Документ № 136069774

Провадження № 52023000000000229
Справа № 991/136/26
Дата засідання 21/04/2026
Дата винесення рішення 21/04/2026
Інстанція ВАКС
Форма судочинства Кримінальне
Головуюча суддя (ВАКС) Литвинко Т.В.

Справа № 991/136/26

Провадження 1-кп/991/2/26

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

21 квітня 2026 року          м.Київ

 

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , 

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

представника потерпілого ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених у межах кримінального провадження № 52023000000000229 від 23.05.2023 на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України,-

 

ВСТАНОВИВ:

 

На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

На стадії підготовчого провадження прокурор подав до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі Київської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 щодо обставин даного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування свого клопотання прокурор послався на коротку фабулу обвинувачення та наявність доказів, що дають підстави обґрунтовано стверджувати про вчинення обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Також прокурор вказав на те, що ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків, у зв`язку з існуванням яких застосовано запобіжний захід, не зменшились, продовжують існувати та виправдовують подальшу дію покладених на обвинуваченого додаткових обов`язків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування чи суду прокурор мотивує тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, наявністю паспорта громадянина України для виїзду за кордон та, власне, неодноразовими виїздами за межі України під час дії воєнного стану, майновим станом обвинуваченого, що обумовлює фінансову можливість тривалого переховування, у тому числі, за кордоном.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтовує тривалим контактом ОСОБА_6 як директора ТОВ «Аксарія» з працівниками і посадовими особами Центрального управління Повітряних Сил та ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також керівниками підприємств, що мають відношення до державних контрактів. Зазначає про можливість впливу на вказаних осіб з метою примушення до зміни наданих раніше свідчень. Звернення ОСОБА_6 до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину ОСОБА_30 прокурор розцінює як прояв впливу на даного свідка.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження ОСОБА_6 строку дії обов`язків, навівши мотиви, аналогічні викладеним у ньому.

Захисник ОСОБА_10 надав письмові заперечення на клопотання, в яких послався на невідповідність клопотання прокурора вимогам кримінального процесуального законодавства в частині відсутності будь-яких доказів на підтвердження означених ризиків. Наголошував на виключно позитивній процесуальній поведінці свого підзахисного та намірі відстоювати свою невинуватість у суді, відсутності фактів здійснення тиску на свідків та застосування заходів безпеки до них, а крім цього заперечував можливість надання ними будь-яких викривальних показів. Прохав розширити територіальну межу дії обов`язку не відлучатися без дозволу суду до меж території України з огляду на необхідність забезпечення виконання контракту.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого підзахисного.

Дослідивши клопотання, заслухавши позиції учасників провадження, суд дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 02.07.2025, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.07.2025, розглянуто клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 , яке задоволено частково: застосовано заставу у розмірі 8 500 000 грн з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, відмовлено у покладенні обов`язку носити електронний засіб.

Строк дії покладених обов`язків неодноразово продовжувався, а саме ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 01.09.2025, від 30.10.2025, від 26.12.2025.

Востаннє ухвалою колегії суддів від 25.02.2026 продовжено до 25.04.2026 строк дії таких обов`язків: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатись за межі Київської області без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 щодо обставин даного кримінального провадження; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч.7 ст.194 КПК України, відповідно до яких обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

Враховуючи положення ст. 199 КПК України, суд під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків має з`ясувати, крім обставин, зазначених у ч. 1 ст. 194 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ним ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов`язків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваногообвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Питання наявності/відсутності обґрунтованої підозри (обвинувачення) неодноразово проходило ретельну перевірку судового органу як під час обрання запобіжного заходу, так і в ході його апеляційного перегляду та подальших розглядів клопотань про продовження строку дії покладених на підозрюваного (обвинуваченого) обов`язків, у тому числі, колегією суддів у даному провадженні.

Водночас необхідно зазначити, що на даній стадії кримінального провадження обґрунтованість обвинувачення не може бути предметом безпосереднього судового дослідження, оскільки оцінка доказів, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, здійснюється виключно в порядку, передбаченому параграфом 3 глави 28 КПК України, і лише за результатами судового розгляду буде вирішено питання про доведеність пред`явленого обвинувачення.

За таких обставин, суд під час розгляду клопотання надаватиме оцінку доводам, які стосуються лише продовження існування заявлених прокурором ризиків.

Аналізуючи питання наявності ризиків, суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до спроби протидії досудовому розслідуванню та судовому розгляду у формах, що передбачені ч. 1 ст.177 КПК України. Водночас закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності вчинення зазначеною особою позапроцесуальних дій. При цьому, згідно з приписами КПК України обов`язок належного обґрунтування існування ризиків кримінального провадження покладається саме на сторону обвинувачення.

Отже, для підтвердження ризику достатнім є встановлення обґрунтованої ймовірності такої поведінки обвинуваченого за певних фактичних обставин, що прямо випливає з превентивної природи запобіжних заходів.

Попереднім судовим рішенням колегії суддів продовжено строк дії покладених на ОСОБА_6 процесуальних обов`язків у зв`язку з встановленням існування ризиків можливого переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

На переконання колегії суддів зазначені ризики не втратили своєї актуальності.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено існування ризику переховування від суду, який суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин життя обвинуваченого ОСОБА_6 .

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209 КК України, один з яких є корупційним, що виключає можливість застосування пільгових інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення більш м`якого покарання, крім випадку затвердження угоди про визнання винуватості.

Втім, саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів не є беззаперечним свідченням бажання обвинувачення переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Такими є наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон і законних підстав для безперешкодного перетину кордону в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану, про що свідчить неодноразовий виїзд за межі держави. Майновий стан обвинуваченого можна оцінити як достатньо забезпечений, що встановлено в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу з посиланням на відповідні докази, наявні в матеріалах справи договори позики, а також достатня фінансова забезпеченість близьких до нього осіб, які можуть надати матеріальну допомогу. Широке коло зв`язків, у тому числі з впливовими особами, може сприяти тривалому переховуванню в межах держави й за кордоном. Останнє також може підтверджуватися характером діяльності, якою займається обвинувачений.

Не оцінюючи наперед обґрунтованість обвинувачення, однак, як того вимагає п.11 ч. 1 ст. 178 КПК України, суд бере до уваги характер злочину, з приводу якого ОСОБА_6 висунуто обвинувачення. Так, предметом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, заволодіння яким інкримінується обвинуваченим, є грошові кошти на суму більше 25 млн грн. Вказані обставини у поєднанні з тяжкістю інкримінованого діяння та суворістю покарання є додатковим фактором, який підтверджує наявність ризику ухилення обвинуваченого від суду.

Доводи захисника щодо відсутності вказаного ризику з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого суд відхиляє, зважаючи на таке.

Твердження сторони захисту щодо відсутності ризику переховування у зв`язку із сумлінним виконанням обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, на думку колегії суддів, свідчить про дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу з додатковими обов`язками, які регулюють межі поведінки обвинуваченого. Водночас необхідно враховувати, що кримінальне провадження не є статичним, що не виключає непрогнозовану зміну поведінки обвинуваченого за відсутності механізму державного примусу. При цьому ймовірність неналежної процесуальної поведінки, як правило, підвищується з наближенням судового розгляду до фінальної стадії.

Ризик впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні на теперішній час також не втратив своєї актуальності, зважаючи на визначену ч. 1, 2 ст. 23, ст.224 КПК України процедуру отримання судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, усну шляхом допиту у судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ст. 352 КПК України), або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею, що обумовлює існування ризику впливу на свідків на стадії судового розгляду до моменту отримання судом та дослідження показань свідків.

Поряд з цим, професійна діяльність обвинуваченого, набуті завдяки їй зв`язки можуть сприяти йому у спробах впливу на свідків.

Отже даний ризик не зменшився та є обґрунтованим.

Ураховуючи доведеність існування двох наведених вище ризиків, стадію кримінального провадження, суд вважає, що наявні підстави для продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків.На переконання суду, завдання кримінального провадження вимагають такого ступеню втручання у права особи, яке є пропорційним та не занадто обтяжливим.

Щодо висловленого захистом прохання розширити територіальну межу дії обов`язку не відлучатися без дозволу суду межами України з посиланням на необхідність ОСОБА_6 як директора товариства забезпечити виконання взятих зобов`язань згідно контракту, колегія суддів зауважує, що означені обставини вже були предметом оцінки під час постановлення ухвали суду від 08.04.2026 за результатами розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, тому відсутні підстави для повторного дослідження вказаного питання. Нових відомостей на обґрунтування своїх доводів захист не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 193, 194, 199, 315, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці, а саме до 21 червня 2026 року, строк дії покладених на нього обов`язків:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі Київської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 щодо обставин даного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

 

Головуючий ОСОБА_1 

 

Судді ОСОБА_2 

 

ОСОБА_3