Справа № 991/3199/26

Провадження 1-кс/991/3212/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання від 06.04.2026 старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене Прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06.04.2026 на розгляд слідчого судді надійшло клопотання від 06.04.2026 старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене Прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України

Клопотання обгрунтовано тим, що строк раніше обраного підозрюваному в кримінальному провадженні № 52026000000000020 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 12.04.2026, водночас, наявні передбачені законом підстави для його продовження.

Клопотання подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді ВАКС.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити, надав пояснення на підтвердження своєї позиції.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення поданого клопотання заперечували, надали суду усні та письмові пояснення, зокрема, зазначили про відсутність обґрунтованої підозри (зокрема, недоведеність існування у підозрюваного умислу на вчинення злочинних дій спільно з іншими особами), формулювання підозри не відповідає фабулі інкримінованої статті, відсутність викладених у клопотанні ризиків; також уважали визначений підозрюваному розмір застави непомірним, уважали, що неможливість внесення застави зумовлена діями сторони обвинувачення, а не підозрюваним ОСОБА_4, адже саме за наслідками розгляду клопотань сторони обвинувачення арештоване все майно родини ОСОБА_4, уважали, що, віходячи з обставин кримінального провадження, цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю забезпечив би виконання всіх процесуальних обов`язків та запобіг б усім процесуальним ризикам, надали документи щодо стану здоров`я підозрюваного, та документи від психолога щодо психологічного стану його дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Дослідивши матеріали провадження, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя встановив:

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 52023000000000154 від 03.04.2023, у якому 09.12.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

16.01.2026 з провадження № 52023000000000154 від 03.04.2023 матеріали, зокрема, щодо ОСОБА_4 було виділено у окреме кримінальне провадження № 52026000000000020 від 16.01.2026.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.12.2025 у справі № 991/12719/25 підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 12.02.2026 у справі № 991/1006/26 підозрюваному було змінено запобіжний захід у виді застави, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказаною ухвалою також визначено заставу у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень, з покладенням обов`язків визначених у п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

19.01.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026 було завершено, сторону захисту було повідомлено про можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.

Підозра, пред`явлена ОСОБА_4, належним чином обґрунтовується доказами, зібраними в ході досудового розслідування, зокрема:

1) протоколом огляду документів від 14.10.2024;

2) протоколом огляду місцевості від 05.11.2024;

3) висновком експерта за результатами проведеної судової оціночно-земельної експертизи від 29.11.2024 15/21-24;

4) протоколом огляду документів від 14.10.2024;

5) протоколом огляду місцевості від 04.07.2023;

6) протоколом огляду місцевості від 05.11.2024;

7) висновком експерта за результатами судової оціночно-земельної експертизи від 29.11.2024 14/20-24;

8) протоколом огляду телефони ОСОБА_4 Iphone 15 Рго Мах від 10.02.2025-21.04.2025;

9) протоколом огляду планшета ОСОБА_4 іРаd Рго від 10.02.2025-09.05.2025;

10) протоколом огляду телефона ОСОБА_8 Iphone 16 Рго Мах від 10.02.2025-24.02.2025;

11) протоколом огляду телефона ОСОБА_9 Iphone 16 Рго Мах від 10.02.2025-03.03.2025;

12) протоколом огляду Державних реєстрів від 21.11.2025;

13) протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій -- зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_10 від 09.12.2024;

14) протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій -зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_11 від 09.12.2024;

15) протоколами допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 06.02.2025 та 26.09.2025;

16) протоколами огляду матеріалів кримінального провадження від 16.01.2025, 20.01.2025 та 21.01.2025.

Можливу безпосередню причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення злочину, за оцінкою слідчого судді, серед інших доказів зокрема, підтверджує протокол огляду телефони ОСОБА_4 Iphone 15 Рго Мах від 10.02.2025-21.04.2025, протокол огляду планшета ОСОБА_4 іРаd Рго від 10.02.2025-09.05.2025, протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_10 від 09.12.2024, протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_11 від 09.12.2024, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 06.02.2025 та 26.09.2025, протоколи огляду матеріалів кримінального провадження від 16.01.2025, 20.01.2025 та 21.01.2025.

Таким чином, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри за стандартом «достатніх підстав» підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неодноразово встановлвалися в цьому провадженні судовими рішеннями, зокрема, ухвалою ВАКС від 10.12.2025 у справі № 991/12719/25, та ухвалою ВАКС від 12.02.2026 у справі № 991/1006/26.

На цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026 було завершено, сторона захисту здійснює ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.

При цьому, за оцінкою слідчого судді продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, продовжує існувати ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за який може бути застосована виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

При цьому ОСОБА_4, будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання може перешкодити кримінальному провадженню шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду.

Підозрюваний після запровадження в Україні воєнного стану неодноразово здійснював виїзди за межі України, що свідчить про наявність у нього відповідних можливостей. При цьому, за твердженням слідства, на час досудового розслідування один з підозрюваних (можливий співучасник ОСОБА_4 ) у цьому провадженні вже незаконно залишив територію України поза офіційними пунктами пропуску через державний кордон, та без проходження митного контролю.

Майновий стан самого підозрюваного, та членів його родини свідчить про достатність ресурсів для можливого переховування, зокрема, тільки офіційний дохід підозрюваного ОСОБА_4 за останні 3 роки становить близько 10,9 мільйонів гривень, а дохід його дружини ОСОБА_12 становить близько 0,5 мільйона гривень.

Крім того, ОСОБА_4 також належать корпоративні права ряду юридичних осіб, а саме у ПП «ВАЛДІ 2004» (код ЄДРПОУ 32733354) у ТОВ «МАРВІ (код ЄДРПОУ 37935737), у ТОВ «НИВКИ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43220605), у ТОВ «СО-5» (код ЄДРПОУ 45049051) у ТОВ «ВАЛДІ-ХОЛДИНГ» (код ЄДРПОУ 45148484),у ТОВ «Р10» (код ЄДРПОУ 4351297), у ТОВ «П-9» (код ЄДРПОУ 44495277), у ТОВ «ТЕХНО ВАЛДІ» (код ЄДРПОУ 44978109), у ТОВ «В37» (код ЄДРПОУ 43876947), у ТОВ «ФОРЕСТБУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 45472952), у ТОВ «РАУМ КОНСТРАКТ» (код ЄДРПОУ 45294794), у СП «ВІТЕКС» (код ЄДРПОУ 31280399).

У власності дружини підозрюваного ОСОБА_12, та матері підозрюваного ОСОБА_13 знаходиться значна кількість активів.

Матеріали провадження також додатково вказують на можливу наявність у співучасників (у тому числі, й у самого підозрюваного), значної кількості неофіційних/необлікованих доходів і майна, якими ОСОБА_4 може скористатись для фінансування свого переховування від органів слідства та суду, навіть за умови накладення арешту на інше офіційно зареєстроване на нього майно.

Зокрема, про це може свідчити та обставина, що в період з 19.09.2023 по 07.11.2025 ОСОБА_4 та ОСОБА_14 були кінцевими бенефіціарними власниками даного товариства, а з 07.11.2025 єдиним бенефіціарним власником товариства, у тому числі через засновника - юридичну особу ТОВ «К10» (код ЄДРПОУ 43977832).

Також, ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_4 засновано юридичну особу ТОВ «ВІ-ПРО» (код ЄДРПОУ 45174949), керівником якого у період з 26.12.2023 по 16.10.2025 безпосередньо був сам ОСОБА_4 . У свою чергу, вказане товариство володіє великою кількістю об`єктв нерухомого майна, та правами на нерухоме майно.

Продовжує існувати також ризик незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Так, за версією слідства, інкриміновані підозрюваному злочини вчинені ним у співучасті, у якості пособника злочинам, вчинюваним злочинною організацією, який у т.ч. залучав, контролював та координував діяльність значної кількості осіб, які супроводжували реалізацію проекту «Торгівля» (у т.ч. юристів, бухгалтерів, номінальних засновників та керівників, тощо, серед яких ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_16, тощо), зокрема, надаючи їм вказівки щодо вчинення конкретних дій, у т.ч. реєстраційних, у зв`язку з чим має безпосередній вплив на таких осіб і можливість координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальну поведінку.

Також, оскільки ОСОБА_4, за версією слідства, є довіреною особою підозрюваного ОСОБА_14, він може здійснювати незаконний вплив на інших довірених осіб, які є фіктивними (номінальними) власниками належного йому або іншим співучасникам майна, з метою спонукання їх до вжиття заходів щодо відчуження або приховування такого майна, у тому числі з метою уникнення накладення на нього арешту.

Оскільки на сьогодні матеріали кримінального провадження відкриті стороні захисту (у тому числі щодо свідків та змісту їх показань), наведене, на думку слідчого судді, також може спонукати підозрюваного вчинити вплив на таких свідків.

Продовжує існувати ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що підозрюваний ОСОБА_14 міг безпосередньо фінансувати виплату грошових коштів невстановленим представникам правоохоронних органів з метою невжиття ними заходів реагування. Тобто, підозрюваний ОСОБА_4 може також скористатися відповідними можливостями саме з метою перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема, до моменту направлення справи до суду.

Оцінюючи наведені ризики, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не надано достатніх доказів суттєвого зменшення або відсутності цих ризиків.

Надані стороною захисту медичні документи не спростовують можливість продовження застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, про який просить прокурор у клопотанні.

Викладене, на думку слідчого, дає беззаперечні підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому стосовно підозрюваного необхідним і обґрунтованим є продовження запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

Отже, слідчий суддя уважає обгрунтованим, що тяжкість та обставини вчинених кримінальних правопорушень, а також встановлені ризики свідчать про те, що більш м`який запобіжний захід не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного

Поряд з цим, одним із завдань слідчого судді є забезпечення належного балансу інтересів суспільства та особи на стадії досудового розслідування, який має визначатися з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження.

Вирішуючи питання з приводу визначеного ухвалою ВАКС від 12.01.2026 розміру застави, який на думку сторони захисту є необгрунтованим та непомірним для підозрюваного, слідчий суддя виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Тобто, з огляду на встановлені під час розгляду цього клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, та, водночас, має бути помірним для підозрюваного.

Слідчий суддя приймає до уваги, що з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді минуло вже 2 місяці, але застава ним так і не була внесена.

Слідчим суддею також була врахована загальна тривалість (з 2023 року) досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні.

Наведене може свідчити, що в підозрюваного на даний час відсутні достатні кошти для внесення застави в раніше визначеному розмірі.

З огляду на це, слідчий суддя уважає справедливим на цей час визначити альтернативний запобіжний захід у нижчому розмірі, ніж раніше встановлений, а саме, у розмірі 2404 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених з 01 січня 2026 року у ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України», що становить 8 000 512 (вісім мільйонів п`ятсот дванадцять) гривень.

З огляду на викладене, з врахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та вагомості встановлених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, з одного боку, та, враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного, тривалість проведення досудового розслідування, та необхідність дотримання з огляду на це належного балансу інтересів, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження існує необхідність продовження підозрюваному на 60 днів запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з одночасним частковим зменшенням застави, як альтернативного запобіжного заходу, та покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також у клопотання прокурор просить зобов`язати підозрюваного окрім конкретно визначених осіб також утримуватись від спілкування з членами Постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, службовими особами і працівниками Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» що, за оцінкою слідчого судді є занадто загальним та невизначеним обов`язком, тому в цій частині клопотання не підлягає задоволенню.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення поданого клопотання.

Керуючись ст. 131, 132, 176-201, 309, 369-372, 532 КПК, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання від 06.04.2026 старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене Прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, - задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 06 червня 2026 включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 2404 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених з 01 січня 2026 року у ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України», що становить 8 000 512 (вісім мільйонів п`ятсот дванадцять) грн.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі наявні паспорти для виїзду за кордон, в т.ч. паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 02.01.2018, а також інші документи, що дають право на виїзд за межі України, окрім паспорта громадянина України;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_21, ОСОБА_14, ОСОБА_22 ;

- утримуватись від спілкування (як особисто, так і через третіх осіб) з особами, які можуть бути допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_9, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_10, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_63 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 .

Строк дії вказаних обов`язків визначити у 2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

В решті клопотання відмовити.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1