Справа № 991/7319/21

Провадження № 11-кп/991/34/26

Головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

У Х В А Л А

25 лютого 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні № 52016000000000235 від 11.07.2016 клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України,

за участю:

обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника адвоката ОСОБА_7,

обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_9,

прокурора ОСОБА_10,

представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_11,

У С Т А Н О В И Л А:

Вищий антикорупційний суд 09.01.2025 ухвалив вирок у кримінальному провадженні № 52016000000000235 від 11.07.2016, за обвинуваченням, у тому числі ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Цим вироком суд першої інстанції змінив ОСОБА_6 застосований щодо неї запобіжний захід у виді застави, залишив до набрання вироком законної сили заставу в раніше визначеному розмірі 3 783 600 грн та поклав на неї строком на два місяці (до 09.03.2025 включно) обов`язки, передбачені статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

21.02.2025 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою продовжила строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених вироком від 09.01.2025 на обвинувачену ОСОБА_6, до набрання вироком законної сили чи прийняття іншого судового рішення щодо її обвинувачення по суті апеляційних скарг, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися за межі м. Києва, Київської та Вінницької областей без дозволу прокурора або суду;

- залишити на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з клопотанням у порядку ст. 201 КПК України. Просить скасувати його клієнтці обов`язок носити електронний засіб контролю. Посилається на погіршення стану здоров`я ОСОБА_6 . Вказує, що відповідно до наданих медичних висновків у неї діагностовано . Лікарями рекомендовано постійне носіння компресійного трикотажу II класу та уникнення додаткового циркулярного тиску на уражені ділянки. Захист переконаний, що електронний браслет створює постійний локальний механічний тиск у зоні патологічно змінених вен, що є медично несумісним із рекомендованим лікуванням та може спричинити прогресування захворювання.

Додатково захисник зазначає про технічну ненадійність пристрою Attenti TD41, який експлуатується понад п`ять років. Посилається на відсутність обліку циклів заряджання акумулятора, невизначеність нормативного строку його служби та неможливість заміни батареї користувачем. Деградація літій-іонного акумулятора, вплив низьких температур та аварійні відключення електроенергії створюють ризик нестабільної роботи пристрою, що фактично покладає на обвинувачену відповідальність за технічні несправності, які вона не може контролювати. У сукупності ці обставини, на думку сторони захисту, свідчать про непропорційність подальшого застосування обов`язку носити електронний засіб контролю.

Обвинувачена та її захисник у судовому засіданні підтримали клопотання у повному обсязі з наведених у ньому підстав, просили задовольнити.

Прокурор не погодився із заявленим клопотанням, а тому просив відмовити у його задоволенні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 не заперечувала щодо заявленого клопотання. Інші учасники судового провадження вирішення питання віднесли на розсуд суду.

Колегія суддів дослідила матеріали провадження, заслухала учасників судового провадження та дійшла такого висновку.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 331 КПК України).

Частиною 1 статті 201 КПК України визначено, зокрема, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

На переконання колегії суддів, зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, які унеможливлюють подання обвинуваченим чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Таким чином, колегія суддів констатує, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити питання існування обставин, про які не було відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про продовження запобіжного заходу, та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.

Зміст клопотання сторони захисту зводиться до прохання скасувати обов`язок обвинуваченої ОСОБА_6 носити електронний засіб контролю, з огляду на істотне порушення нормального укладу життя, незручність та завдання шкоди здоров`ю.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, врахувала дані про особу обвинуваченої, зокрема майновий стан обвинуваченої, а також те, що вона може без обмежень перетинати державний кордон України, характер та ступінь тяжкості злочинів, у вчиненні яких вона обвинувачується, а також те, що вироком їй призначено суворе покарання у вигляді позбавлення волі, вирок законної сили на час подання клопотання не набрав, та доходить висновку, що обов`язок не підлягає скасуванню.

Надані медичні документи підтверджують наявність в обвинуваченої захворювань, однак не містять висновків про критичні ускладнення, безпосередню загрозу її життю чи здоров`ю або медичну несумісність із носінням електронного браслета. Ці медичні документи містять загальні клінічні рекомендації щодо лікування, зокрема необхідність носіння компресійного трикотажу та уникнення надмірного механічного стискання ураженої ділянки. У жодному з поданих документів відсутній прямий медичний висновок про неможливість або протипоказання щодо носіння електронного засобу контролю, а також відсутні дані про те, що саме фіксація браслета призвела до погіршення стану здоров`я чи створює безпосередню загрозу розвитку ускладнень.

Сам по собі факт наявності судинного захворювання та рекомендації щодо мінімізації додаткового тиску не свідчить про абсолютну несумісність із носінням електронного браслета, оскільки матеріали клопотання не містять доказів того, що технічні параметри пристрою або спосіб його фіксації створюють тиск, співмірний із медично значущим компресійним впливом чи перевищують допустимі межі. Не надано також висновків спеціаліста про неможливість поєднання носіння браслета з призначеною компресійною терапією або про вичерпання альтернативних способів корекції фіксації пристрою.

Таким чином, рекомендації лікарів мають загальний лікувальний характер і не містять категоричного припису щодо зняття електронного засобу контролю, а тому самі по собі не можуть розцінюватися як нова істотна обставина, яка об`єктивно унеможливлює виконання покладеного на обвинувачену процесуального обов`язку.

Отже, надані матеріали не містять належного обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між носінням електронного засобу контролю та діагностованими захворюваннями або їх можливим прогресуванням, а також не підтверджують, що безпосередньо браслет є фактором, який об`єктивно перешкоджає лікуванню чи робить його неефективним.

Доводи щодо потенційної технічної нестабільності пристрою, деградації акумулятора, сезонних температурних впливів та перебоїв електропостачання мають імовірнісний характер та не підтверджують фактичної несправності конкретного засобу контролю або неможливості його належної експлуатації. Самі по собі припущення щодо можливого прискореного розряджання чи технічних ризиків не свідчать про втрату необхідності в застосуванні цього запобіжного заходу.

Колегія суддів вкотре наголошує, що електронний засіб контролю є технічним засобом, який застосовується у межах кримінального провадження з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої та запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України. Наявність певних незручностей, пов`язаних із його носінням, є об`єктивно притаманною такому заходу та не може розцінюватися як порушення прав обвинуваченої чи підстава для автоматичного скасування відповідного обов`язку.

Посилання сторони захисту на сумлінне виконання ОСОБА_6 усіх покладених на неї обов`язків саме по собі не свідчить про відсутність ризиків, для запобігання яким було застосовано електронний засіб контролю, та не є безумовною підставою для його скасування. Таке виконання є очікуваною та належною процесуальною поведінкою обвинуваченої, а не обставиною виняткового характеру.

За наведених умов колегія суддів доходить висновку, що доводи клопотання не підтверджують істотної зміни обставин або появи нових даних, які б свідчили про втрату необхідності в подальшому застосуванні електронного засобу контролю, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачає.

Отже, клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 201, 376, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4