики. То бишь, у нас больше ни с кем вопросов не будет?». На це ОСОБА_8 відповів: «Нет, всем. То есть, мы аванс, силовики, Академия, конечно, да. Вы заходите и работаете. Там губернатор, вот». ОСОБА_15 знову запитав: «Силовики местного уровня или Киев и все?», на що ОСОБА_8 відповів: «Я работаю с местными… Одесса у меня отдельно, Ровно отдельно, ОСОБА_50 отдельно… Они пусть сами разбираются. Причем в этой основе все структуры: там у них и СБУ, там у них и БЭП, там у них и менты, и прокуратура. Я там вот это беру и расскидываю им всем по чуть-чуть» (пункт 5.50 вироку). Тобто під час іншої зустрічі ОСОБА_8 повідомив, що при роботі з іншими підприємствами частину неправомірної вигоди він передає місцевим правоохоронним органам.

145.Таким чином Суд не може констатувати, що повідомлення ОСОБА_8 ОСОБА_15 неправдивих відомостей про намір передати частину неправомірної вигоди президенту НААН ОСОБА_17, керівнику РОВА ОСОБА_16, керівництву правоохоронних органів Рівненської області з метою укладення договорів ТОВ «Агро-флор 2019» про обробіток земель, які належать ДП «ДГ «Тучинське», доведено поза розумним сумнівом. Водночас ця обставина не є вирішальною для висновку про відсутність в діях обвинуваченого ознак шахрайства, оскільки Судом не встановлено, що з боку ОСОБА_8 мав місце обман ОСОБА_15 щодо реальних намірів здійснити сприяння у наданні земельних ділянок в обробіток, тобто обман щодо наміру виконання зобов`язання, взяття якого і обумовило передання коштів у сумі 85 000 доларів США.

146.Отже, відсутність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого статтею 190 КК «Шахрайство», обумовлена такими обставинами: (1) ОСОБА_15 звернувся до ОСОБА_8 з проханням здійснити сприяння у виділенні земельних ділянок з фондів підприємств НААН, саме це зобов`язання було підставою для передання ним коштів неправомірної вигоди; (2) вироком не встановлено, що ОСОБА_8 обманув ОСОБА_15 в цьому і насправді не мав наміру після отримання обумовленої суми неправомірної вигоди (авансу в розмірі 85 000 доларів США) виконувати досягнуті домовленості, результатом яких мало бути фактичне виділення земельних ділянок для сільськогосподарського виробництва; (3) фактичні дії обвинуваченого свідчать про намір здійснити обіцяне ( ОСОБА_8 організував показ ОСОБА_15 земельних ділянок різних підприємств НААН, вплинув на керівництво НААН задля зміни директора ДП ДГ «Тучинське» на підконтрольну йому особу, був матеріально зацікавленим в отриманні іншої, більшої частини неправомірної вигоди в сумі 170 000 доларів США з коштів від продажу зібраного врожаю тощо); (4) висловлювання обвинуваченого щодо намірів розпорядження коштами неправомірної вигоди були суперечливими, неоднозначними (чи то залишити їх собі за здійснення незаконного впливу на інших службових осіб, чи то надати таким особам частину отриманих коштів як неправомірну вигоду), тому обман ОСОБА_8 ОСОБА_15 щодо цього (встановлений оскаржуваним вироком) на переконання Суду не доведений поза розумним сумнівом; (5) суди обох інстанцій не встановили обману з боку ОСОБА_8 щодо його всебічної поінформованості про діяльність державних підприємств, що віднесені до сфери відання Академії, про таку поінформованість стверджував сам прокурор, вона підтверджується доказами щодо результатів діяльності відповідної ТСК Верховної Ради України, якою керував ОСОБА_8

(2.3) Вчинене ОСОБА_8 не може бути кваліфіковане як підбурювання до надання неправомірної вигоди

147.Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 у співучасті з Особою_1 та Особою_2 виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, що полягав у підбурюванні представника ТОВ «Агро-флор 2019» ОСОБА_15, до надання неправомірної вигоди президенту Академії ОСОБА_17 та голові Рівненської ОВА ОСОБА_16 в розмірі 85 000 доларів США, за забезпечення передачі підприємству, в інтересах якого діяв ОСОБА_15 для обробітку сільськогосподарських земель державного підприємства та подальшої безперешкодної діяльності ТОВ «Агро-флор 2019», але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

148.Суд першої інстанції визнав доведеним обвинувачення, зокрема, щодо таких обставин:

(1) ОСОБА_8, будучи обраним народним депутатом України та головою ТСК, за попередньою змовою з Особою_1 та Особою_2 протягом травня-червня 2023 року умисно вчинив підбурення представника ТОВ «Агро-флор 2019» за довіреністю ОСОБА_15 до надання неправомірної вигоди у розмірі 85 000 доларів США йому, службовій особі, яка займає відповідальне становище ? керівнику Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16, президенту НААН ОСОБА_17 за вчинення на користь ОСОБА_15 дій, спрямованих на гарантування отримання ТОВ «Агро-флор 2019» в обробіток земель НААН, що перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Тучинське»;

(2) 08.08.2023 у період з 14:03 по 14:07 ОСОБА_15, діючи за раніше визначеною домовленістю, у приміщенні офісу в одному з кабінетів на 18-му поверсі БЦ «Гулівер» у м. Києві, площа Спортивна 1А у присутності Особи_1, передав, а ОСОБА_8 отримав грошові кошти в сумі 85 000 доларів США, які знаходилися у паперовому пакеті. Отримані кошти мали бути розподілені між народним депутатом України ОСОБА_8, службовими особами, які займають відповідальне становище ? керівником Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16, президентом НААН ОСОБА_17 за отримання ТОВ «Агро-флор 2019» в обробіток земель НААН, що перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Тучинське».

149.Згідно вироку цими діями ОСОБА_8 вчинив підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

150.Судом першої інстанції на підставі досліджених доказів були встановлені та враховані такі обставини в контексті перевірки обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні ним підбурення ОСОБА_15 до надання неправомірної вигоди:

(1) між ОСОБА_18 та ОСОБА_15 обговорювалась можливість орендувати землі для вирощення сільськогосподарської продукції, належних іншим фізичним чи юридичним особам у м. Житомирі та м. Рівному, тобто в інший спосіб без сприяння ОСОБА_8 та інших співучасників. ОСОБА_18 також пропонував свої землі для вирощування сільськогосподарської продукції, однак через невеликий розмір ділянок цей варіант був відхилений;

(2) співучасники зазначеного злочину намагалися переконати ОСОБА_15 у вигідності отримання в обробіток саме земель державних підприємств, підвідомчих НААН і пропонували йому різні схеми, за якими вигідно співпрацювати саме з ними [пропонувались варіанти обробітку земель в різних регіонах, в таких ДП ДГ «Тучинське», «Радехівське», «Біла Криниця»; зазначалось, що ДП «ДГ «Тучинське» вигідне тим, що у нього відсутня кредиторська заборгованість, пропонувались варіанти реального та/чи секретного договору про спільну діяльність, варіанти ухилення від оподаткування («а потом урожайність трохи занижуємо і виходимо в нуль», «щоб ніхто не приколупався і щоб підприємство вийшло в нуль»];

(3) обвинувачений довів до відома ОСОБА_15 інформацію про існування домовленості зі службовими особами НААН (пункт 5.32 вироку) та керівником Рівненської ОВА ОСОБА_16 (« ОСОБА_51 в курсі, що буде новий директор, губернатор в курсі» (пункт 5.50. вироку);

(4) ОСОБА_8 безпосередньо або через іншого співучасника впливав на кадрові питання державних підприємств, підвідомчих НААН, а також мав пряму комунікацію з керівництвом деяких з таких підприємств, яку вдало використовував з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_15, зокрема: (а) ОСОБА_8 організував відвідування ОСОБА_27 ДП «ДГ «Білокриницьке», ДП «ДГ «Корделівське»; (б) було організоване призначення ОСОБА_43, підконтрольної співучасникам особи, на посаду керівника ДП «ДГ «Тучинське», ця інформація була доведена до відома ОСОБА_15 як ОСОБА_8, так і його помічником (пункти 5.8., 5.12., 5.22., 5.23., 5.26. вироку);

(5) службовою особою, яка займає відповідальне становище та до надання неправомірної вигоди якій ОСОБА_8 та інший співучасник підбурював ОСОБА_15, був, зокрема, керівник Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16, який у період 2023 року обіймав зазначену посаду.

151.Сторона захисту наполягала на відсутності в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого статтею 369 КК. Основними доводами для такого висновку адвокати зазначали те, що: (1) відсутні докази підбурювання ОСОБА_15 з боку ОСОБА_8, (2) Президент НААН ОСОБА_17 та керівник Рівненської ОВА ОСОБА_16 не є посадовими особами, уповноваженими на прийняття рішення щодо надання у користування ТОВ «Агро-флор 2019» земельних ділянок ДП «ДГ «Тучинське» (це перебуває у виключній компетенції керівників цих підприємств і оформлюється шляхом підписання відповідних договорів); (3) склади злочинів, передбачених статтями 190 та 369 КК, є взаємовиключними; (4) ОСОБА_8 мав намір вплинути на ОСОБА_17 через гарні відносини з ним, а також авторитет своєї посади як народного депутата України та голови ТСК (з тим, щоб сприяти призначенню ОСОБА_43 на посаду директора ДП ДГ «Тучинське»), а в подальшому і на самого ОСОБА_43 для підписання договорів з ТОВ «Агро-флор 2019».

152.Перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши повторно докази, Суд дійшов висновку про недоведеність стороною обвинувачення поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_8 підбурення до надання неправомірної вигоди службовим особам.

153.Кримінальним правопорушенням є пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища (диспозиція інкримінованої обвинуваченому частини 3 статті 369 КК).

154.Замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі (частина 2 статті 15 КК).

155.Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення (частина 4 статті 27 КК).

156.У разі кваліфікації дій особи як підбурювання до закінченого замаху на вчинення злочину суди мають на підставі дослідження всієї сукупності доказів та оцінки всіх доречних фактичних обставин кримінального провадження зробити належним чином мотивований висновок про те, що дії обвинуваченого за своїм характером об`єктивно були спрямовані саме на збудження в іншої особи бажання або на зміцнення рішучості й наміру вчинити злочин. З суб`єктивної сторони підбурювач має усвідомлювати, що саме його дії мають схилити до вчинення злочину особу, яка до цього або не мала наміру його вчинити, або окрім висловлення наміру не мала рішучості такий намір реалізувати (постанова ККС ВС від 18.01.2021 у справі 138/3717/16-к). В іншій справі ККС ВС погодився із рішеннями судів нижчестоящих інстанцій про відсутність в діях особи ознак підбурення до вчинення злочину, якщо її поведінка мала швидше інформативний, а не спонукальний характер, що є обов`язковим для кваліфікації підбурення як виду співучасті, адже воно насамперед полягає у схилянні іншого співучасника до вчинення злочину (постанова ККС ВС від 12.09.2022 у справі № 161/14431/20).

157.Отже, слід розмежовувати просте інформаційне повідомлення, прохання чи пропозицію надати неправомірну вигоду від схиляння іншої особи до надання неправомірної вигоди за ступенем інтенсивності впливу на особу (її наміри), яка її має надати.

158.Покази свідків ( ОСОБА_15, ОСОБА_18 ) та обвинуваченого, матеріали НСРД та інші письмові докази дозволяють Суду дійти таких висновків: (1) висловлювання обвинуваченого ОСОБА_8 не містили погроз, тиску, підкупу, умовлянь спонукального характеру (які за своєю інтенсивністю сягають характеру підбурювання) щодо необхідності надання неправомірної вигоди службовим особам; пропозиція взяти в обробіток землі підприємств, підвідомчих НААН, за надання певної суми коштів як неправомірної вигоди (у прив`язці до га площі земельної ділянки) носила інформативний характер шляхом повідомлення ОСОБА_15 (у відповідь на його ж питання) про те, на яких (імовірно корупційних) умовах працюють інші підприємства; (2) висновок вироку (7.2.6) про те, що співучасники намагалися переконати ОСОБА_15 у вигідності отримання в обробіток саме земель державних підприємств, підвідомчих НААН, є помилковим, оскільки бажання отримати в обробіток землі з фондів саме таких підприємств сформувалось у ОСОБА_15 ще до знайомства з ОСОБА_8 .

159.Так, зокрема, 10.07.2023 під час зустрічі ОСОБА_15, ОСОБА_8 та Особи_2 в ресторані «Mercato», розташованому у ТРЦ «Гулівер», на повідомлення ОСОБА_15, що його цікавить земля в Кіровоградській, Черкаській чи Вінницькій області, обвинувачений зазначив, що наразі є можливість обробітку земель в Рівненській і Одеській областях. На запитання ОСОБА_15 про умови отримання земельних ділянок ОСОБА_8 розповів на яких умовах в тому ж регіоні працює інша компанія - «АСТ», чи компанії в інших регіонах («100 на предприятия официально и 150 нам с силовиками», «Ну, можно 130 вот, так вот. Винницкая область такие условия, Черниговская область такие условия, де родючи земли. Николаевская область тоже там 150, ну мы были у ОСОБА_57, он нам 100-ку отдает, с силовиками сам закрывает и на предприятие»).

160.На запитання ОСОБА_15 «По закрытию як?» ОСОБА_8 відповів: «Мы обычно, как только заходите в обробиток, там 50-30 %. Можно 50 с гектара. А там дальше. Силовикам дам, чтоб сразу меньше бегали, сходу. Там ОСОБА_52 такой нормальный. Встретитесь с ним» (детальніше у пункті 5.28 вироку).

161.Вироком також встановлено (пункт 7.3.7), що обвинувачений листувався з ОСОБА_16 та ОСОБА_17, втім жодних доказів на підтвердження домовленостей про передання цим особам неправомірної вигоди, ані зазначене листування ані отримані в результаті проведених НСРД матеріали не містять.

162.Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_15 з цього приводу зазначав, що на його переконання зі слів ОСОБА_8 голова військової цивільної адміністрації ОСОБА_16 мав не заважати діяльності ТОВ «Агро-флор 2019», ОСОБА_17 мав призначити директора ДП ДГ «Тучинське», змінений директор мав підписати договори з компанією, яку дасть ОСОБА_15, а рівненські правоохоронці мали «закривати очі» (технічний запис судового засідання від 16.07.2024, стенограма допиту, надана адвокатом ОСОБА_10 - том 30 а. с. 17).

163.Крім того, суд виключив з обсягу обвинувачення (не визнав його доведеним в частині) сприяння за передання неправомірної вигоди в подальшій безперешкодній діяльності ТОВ «Агро-флор 2019». Мотивував це тим, що особи та посади правоохоронців, які нібито мали це забезпечувати за неправомірну вигоду, не конкретизовані (пункт 7.3.6 вироку). Прокурором вирок в частині встановлення цих обставин не оскаржено.

164.Допитаний судом першої інстанції ОСОБА_18 повідомляв суд про те, що з ОСОБА_8 ОСОБА_18 вийшов на зв`язок у 2023 році, бо ОСОБА_15 попрохав знайти йому земельні ділянки для сільськогосподарського виробництва і натякнув, що з цим може допомогти їм ОСОБА_8, саме ОСОБА_15 просив їх зконтактувати, звідки він знав про такі можливості ОСОБА_18 достеменно невідомо. Зі спілкування з ОСОБА_15 стало зрозуміло, що у нього було бажання «зайти» на підприємства, підвідомчі НААН.

165.Пізніше, 22.06.2023 під час телефонної розмови між ОСОБА_15 (за його ініціативи) та ОСОБА_18 (після першої незафіксованої зустрічі 12.05.2023, на якій відбулось знайомство ОСОБА_15 з ОСОБА_8 ) ОСОБА_15 продовжував проявляти ініціативу щодо перемовин з ОСОБА_8 «А шо там наш «слуга». Сьогодні конкретику якусь обіцяє дати? Бо вже мені щось муляє, муляє, ОСОБА_53 . Час летить». На виконання цього прохання ОСОБА_18 26.06.2023 під час зустрічі в присутності ОСОБА_15 запитав в Особи_2: «Чего попросил встретиться. На сколько реально мы сможем чєго-то где-то получить на управления хозяйства?» (пункт 5.22 вироку).

166.Отже, бажання ОСОБА_15 отримати в обробіток землі з числа тих, що знаходились у постійному користуванні підприємств НААН, сформувалось ще до знайомства з обвинуваченим та іншими співучасниками, не було результатом переконання його з боку ОСОБА_8 та співучасників у вигідності отримання конкретних земельних ділянок з числа підприємств НААН за певну озвучену суму неправомірної вигоди.

167.Під час спілкування з ОСОБА_8 на запитання ОСОБА_15 про наявність вільних земельних ділянок та умови їх отримання ОСОБА_8 повідомив про необхідність надання неправомірної вигоди для отримання таких земельних ділянок в обробіток, навів приклади корупційних тарифів аналогічної «співпраці» з іншими підприємствами в цьому (Рівненська область) та інших регіонах, розповів про те, яким чином зазвичай розподіляється неправомірна вигода (частина йде на «силовиків»). При цьому зазначені повідомлення носили характер пропозиції отримання в обробіток земельної ділянки за надання обвинуваченому неправомірної вигоди, а не схиляння/підбурення до надання неправомірної вигоди іншим службовим особам.

168.Отже, висновок Суду про відсутність підбурювання (частина 3 статті 27 КК) до надання неправомірної вигоди іншим службовим особам (стаття 369 КК) ґрунтується на таких фактах: (1) висловлювання обвинуваченого ОСОБА_8 не містили погроз, тиску, підкупу, умовлянь спонукального характеру (які за своєю інтенсивністю сягають характеру підбурювання) щодо необхідності надання неправомірної вигоди службовим особам; (2) бажання ОСОБА_15 отримати в обробіток землі з числа тих, що знаходились у постійному користуванні підприємств НААН, сформувалось ще до знайомства з обвинуваченим та іншими співучасниками, не було результатом переконання його з боку ОСОБА_8 та співучасників у вигідності отримання конкретних земельних ділянок з числа підприємств НААН за певну озвучену суму неправомірної вигоди; (3) у вироку суд виключив з обсягу обвинувачення сприяння за передання неправомірної вигоди в подальшій безперешкодній діяльності ТОВ «Агро-флор 2019» з боку правоохоронців, прокурором вирок в цій частині не оскаржено; (4) як було встановлено Судом вище, висловлювання обвинуваченого щодо намірів розпорядження коштами неправомірної вигоди були суперечливими, неоднозначними (чи то залишити їх собі за здійснення незаконного впливу на інших службових осіб, чи то надати таким особам частину отриманих коштів як неправомірну вигоду).

(2.4) У діях ОСОБА_8 містяться ознаки складу кримінального правопорушення «зловживання впливом» (частина 2 статті 369-2 КК)

169.З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (частина 3 статті 337 КПК).

170.Суд дійшов висновку, що вчинене ОСОБА_8 було помилково кваліфіковано прокурором та судом першої інстанції як шахрайство та підбурення до надання неправомірної вигоди службовим особам, водночас досліджені докази та встановлені обставини дають підстави стверджувати, що в діях обвинуваченого міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК. Сторона захисту також наполягала, що дії обвинуваченого правильно кваліфікувати саме таким чином.

171.Тяжкість кримінального правопорушення за частиною 2 статті 369-2 КК є меншою за тяжкість тих злочинів, винуватим у вчиненні яких було визнано ОСОБА_8 оскаржуваним вироком. Отже зміна правової кваліфікації дій обвинуваченого на частину 2 статті 369- 2 КК покращує його становище особи та не є виходом за межі висунутого обвинувачення.

172.Необхідність зміни кваліфікації діяння обвинуваченого обумовлена наступним.

173.Зловживання впливом полягає, зокрема, в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиції чи обіцянці здійснити вплив за надання такої вигоди (диспозиція частини 2 статті 369-2 КК).

174.Під пропозицією у статті 369-2 КК слід розуміти висловлення особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою - висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди (частина 3 примітки до статті 354 КК).

175.Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК, є будь-яка фізична осудна особа, що досягла віку кримінальної відповідальності на момент його вчинення, яка, за усвідомленням того, хто пропонує, обіцяє або надає неправомірну вигоду, здатна здійснити реальний вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (постанова ОП ККС від 04.12.2023 у справі № 991/5479/22).

176.Оскільки диспозиція частини 2 статті 369-2 КК текстуально не конкретизує характеру впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, поняттям впливу охоплюється в тому числі використання дружніх, родинних, особистих стосунків з особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тощо. Законодавець жодним чином не обмежує зміст поняття «вплив» лише «впливом з використанням влади або службового становища», який є лише одним із способів вчинення цього злочину. Такий вплив полягає в тому, що службова особа завдяки своєму становищу вживає заходів до вчинення дій іншими особами (непідпорядкованими їй і які не перебувають від неї в службовій залежності), де використовує службовий авторитет, свої зв`язки зі службовими особами, інші можливості, обумовлені займаною посадою або обіцяє здійснити такий вплив (постанова ККС ВС від 27.04.2023 у справі № 206/5339/19).

177.Так, під час апеляційного перегляду вироку обвинувачений був повторно допитаний Судом. Щодо обставин справи ОСОБА_8 наголошував, зокрема, на тому, що єдиною гарантією для будь-якого «інвестора» (який вкладав до 1000 доларів за гектар) є «зрозумілий» директор державного підприємства зі сфери управління НААН, який забезпечить підписання угод, актів з інвестором і запобігатиме розповсюдженим схемам, коли одне підприємства обробляє землі, здійснює посів культур, а інше підприємство збирає врожай, при цьому державне підприємство залишається з боргами, банкрутує, отримує кримінальні справи. Обвинувачений мав на меті використати кошти від ОСОБА_15 для свого впливу, щоб вирішувати питання, які можуть в майбутньому виникнути у нього з правоохоронцями чи щодо боргів підприємства. Уся діяльність ОСОБА_8 була спрямована на забезпечення гарантії для ОСОБА_15 як інвестора та партнера ОСОБА_18 зібрати врожай та заробити кошти в результаті здійснених інвестицій, а отримання коштів (неправомірної вигоди) було винагородою за вплив обвинуваченого на ОСОБА_17 для зміни директора ДП ДГ «Тучинське» на нового директора (щоб він підписав усі необхідні договори, акти) та забезпечення цієї гарантії. Наміру обманювати ОСОБА_15 щодо виконання взятих на себе зобов`язань після отримання 85 000 доларів США в нього не було. Він вважав, що ОСОБА_15 мав спочатку повернути підписані від імені ТОВ «Агро-флор 2019» договори, а вже потім принести кошти, але сталося так, що спочатку приніс гроші. Також, обвинувачений уточнив, що хоча ОСОБА_18 і надавав (на той момент лише почав) певну допомогу ОСОБА_8 (щодо пошуку місця навчання його дітей у Відні, діагностики чи лікування самого ОСОБА_8 тощо), і він сприймав ОСОБА_15 як ділового партнера ОСОБА_18, він не планував допомагати їм в отриманні земельних ділянок безоплатно, чи ділитись отриманими від ОСОБА_15 коштами з ОСОБА_18, оскільки допомога ОСОБА_18 була неспівставно несуттєвою порівняно з виділенням майже 2 000 га земель в обробіток. Обвинувачений також заперечив, що мав намір передавати неправомірну вигоду ОСОБА_16 (губернатору), ОСОБА_17 чи іншим посадовим особам.

178.Суд оцінює покази обвинуваченого в цій частині як достовірні, оскільки вони не суперечать раніше наданим його показам (під час допиту в суді першої інстанції), є детальними, послідовними, логічними, переконливими, такими, що узгоджуються із іншими матеріалами кримінального провадження. Під час допиту в суді першої інстанції ОСОБА_8 уточняв, що мав намір частину отриманих від ОСОБА_15 коштів виділити своїм юристам за здійснення юридичного супроводу цієї операції.

179.У розділі 2.2 цієї ухвали Судом було визнано, що ОСОБА_8 не мав наміру обманювати та не здійснювати обіцяного ним ОСОБА_15 сприяння після отримання від нього авансу в 85 000 доларів США. Реальному укладенню договорів перешкодило його затримання правоохоронцями.

180.У розділі 2.3 цієї ухвали Судом було визнано, що ОСОБА_8 не схиляв ОСОБА_15 до надання неправомірної вигоди президенту НААН, керівнику Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16 та правоохоронцям у Рівненській області.

181.Разом з тим його повідомлення про існування особистих та робочих зв`язків з цими особами та новопризначеним директором ДП «ДГ «Тучинське» ОСОБА_54 (зафіксовані, зокрема, в ході НСРД під час зустрічей, телефонних розмов та листувань з ОСОБА_15 ), які дозволять йому вплинути на прийняття ними рішень задля вирішення питання, в якому був зацікавлений ОСОБА_15, а у разі необхідності й в подальшому після отримання ТОВ «Агро-флор 2019» земельних ділянок ДП ДГ «Тучинське» в обробіток, про намір скористатись цими зв`язками й відносинами у разі отримання озвученої ним суми неправомірної вигоди, мають бути кваліфіковані як обіцянка ОСОБА_15 здійснити вплив на зазначених осіб, уповноважених на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди ОСОБА_8 .

182.Факт одержання ОСОБА_8 08.08.2023 у період з 14:03 по 14:07 у приміщенні офісу в одному з кабінетів на 18-му поверсі БЦ «Гулівер» у м. Києві (площа Спортивна, 1А) у присутності Особи_1 від ОСОБА_15 неправомірної вигоди в сумі 85 000 доларів США був встановлений оскаржуваним вироком (пункти 5.62-5.68 вироку). Апелянтами ці обставини не ставилися під сумнів.

183.З досліджених доказів та висновків вироку також вбачається, що в усвідомленні ОСОБА_15 . ОСОБА_8 був здатен в силу авторитету своєї посади як народного депутата України, голови ТСК та завдяки своїм особистим зв`язкам здійснити реальний вплив на президента НААН та директора одного з підприємств, що перебували в сфері управління НААН, зокрема, ДП ДГ «Тучинське», з метою отримання ТОВ «Агро-флор 2019» в обробіток земельних ділянок, що перебували в їх постійному користуванні.

184.Така його впевненість у реальності можливого впливу ОСОБА_8 підкріплювалась: (1) висловлюваннями самого ОСОБА_8 (аналізованими вище), зокрема, фамільярним іменуванням ОСОБА_17 прізвиськом «дєд», «академік», розповідями про те, що за схожою схемою вже працюють інші аграрні підприємства на землях підприємств НААН тощо, обізнаністю ОСОБА_8 та Особи_1 зі схемами договірних взаємовідносин підприємств НААН з інвесторами, наданням проєктів договорів щодо такої взаємодії. Також у таких розмовах ОСОБА_8 неодноразово наголошував на тому, що він перебуває у гарних стосунках з керівником Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16 . Зазначені обставини підтверджуються також змістом листування в мобільних месенджерах між ОСОБА_8 та ОСОБА_16, визнані обвинуваченим; (2) повідомленнями його помічника та юриста (Особи_2) під час їх зустрічей з ОСОБА_15 та ОСОБА_18 («нужно будет убрать директора, расторгнуть договора», «с ОСОБА_56 мы ходили к прокурору, общались, туда все уже, по всем органам документы засланы», «мы можем там наклонить», «у меня такая бумажка уже есть», «он сказал Юг. Мы взяли в работу ? не взяли, все» «чернозем наш который, но он так и останется. Заберем где Христиновка, Умань» тощо); (3) фактичними діями ОСОБА_8 з організації ОСОБА_15 можливості оглянути земельні ділянки різних державних підприємств (ДП «ДГ «Тучинське», ДП «ДГ «Білокриницьке», ДП «ДГ «Корделівське»), вчиненням ним реальних кроків, спрямованих на зміну (звільнення попереднього та призначення нового) директора ДП «ДГ «Тучинське».

185.Фактична підконтрольність ОСОБА_8 новопризначеного директора ДП «ДГ «Тучинське» ОСОБА_43 встановлена вироком суду (зокрема, пункти 5.45-5.46, 5.58-5.59 вироку), ця обставина також стверджувалась обома сторонами кримінального провадження. Допитаний в суді першої інстанції як свідок заявник ОСОБА_15 також підтвердив, що у розмові з Особа_2 останній зазначав, що він допомагає ОСОБА_8 призначати директорів на підприємства НААН і вони передають ці землі в користування особам (технічний запис судового засідання від 16.07.2024, стенограма допиту, надана захисником ОСОБА_10 - том 30 а. с. 14).

186.Той факт, що наказ про призначення ОСОБА_43 директором ДП «ДГ «Тучинське» з 04.08.2023 був підписаний 03.08.2023 не самим ОСОБА_17 як президентом НААН, а в. о. президента НААН ОСОБА_55, не впливає на обґрунтованість висновку Суду про те, що його призначення стало результатом впливу саме ОСОБА_8 .

187.Отже, Суд визнає ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК, що полягає у такому (формулювання обвинувачення, яке визнане судом апеляційної інстанції доведеним):

(1) ОСОБА_8 під час зустрічей, які відбулись 10.07.2023 (в ресторані «Mercato», розташованому у ТРЦ «Гулівер» за участі ОСОБА_15, ОСОБА_8 та Особи_2), 18.07.2023 (у період з 17:00 по 17:07 на 18 поверсі офісного приміщення БЦ «Гулівер» адресою: Спортивна площа, 1-А, м. Київ між ОСОБА_15 та ОСОБА_8 ), 03.08.2023 (з 16:52 за участі ОСОБА_15, Особи_1, до яких з 18:18 доєднався ОСОБА_8, в офісі ОСОБА_8 в БЦ «Гулівер» за адресою: м. Київ, Спортивна площа, 1А), та телефонної розмови 07.08.2023 (між ОСОБА_15 та ОСОБА_8 ), діючи з прямим умислом та керуючись корисливим мотивом, пообіцяв ОСОБА_15 за надання йому неправомірної вигоди у розмірі 150 доларів США у розрахунку за 1 га землі підприємства, з яких 50 доларів США за 1 га необхідно сплатити авансом перед обробітком землі, а решту ? після збору врожаю, з розрахунку 1700 га, для себе, щоб здійснити вплив на: 1) Президента НААН ОСОБА_17 для прийняття ним рішення про звільнення директора ДП ДГ «Тучинське» та призначення нового, підконтрольного ОСОБА_8 директора цього підприємства; 2) голову Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16 та/чи службовців правоохоронних органів в Рівненській області з тим, щоб з їх боку не чинились перешкоди у здійсненні ТОВ «Агро-флор 2019» законної діяльності на землях ДП «ДГ «Тучинське» (у разі виникнення такої необхідності).

(2) За задумом ОСОБА_8 призначення НААН підконтрольного йому директора ДП ДГ «Тучинське» давало можливість забезпечити обіцяне ОСОБА_15 підписання договору чи договорів, за якими ТОВ «Агро-флор 2019» мало отримати в обробіток землі НААН, що перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Тучинське» площею близько 1700 га.

(3) 08.08.2023 у період з 14:03 по 14:07 ОСОБА_8, діючи за раніше визначеною домовленістю, у приміщенні офісу в одному з кабінетів на 18-му поверсі БЦ «Гулівер» у м. Києві, площа Спортивна 1А у присутності Особи_1, одержав від ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 85 000 доларів США, які знаходилися у паперовому пакеті, в якості першої (авансової) частини раніше обумовленої неправомірної вигоди з розрахунку 50 доларів США/ 1 га за виділення 1700 га площі земельної ділянки.

188.Особи, на яких обвинувачений пообіцяв ОСОБА_15 здійснити вплив за неправомірну вигоду (перша частина якої - 85 000 доларів США), є особами, уповноваженими на виконання функцій держави в розумінні примітки до статті 369-2 КК. Так, ОСОБА_17 як президент НААН є посадовою особою юридичної особи публічного права (підпункт «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», абзац 3 частини 2 статті 81 Цивільного кодексу України, Статут НААН), посада голови Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16 відповідає ознакам підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (Закон України «Про державну службу», Закон України «Про місцеві державні адміністрації»), правоохоронці Рівненської області - ознакам підпунктів «з», «д» чи «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

189.Наведені висновки є підставою для зміни вироку в частині кваліфікації дій обвинуваченого та призначеного покарання.

[3] Зауваження щодо допустимості матеріалів НСРД у зв`язку з перекваліфікацією Судом діяння обвинуваченого

190.Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 КПК, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (частина 2 статті 246 КПК).

191.Як встановлено вироком (пункт 5.16) 14.05.2023, 07.06.2023, 29.06.2023, 11.07.2023 та 07.08.2023 у порядку частини 3 статті 246 КПК детектив НАБУ за погодженням з прокурором САП звернувся до слідчого судді з клопотаннями про надання дозволу на проведення НСРД щодо ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_18, Особи_2 та Особи_1 (том 10, а. с. 1-4, 9-13, 23-27, 36-40; том 12, а. с. 36-40, 112-117; том 13, а. с. 6-12), які ухвалами ВАКС від 15.05.2023, 08.06.2023, 06.07.2023, 12.07.2023 та 07.08.2023 були задоволені (том 10, а. с. 5-8, 14-18, 28-31, 41-44; том 12, а. с. 107-111, 118-123; том 13 а. с. 13-16).

192.Зазначеними ухвалами було надано дозвіл на проведення, зокрема, таких видів НСРД: (1) спостереження у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; (2) аудіо-, відеоконтролю з використанням аудіо-, відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для аудіо-, відеоконтролю; (3) зняття інформації з електронних комунікаційних мереж зв`язку стосовно номеру телефону, із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається та приймається зазначеним користувачем вказаного телефонного номеру; (4) зняття інформації з електронних інформаційних систем (стосовно ОСОБА_15, ОСОБА_8 - ухвали від 15.05.2023, 12.07.2023; стосовно ОСОБА_18 - ухвала від 08.06.2023; стосовно Особа_2 - ухвала від 06.07.2023; стосовно Особа_1 - ухвала від 07.08.2023).

193.У результаті апеляційного розгляду Суд дійшов висновків про необхідність зміни кваліфікації діяння ОСОБА_8 на кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 369-2 КК, яке є нетяжким злочином.

194.Під час вирішення питання про можливість використання результатів НСРД у кримінальному провадженні про кримінальні правопорушення, які не є тяжкими чи особливо тяжкими, Верховний Суд орієнтує судову практику на таке: (1) якщо на момент проведення НСРД існували достатні підстави для обґрунтованого припущення щодо вчинення особою діяння, яке кваліфікується відповідно до закону про кримінальну відповідальність як тяжкий або особливо тяжкий злочин, а в ході проведення подальшого досудового розслідування кваліфікацію було змінено на таку, що передбачає відповідальність за нетяжкий злочин або проступок, то фактичні дані, отримані в результаті проведення НСРД, можуть бути доказами в цьому кримінальному провадженні; (2) якщо ж на момент проведення НСРД вказані підстави для кваліфікації діяння як тяжкого не існували (тобто кваліфікація була помилковою або свідомо «завищеною»), отримані в їх результаті фактичні дані не можуть бути визнані доказами (постанова ККС ВС від 16.02.2022 у справі № 758/5719/16-к).

195.Серед підстав для надання відповідних дозволів була зазначена та обставина, що кримінальне провадження за № 42023000000000791 на той час здійснювалось за фактом вимагання народним депутатом України ОСОБА_8 з ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК, що є особливо тяжким злочином.

196.Як встановлено вироком (пункти 1.1, 1.2) 13.05.2023 представник ТОВ «Агро-флор 2019» ОСОБА_15 звернувся до СБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомив про вимагання у нього народним депутатом України ОСОБА_8 неправомірної вигоди за передачу в управління приватному підприємству земель державних підприємств НААН. Того ж дня на підставі листа голови СБУ матеріали цієї заяви направлені для розгляду Генеральному прокурору, яким до ЄРДР внесені відомості за номером 42023000000000791 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК.

197.Як було встановлено вище відомості заяви про злочин узгоджувались із відкритими даними про утворення постановою Верховної Ради України № 2789-IX від 01.12.2022 Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України. Головою цієї комісії було обрано саме народного депутата України ОСОБА_8 .

198.Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає, в тому числі, за умови, що службова особа одержала її за виконання чи невиконання таких дій, до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

199.Відповідно до частини 3 примітки до статті 368 КК народні депутати України є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище (кваліфікуюча ознака за частиною 4 статті 368 КК).

200.Оскільки з самого початку досудового розслідування кваліфікація діянь особи є попередньою, а в цьому провадженні повідомлені відомості узгоджувались із публічними відомостями про статус ОСОБА_8 як народного депутата України й голови ТСК та охоплювалися складом особливо тяжкого злочину, то й НСРД проводилися у межах кримінального провадження щодо особливо тяжкого злочину. Крім того, Суд враховує, що така попередня кваліфікація була здійснена Генеральним прокурором. Отже, Суд не вбачає в цій ситуації навмисної маніпуляції органу досудового розслідування кваліфікацією діяння, порушення частини 2 статті 246 КПК у цьому кримінальному провадженні відсутні.

[4] Щодо інших аргументів сторін

201.Захисники обвинуваченого вважали, що судом першої інстанції було допущено неповноту судового розгляду через залишення без задоволення клопотань захисту про повторний допит заявника (свідка) ОСОБА_15 та одночасний допит свідків ОСОБА_15, ОСОБА_18 та ОСОБА_22 . Відповідні клопотання були заявлені повторно в суді апеляційної інстанції. Суд також залишив їх без задоволення через необґрунтованість, оскільки не було наведено доводів про порушення порядку їх дослідження судом першої інстанції. Свідок ОСОБА_15 допитувався судом першої інстанції двічі, 16.07.2024 та 18.07.2024. Судом також було долучено та досліджено надану захисником стенограму допитів свідків ОСОБА_15, ОСОБА_18, та ОСОБА_22 в суді першої інстанції.

202.У зв`язку з непідтвердженням кваліфікації дій ОСОБА_8 за статтею 369 КК, апеляцію прокурора, яка стосувалась необхідності зміни частини 4 на частину 3 цієї статті, слід відхилити.

203.В апеляційних скаргах захисту та прокурора містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу з огляду на висновки Суду про застосування кримінального закону та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті (Boldea v. Romania від 15.02.2007, № 19997/02, § 30) і що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи (Moreira Ferreira v. Portugal (№ 2) [GC] від 11.07.2017, № 19867/12, § 84; S.C. IMH Suceava S.R.L. v. Romania від 29.10.2013, № 24935/04, § 40). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58). У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.

[5] Призначення покарання з урахуванням нової кримінально-правової кваліфікації та визначення порядку його виконання

204.Судом призначається покарання ОСОБА_8 в межах санкції частини 2 статті 369-2 КК. Вона передбачає два альтернативні основні покарання у виді (1) штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або (2) позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

205.Застосування до ОСОБА_8 положень статей 69 (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом) та 75 (звільнення від відбування покарання з випробуванням) КК заборонено законом у зв`язку тим, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 369-2 КК, згідно з приміткою до статті 45 КК належить до корупційних.

206.При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання суд першої інстанції, згідно з вимогами статті 65 КК, враховував (1) наслідки та обставини вчинення злочину (умисний характер, мета обвинуваченого незаконно збагатитись); (2) дані про особу обвинуваченого (його вік, стан його здоров`я, наявність першої групи інвалідності, той факт, що ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався); (3) відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.

207.Як злочин, у вчиненні якого серед іншого ОСОБА_8 був визнаний винуватим за вироком (замах на підбурювання до надання неправомірної вигоди), так і злочин за зміненою Судом кваліфікацією, належить до умисних корисливих корупційних злочинів.

208. ОСОБА_8 вчинив його, перебуваючи в статусі діючого народного депутата України та на посаді керівника Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях НААН. Цей статус фактично виступив одним з інструментів обіцянки здійснення незаконного впливу (наряду з особистими зв`язками) з його боку, що значно підвищує суспільну небезпеку цього конкретного діяння, оскільки суттєво наближає такий вплив до використання авторитету свого службового становища, що становило би злочин за статтею 368 КК.

209.Об`єктом впливу виступило питання про виділення в обробіток за надання неправомірної вигоди обвинуваченому земельної ділянки державного підприємства значної площі (1700 га), що також впливає на ступінь тяжкості вчиненого злочину у бік її підвищення.

210.Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку нетяжкого корисливого корупційного злочину, загальний та фактично отриманий розмір неправомірної вигоди, інструмент впливу та об`єкт посягання, Суд вважає, що для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів недостатнім буде покарання у виді штрафу чи позбавлення волі на рівні ближче до мінімальної межі такого покарання, передбаченого санкцією частини 2 статті 369-2 КК. У той же час, ураховуючи особу обвинуваченого та інші обставини кримінального провадження, зокрема, надання ним правдивих показів, Суд приходить до висновку, що покарання в максимальному розмірі також буде несправедливим через надмірну суворість.

211.Враховуючи викладене, Суд вважає, що для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчиненню ним нових злочинів необхідним і достатнім буде призначення йому основного покарання за частиною 2 статті 369-2 КК у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

212.Щодо додаткового покарання, то з метою запобігання вчинення ОСОБА_8 нових корупційних злочинів після відбуття основного покарання, Суд вважає за необхідне відповідно до приписів частини 2 статті 55 КК застосувати у якості додаткового покарання позбавлення права обіймати посади, пов`язані із здійсненням функцій представника влади в органах державної влади строком на 3 (три) роки. Обрання саме такого додаткового покарання обумовлюється корупційними ризиками, що є характерними для цих категорій посад.

[6] Щодо порядку виконання рішення суду

213.Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення (частина 4 статті 532 КПК). Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України (стаття 533 КПК). У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (частини 1, 2 статті 534 КПК).

214.Згідно пункту 1 підрозділу 1 «Підстави для приймання до СІЗО ув`язнених і засуджених» розділу ІІ «Підстави та порядок приймання до СІЗО ув`язнених і засуджених» Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1769/5 від 14.06.2019, підставами для приймання до СІЗО та тримання ув`язнених і засуджених є, зокрема, вирок суду, що набрав законної сили, про засудження до покарання у виді позбавлення волі стосовно засудженого, який не перебував під вартою.

215.Враховуючи: (1) набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили з моменту його проголошення; (2) призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання рішення суду, Суд вважає за необхідне визначити наступний порядок його виконання: ОСОБА_8 взяти під варту негайно на виконання вироку.

216.В іншій частині процесуальних питань вирок слід залишити без змін з мотивів, зазначених в ньому.

[7] Висновки Суду за результатами розгляду апеляційних скарг

217.Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відсутній факт провокації обвинуваченого на вчинення злочину, обґрунтовано відхилив доводи про недопустимість доказів. Також в цілому вірно та повно були встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення.

218.У той же час при перевірці доводів апеляційних скарг сторони захисту Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було невірно застосовано закон про кримінальну відповідальність та надано невірну оцінку деяким фактичним обставинам.

219.Так, повідомлення ОСОБА_8 імовірно недостовірної інформації ОСОБА_15 щодо намірів по розпорядженню неправомірною вигодою в сумі 85 000 доларів США саме по собі не становило шахрайства, оскільки предметом «корупційної угоди» між сторонами було забезпечення ОСОБА_8 сприяння у питанні виділення в обробіток земельних ділянок ДП ДГ «Тучинське» на користь ТОВ «Агро-флор 2019». Судом не встановлено поза розумним сумнівом, що ОСОБА_8 завідомо мав намір не виконувати цього свого зобов`язання перед ОСОБА_15 .

220.Суд також дійшов висновку про недоведеність стороною обвинувачення вчинення ОСОБА_8 підбурення до надання неправомірної вигоди службовим особам, оскільки: (1) висловлювання обвинуваченого не містили погроз, тиску, підкупу, умовлянь спонукального характеру (які за своєю інтенсивністю сягають характеру підбурювання) щодо необхідності надання неправомірної вигоди службовим особам, пропозиція взяти в обробіток землі підприємств, підвідомчих НААН, за надання певної суми коштів як неправомірної вигоди (у прив`язці до га площі земельної ділянки) носила інформативний характер шляхом повідомлення ОСОБА_15 про те, на яких умовах працюють інші підприємства; (2) висновок вироку про те, що співучасники намагалися переконати ОСОБА_15 у вигідності отримання в обробіток саме земель державних підприємств є помилковим, оскільки бажання отримати в обробіток саме ці землі сформувалось у ОСОБА_15 ще до знайомства з ОСОБА_8 .

221.Разом з тим в діях обвинуваченого Суд встановив ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК, оскільки він: [1] в період з 10.07.2023 по 07.08.2023 в ході зустрічей та телефонного спілкування пообіцяв ОСОБА_15 за надання йому неправомірної вигоди для себе та третіх осіб здійснити вплив на (1) Президента НААН ОСОБА_17 для прийняття останнім рішення про звільнення директора ДП ДГ «Тучинське» та призначення нового, підконтрольного йому директора, ОСОБА_43, з тим щоб в подальшому забезпечити підписання останнім договору чи договорів, за якими ТОВ «Агро-флор 2019» мало отримати право обробляти (здійснювати вирощування сільськогосподарської продукції) земельні ділянки орієнтовною площею близько 1700 га, що перебували в постійному користуванні ДП ДГ «Тучинське», (2) керівника Рівненської обласної військової адміністрації ОСОБА_16 та/чи службовців правоохоронних органів в Рівненській області у разі вчинення ними в майбутньому перешкод у здійсненні законної господарської діяльності ТОВ «Агро-флор 2019» на зазначених земельних ділянках; [2] 08.08.2023 у період з 14:03 по 14:07, діючи за раніше визначеною домовленістю, у приміщенні офісу в одному з кабінетів на 18-му поверсі БЦ «Гулівер» у м. Києві, одержав від ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 85 000 доларів США в якості першої (авансової) частини раніше обумовленої неправомірної вигоди з розрахунку 50 доларів США/ 1 га за виділення 1700 га площі земельної ділянки.

222.Підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (пункти 2, 4 частини 1 статті 409 КПК).

223.З мотивів, наведених вище, (1) апеляційні скарги захисту та обвинувачення підлягають частковому задоволенню; (2) вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині кваліфікації діяння обвинуваченого на частину 2 статті 369-2 КК; (3) ОСОБА_8 слід призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов`язані із здійсненням функцій представника влади в органах державної влади, строком на 3 (три) роки.

224.Керуючись статтями 370, 374, 404, 405, 407, 409, 411, 413, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.

2.Апеляційні скарги захисників - задовольнити частково.

3.Вирок Вищого антикорупційного суду від 25.03.2025 змінити в частині правової кваліфікації дій обвинуваченого та призначення йому покарання.

4.Перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з частини 2 статті 15, частини 2 статті 28, частини 4 статті 190, частини 4 статті 27, частини 2 статті 15, частини 4 статті 369 КК на частину 2 статті 369-2 КК.

5.За частиною 2 статті 369-2 КК призначити ОСОБА_8 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням функцій представника влади, строком на 3 (три) роки.

6.Строк відбування додаткового покарання поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, окрім цього, на строк, установлений цієї ухвалою (що належить обчислювати з моменту відбування ОСОБА_8 основного покарання у виді позбавлення волі).

7.В іншій частині вирок залишити без змін.

8.На виконання вироку та цієї ухвали ОСОБА_8 взяти під варту негайно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3