Справа № 991/2224/26

Провадження 1-кс/991/2240/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваної ОСОБА_4 і захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3

про продовження строку обов`язків, покладених на

ОСОБА_4 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпро (раніше - Дніпропетровськ), громадянка України зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1, народний депутат України),

підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України (далі-КК),

у кримінальному провадженні №42025000000001123 від 27.11.2025

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

10.03.2026 до ВАКС надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_3, погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_7, про продовження строку обов`язків, покладених на ОСОБА_4, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 11.03.2026.

11.03.2026 в судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подав заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 від участі у кримінальному провадженні №42025000000001123 від 27.11.2025, для розгляду якої відповідно до статті 35 КПК і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено у справі №991/2224/26 (провадження №1-кс/991/2321/26) суддю ВАКС ОСОБА_8, яким 12.03.2026 відмовлено в задоволенні цієї заяви про відвід.

13.03.2026 здійснено судовий розгляд клопотання.

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.

2.1. Прокурор у клопотанні просив: «1) Клопотання задовольнити; 2) Продовжити на 2 (два) місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду; 2) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи; 3) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами та старшими детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000001123 від 27.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16.01.2026 у справі № 991/414/26 (провадження №1-кс/991/416/26) частково задоволено клопотання детектива та застосовано до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 280 000 грн.

У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави до підозрюваної ОСОБА_4, вказаною ухвалою на неї покладено обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;2) не відлучатися за географічні межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво; 3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у чинному повідомленні про підозру, з визначеним переліком народних депутатів України; 5) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України.

Термін дії обов`язків, покладених на підозрювану, визначено строком до 16.03.2026 включно.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.01.2026 у справі №991/414/26 (провадження №11-кс/991/102/) постановлено скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 16.01.2026 в частині покладення обов`язків не відлучатися за географічні межі Київської області та утримуватися від спілкування з народними депутатами України.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа.

У ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_4 у не встановлений слідством час, але не пізніше кінця грудня 2025 року, виник умисел, спрямований на надання народному депутату України ОСОБА_9 та іншим народним депутатам України неправомірної вигоди за голосування «за» або «проти» конкретних законопроектів останніми під час пленарних засідань Верховної Ради України.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 під час зустрічі з ОСОБА_9, яка відбулась 12 січня 2026 року, о 14 год 01 хв, за адресою: м. Київ, вул. Турівська, буд. 13, де розташований офіс політичної партії Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина", достовірно знаючи, що останній є представником влади, діючим народним депутатом України IX скликання, діючи умисно висловила пропозицію надати ОСОБА_9 для нього та двох інших народних депутатів України неправомірну вигоду в розмірі 10 000 доларів США кожному, тобто в загальній в сумі 30 000 доларів США (згідно курсу НБУ становило 1 292 271 грн), за вчинення ним та іншими народними депутатами України дій в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їм влади чи службового становища, а саме голосування «за» або «проти» конкретних законопроектів останніми під час пленарних засідань Верховної Ради України.

У подальшому, в межах здійснення своєї злочинної діяльності, ОСОБА_4, шляхом надсилання 12.01.2026, о 23 год 08 хв, повідомлення в месенджері «Signal», довела до відома народного депутата України ОСОБА_9 перелік тих законопроектів та постанов, за які йому та іншим народним депутатам України необхідно голосувати «за» шляхом особистого відкритого голосування або утриматися від голосування під час пленарного засідання Верховної Ради України 13.01.2026.

Так, відповідно до наданих ОСОБА_4 вказівок ОСОБА_9 та інші народні депутати України під час засідання Верховної Ради України 13.01.2026 мали вчинити по відношенню до певних законодавчих актів наступні дії, зокрема: 1. Проект Закону «Про основні засади житлової політики»№ 12377 - «за». 2. Розгляд заяви про відставку ОСОБА_10 з посади Міністра оборони України - «за». 3. Проект постанови «Про відставку Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації України ОСОБА_11 » № 14371 - «за». 4. Проект постанови «Про звільнення ОСОБА_12 з посади Голови Служби безпеки України» № 14368 - «за». 5. Проект постанови «Про призначення ОСОБА_10 на посаду Першого віце-прем`єр-міністра - Міністра енергетики України» - не голосувати. 6. Проект постанови про призначення на посаду Голови Фонду державного майна України - не голосувати. 7. Проект постанови «Про призначення ОСОБА_11 на посаду Міністра оборони України» - не голосувати.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 12.01.2026 висловила пропозицію надати народному депутату України ОСОБА_9 для нього та для інших двох народних депутатів України неправомірну вигоду в сумі 30000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ, складало 1 292 271 грн, за вчинення ним та іншими народними депутатами України дій з використанням наданої їм влади та службового становища, а саме голосування під час пленарного засідання Верховної Ради України 13.01.2026 за законопроекти таким чином, як було визначено ОСОБА_4 .

Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_4 підозрюється в пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй та третім особам неправомірну вигоду, за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України».

Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: 1) Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи від 12 січня 2026 року № 15/104, відповідно до якого підтверджується факт висловлення ОСОБА_4 пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам України за голосування «за» чи «проти» під час пленарних засідань Верховної Ради України; 2) Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.01.2026, який вказав, що в кінці грудня 2025 року ОСОБА_4 повідомила йому про готовність платити народним депутатам України за голосування під час пленарних засідань Верховної Ради України таким чином, як це буде доводити ОСОБА_4 ; 3) Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12.01.2026, відповідно до показань якого 12.01.2026 ОСОБА_4 пропонувала йому отримувати неправомірну вигоду для себе та інших народних депутатів України в розмірі 10 000 доларів на одного народного депутата на місяць за голосування за визначені нею законопроекти. При цьому, ОСОБА_4 повідомила, що 13.01.2026 готова передати ОСОБА_9 неправомірну вигоду для нього та ще двох народних депутатів України; 4) Протоколом огляду інформації з мережі Інтернет (сайту Верховної Ради України) від 28.11.2025, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_4 є діючим народним депутатом України ІХ скликання; 5) Протоколом огляду інформації з мережі Інтернет (сайту Верховної Ради України) від 07.01.2026, згідно з яким встановлено результати голосувань народних депутатів України у грудні 2025 року; 6) Протоколами огляду інформації з мережі Інтернет (сайту Верховної Ради України) від 13.01.2026, відповідно до яких встановлено порядок денний засідання Верховної Ради України на 13.01.2026 та результати голосувань за вказану дату; 7) Протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 від 13.01.2026, у якому зафіксовано листування з абонентом « ОСОБА_13 »; 8) Проколом обшуку від 13-14.01.2026 приміщення за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, під час якого вилучено мобільні телефони ОСОБА_4, грошові кошти на загальну суму 46 300 доларів США та чорнові записи, що мають та можуть мати відношення до кримінального провадження; 9) Відомостями, що містять у мобільних телефонах, що вилучені під час вищевказаного обшуку та 14.01.2026 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Зокрема, у месенджері Whatsapp вилученого мобільного телефону … виявлено та зафіксовано листування щодо голосування в Парламенті за кадрові призначення та наявні файли із таблицями щодо голосування народних депутатів України по законопроєктах. Також виявлені повідомлення із вказівками як потрібно голосувати з приводу кадрових питань 13.01.2026 та інша переписка, що доводить обставини вчинення кримінального правопорушення; 10) іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

З огляду на обґрунтованість підозри в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка та експерта у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, у клопотанні стверджувалось, що обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою покладено на підозрювану обов`язки, є «відкрита стадія фіксації можливого кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні розпочалася лише 13.01.2026, що зумовило необхідність проведення великої кількості гласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій саме після повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення. Вказана необхідність пояснюється також попереднім вжиттям підозрюваною заходів з метою конспірації своїх злочинних дій, а також наявністю значної кількості фактичних обставин, які необхідно перевірити з метою забезпечення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування та встановлення винних осіб. Зазначені обставини унеможливлюють закінчення досудового розслідування у двомісячний термін внаслідок складності кримінального провадження. Зокрема, на даний час не завершено проведення судових експертиз, які призначені за результатами проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі обшуку 13-14 січня 2025 року місця розташування Політичної партії ВО «Батьківщина», що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, зокрема, комп`ютерно-технічних експертиз вилученої техніки та подолання системи логічного захисту (потребують значного часу для їх проведення). Крім того, існує необхідність проведення судової технічної експертизи документів - блокнотів, які були вилучені в ході вказаного обшуку. Після повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України проведено ряд додаткових слідчих (розшукових) дій для перевірки обставин можливої причетності окремих осіб до протиправної діяльності, яка розслідується в рамках вказаного кримінального провадження. За їх результатами виникла необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, у тому числі в межах розслідування іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, з метою встановлення всіх винних осіб у вчиненні можливих кримінальних правопорушень. Окрім цього, під час розслідування є необхідним проведення оглядів вилучених мобільних телефонів після закінчення проведення експертних досліджень з подолання систем логічного захисту, в силу наявності яких виконати вказані слідчі дії на даному етапі не є можливим. Окремо слід зазначити, що сторона захисту звернулася до органу досудового розслідування із клопотаннями про проведення допиту ряду свідків - народних депутатів України, які зазначені у чорнових записах, вилучених під час проведення обшуку 13-14 січня 2025 року місця розташування Політичної партії ВО «Батьківщина», яке було частково задоволено детективом, а проведення відповідних слідчих дій вимагає значного часу. Крім того, потрібен додатковий час необхідний для вжиття заходів для надання матеріалів для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України та подальшого виконання вимог ст. 293 КПК України».

2.2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив таке задовольнити, зазначивши, що досудове розслідування триває, ризики, констатовані слідчим суддею і апеляційною інстанцією не зменшились, попри те, що процесуальні обов`язки підозрюваною не порушувались.

Захисники ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та підозрювана ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання. Зокрема захисник ОСОБА_5 надав письмове заперечення на клопотання, де просив відмовити повністю в задоволенні клопотання з огляду на 1) відсутність нових аргументів, які обґрунтовують вимоги клопотання; 2) відсутність ризиків, заявлених у клопотанні та аргументів, які їх обґрунтовують; 3) внесена застава за ОСОБА_4 повністю забезпечує її належну процесуальну поведінку, також додавши таке: 1) заява від 21.01.2026 на виконання ухвали ВАКС від 16.01.2026 у справі №991/414/26 про здачу паспорта для виїзду за кордон; 2) лист від Конгресу Сполучених Штатів Америки; 3) розпорядження першого заступника Голови ВРУ ОСОБА_14 від 02.02.2026 «Про відрядження народного депутата України ОСОБА_4 до Сполучених Штатів Америки»; 4) розпорядження Голови ВРУ ОСОБА_15 від 12.03.2026 «Про відрядження народного депутата України ОСОБА_4 » до Королівства Бельгія.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно із частинами 3 та 4 статті 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядаються згідно з загальними правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, відтак необхідно керуватись правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу (обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків) із врахуванням додаткових обставин, передбачених частиною 3 статті 199 КПК, а саме: обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, та обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

3.2. Судом встановлені такі обставини:

27.11.2025 Генеральний прокурор ОСОБА_7 на підставі листа заступника Генерального прокурора-керівника САП ОСОБА_16 (вих. №01-7651 вих-25 від 24.11.2025) вніс до ЄРДР відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, у кримінальному провадженні №42025000000001123, і доручив здійснення досудового розслідування керівнику Другого Головного спеціального підрозділу НАБУ ОСОБА_17 .

27.11.2025 Генеральний прокурор ОСОБА_7 вніс до ЄРДР відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 28/частиною 4 статті 368 КК у кримінальному провадженні №42025000000001124 і доручив здійснення досудового розслідування керівнику Другого Головного спеціального підрозділу НАБУ ОСОБА_17 .

28.11.2025 постановою керівника Другого Головного спеціального підрозділу НАБУ ОСОБА_18 визначено слідчу групу та старшого слідчої групи для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025000000001123.

01.12.2025 постановою заступника Генерального прокурора-керівника САП ОСОБА_16 визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42025000000001123 та у кримінальному провадженні №42025000000001124.

02.12.2025 постановою прокурора САП ОСОБА_19 об`єднано в одне провадження матеріали кримінальних проваджень №42025000000001123 та №42025000000001124.

13.01.2026 постановою т.в.о. керівника Другого Головного спеціального підрозділу ОСОБА_20 та т.в.о. керівника Другого Головного підрозділу детективів ОСОБА_21 внесено зміни до складу слідчої групи для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025000000001123.

13-14.01.2026 на підставі частини 3 статті 233 КПК у зв`язку з невідкладним випадком проведено обшук у приміщенні за адресою: місто Київ, вулиця Турівська, 13, яким фактично користуються народні депутати політичної партії ВО «Батьківщина», в тому числі ОСОБА_4 та інші особи.

14.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, а саме пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй та третім особам неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

16.01.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 у справі № 991/414/26 задоволено частково клопотання детектива та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10000 (десяти тисяч) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 33 280 000 (тридцять три мільйони двісті вісімдесят тисяч) гривень, покладено на ОСОБА_4 до 16.03.2026 включно такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду; 2) не відлучатись за географічні межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво; 3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у чинному повідомленні про підозру, з такими народними депутатами України: 1) ОСОБА_22, 2) ОСОБА_23, 3) ОСОБА_24, 4) ОСОБА_25, 5) ОСОБА_26, 6) ОСОБА_27, 7) ОСОБА_28, 8) ОСОБА_29 ; 9) ОСОБА_30, 10) ОСОБА_31, 11) ОСОБА_32 ; 12) ОСОБА_33, 13) ОСОБА_34, 14) ОСОБА_35, 15) ОСОБА_36, 16) ОСОБА_37, 17) ОСОБА_38, 18) ОСОБА_39, 19) ОСОБА_40, 20) ОСОБА_41, 21) ОСОБА_42, 22) ОСОБА_43, 23) ОСОБА_44, 24) ОСОБА_45, 25) ОСОБА_46, 26) ОСОБА_47, 27) ОСОБА_48, 28) ОСОБА_49, 29) ОСОБА_50, 30) ОСОБА_51, 31) ОСОБА_52, 32) ОСОБА_53, 33) ОСОБА_54 ; 34) ОСОБА_55, 35) ОСОБА_56, 36) ОСОБА_57, 37) ОСОБА_58, 38) ОСОБА_59, 39) ОСОБА_60 ; 40) ОСОБА_61 ; 41) ОСОБА_62, 42) ОСОБА_63, 43) ОСОБА_64, 44) ОСОБА_65, 45) ОСОБА_66, 46) ОСОБА_67, 47) ОСОБА_68, 48) ОСОБА_69, 49) ОСОБА_70, 50) ОСОБА_71, 51) ОСОБА_72, 52) ОСОБА_73, 53) ОСОБА_74, 54) ОСОБА_75, 55) ОСОБА_76, 56) ОСОБА_77, 57) ОСОБА_78, 58) ОСОБА_79, 59) ОСОБА_80, 60) ОСОБА_81, 61) ОСОБА_82, 62) ОСОБА_83, 63) ОСОБА_23, 64) ОСОБА_84 ; 65) ОСОБА_85, 66) ОСОБА_86 ; 5) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України.

26.01.2026 ухвалою Апеляційної палати (АП) ВАКС у справі №991/414/26 задоволено частково апеляційні скарги захисників, ухвалу слідчого судді ВАКС від 16.01.2026 скасовано в частині покладення на ОСОБА_4 обов`язків не відлучатися за географічні межі Київської області та утримуватися від спілкування з народними депутатами України, у цій частині постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у покладенні на ОСОБА_4 обов`язків не відлучатися з м. Києва та Київської області (місця проживання підозрюваної) без дозволу слідчого, прокурора або суду, та утримуватися від спілкування з народними депутатами України, відмовлено в задоволенні апеляційних скарг захисників в іншій частині та апеляційної скарги прокурора, ухвалу слідчого судді ВАКС від 16.01.2026 залишено без змін.

3.3. Дослідивши клопотання із додатками, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя зазначає, що клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 відповідає формальним вимогам статей 184 і 199 КПК, а його копія разом із матеріалами, якими воно обґрунтовується, вручена 10.03.2026 підозрюваній.

Також слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження №42025000000001123 належить до предметної підсудності ВАКС відповідно до пунктів 1 і 3 частини 5 статті 216 КПК, з огляду на статус підозрюваної як народного депутата України, а також статус народного депутата України в особи, якій згідно з повідомленням про підозру підозрювана висловила пропозицію надати неправомірну вигоду.

3.4. Підставою продовження строку дії обов`язків зокрема є набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

Частина 4 статті 369 КК передбачає відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища за кваліфікуючих ознак - якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинені організованою групою осіб чи її учасником Відповідно до пункту 1 частини 3 примітки до статті 368 КК службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, зокрема у статті 369 цього кодексу, є народні депутати України.

КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обстави (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 14.01.2026 повідомлення про підозру, яке відповідає формальним вимогам статей 276-279 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278-279 КПК, дають підстави визнати набуття нею статусу підозрюваної та наявність в її діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження та продовження строку дії обов`язків, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

3.5. Підставою продовження строку обов`язків також є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним певних дій, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. У той же час КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, але вимагає наявність підстав вважати реальною можливість здійснити такі у майбутньому.

3.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовувався таким:

«Досудовим розслідуванням встановлено наявність мотиву та реальної можливості у підозрюваної ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Ці обставини у сукупності свідчать про актуальність та незмінність такого ризику на даний час.

Так, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Невідворотність покарання за вказаний злочин вже сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж перебачено законом (ст. ст. 69, 75 КК України) у випадку вчинення корупційного злочину є неможливим, окрім як у випадку укладання угоди у кримінальному провадженні.

Наявність реальної можливості переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що підозрювана є народним депутатом України, а відтак має широкі міжнародні контакти, у тому числі внаслідок участі у міжпарламентських делегаціях, що полегшує виїзд за кордон та легалізацію перебування за межами України.

Зважаючи на свій статус народного депутата України ОСОБА_4 безумовно має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів та державних органів, а тому має реальні можливості переховуватися як на території України, так і покинути її межі в спосіб, який унеможливить її ідентифікацію.

ОСОБА_4 відповідно до інформації Державної міграційної служби України має декілька паспортів громадянина України для виїзду за кордон - НОМЕР_1, дійсний до 28.02.2026; НОМЕР_2, дійсний до 02.10.2029; НОМЕР_3, дійсний до 10.04.2030.

Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України впродовж останніх трьох років ОСОБА_4 неодноразово (більше 30 разів) безперешкодно виїздила за кордон.

ОСОБА_4 володіє суттєвими майновими ресурсами для забезпечення тривалого переховування від органів досудового розслідування та/або суду на території іноземної держави.

Так, відповідно до даних НАЗК та поданої суб`єктом декларування ОСОБА_4 декларації за період 2024 року у неї станом на 31.12.2024 сукупно перебували у власності грошові активи у розмірі понад 4,3 млн доларів США (з яких 4 млн. позичені третій особі - ОСОБА_87 ) та понад 2 млн грн. Значні грошові активи (понад 189 тис. Євро, 776 тис. доларів США, 310 тис. грн), які ОСОБА_4 може використати у разі переховування від органу досудового розслідування та/або суду, також задекларовані як власність її чоловіка ОСОБА_88 . Окрім того, згідно з декларацією ОСОБА_4 має у власності значну кількість коштовних ювелірних виробів.

Загалом згідно з декларацією розмір грошових активів ОСОБА_4 та її чоловіка перевищує суму, еквіваленту 41 млн грн (без урахування коштів, що позичені третій особі).

Чоловіку підозрюваної ОСОБА_4 також належать корпоративні права суб`єктів господарювання: - ТОВ «Леді Ю», код ЄДРПОУ 34355304, країна реєстрації головного офісу - Україна, вартість частки 35 000 грн; - ТОВ «ПРОСТОР ОУ», код ЄДРПОУ 14585228, країна реєстрації головного офісу - Естонія, вартість частки 80 500 грн.

Наявність у безоплатному користуванні ОСОБА_4 двох автомобілів Toyota Camry, 2018 року випуску, а також у власності її чоловіка автомобілів Audi A8, 2016 року випуску, та Toyota LC 200, 2018 року випуску, надає змогу підозрюваній використати вищевказані транспортні засоби для зміни місця перебування з метою подальшого переховування.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у пропозиції надання неправомірної вигоди, що безумовно свідчить про наявність у неї грошових активів, які отримані поза межами офіційних джерел та були призначені для систематичного надання такої неправомірної вигоди.

Ці факти, у поєднанні із характером злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4, свідчать про наявність у неї значних прихованих активів, у тому числі грошових коштів, які можуть нею вільно використовуватися для тривалого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, та у сукупності свідчать про актуальність такого ризику на сьогодні».

Слідчий суддя зазначає, що обґрунтування цього ризику тотожне обґрунтуванню, яке оцінювалось у попередній ухвалі, тому є послідовним у своїй позиції, а саме, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема суворістю можливого покарання.

Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачена санкція у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, то тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрювана може втекти.

Також належить зазначити, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), дія якого неодноразово продовжувалась і наразі Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026 (затверджений Законом України від 12.01.2026 р. № 14366) продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 04.05.2026 включно.

Окрім того, слідчий суддя зазначає, що наразі є території України, які тимчасово окуповані російською федерацією, й території, на яких ведуться бойові дії, для виїзду на які не потрібен закордонний паспорт, що потенційно посилює ступінь ризику переховування.

Також слідчий суддя бере до уваги, що підозрювана ОСОБА_4 брала і має намір брати участь у численних закордонних заходах, маючи можливість вільного виїзду, відтак ці обставини дають можливість підозрюваній на цьому етапі досудового розслідування, з урахуванням надзвичайно широкого кола знайомств за межами України, за бажанням переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Сторона захисту наполегливо стверджувала, що підозрювана не має жодного наміру переховуватись від органу досудового розслідування чи суду в зв`язку з бажанням довести необґрунтованість цього кримінального провадження, однак не спростували вірогідності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Відтак слідчий суддя висновує, що з урахуванням викладених в клопотанні обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та доданих матеріалів, є достатніми підстави вважати доведеним ризик можливого переховування підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.

3.5.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовувався таким:

«Підозрювана має доступ до службових приміщень Верховної Ради України, а також вплив на помічників-консультантів, з допомогою яких може знищити або приховати документи, що підтверджують протиправну діяльність.

Значна частина доказів у даному кримінальному провадженні має нематеріальний характер (електронні носії, переписка в месенджерах, чорнові записи), що полегшує їх швидке знищення або модифікацію.

Не виключено, що підозрювана може бути учасником узгодженої корупційної схеми, а, отже, має можливість координувати дії з іншими невстановленими особами з метою узгодженого приховування доказів.

Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи від 12.01.2026 № 15/104 вже зафіксовано, що ОСОБА_4 вживала заходи з метою конспірації своїх злочинних дій («тут все в порядку, не хвилюйтесь, нормально, ми перевіряємо практично щотиждень…, при чому самою найновітнішою технікою, яка взагалі є в країні»), що, на її думку, мало б унеможливити фіксування органом досудового розслідування її пропозиції надати неправомірну вигоду народному депутату України ОСОБА_9 та іншим народним депутатам України. Також зафіксовано використання ОСОБА_4 месенджеру «Signal» при спілкуванні про подію злочину саме з метою приховування своєї злочинної діяльності.

Крім того, протягом 13-14 січня 2025 року детективами Національного бюро проведено обшук місця розташування Політичної партії ВО «Батьківщина», що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, яким в тому числі користується ОСОБА_4, під час якого вилучено мобільні телефони, які перебували в користуванні останньої.

Оглядом вказаних телефонів встановлено, що ОСОБА_4 систематично видаляла наявну в них переписку та застосовувала режим автовидалення повідомлень.

Більш того, з корпоративного мобільного телефону офісу ВО ПП «Батьківщина» встановлено факт видалення повідомлення від абонента «ОСОБА_90» НОМЕР_4 за 13.01.2026 о 22 год 10 хв. тобто після початку проведення обшуку.

Наведені обставини свідчать про схильність ОСОБА_4 до активного приховування інформації, речей чи документів, які мають відношення до обставин вчинення можливого кримінального правопорушення.

Також вказані факти свідчать про наявність певних правил, які впроваджені для інших осіб, які могли бути залучені до злочинної діяльності підозрюваної щодо видалення інформації, що може мати значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Обставинами, які свідчать про продовження існування вказаного ризику є характер та спосіб вчинення підозрюваною можливого злочину з послідовним вжиттям заходів конспірації для приховання його слідів.

Крім того, слід зазначити, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває, а у зв`язку з нещодавнім набуттям статусу підозрюваної ОСОБА_4 безпосередньо зацікавлена у вжитті заходів з метою унеможливлення притягнення її до кримінальної відповідальності, що може спонукати її до реалізації відповідного ризику.

Указані обставини у сукупності свідчать про незмінність та наявність на даний час ризику знищення, приховання або спотворення речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, і ще не були відшукані та вилучені слідством».

Слідчий суддя зазначає, що обґрунтування цього ризику тотожне обґрунтуванню, яке оцінювалось у попередній ухвалі, тому є послідовним у своїй позиції, а саме, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні фактично перебуває на початковій стадії збирання доказів і тривають відповідні процесуальні дії, відтак цілком вірогідним є знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які можуть бути потенційними доказами, особливо з урахуванням змісту протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи від 12.01.2026 №15/104, з урахуванням характеру поведінки підозрюваної, спрямованої на конспіративне приховування та маскування намірів.

В зв`язку з вищезазначеним, слідчий суддя висновує, що такий ризик продовжує існувати.

3.5.3. Ризик незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовувався таким:

«Підозрювана має реальний владний і політичний вплив на свідків, зокрема: інших народних депутатів, їхніх помічників, працівників Апарату Верховної Ради України.

Підозрювана може використовувати: погрози політичного або репутаційного характеру; обіцянки кар`єрних преференцій; фінансовий вплив з метою зміни або відмови від давання показань.

Вплив на експертів, які вже проводять та будуть проводити у подальшому експертні дослідження у кримінальному провадженні можливий через політичний тиск або публічні заяви, спрямовані на дискредитацію розслідування та відповідних експертних досліджень.

Під час проведення досудового розслідування отримано показання свідків, що мають ключове значення у процесі доказування.

Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Зі свого боку положення ст. 95 КПК України визначають, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не має права обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Отже, надані під час проведення досудового розслідування показання свідків, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке їй інкримінується, судом безпосередньо не досліджувались. З метою створення передумов для подальшого уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, бажаючи змінити їх показання на свою користь.

З протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи від 12.01.2026 № 15/104 вбачається, що до злочинної діяльності, пов`язаної з наданням неправомірної вигоди народним депутатам України за вчинення ними дій з використанням наданої їм влади та службового становища ОСОБА_4 мала намір залучити також інших осіб.

Зокрема, в розмові 12.01.2026 ОСОБА_4 називає невстановлену особу на ім`я ОСОБА_89, яка має передати 13.01.2026 неправомірну вигоду в розмірі 30 000 доларів США для народного депутата України ОСОБА_9 та ще 2 народних депутатів України. В цій же розмові ОСОБА_4 повідомляє, що в неї є 2-3 особи, які будуть «привозити, віддавати» неправомірну вигоду.

Наразі ОСОБА_4 вже має доступ до копій матеріалів, якими стороною обвинувачення обґрунтовуються повідомлення про підозру, у тому числі протоколи НС(Р)Д, у яких зафіксовані її розмови з іншими особами. Ознайомившись зі змістом цих документів, ОСОБА_4 може незаконно впливати на осіб, з якими контактувала, з метою надання такими особами неправдивих показань щодо факту розмов, їх змісту, контексту тощо.

Враховуючи той факт, що досудове розслідування перейшло у відкриту стадію збору доказів лише після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, встановити та допитати значну частину свідків за цей час було неможливо без шкоди для кримінального провадженню.

Більш того, сам спосіб вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 - надання неправомірної вигоди за досягнення бажаного для себе результату - свідчить про схильність підозрюваної до підкупу інших осіб з метою схилення до вигідної їй поведінки.

Вказані обставини у своїй сукупності доводять продовження існування реального ризику вжиття заходів підозрюваною як безпосередньо так і опосередковано на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні».

Слідчий суддя зазначає, що обґрунтування цього ризику тотожне обґрунтуванню, яке оцінювалось у попередній ухвалі, тому є послідовним у своїй позиції, а саме, що ризик незаконного впливу на свідка у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на осіб існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Слідчий суддя бере до уваги зміст розмов, зафіксованих в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 12.01.2026 №15/104, з якого вбачається, що досудовим розслідуванням наразі не встановлено, хто є довіреними особами ОСОБА_4, які мали «привозити, віддавати» неправомірну вигоду, а також не визначено повне коло осіб, яким така могла надаватись, відтак є доведеним ризик незаконного впливу на осіб, які можуть бути свідками в цьому кримінальному провадженні.

Частиною 5 статті 194 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена, зокрема таких як «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом», тому слідчий суддя має повноваження обмежити спілкування підозрюваної з будь-якою особою, але у той же час належить конкретно їх визначити шляхом зазначення повних імен осіб.

Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, та з огляду на фактично початковий етап досудового розслідування, слідчий суддя вважає доведеною вірогідність існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваної з метою уникнення кримінальної відповідальності на певних свідків чи експертів або спеціаліста, що підтверджено апеляційною інстанцією, проте через відсутність конкретного переліку таких позбавлений можливості покласти відповідний обов`язок.

3.5.4. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовувався таким:

«Підозрювана, використовуючи свій депутатський статус, може: ініціювати політичний тиск на органи досудового розслідування; публічно дискредитувати детективів, прокурорів, суд; сприяти витоку інформації, яка охороняється законом.

Можливе також зловживання підозрюваною парламентськими процедурами (депутатські звернення, запити) з метою втручання у хід слідства.

Підозрювана може вживати заходи з метою створення штучних процесуальних перешкод, зокрема шляхом подання численних скарг та клопотань, спрямованих не на захист, а на затягування процесу.

Слід також враховувати спосіб вчинення можливого кримінального правопорушення, який передбачав високий рівень конспірації вчинення злочину з боку підозрюваної.

Так, з метою приховування факту пропозиції неправомірної вигоди народному депутату України ОСОБА_9 та іншим народним депутатам України ОСОБА_4 організувала вжиття заходів щодо убезпечення своїх злочинних дій від фіксації зі сторони правоохоронного органу, що на її переконання мало б дозолити їй уникнути кримінальної відповідальності.

Зокрема, такими заходами є використання інтернет масенджерів, заборона надавати свій телефон третім особам та взагалі повідомляти про будь-які зв`язки з нею («ви мій телефон не давайте», «щоб все таки ні ці люди, ні ваш помічник не знав, що це від мене»), перехід на шепіт при обговоренні питань, пов`язаних з пропозицією неправомірної вигоди.

Зазначене свідчить про високу ймовірність протидії ОСОБА_4 законним діям органу досудового розслідування щодо збирання доказів у кримінальному провадженні, тобто продовження існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.».

Слідчий суддя зазначає, що обґрунтування цього ризику тотожне обґрунтуванню, яке оцінювалось у попередній ухвалі, тому є послідовним у своїй позиції, а саме, що оцінюючи вищенаведені доводи на основі матеріалів клопотання, а також життєпис підозрюваної із загальнодоступного джерела ІНФОРМАЦІЯ_2, який свідчить про активну участь підозрюваної упродовж більш ніж 30 років в політичному житті України, за час чого нею вочевидь налагоджено величезну кількість стосунків із впливовими владними персонами, слідчий суддя вважає доведеною надзвичайно високий ступінь цього ризику, попри те, що сторона захисту стверджувала про відсутність цього ризику, однак не надала доказів, які б нівелювали твердження про його існування.

3.5.5. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, обґрунтовувався таким:

«У разі не продовження строку дії покладених на підозрювану обов`язків, зважаючи на постійну законодавчу діяльність та збереження за підозрюваною депутатського мандату, вона має об`єктивну можливість продовжувати пропонувати і, не виключено, що й надавати неправомірну вигоду за голосування «за» чи «проти» стосовно тих чи інших законопроектів, блокування або лобіювання певних норм.

Зафіксовані у ході досудового розслідування дії ОСОБА_4 свідчать, що вона не планувала обмежуватись пропозицією та наданням неправомірної вигоди лише ОСОБА_9 та ще двом народним депутатам, а шляхом надання неправомірної вигоди була готова впливати на голосування значно більшої групи депутатів

Ці ж фактичні обставини свідчать про відсутність добровільного припинення підозрюваною протиправної поведінки та її рішучість при висловленні пропозиції неправомірної вигоди, що вказує на наявність наміру щодо систематичного («один раз в месяц, єто постоянно действующая история для каждого человека») надання такої вигоди народним депутатам України у разі виконання чи невиконання відповідних дій.

Стороною обвинувачення зафіксовано вчинення ОСОБА_4 корупційного тяжкого злочину. Разом з тим, викриття злочинних дій ОСОБА_4 без продовження строку дії обов`язків не забезпечить припинення її протиправних дій щодо подальших пропозицій надання неправомірної вигоди народним депутатам України».

Слідчий суддя зазначає, що обґрунтування цього ризику тотожне обґрунтуванню, яке оцінювалось у попередній ухвалі, тому є послідовним у своїй позиції, а саме, що зміст розмов ОСОБА_4 та її статус, свідчить про високий ступінь можливості вчинити нове кримінальне правопорушення. Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що такий ризик може бути нівельований з часом у процесі досудового розслідування через невстановлення нових фактів протиправної поведінки та наявністю бездоганної процесуальної поведінки підозрюваної.

3.6. Слідчий суддя, оцінивши на підставі наявних матеріалів в сукупності всі обставини, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, доведених ризиків, а також таке:

1) підозрювана має 65 років і відсутня інформація щодо її сімейного стану, соціальних зв`язків, майнового стану і стану здоров`я, які перешкоджали б продовженню обов`язків,

2) відсутні відомості про порушення підозрюваною обов`язків, покладених при застосування запобіжного заходу,

3) чинний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 33 308 000 грн. забезпечує дотримання підозрюваною покладених на нього обов`язків,

4) КПК не передбачає обов`язковості врахування строків досудового розслідування у разі продовження строку дії обов`язків, відтак можливе продовження строку обов`язків на два місяці,

5) з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, роль підозрюваної у вчиненні, не зменшення наявних ризиків, наявність обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування,

вважає, що клопотання прокурора належить задовольнити з метою забезпечення дієвості застосованого запобіжного заходу, можливості здійснення контролю за належною процесуальною поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків.

Керуючись статтями 131, 132, 176-199, 309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання.

2. Продовжити до 13.05.2026 включно строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;

2) повідомляти детективів, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи;

3) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво.

Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 18.03.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________