- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/7781/23
Провадження 1-кп/991/97/23
У Х В А Л А
іменем України
02 квітня 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (в режимі відеконоференції),
розглянувши у судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209 КК України,
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,
ОСОБА_13, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Києві, зареєстрована за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
1.1. Від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшло клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме до матеріалів судової справи №991/9376/20.
1.2. Клопотання мотивовано тим, що в межах запитуваної справи розглянуто клопотання детектива НАБУ про проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015 та постановлено відповідну ухвалу. Вказаною ухвалою надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6, у результаті якого вилучено ряд електронних носіїв інформації.
Доступ до вказаних матеріалів необхідний з метою спростування чи підтвердження законності проведення обшуку 18.11.2020 за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2020.
1.3. ОСОБА_6 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 08.01.2026 про ознайомлення з матеріалами справи №991/9376/20. У відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.01.2026 №03.10.1-03/32/2026 повідомлено про відсутність дозволу на ознайомлення із запитуваними матеріалами.
1.4. У зв`язку із зазначеним обвинувачений просить надати тимчасовий доступ до матеріалів судової справи №991/9376/20, що знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, з можливістю отримання копій матеріалів повної технічної фіксації судового засідання 16.11.2020 року.
2. У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1. Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання підтримав, просив його задовольнити. Зазначив, що норма ст. 27 КПК України є імперативною і не повинна піддаватися сумніву. Відсутність звукозапису судового засідання щодо розгляду клопотання про проведення обшуку 16.11.2020 вважав підставою для визнання відповідного обшуку і здобутих в результаті нього доказів незаконними.
2.2. Захисники ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали заявлене клопотання.
2.3. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що бажання обвинуваченого перевірити наявність чи відсутність запису технічної фіксації засідання не є підставою для проведення тимчасового доступу.
2.4. Від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява про розгляд заявленого клопотання без його участі. У заяві повідомлено, що за даними автоматизованої системи документообігу суду судова справа №991/9376/20 внесена до акта про вилучення для знищення справ, не внесених до ІНФОРМАЦІЯ_6 від 12.12.2024 №3, схваленого протоколом засідання ЕПК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 30.01.2025 №1 на підставі ст.10 Переліку судових справ і документів, у зв`язку із закінченням їх трирічного строку зберігання. Зазначену судову справу знищено 04.02.2025 р.
3. Заслухавши учасників, дослідивши доводи клопотання, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
3.2. У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх, здійснити їх виїмку (ст. 159 КПК України).
3.3. Сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 1 ст. 160 КПК України).
3.4. За приписом п.1 ч.5 ст.163 КПК України однією з підстав постановлення судом ухвали про надання тимчасового доступу до речей і документів є доведення стороною кримінального провадження у своєму клопотанні наявності достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи.
Саме перебування чи можливість перебування запитуваних речей або документів у володінні відповідної юридичної особи є ключовою умовою для подальшого аналізу судом доведеності решти підстав заявленого клопотання про тимчасовий доступ, які передбачені у п.2, 3 ч.5 ст.163 КПК України.
3.5. У своєму клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів обвинувачений ОСОБА_6 посилається на наявність запитуваних матеріалів справи №991/9376/20, а саме повної технічної фіксації судового засідання 16.11.2020 р., у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3.6. Суд встановив, що строк зберігання проваджень (справ), розглянутих судом за клопотанням слідчого або прокурора, становить 3 роки (ст. 10 Розділу ІІ Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання).
Відповідно, трирічний строк зберігання справи №991/9376/20, у межах якої постановлено ухвалу про проведення обшуку від 16.11.2020, станом на момент розгляду заявленого клопотання минув. Вказане підтверджується заявою представника ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з якою судову справу №991/9376/20 знищено 04.02.2025 р. у зв`язку із закінченням трирічного строку зберігання.
3.7. На основі викладеного Суд доходить висновку про відсутність запитуваних документів у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, що унеможливлює подальший аналіз заявленого клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. Як наслідок, підстави для його задоволення відсутні.
3.8. Суд також вважає за необхідне відреагувати на доводи, якими обумовлюється необхідність тимчасового доступу. Так, заявляючи клопотання про тимчасовий доступ до матеріалів судової справи, у межах якої слідчим суддею розглядалося клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, обвинувачений обґрунтовує його необхідністю перевірки наявності або відсутності технічної фіксації відповідного судового засідання. Водночас саме по собі посилання на потребу «перевірити» факт здійснення технічної фіксації не може вважатися належним і достатнім обґрунтуванням для застосування такого процесуального заходу, як тимчасовий доступ до речей і документів.
Інститут тимчасового доступу, навіть за умови його застосовності на стадії судового розгляду, передбачає наявність конкретної, обґрунтованої необхідності у відповідних матеріалах, яка повинна бути підтверджена належними доводами сторони, що заявляє клопотання. Такий доступ не може використовуватися як засіб з`ясування обставин «на всяк випадок», або як інструмент для пошуку потенційних порушень без наведення мінімальних фактичних підстав вважати, що такі порушення мали місце. Інакше кажучи, процесуальне право на ініціювання отримання доказів не є правом на здійснення абстрактного контролю за діяльністю іншого суду чи перевірки дотримання процесуальних гарантій без наведення відповідної аргументації.
Суд підкреслює, що у випадку, коли сторона захисту ставить під сумнів дотримання вимог закону при розгляді клопотання слідчим суддею, зокрема щодо обов`язковості технічної фіксації судового засідання, така позиція має бути належним чином сформульована та обґрунтована. Зокрема, сторона захисту повинна навести конкретні обставини або дані, які дають підстави припускати відсутність відповідної фіксації або інші порушення встановленого порядку. Натомість у поданому клопотанні відсутні будь-які доводи, які б свідчили не лише про існування відповідного порушення, але й про наявність об`єктивних підстав вважати, що технічна фіксація судового засідання не здійснювалася або здійснювалася з порушенням вимог закону. Фактично йдеться про намір отримати доступ до матеріалів іншого судового провадження виключно з метою перевірки такої гіпотези.
Такий підхід суперечить засадам кримінального провадження, оскільки не відповідає вимогам обґрунтованості процесуальних клопотань; не забезпечує дотримання принципу розумності і трансформує процес доказування у форму пошуку можливих порушень без належної первинної аргументації.
Окрім цього, поставлена захистом мета - з`ясування факту здійснення технічної фіксації - за своєю природою не потребує надання доступу до всієї судової справи, що додатково свідчить про непропорційність обраного способу процесуального реагування.
За таких обставин суд доходить висновку, що заявлене клопотання не містить належного обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів, а відтак підстави для його задоволення відсутні.
4. З урахуванням відсутності запитуваних документів у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 131, 132, 159 - 164, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_14
Судді: ОСОБА_15
ОСОБА_16