НАБУ та САП повідомили про підозру керівниці депутатської фракції «Батьківщина» у Верховній Раді України Юлії Тимошенко. За версією слідства, йдеться про пропозицію надання неправомірної вигоди народним депутатам України з метою впливу на результати парламентських голосувань.

Юлія Тимошенко — двічі прем’єр-міністерка України (2005; 2007–2010), віцепрем’єрка з питань паливно-енергетичного комплексу (1999–2001), народна депутатка II–VI, VIII та IX скликань Верховної Ради. 

За версією слідства, поштовхом до інкримінованих дій стало викриття НАБУ та САП фактів отримання неправомірної вигоди окремими народними депутатами за ухвалення рішень щодо певних законопроєктів, яке відбулося у грудні 2025 року. Після цього у Верховній Раді, за даними правоохоронців, виникла напружена ситуація: загострилися питання формування більшості, дисципліни голосувань і контролю за їх результатами.

Саме в цей момент, як вважає слідство, Юлія Тимошенко ініціювала переговори з окремими народними депутатами. Їм нібито пропонували системну, регулярну неправомірну вигоду в обмін на лояльну поведінку під час голосувань у парламенті. Йшлося не про одноразові домовленості, а про вибудовування системного механізму співпраці, розрахованого на тривалий період.

Як встановило слідство, сторони обговорювали щомісячну оплату одразу за дві сесії голосувань із передачею коштів авансом. У матеріалах провадження зазначається, що така схема мала працювати на постійній основі й бути індивідуально «адаптованою» під кожного залученого депутата. За словами учасників переговорів, мова йшла про суттєве підвищення «ставок» — обговорювалася сума $10 тис.

З оприлюднених НАБУ і САП аудіозаписів розмови з невстановленим народним депутатом випливає, що співпраця мала бути довготривалою, регулярною та оплачуваною наперед. Також, за даними слідства, Юлія Тимошенко повідомляла співрозмовнику, що вказівки щодо голосування або неучасті в ньому передаватимуться через захищений месенджер Signal.

Слідчі зафіксували, що народним депутатам нібито надсилали конкретні інструкції: як голосувати — «за», «проти», утримуватися або не брати участі в голосуванні. Такі вказівки стосувалися кожного питання порядку денного і супроводжувалися застереженнями про необхідність дотримання суворої дисципліни та недопущення «збоїв» під час голосувань.

За версією сторони обвинувачення, домовленості охоплювали не лише законопроєкти. Йшлося також про кадрові питання парламенту: узгодження голосувань за звільнення окремих посадовців, а також утримання або неучасть під час голосування за їх призначення. Відповідно до обговорюваної тактики, законопроєкти спочатку включалися до порядку денного, але згодом «провалювалися» під час розгляду по суті — з метою блокування небажаних ініціатив.

Зокрема йшлося про голосування за звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, а Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації, а потім за голосування проти призначення Шмигаля міністром енергетики, а Федорова — міністром оборони.

Слідством також зафіксовано домовленості про особисті зустрічі для передачі грошей наперед одразу за кілька сесій. Паралельно обговорювалися альтернативні способи комунікації та доведення інструкцій, зокрема через повідомлення з позначенням бажаного результату голосування щодо кожного питання.

Під час обшуків, за інформацією правоохоронних органів, у Юлії Тимошенко було виявлено значну суму готівки номіналом $100. За версією слідства, ці гроші призначалися для надання системної неправомірної вигоди народним депутатам в обмін на їхню лояльну поведінку під час голосувань у Верховній Раді.

Дії, які інкримінуються, кваліфіковано за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування наразі триває.

Водночас Юлія Тимошенко відкинула всі обвинувачення. Під час виступу у Верховній Раді вона заявила, що НАБУ є органом політичного тиску, а записи, на яких чути, ймовірно, її голос, назвала «емоціями».

Також вона повідомила, що під час обшуків понад 30 озброєних осіб без пред’явлення документів «фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників». Нардепка назвала обшук «грандіозним піар-ходом» і наголосила, що правоохоронці, за її словами, «не знайшли нічого», але вилучили робочі телефони, парламентські документи та особисті заощадження, які, як вона стверджує, відображені в офіційній декларації.

Прокурор САП звернувся до ВАКС із клопотанням про призначення для Тимошенко запобіжки у вигляді 50 млн грн застави, а також просив покласти на неї ряд обов’язків, зокрема носити електронний браслет.

Під час обрання запобіжки Тимошенко наголосила на важливості своєї роботи в парламенті та критикувала дії влади. На її думку, зараз руйнується суверенітет країни, а вона та її фракція проти цього «постають». Також вона сказала, що зараз в Україні «повернення 1937 року», «сталінізм» та порівняла нашу країну з Північною Кореєю. Підозрювана наголосила на відсутності будь-яких доказів у слідства та назвала НАБУ бандою. Вона просила відмовити в забороні на спілкування з депутатами, оскільки це буде заважати її парламентській роботі, і не застосувати до неї будь-якого запобіжного заходу.

ВАКС частково задовольнив клопотання прокурора й обрав для Тимошенко заставу в розмірі 33,3 млн грн й зобов’язав її здати закордонний паспорт, однак не поклав обов’язок носити електронний браслет.

Слідчий суддя ВАКС Віталій Дубас звернувся до ВРП та генерального прокурора зі повідомлення про втручання в правосуддя з боку  низки народних депутатів, які 19 січня прийшли на справу щодо арешту майна підозрюваної Тимошенко. Вони вигукували образливі фрази та погрози в бік судді та детектива НАБУ й не реагували на зауваження. Попри рішення проводити засідання в закритому режимі, вони відмовилися покинути залу, а після перенесення засідання в інше приміщення силоміць увірвалися туди, штовхаючи охорону. Розгляд справи довелося перенести на наступний день.

Згодом стало відомо, що Юлія Тимошенко також звернулася до ВРП уже зі скаргою на суддю Дубаса, мовляв, він виконує «політичне замовлення нових корумпованих власників країни» і її команда начебто має докази, що він порушував законодавство.

Попередні кримінальні справи проти Тимошенко

Загалом за час новітньої української історії кілька разів відбувалися арешти та кримінальні провадження щодо Тимошенко. Найвідоміший арешт відбувся у 2011 році через «газові контракти» з Росією. Суд призначив 7 років в'язниці, з яких політикиня відсиділа майже три. Вона вийшла на волю лише після Революції Гідності у 2014-му. У 2013 році ЄСПЛ серед іншого визнав цей процес політично мотивованим і необґрунтованим.

Крім цього, у різні роки проти неї висували й інші звинувачення від спроби підкупу суддів до нецільового використання «кіотських грошей» на виплату пенсій. Також СБУ розслідувала справу про перекладання боргів компанії Єдині енергетичні системи України (понад $400 млн) на державний бюджет, де вона фігурувала разом із Павлом Лазаренком.