Справа № 991/7781/23

Провадження 1-кп/991/97/23

У Х В А Л А

іменем України

17 березня 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 за обвинуваченням

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України,

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,

ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,

ОСОБА_10, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві, зареєстрована за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100100003812, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2015, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_6 в судові засідання, призначені на 24.02.2026 і 26.02.2026, Суд поставив на обговорення питання про накладення на нього грошового стягнення.

2. У судовому засіданні сторони висловили такі позиції:

2.1. Прокурор просив накласти на обвинуваченого ОСОБА_6 грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів за кожну неявку. Зазначив, що обвинувачений навмисно зірвав два судові засідання, які призначені через день, та про які він був заздалегідь повідомлений і ознайомлений належним чином. Перебування на лікарняному із загальним захворюванням не перешкоджає участі в судовому засіданні, оскільки не доведено, що неявка обумовлена тяжкою хворобою. При цьому обвинувачений не звертався з клопотаннями про забезпечення його участі в судових засіданнях у режимі відеоконференцзв`язку.

2.2. Захисник ОСОБА_8 заперечив щодо накладення грошового стягнення, зазначив про покладення надмірного тягаря на захист і необґрунтованість підстав для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.

2.3. Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив щодо накладення грошового стягнення, зазначив, що важка форма грипу і висока температура не давала можливість брати участь в судових засіданнях. Вважав листок непрацездатності належним підтвердженням, яке завжди судом сприймалось, у питанні про накладення грошового стягнення вбачав упереджене ставлення до нього з боку суду. На запитання Суду обвинувачений повідомив, що не перебував на стаціонарному лікуванні у дні призначених судових засідань.

2.4. Обвинувачений ОСОБА_7 просив надати можливість обвинуваченому ОСОБА_6 подати документи, які підтверджують хворобу.

3. Заслухавши думку учасників, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

3.2. Пунктом 1 ч. 7 ст. 42 КПК України передбачено, що обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

3.3. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про накладення на обвинуваченого грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу (ч.1 ст.323 КПК України).

3.4. Порядок та способи виклику особи до суду визначені у ч. 1 ст. 135 КПК України, а саме шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телефонограмою. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки.

3.5. Обвинувачений ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про судові засідання, призначені на 24.02.2026 і 26.02.2026, що підтверджується його підписом у розписці від 11.12.2025 (т.69 а.с.3). Втім, у призначені судові засідання обвинувачений не з`явився.

3.6. Так, 24.02.2026 ОСОБА_6 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його перебуванням на лікарняному. Однак, жодних документів, що підтверджують поважність причин неявки, обвинувачений не долучив.

3.7. Аналогічне клопотання надійшло 26.02.2026 із листком непрацездатності, виданим комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва. Дата відкриття вказаного листка - 24.02.2026, дата закриття - 27.02.2026, причина непрацездатності - тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві. Наданий документ не містить відомостей, які свідчать про стан хворого та/або про його перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням, що унеможливлювало б його участь у судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференцзв`язку.

3.8. З метою з`ясування поважності причин неявки обвинуваченого у судові засідання 24.02.2026 і 26.02.2026 Суд надіслав запит від 27.02.2026 до КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва. Про направлення такого запиту Суд попередньо поінформував учасників. Заклад охорони здоров`я не надав відомостей про стан ОСОБА_6, оскільки запитувана інформація становить лікарську таємницю, а для отримання доступу до неї необхідна згода суб`єкта персональних даних. Таким чином, будучи повідомленим про наявність запиту Суду до закладу охорони здоров`я та про відповідь останнього, обвинувачений ОСОБА_6 міг надати відповідну згоду для обґрунтування поважності причин своєї неявки, проте таких дій не вчинив.

3.9. Вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик суду визначений у ч. 1 ст. 138 КПК України. Зокрема, до таких причин віднесено тяжку хворобу або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад (п.5 ч.1 ст.138 КПК України).

3.10. Суд звертає увагу, що поняття "тяжка хвороба" є ознакою, що не визначена у статтях КПК України та нормативно-правових актах Міністерства охорони здоров`я України. Це такий фізичний стан особи, в якому вона перебуває тривалий час, внаслідок чого виникає вірогідність того, що особа може бути неспроможною брати участь у судових засіданнях.

Сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не обов`язково має вплив на можливість прибувати на виклики до суду, тим більше брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку. При цьому наявність тривалого захворювання лише в кожному конкретному випадку може бути розцінена як перешкода для участі особи в кримінальному провадженні.

3.11. Змагальність сторін, визначена ст. 22 КПК України, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Таке обстоювання полягає не лише в повідомленні суду своєї позиції та в її належній аргументації, а й у доведенні відповідними засобами доказування певних обставин чи фактів, на яких вона ґрунтується.

Відповідно, саме на учасника судового провадження, який не прибув на виклик суду, покладається обов`язок доведення поважності причин своєї неявки.

3.12. Суд також звертає увагу, що під час судового розгляду неодноразово акцентував на необхідності надання документів, які належним чином підтверджують поважність неявки в судові засідання, в тому числі у зв`язку з хворобою, саме з огляду на те, як вона сформульована у КПК України. Причому подання Суду документів, які формально вказують на стан непрацездатності особи без посилання на тяжкість стану або об`єктивну неможливість покинути заклад лікування, не є автоматичною підставою для визнання причин неявки поважними.

3.13. Обвинувачений ОСОБА_6 не надав суду документів, які підтверджують поважність його неявки в судові засідання, призначені 24.02.2026 та 26.02.2026. Суд також наголошує, що обвинувачений не повідомляв суд про неможливість своєї участі в судових засіданнях завчасно, як того вимагає закон. Зокрема, станом на 26.02.2026 він перебував на лікарняному, листок непрацездатності відкритий 24.02.2026, проте клопотання про неможливість участі він подав лише напередодні судового засідання. Вказане не відповідає критерію завчасності для повідомлення про неможливість прибути на виклик суду.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово протягом розгляду справи звертався до суду з клопотаннями про відкладення заздалегідь призначених судових засідань не завчасно, а у день їх проведення, посилаючись на стан непрацездатності (21.02.2025 і 26.08.2025). Так, 21.02.2025 ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 21.02.2025 у зв`язку з хворобою (період дії листка непрацездатності - з 19.02.2025 по 21.02.2025). 26.08.2025 ОСОБА_6 подав аналогічне клопотання про відкладення судового розгляду, призначеного на 26.08.2025, у зв`язку з хворобою (період дії листка непрацездатності - з 25.08.2025 по 29.08.2025).

Наведені приклади свідчать про неодноразове відкриття обвинуваченим короткострокових листків непрацездатності напередодні або в день призначеного заздалегідь і узгодженого з усіма учасниками судового засідання з повідомленням про неможливість участі у засіданні напередодні його проведення.

3.14. Згідно з абз.3 ч.1 ст.139 КПК України якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин на виклик суду або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.15. Суд бере до уваги, що в зазначеному кримінальному провадженні до кримінальної відповідальності притягується ще троє осіб - ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, тому з метою дотримання балансу інтересів усіх обвинувачених та для забезпечення права на справедливий розгляд і вирішення справи в розумні строки щодо інших обвинувачених у справі, необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 захід забезпечення.

3.16. За таких обставин Суд дійшов висновку про необхідність накладення на обвинуваченого ОСОБА_6 грошового стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий розмір є достатнім і здатен спонукати обвинуваченого до виконання вимог закону та сприяти його належній процесуальній поведінці в майбутньому.

Керуючись статтями 139, 144, 372, 376 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Накласти на обвинуваченого ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошове стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн за неявку без поважних причин у судові засідання, призначені на 24.02.2026 та 26.02.2026.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_11

Судді: ОСОБА_12

ОСОБА_13