- Головуючий суддя (ВАКС): Кравчук О.О.
Справа № 991/1937/26
Провадження 1-кс/991/1951/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
детектива ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у місті Києві скаргу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 20.02.2026 у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025 про часткове задоволення клопотання,
ВСТАНОВИВ:
1. Зміст поданого клопотання та позиції сторін
02.03.2026 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла скарга захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) від 20.02.2026 у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025 про часткове задоволення клопотання.
Скарга обґрунтовується наступними доводами:
- 17.02.2026 до НАБУ було направлено клопотання про ініціювання проведення слідчих дій - допитів народних депутатів України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ;
- постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_4 від 20.02.2026 клопотання задоволено частково;
- приймаючи постанову про часткове задоволення клопотання та відповідно фактичну відмову в іншій частині детектив відхилив звернення про проведення слідчих дій - допитів за участю сторони захисту, визнавши необхідність інформувати про дату, час і місце проведення слідчої дії;
- за наведених обставин постанова від 20.02.2026 в частині відмови підлягає скасуванню як така, що є протиправною та невмотивованою, оскільки детектив фактично застосував норму права, яка не регулює спірні правовідносини (зокрема, посилання на ст. 221 КПК), тоді як питання порядку проведення допиту та участі сторони захисту прямо врегульовані ст. 223 та 224 КПК.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на мотиви, викладені у письмовій скарзі. Вважав, що у задоволенні клопотання сторони захисту відмовлено в частині участі сторони захисту під час допиту свідків.
04.03.2026 захисником ОСОБА_3 подано доповнення та зміни до скарги, відповідно до яких просив зобов`язати детектива НАБУ провести допит народних депутатів України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 із забезпеченням участі особи, яка ініціювала слідчу дію, та (або) її захисника.
Детектив ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення вказаної скарги. Зазначив, що частковість задоволення клопотання полягала саме в тому, що стороною захисту було подано клопотання про допит трьох народних депутатів України, однак детективом було прийнято рішення про допит цілого ряду народних депутатів України, а черговість та порядок допиту ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 буде встановлено після прийняття рішення про їх допит.
Таким чином, детектив підтвердив, що не прийняв рішення про допит депутатів, зазначених у клопотанні сторони захисту.
Крім того, надав письмові заперечення на скаргу сторони захисту в яких зазначив, що захисник самостійно стверджує за детектива, що було відхилено звернення про проведення допиту за участю сторони захисту. При цьому, в оскаржуваній постанові відсутня будь яка відмова про допит за участі сторони захисту.
2. Оцінки та мотиви слідчого судді
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Частиною 1 статті 220 КПК передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Згідно приписів пункту 7 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до вимог ст. 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025.
17.02.2026 захисником на офіційну електронну пошту НАБУ було направлено клопотання про ініціювання проведення слідчих дій - допитів народних депутатів України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за участю захисників ОСОБА_5 .
20.02.2026 старшим детективом НАБУ ОСОБА_4 винесено постанову за результатами розгляду клопотання сторони захисту. Вказаною постановою клопотання задоволено частково, вказано повідомити захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про дату, час та місце проведення допиту народних депутатів України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (після прийняття рішення про проведення допиту на конкретну дату).
Зі змісту клопотання вбачається, що захисник ознайомився з копією постанови 27.02.2026, а 02.03.2026 подано відповідну скаргу до суду, тобто строк на оскарження постанови не пропущений.
На запитання слідчого судді детектив зазначив, що ним фактично не вирішено питання про допит народних депутатів України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, оскільки необхідність такого допиту може бути вирішена лише після проведення низки слідчих (розшукових) дій.
Слідчий суддя зауважує, що вмотивованим є рішення (постанова), де чітко визначені підстави та обставини, на яких ґрунтується постанова та як саме ці обставини та підстави дозволили детективу дійти відповідних висновків та винести відповідну постанову.
Доводи детектива про те, що клопотання було задоволено частково, оскільки наразі неможливо встановити необхідність допиту саме цих народних депутатів України, слідчий суддя відхиляє, оскільки постанову від 20.02.2026 було винесено у зв`язку із розглядом клопотання сторони захисту, однак детективом фактично не були вирішені поставлені у ньому питання про допит трьох конкретних свідків, а прийнято рішення про проведення допиту інших народних депутатів України у невизначеній кількості.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 3 ст. 93 КПК сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Відповідно до п. 3d ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК).
Сторона захисту просила допитати конкретних депутатів, водночас детектив прийняв рішення про допит не цих депутатів, а депутатів загалом, не враховуючи їх прізвища, при цьому в резолютивній частині постанови детектив вказав про часткове задоволення клопотання. Тому таку постанову слід розглядати як відмову у задоволенні клопотання захисника в частині допиту депутатів, зазначених у клопотанні. Ухвалюючи оскаржуване рішення, детектив у постанові не навів достатніх та переконливих мотивів, що дали підстави стверджувати про наявність або ж відсутність необхідності допиту народних депутатів України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, фактично проігнорував вирішення питання ініційованого захисником.
З огляду на це, слідчий суддя вважає винесену постанову невмотивованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що слід скасувати постанову детектива в частині відмови у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 17.03.2026 та зобов`язати детектива повторно розглянути вказане клопотання про ініціювання проведення слідчих дій - допиту народних депутатів України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за участю захисника ОСОБА_5, в частині допиту вказаних народних депутатів України.
Вимоги ж скарги про зобов`язання детектива провести допит народних депутатів України задоволенню не підлягають, оскільки наразі є передчасними, а у детектива існує обов`язок розглянути клопотання та за наслідками такого розгляду винести вмотивовану постанову.
Щодо доводів скарги в частині відмови в проведенні допиту за участі сторони захисту, то такої відмови оскаржувана постанова не містить. Порядок проведення слідчих дій, ініційованих стороною захисту регламентовано ч. 6 ст. 223 КПК, норма якої є чіткою та зрозумілою. Відповідно до положень ч. 6 ст. 223 КПК слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.
Тому скаргу захисника належить задовольнити частково.
Керуючись статтями 303-307, 369-372, 376 КПК, слідчий суддя.
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 20.02.2026 в частині відмови у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 17.03.2026.
Зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025, повторно розглянути клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 17.02.2026 про ініціювання проведення слідчих дій - допиту народних депутатів України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за участю захисника ОСОБА_5, в частині допиту вказаних народних депутатів України.
У решті вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1