Справа № 757/23925/17-к

Провадження № 1-кп/991/173/19

 

 

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

 

15 травня 2026 рокумісто Київ

 

 

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

його захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42016000000003697.

 

(1) Короткий зміст клопотання

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні.

15.05.2026 до суду надійшло клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу.

У клопотанні прокурор указує, що ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище - суддею ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, отримав від ОСОБА_9 , кошти в сумі 5 000 доларів США. Він одержав її як неправомірну вигоду за винесення судового рішення апеляційної інстанції у справі за позовом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в інтересах зазначеного товариства, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України). 

Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_8 , у вчиненні злочину, повністю підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, а саме: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, документами, допитами свідків сторони обвинувачення тощо, які долучені до судової справи та досліджені судом. 

Прокурор зазначає, що ухвалою суду від 04.11.2025 у цій справі частково задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого. До ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, з дня його фактичного затримання та визначено заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень. На виконання зазначеної ухвали застава внесена у повному розмірі.

Ухвалою суду від 18.03.2026 заставу у розмірі 242 240 гривень звернуто в дохід держави, а запобіжний захід змінено, застосовано стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, визначено заставу у розмірі 1 497 600 грн. У випадку внесення застави на обвинуваченого покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

З 20.03.2026 обвинувачений ОСОБА_8 затриманий та перебуває в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.05.2026 ухвалу від 18.03.2026 залишено без змін.

З часу застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК не перестали існувати та не зменшилися.

Поведінка обвинуваченого, а саме систематичне ухилення від з`явлення до суду та вчинення дій спрямованих на зривання судових засідань свідчить про уже наявний факт переховування від суду.

Окрім вже встановлених фактів, які свідчать про можливе переховування від суду, прокурор зазначив, що ОСОБА_8 , перебуваючи під вартою вчиняв дії на ухилення від явки в судове засідання, призначене на 29.04.2026. 

При цьому строк давності притягнення до кримінальної відповідальності спливає у грудні 2026 року.

А тому, прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

(2) Позиції учасників провадження

Прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з підстав, у ньому зазначених. Вказав, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. До нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під варто, з альтернативою внесення застави. Наразі він перебуває під вартою. Ризик переховування не зменшився та надалі є актуальним. А тому, просив продовжити строк тримання під вартою ще на 60 днів.

ОСОБА_8 заперечив з приводу клопотання, просив відмовити в його задоволенні. Щодо його неявок у призначені судові засідання, то в нього були поважні причини, передбачені ст. 138 КПК. Перебуваючи в різних місцях по службі, він завжди з`являвся у судові засіданні з власних технічних засобів. Факти, зазначені прокурором у клопотанні щодо його неявки в судові засідання не відповідають дійсності. Клопотання прокурора є безпідставним, формальним та має на меті порушити його права. Подальше тримання його під вартою є невиправданим. Вважає, що до нього можна застосувати більш м`який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_10 повністю підтримав доводи обвинуваченого. Стороною обвинувачення не надано доказів наявності грошових коштів, яку б ОСОБА_8 міг сплатити в якості застави. Просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту. У випадку ж застосування застави, зменшити її розмір та визначити її від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

(3) Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні клопотання

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали провадження, суд доходить висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 слід продовжити ще на 60 днів.

Розділ ІІ КПК визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК, віднесено також запобіжні заходи. Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК встановлює, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.

Згідно з положеннями статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення (1), наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (2), недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3).

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Стаття 184 КПК, в свою чергу, визначає загальні вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК).

Під час розгляду клопотання, суду також слід враховувати, що відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК сукупний строк тримання під вартою обвинуваченого не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. При цьому, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК).

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою необхідно перевірити:

1) який запобіжний захід застосовано до ОСОБА_8 .?

2) чи відповідає клопотання прокурора вимогам, визначеним у ст. 184 КПК?

3) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення?

4) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК?

5) чи виправдовують зазначенні у клопотанні обставини подальше тримання обвинуваченого під вартою та чи є можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК?

6) на який строк необхідно продовжити тримання під вартою?

7) чи застава (альтернативний запобіжний захід) є непомірною для обвинуваченого та чи підлягає зменшенню її розмір?

Суду необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань, за результатами чого постановити відповідне рішення.

(3.1)  Щодо запобіжного заходу, застосованого стосовно ОСОБА_8 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18.03.2026:

1) заставу внесену за обвинуваченого ОСОБА_8 на виконання ухвали від 04.11.2025 у розмірі 242 240 гривень звернуто в дохід держави;

2) запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 у вигляді застави змінено та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, з дня його фактичного затримання;

3) визначено йому заставу у розмірі 1 497 600 гривень;

4) у випадку внесення застави покладено на обвинуваченого ОСОБА_8 строком на два місяці такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_5 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Отож, наразі стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави, у випадку внесення якої покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК.

(3.2)  Клопотання про продовження строку тримання під вартою, відповідає вимогам, визначеним у ст. 184 КПК

15.05.2026 до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою.

Зміст клопотання містить в загальних рисах усі необхідні відомості, що визначені ч. 1 ст. 184 КПК. Виконано вимоги ч. 2 ст. 184 КПК, а саме копію клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надано ОСОБА_11 та його захиснику ОСОБА_12 за три години до початку його розгляду (11.05.2026). До клопотання додано документи, визначені ч. 3 ст. 184 КПК.

(3.3) Чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення?

Варто вказати, що при обранні запобіжного заходу, а так само при продовженні строку його дії, судом не перевіряється висунуте ОСОБА_8 обвинувачення на предмет обґрунтованості. Законодавство містить вимогу виключно щодо перевірки на етапі досудового розслідування підозри на предмет обґрунтованості. Водночас, під час судового процесу закон не вимагає від суду обґрунтовувати обвинувачення при вирішенні питання про обрання/застосування запобіжного заходу. Така оцінка є предметом судового розгляду, що надається судом на підставі поданих доказів при ухваленні кінцевого рішення у справі.

(3.4) Суд вважає доведеним існування ризиків вчинення обвинуваченим дій, визначених статтею 177 КПК

Ризик вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На переконання суду, ризик переховування від суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , суворість можливого покарання, пов`язані із цим негативними для особи наслідками та інші обставинами. Такий ризик не зменшився та не втратив свою актуальність.

Останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.

Разом з тим, суд звертає особливу увагу на процесуальну поведінку обвинуваченого та наступні факти.

Щодо проходження військової служби та клопотань про зупинення провадження

Під час розгляду цієї справи у Вищому антикорупційному суді, 04.03.2022 ОСОБА_8 був призваний за мобілізацією.

З того часу, він брав участь у судових засіданнях з власних технічних пристроїв, часто не з`являвся у засідання з різних причин.

Неможливість нормального проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції та відсутність можливості у обвинуваченого прибувати до суду стало підставою для зупинення судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 ухвалою суду від 02.11.2022.

27.02.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_6 суд направив лист з проханням повідомити чи продовжує проходити ОСОБА_8 службу в Збройних Силах України. Окрім цього, суд просив повідомити чи виконання ним службових обов`язків за посадою та якість інтернет зв`язку у місці його перебування перешкоджає йому брати участь у судових засіданнях.

У відповідь, 03.05.2023 до суду надійшов лист командира військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до нього, станом на 03.05.2023 капітан юстиції ОСОБА_8 продовжує проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 на посаді помічника командира бригади з правової роботи-начальника юридичної групи. Виходячи із обсягу виконуваних ним службових обов`язків, ОСОБА_8 має можливість брати участь у судових засіданнях, шляхом прибуття до приміщення суду, використання ним відеоконференцзв`язку з власних технічних засобів за допомогою застосунку в мобільному телефоні ZOOM та з приміщення будь-якого найбільш територіально наближеного до його місця дислокації суду у режимі відеоконференції.

У зв`язку з можливістю обвинуваченого ОСОБА_8 брати участь у судових засіданнях, для забезпечення завдань кримінального провадження, ухвалою суду від 25.05.2023 відновлено судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 .

У подальшому, суд щоразу повідомляв командира військової частини про заплановані дати судових засідань та просив не залучати у цей час ОСОБА_8 до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у судових засіданнях.

Однак, маючи можливість бути присутнім у судових засіданнях, ОСОБА_8 часто просив їх відкласти з різних підстав, хворів та перебував у лікувальних закладах, запізнювався в засідання тощо.

22.07.2024 до суду надійшло чергове клопотання обвинуваченого про відкладення судового засідання. У ньому він вказав, що вибув у район виконання завдань по службовій необхідності з метою виконання спеціальних завдань військової служби в районі ведення бойових дій. Таке ж за змістом клопотання, надійшло до суду 09.09.2024.

12.09.2024 суд направив лист тимчасово виконуючому обов`язки командира військової частини, в якій ОСОБА_8 проходив військову службу. 26.09.2024 аналогічний за змістом лист направлено командиру військової частини. В цих листах, суд, як і раніше, просив повідомити чи має можливість обвинувачений брати участь у судових засіданнях. Також, суд повідомив конкретні дати та час, на які судові засідання у цій справі були призначені.

У відповідь, надійшов лист від 30.09.2024 за підписом командира військової частини. Згідно з ним, майор юстиції ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді старшого офіцера юридичної служби зможе брати участь у судових засіданнях, зазначених у запиті суду, шляхом прибуття до приміщення суду.

Згідно з наказом командира військової частини від 08.10.2024 № 289 ОСОБА_8 надано відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_7 терміном на 3 доби з 8 по 10 жовтня 2024 року. 8 жовтня 2024 року ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про проведення судового засідання, призначеного на 9 жовтня 2024 року в режимі відеоконференції. Однак, судом це клопотання не розглядалося, адже суд був повідомлений про те, що обвинувачений вибув у відрядження до суду для безпосередньої участі в судовому засіданні. Це було доведено до відома ОСОБА_8 . Незважаючи на це, 9 жовтня 2024 року обвинувачений не прибув до зали суду, та самовільно приїхав до ІНФОРМАЦІЯ_8 для участі в засіданні в режимі відеоконференції з його приміщення.

На наступний день, 10.10.2024 до суду надійшло клопотання від обвинуваченого про зупинення судового провадження. У ньому він зазначив, що він призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації. На даний час він виконує обов`язки військової служби у відповідному підрозділі ЗСУ в районі ведення бойових дій у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. А тому, він не має можливості приймати участь у судових засіданнях.

Ухвалою суду від 18.10.2024 відмовлено у клопотанні обвинуваченого про зупинення провадження. Мотивами для прийняття такого рішення стало те, що обвинувачений ОСОБА_8 , хоча і призваний для проходження військової служби, однак він має можливість брати участь у судових засідання та фактично бере у них участь. Будь-які об`єктивні перешкоди для продовження судового провадження у цьому кримінальному провадженні відсутні, що виключає необхідність у його зупиненні. Суд також врахував, що ОСОБА_8 перебуває на посаді старшого офіцера юридичної служби, в званні майора юстиції, що очевидно не передбачає його фактичне знаходження на лінії зіткнення та безпосередньої участі у бойових діях. За весь час військової служби обвинуваченого, жодне судове засідання не відбувалося за його участі, безпосередньо з польових фортифікаційних споруд, які служать вогневою позицією та простим укриттям живої сили. ОСОБА_8 завжди перебував в приміщенні суду або ж приміщенні військової частини, звідки в режимі відеоконференції, за його участі і проводилися судові засідання. Також, суд врахував ту обставину, що у травні 2022 року Вищим антикорупційним судом готувалася хронологічна довідка з детальною інформацією про хід судового розгляду у справі за обвинуваченням ОСОБА_8 . Вона була підготовлена та направлена на запит ІНФОРМАЦІЯ_9 в межах розгляду справи за зверненням ОСОБА_8 проти України до Європейського суду з прав людини. За результатами його заяви, ЄСПЛ виніс рішення, яким констатував порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині надмірної тривалості провадження де він є обвинуваченим.

31.03.2025 до суду надійшло чергове клопотання обвинуваченого про зупинення судового провадження. Відповідно до поданих ОСОБА_8 доказів та наданих пояснень, він знову переведений в іншу військову частину, яка зараз дислокується на Рівненщині.

Водночас, будь-яких доказів того, що обвинувачений позбавлений можливості приймати участь у судових засіданнях (у тому числі за допомогою власних технічних засобів - мобільного телефону, ноутбуку тощо), ОСОБА_8 не надав.

Ухвалою суду від 11.04.2025 відмовлено у його клопотанні про зупинення. Суд, зокрема, врахував, що ОСОБА_8 перебуває на посаді офіцера юридичного відділу, що очевидно не передбачає його фактичне знаходження на лінії зіткнення та безпосередньої участі у бойових діях.

Ухвалою суду від 19.01.2026 суд знову відмовив у клопотанні обвинуваченого про зупинення судового провадження у цьому кримінальному провадженні.

Отож, ОСОБА_8 проходить військову службу з 04.03.2022 по теперішній час. За цей період він неодноразово звертався до суду з клопотаннями про зупинення судового провадження з причин проходження ним військової служби. Суд зупинив провадження у 2022 році, однак пізніше, з урахуванням позиції його командирів про те, що ОСОБА_8 може брати участь у судових засідання, відновив судове провадження за його обвинуваченням.

Незважаючи на думку та позицію командирів військових частин, які дозволяють обвинуваченому брати участь у судових засіданнях, ОСОБА_8 має власну думку, яка полягає у тому, що проходження ним військової служби заважає проводити судовий розгляд справи за його обвинуваченням. А тому, він постійно звертається з клопотаннями про зупинення судового провадження. У призначені судові засідання він часто не прибуває без поважних причин, постійно просить відкласти розгляд справи, запізнюється, періодично перебуває на лікарняному з різних причин, заявляє не передбачені законом клопотання. Його дії повністю суперечать позиції командирів військових частин, які дозволяють ОСОБА_8 брати участь у судових засіданнях. При цьому, з огляду на його посаду, навряд чи він безпосередньо виконує бойові завдання у відповідному підрозділі ЗСУ на передових позиціях. Як пояснив ОСОБА_8 , він перебуває на посаді офіцера юридичної служби. До його обов`язків входить розслідування самовільного залишення військової частини, надання інформаційної підтримки щодо військовослужбовців, роз`яснення їхніх прав та обов`язків, повернення їх на бойові позиції, надання допомоги та консультацій командиру військової частини. Його процесуальна поведінка свідчить про затягування судового розгляду всіма можливими способами.

Судом установлено наступні факти неявки ОСОБА_8 у призначені судові засідання та поведінки, яка свідчить про затягування розгляду справи.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 11.12.2024

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 11.12.2024. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Окрім цього, у зв`язку з проходженням військової служби обвинуваченим, 26.09.2024 суд направив лист командиру військової частини, в якій служить ОСОБА_8 з проханням повідомити чи може він брати участь у призначених судом судових засіданнях, зокрема, у засіданні, що призначене на 11.12.2024.

У відповідь, командир військової частини листом від 30.09.2024 вих.№ 5083А повідомив суд, що ОСОБА_8 зможе брати участь у судових засіданнях шляхом прибуття до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У судовому засіданні, яке відбулося 20.11.2024 та на якому був присутній ОСОБА_8 , суд повідомив, що наступне судове засідання призначено на 11.12.2024.

10.12.2024 від обвинуваченого надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на вказану дату. У ньому, він зазначив, що у зв`язку з хворобою та госпіталізацією, він не має можливості прибути та прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Таку причину він мотивував тим, що перебуває на стаціонарному лікуванні у лікарні та неможливістю покинути медичний заклад.

27.01.2025 обвинувачений направив до суду копію виписки № 7022 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. Згідно з нею, ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні з 4 по 23 грудня 2024 року (т.19 а.с.59).

Інших доказів, неможливості прийняти участь у судовому засіданні, зокрема, і в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (смартфона, планшета, комп`ютера, ноутбука) до суду не надійшло.

28.01.2025 суд направив лист до лікарні (т.19 а.с.63-64), в якій ОСОБА_8 проходив лікування з проханням повідомити необхідну інформацію. До суду надійшла відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_10 (т.19 а.с.85) за підписом трьох осіб - лікуючого лікаря, завідуючого травматологічним відділенням та генерального директора. Згідно з нею, ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні лікарні з 4 по 23 грудня 2024 року; військовослужбовцям заборонено покидати медичний заклад, так як за відсутності пацієнта протягом 3 годин, його буде автоматично виписано за порушення внутрішнього лікарняного режиму.

При цьому, у своєму листі суд ставив дещо інше питання лікарям, а саме, чи дозволяв його стан залишити заклад для участі у засіданні.

З відповіді лікарів є очевидним, що покинути заклад він не мав права через встановлені там правила, а не через стан в якому він перебував як хворий.

Будь-яких доказів того, що обвинувачений намагався отримати дозвіл тимчасово (більш ніж на 3 години) покинути заклад для участі у засіданні, а потім повернутися, обвинувачений не надав.

Згідно з застосунком google maps, Харківський апеляційний суд, з якого обвинувачений постійно приймав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції знаходиться від лікарні, в якій він перебував в 10-12 км (в залежності від обраного маршруту). При середній завантаженості руху, витрачений час в обидві сторони на автомобілі (таксі) склав би 36-40 хвилин.

Отож, ОСОБА_8 мав можливість, навіть не порушуючи правила лікарні, які встановлюють правило відсутності пацієнта протягом 3 годин, доїхати до ІНФОРМАЦІЯ_8 , взяти участь у судовому засіданні, яке було призначене з 16:00 год до 18:00 год (тобто протягом 2 годин) та повернутися назад до лікарні. У випадку ж якщо б обвинувачений бачив би, що він не встигає повернутися до лікарні, просити суд оголосити перерву раніше визначеного часу закінчення відведеного для цієї справи у цей день.

Також, з відповіді лікарні, де обвинувачений проходив лікування, на останнє запитання суду надано відповідь про те, що стан хворого дозволяв йому брати участь у відеоконференції за допомогою технічних засобів з приміщення лікарні.

Отож, ОСОБА_8 мав можливість брати участь у судовому засіданні навіть не покидаючи приміщення лікарні з власних технічних засобів. Для прикладу, у судовому засіданні 05.02.2025 ОСОБА_8 покинув залу суду у зв`язку з оголошеною тривогою та спустився до сховища, з якого, за допомогою власних технічних засобів, без проблем продовжив участь у засіданні.

Попри наведене, у судове засідання 11.12.2024 обвинувачений ОСОБА_8 не прибув у жодному з двох реально можливих варіантів участі у ньому. Будь-яких доказів, що він у той час тяжко хворів не надав. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали з`явлення обвинуваченого на виклик, ним не обґрунтовано.

Ухвалою суду від 30.04.2025 причини неприбуття в судове засідання 11.12.2024 обвинуваченого ОСОБА_8 визнано неповажними і накладено на нього грошове стягнення у розмірі 6 056 гривень.

Щодо судового засідання, призначеного на 27.01.2025

Судове засідання 27.01.2025 було призначене на 09:00 год. Однак, воно почалося майже з годинним запізненням, адже обвинувачений вказав, що в Харкові була повітряна тривога. При цьому, обвинувачений у судовому засіданні сам вказав, що лише о 09:07 год приїхав до суду, тоді як судове засідання планувалося розпочати о 09:00 год, що свідчить, що він запізнився у призначене судове засідання. Як свідчить мапа повітряних тривог в Україні, з сайту ІНФОРМАЦІЯ_11 повітряна тривога в Харкові 27.01.2025 закінчилася о 09:21 год, а судове засідання почалося лише о 09:52 год, тобто більше ніж через пів години.

У засіданні 27.01.2025 ОСОБА_8 заявляв клопотання про відкладення судового засідання, адже був відсутній один з двох його захисників - ОСОБА_13 , який приймає участь в іншому судовому засіданні. Однак, суд отримав інформацію, що справа про обвинувачення ОСОБА_8 була призначена і захисник був повідомлений раніше про дату і час розгляду справи, ніж та справа в якій захисник ОСОБА_13 приймав участь. А тому суд відмовив у цьому клопотанні, зокрема, й у зв`язку з тим, що у ОСОБА_8 є інший адвокат, який присутній у судовому засіданні.

Щодо судового засідання, призначеного на 29.01.2025

Точно такими ж обставинами (відсутністю адвоката ОСОБА_13 ) ОСОБА_8 обґрунтовував необхідність відкладення судового засідання, призначеного на 29.01.2025. Після відмови в такому відкладенні ОСОБА_8 почав заявляти клопотання про зупинення судового провадження, клопотання про незаконність допиту свідка, далі він просив оголосити перерву, адже хоче підготувати заяву про відвід колегії суддів, який він у подальшому і заявив. Після всього цього, він хотів відмовитися від послуг адвоката ОСОБА_14 , який у той час був присутній у судовому засіданні. Пізніше відкликав цю заяву. Однак, допит свідка, який було заплановано в цей день так і не відбувся.

Щодо судового засідання, призначеного на 05.02.2025

Чергове судове засідання було призначене на 05.02.2025 о 09:00 год. У призначений день та час прибули усі учасники кримінального провадження, окрім обвинуваченого ОСОБА_8 . У судовому засіданні було констатовано факт відсутності обвинуваченого. Для з`ясування причин та підстав його неприбуття, було оголошено технічну перерву у засіданні на 45 хвилин.

Секретар судового засідання телефонувала обвинуваченому, який повідомив, що в нього поламався автомобіль, яким він добирався до суду. Далі вона запропонувала взяти йому участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (по телефону). ОСОБА_8 сказав, що втратив ключ електронного цифрового підпису, а тому не може підключитися до відеоконференції, а додаток ZOOM, через який також можливо проводити засідання, у нього не завантажувався. Секретар повідомила йому, що його чекають доки він з`явиться до зали суду для участі у засіданні.

В час оголошеної перерви на 45 хвилин захисник ОСОБА_13 чекав продовження засідання в коридорі суду. Після того, як секретар судового засідання дізналася, що ОСОБА_8 прибув до Харківського апеляційного суду для участі у судовому засіданні, то вона підійшла в коридорі суду до захисника ОСОБА_13 та запросила його до зали для продовження слухання справи. Однак, захисник сказав, що час виділений для розгляду цієї справи до 11:00 год закінчився, і до початку продовження розгляду, покинув зал судового засідання.

0б 11:03 год судове засідання продовжилося, обвинувачений прибув із запізненням для участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції з Харківського апеляційного суду. Таку затримку він пояснив тим, що він їхав автомобілем в суд і той поламався, вони зупинилися, потім він добирався попутнім транспортом та на метро. Обвинувачений з`явився лише тоді, коли його захисники вже не могли надалі приймати участь у судовому засіданні у цей день через інші заплановані справи. Однак, через те, що в залі був присутній інший захисник, то судове засідання продовжилося.

У подальшому, в місті Харкові почалася тривога, і ОСОБА_8 просив відкласти судове засідання через це. Однак, суд відмовив у такому клопотанні, він спустився в укриття, звідки по телефону приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою суду від 12.12.2025 надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів (в тому числі електронних), які перебувають у володінні оператора телекомунікації (мобільного (рухомого) зв`язку) ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » у вигляді відомостей про зв`язок ОСОБА_8 , надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, вхідні і вихідні з`єднання та текстові повідомлення, а також даних про з`єднання абонента мобільного зв`язку, які відбувались в межах дії базових станцій ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » за період часу з 00.01 години 01.01.2025 до 24.00 години 12.12.2025 включно за ідентифікаційною ознакою абонентський номер (MSISDN) НОМЕР_2 оператора мобільного (рухомого) зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 ».

Прокурор долучив протокол тимчасового доступу разом з CD-диском з телефонними з`єднаннями за вказаним номером, який належить ОСОБА_8 .

Станом на дату судового засідання 05.02.2025 такої інформації у суду не було, а тому неможливо було перевірити доводи ОСОБА_8 в цій частині.

Водночас, з телефонних з`єднань ОСОБА_8 , встановлено, що 05.02.2025 з 06:15 год до 07:14 год він перебував у місті Харкові, звідки він зазвичай брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку з Харківського апеляційного суду. Однак, далі він поїхав з міста Харкова. З 08:03 до 09:36 він перебував між селами Залізничне, Пролісне та Коробчине, о 10:00 год він був вже у Харкові, і лише об 11:00 год з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

У заяві-свідченні водія ОСОБА_15 (т.19 а.с.159), який начебто підвозив ОСОБА_8 до міста Харкова відсутній час, коли його зупинив ОСОБА_8 вказавши - «ранком 05 лютого 2025 року».

У вказаному аспекті слід також зауважити наступне. Судове засідання 05.02.2025 закінчилося о 12:44 год, тоді як повітряна тривога в Харківській області в той час тривала до 14:24 год. Однак, ОСОБА_8 не чекав закінчення тривоги й надалі в укритті ІНФОРМАЦІЯ_8 , а покинув приміщення. Так, о 13:58 год, коли в Харківській області ще продовжувала існувати небезпека повітряної тривоги, ОСОБА_8 перебував в районі АДРЕСА_1 , в 17 кілометрах від ІНФОРМАЦІЯ_8 , майже на виїзді з міста. О 14:37 год (через 13 хвилин після закінчення повітряної тривоги) він вже перебував у місті Чугуєві, що майже в 40 кілометрах від суду в Харкові.

Це свідчить про те, що повітряні тривоги для ОСОБА_8 мають значення тільки тоді коли вони відбуваються безпосередньо в час проведення судових засідань.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 12.03.2025

Чергове судове засідання було призначене на 12.03.2025 о 09:00 год. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання від 07.11.2024, ОСОБА_8 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання.

Окрім цього, у зв`язку з проходженням військової служби обвинуваченим, 26.09.2024 суд направив лист командиру військової частини, в якій він служить з проханням повідомити чи може останній брати участь у призначених судом судових засідання. 

У відповідь, командир військової частини листом від 30.09.2024 вих.№ 5083А повідомив суд, що ОСОБА_8 зможе брати участь у судових засіданнях шляхом прибуття до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_7 . Пізніше, направлено два листи (від 07.11.2024 (т.19 а.с.24) та від 26.02.2025 (т.19 а.с.130) командиру військової частини, в якій служить обвинувачений. У цих листах повідомлено про дату призначеного судового засідання на 12.03.2025. Також, суд прохав забезпечити участь ОСОБА_8 у розгляді справи у цей день та не залучати його до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

12.03.2025 о 07:31 год (за півтори години до початку засідання) до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_13 про відкладення судового засідання. У ньому захисник повідомив, що 11.03.2025 о 08:50 год він мав телефонну розмову з підзахисним, який попросив його подати клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з терміновим відрядженням, а в місці його перебування немає інтернет-зв`язку. Через це, він сам власноруч не може подати документи про неприбуття, а пізніше сам надасть документи про відрядження.

Також, 12.03.2025 о 07:40 год (за півтори години до початку засідання) до суду надійшло клопотання ОСОБА_8 про відкладення судового засідання, у зв`язку з вибуттям у відрядження по виконанню обов`язків військової служби. А тому, він не може прийняти участь у судовому засіданні (в тому числі з власних засобів).

У самому клопотанні, ОСОБА_8 не обґрунтував, яким чином відрядження унеможливлює його з`явлення на виклик або ж можливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (смартфона, планшета, комп`ютера, ноутбука). Будь-яких доказів, які б підтверджували його доводи про відрядження не надано. Інших доказів, які об`єктивно унеможливлювали прийняти участь у судовому засіданні до суду не надійшло.

Ухвалою суду від 12.03.2025 причини неприбуття в судове засідання 12.03.2025 обвинуваченого ОСОБА_8 визнано неповажними і накладено на нього грошове стягнення у розмірі 6 056 гривень.

Окрім цього, суд зважає на таке.

У судовому засіданні 12.03.2025 під час з`ясування причин відсутності обвинуваченого, захисник ОСОБА_13 сказав, що напередодні судового засідання 11.03.2025 о 08:50 год він мав телефонну розмову з підзахисним, і той сказав, що його відправляють кудись терміново у відрядження, просив подати клопотання про відкладення. Під час розмови був дуже поганий інтернет зв`язок, і далі він відключив зв`язок. Сам ОСОБА_8 зі слів адвоката, теж не міг подати клопотання, адже був відсутній інтернет зв`язок.

Водночас, з телефонних з`єднань ОСОБА_8 , встановлено, що 11.03.2025 ОСОБА_8 весь день перебував у місті Рівне. Ба більше, і 12.03.2025 в день призначеного судового засідання, і 13.03.2025, і 14.03.2025 ОСОБА_8 також перебував у місті Рівне.

З доданої копії посвідчення про відрядження (т.19 а.с.147) убачається, що ОСОБА_8 був відряджений з 09.03.2025 терміном на 30 днів до військової частини НОМЕР_3 у зв`язку зі службовою необхідністю.

Однак, 09.03.2025 (перший день відрядження) ОСОБА_8 весь день перебував у місті Києві, 10.03.2025 зранку їхав потягом з Києва до Рівного, а далі весь день був у місті Рівне. З телефонних з`єднань ОСОБА_8 , встановлено, що з 10.03.2025 по 24.03.2025 він в основному перебував у місті Рівне, вперше до Куп`янського району Харківської області ОСОБА_8 приїхав лише 27.03.2025.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 31.03.2025

Чергове судове засідання було призначене на 31.03.2025 на 09:00 год. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату, зокрема, по телефону (т.19 а.с.123, 129). У листі від 26.02.2025 (т.19 а.с.130) командиру військової частини, в якій служить обвинувачений, суд повідомив про дату призначеного судового засідання на 31.03.2025. Також, суд прохав забезпечити участь ОСОБА_8 у розгляді справи у цей день та не залучати його до будь яких заходів з метою надання можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

У судове засідання призначене на 31.03.2025 о 09:00 ОСОБА_8 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження причин неприбуття не подав. Захисник ОСОБА_13 повідомив, що ОСОБА_8 отримав припис прибути в нову військову частину.

Водночас, з телефонних з`єднань ОСОБА_8 , встановлено, що упродовж усього дня 31.03.2025 він перебував у місті Рівне.

Наступне судове засідання відбулося через тиждень, 07.04.2025, в яке ОСОБА_8 з`явився у режимі відеоконференцзв`язку з власних технічних засобів. З телефонних з`єднань ОСОБА_8 , встановлено, що 07.04.2025 ОСОБА_8 також перебував у місті Рівне і йому нічого не заважало брати участь у судовому засіданні в такому форматі. А тому, незрозумілі підстави і причини, які заважали ОСОБА_8 так само взяти участь у судовому засіданні, призначеного на 31.03.2025.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 30.04.2025

Чергове судове засідання у цій справі було призначене на 30.04.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. 

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.02.2025 (т.19 а.с.123, 129), ОСОБА_8 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання.

У день призначеного судового засідання 30.04.2025 о 07:44 год (за півтори години до початку засідання) до суду надійшло клопотання обвинуваченого про відкладення судового засідання. У ньому, ОСОБА_8 вказав, що у зв`язку з відсутністю матері та необхідності стороннього догляду за хворою донькою, йому військовою частиною надано відпустку за сімейними обставинами. За станом здоров`я донька потребує стороннього догляду та нагляду, а тому він не може прийняти участь у судовому засіданні 30.04.2025, у тому числі, у форматі відеоконференції. Просив перенести розгляд справи на наступну заплановану дату, причини неявки вважати поважними.

У самому клопотанні, ОСОБА_8 не обґрунтував обставини, що унеможливлюють його з`явлення на виклик або ж можливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (смартфона, планшета, комп`ютера, ноутбука). Будь-яких доказів, які б підтверджували його твердження не надав. Інших доказів, які об`єктивно унеможливлювали прийняти участь у судовому засіданні до суду не надійшло.

Отож, ОСОБА_8 не виконав свого процесуального обов`язку щодо прибуття до суду за викликом, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений судом завчасно та належним чином. Поважність причин неприбуття належним чином необґрунтовано.

Ухвалою суду від 30.04.2025 причини неприбуття в судове засідання 30.04.2025 обвинуваченого ОСОБА_8 визнано неповажними і накладено на нього грошове стягнення у розмірі 6 056 гривень.

При цьому, суд також зважав, що вже не вперше обвинувачений звертається до суду з клопотаннями про відкладення засідання не завчасно, а у день призначеного судового засідання. Так, 12.03.2025 ОСОБА_16 направив до суду клопотання про відкладення о 07:40 год, тобто, за півтори години до початку засідання. У цей раз, обвинувачений знову направив клопотання про відкладення за півтори години до початку засідання о 07:44 год, тоді як справа була призначена до розгляду на 30.04.2025 о 09:00 год. 

У подальшому ОСОБА_8 долучив документи нібито на підтвердження причин неявки в судове засідання 30.04.2025, з яких убачається, що 29.04.2025 (напередодні засідання) він був з донькою, яка проходила огляд у лікаря ДНУ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » ДУС (т.20 а.с.121).

Зі слів ОСОБА_8 його доньці потрібна була консультація іншого лікаря, і він записався до лікаря на 30.04.2025 о 09:30 год. На підтвердження цього він надав консультаційний висновок спеціаліста Національної дитячої спеціалізованої лікарні « ІНФОРМАЦІЯ_14 » МОЗ України від 30.04.2025 (т.20 а.с.122).

За дивним збігом обставин, саме в цей день та час було призначено судове засідання у Вищому антикорупційному суді за його обвинуваченням. За твердженням ОСОБА_8 іншої дати та часу прийому лікаря не було. 

Водночас, згідно витягу з наказу (т.20 а.с.123) ОСОБА_8 був у відрядженні за сімейними обставинами до 9 травня 2025 року, тобто мав можливість прибути в судове засідання 30.04.2025, а потім у будь-який день з 30.04.2025 по 09.05.2025 сходити з донькою до лікаря.

Доводи про єдино можливий час прийому є необґрунтованими, адже з пояснень самого ОСОБА_8 і долучених документів убачається, що прийом в ДУСі відбувався увечері 29.04.2025, а до лікаря в Охматдит він записався на ранок наступного дня 30.04.2025.

Водночас, з телефонних з`єднань ОСОБА_8 , встановлено, що 30.04.2025 о 09:23 год він перебував за адресою АДРЕСА_2 , це майже в 15 км від лікарні Охматдит.

Доводи ОСОБА_8 про те, що він згадав, що він перед тим брав якусь довідку в поліклініці за колишнім місцем проживання є необґрунтованими. По-перше ОСОБА_8 не підтвердив, що його донька перебуває на обліку в поліклініці в Деснянському районі, не обґрунтував необхідність отримання додаткових довідок, тоді як рекомендацію про консультацію дитячого лікаря він отримав напередодні в клініці ДУС.

До того ж, о 10:05 год, коли він за логікою своїх пояснень повинен був повертатися до Охматдиту він перебував по АДРЕСА_3 , в 20 км від Охматдиту, що ще далі від лікарні, майже на межі Києва та Київської області.

Наступне телефонне з`єднання ОСОБА_8 відбулося лише на наступний день 01.05.2025 о 09:39 год.

Указане може свідчити про те, що ОСОБА_8 розуміючи, що вкотре не виконав свого процесуального обов`язку явки в судове засідання, а також, що його місцезнаходження може бути в подальшому встановлене через відслідковування його телефонних з`єднань просто вимкнув телефон, коли виїжджав з міста Києва, а увімкнув його наступного дня коли повернувся. Такий висновок обґрунтовується також великою кількістю телефонних з`єднань та смс-повідомлень у той період, та відсутністю таких майже протягом доби з 30.04.2025 по 01.05.2025.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 13.08.2025

Чергові судові засідання у цій справі були призначені на 12.08.2025 та 13.08.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про ці дати. 

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 12.06.2025 (т.20 а.с.137), ОСОБА_8 повідомлений по телефону про призначені дати судових засідань.

08.08.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_8 (т.20 а.с.158) про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції із власних технічних засобів у судових засіданнях, призначених на 12 та 13 серпня 2025 року. В обґрунтування цього вказав, що перебуває на стаціонарному лікуванні у військовому госпіталі. До клопотання додано медичну карту стаціонарного хворого № 2935 (т.20 а.с.159). Згідно з нею, ОСОБА_8 госпіталізований 05.08.2025 о 15:41 год. Адреса госпіталю - АДРЕСА_4 . За цією адресою знаходиться ІНФОРМАЦІЯ_15 .

У судове засідання 12.08.2025 ОСОБА_8 з`явився з власних технічних засобів з приміщення госпіталю. 

Водночас, як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_8 , 08.08.2025 увечері, коли він повинен був перебувати у військовому госпіталі на стаціонарному лікуванні він перебував у місті Здолбунів та Дубенському районі Рівненської області. З вечора 08.08.2025 по вечір 11.08.2025 (тобто 3 доби) він перебував у Львівській області, зокрема, й місті Львові. До Рівного він повернувся 11.08.2025 о 19:31 год. Всю ніч з 11 на 12 серпня ОСОБА_8 провів за адресою: АДРЕСА_5 , що в 5 кілометрах від військового госпіталю. 12.08.2025 о 08:22 год він приїхав у військовий госпіталь, звідки взяв участь у судовому засіданні з власних технічних засобів. Судове засідання тривало до 10:01 год. Однак, вже о 16:15 год він покинув госпіталь і поїхав з міста в напрямку села Обарів (траса веде до Луцька), а о 17:31 год повернувся до міста, однак до військового госпіталю більше не повертався, а поїхав на АДРЕСА_6 (де він ночував попередню ніч), а далі всю ніч до 06:30 год перебував на АДРЕСА_7

У судовому засіданні 12.08.2025 він повідомив суд, що йому потрібно зробити МРТ, яке призначено на 13.08.2025 о 08:40 год. А тому, суд вирішив розпочати судове засідання 13.08.2025 о 10:00 год.

Однак, у призначений час ОСОБА_8 не з`явився, а лише повідомив секретаря, що о 09:37 год він знаходиться на зупинці, о 10:00 год - повертався у госпіталь, о 10:33 год - забув свої документи в автобусі та тепер йому необхідно їх знайти. Також ОСОБА_8 , повідомив, що намагався підключитися до підсистеми Zoom, проте з`єднання не було. О 10:40 год суд вийшов у судове засідання, констатував неявку обвинуваченого у судове засідання, визнав неповажність причин його неприбуття та відклав розгляд справи.

Щодо судового засідання, призначеного на 19.11.2025

Чергове судове засідання у цій справі було призначене на 19.11.2025 о 09:00 год. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. 

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 12.06.2025 (т.20 а.с.137), ОСОБА_8 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання.

ОСОБА_8 з`явився у судове засідання з власних технічних засобів, однак о 10:42 год він повідомив секретаря судових засідань, що почалася повітряна тривога. А тому, судове засідання було відкладено.

Водночас, як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_8 зранку 19.11.2025 він перебував у місті Вінниця, а в час проведення судового засідання - у місті Хмельницькому. О 10:30 год дійсно почалася широкомасштабна повітряна тривога по всій Україні, зокрема, й у місті Хмельницькому. А тому, обвинувачений міг повідомити суд про оголошену повітряну тривогу, попросити надати йому час для пошуку укриття, та вийти на відеозв`язок з укриття. Однак, ОСОБА_8 перебуваючи у місті, де є хороший інтернетзв`язок по всьому місту просто перервав конференцію, а потім пояснив, що через повітряну тривогу він шукав укриття.

У вказаному аспекті слід указати, що аналізом телефонних з`єднань ОСОБА_8 та карти повітряних тривог з сайту ІНФОРМАЦІЯ_11 установлено, що ОСОБА_8 не перебуває в укритті кожну повітряну тривогу, однак використовує повністю це своє право в час проведення судових засідань.

Також, є незрозумілим для суду як ОСОБА_8 може проходити військову службу у зоні ведення бойових дій, де повітряна тривога може тривати цілодобово.

Щодо позбавлення права обвинуваченого брати участь у судових засіданнях з власних технічних засобів ухвалою суду від 02.12.2025.

Ухвалою суду від 02.12.2025 позбавлено можливості обвинуваченого ОСОБА_8 права участі в судових засіданнях у цьому кримінальному провадженні у режимі відеоконференції з власних технічних засобів. Вирішено здійснювати дистанційне судове провадження призначених судових засідань за участі обвинуваченого ОСОБА_8 між Вищим антикорупційним судом та наближеним до місця проходження ним військової служби - ІНФОРМАЦІЯ_16 , а саме - 05.12.2025 о 14:00 год, 10.12.2025 о 09:00 год, 12.12.2025 о 11:00 год, 17.12.2025 о 09:00 год, 12.01.2026 о 11:00 год, 14.01.2026 о 14:00 год, 19.01.2026 о 11:00 год, 26.01.2026 о 11:00 год.

Суд встановив, що 10.11.2025 до суду надійшло чергове клопотання обвинуваченого про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. У ньому він просив, у разі відсутності належного зв`язку у відповідному районі виконання ним спеціальних завдань та обов`язків служби, перенести призначене на 11.11.2025 судове засідання на наступну заплановану дату.

У судовому засіданні 11.11.2025 обвинувачений ОСОБА_8 взяв участь з власних технічних засобів. Однак, відеозв`язок був відсутній. Наявний був лише аудіозв`язок. ОСОБА_8 пояснив це відсутністю камери на ноутбуці, до якого він підключив свій телефон. Водночас, зв`язок інколи переривався та він не чув інших учасників судового провадження.

У судовому засіданні 19.11.2025 обвинувачений ОСОБА_8 взяв участь з власних технічних засобів. Однак, відеозв`язок знову був відсутній. Під час засідання зв`язок пропадав, ОСОБА_8 відключався від проведення судового засідання, телефонний зв`язок для з`ясування вказаних обставин був відсутній.

У засідання 24.11.2025 ОСОБА_8 не з`явився, по телефону пояснив, що наразі в тому місці де він перебуває повітряна тривога, а тому він перебуває в укритті. Захисник також вказав, що ОСОБА_8 перебуває в укритті де відсутній зв`язок, а тому немає можливості проводити засідання в режимі відеоконференції з власних технічних засобів.

У засіданні 28.11.2025 ОСОБА_8 взяв участь з власних технічних засобів. Однак, відеозв`язок був відсутній.

У засідання 02.12.2025 ОСОБА_8 не з`явився, однак повідомив, що він перебуває в укритті. 

Враховуючи, зазначені вище факти, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_8 слід позбавити права можливості участі в судових засіданнях у цьому кримінальному провадженні у режимі відеоконференції з власних технічних засобів. А також, вирішив здійснювати дистанційне судове провадження призначених судових засідань за участі обвинуваченого ОСОБА_8 між Вищим антикорупційним судом та наближеним до місця проходження ним військової служби судом.

Копію ухвали суду від 02.12.2025 про проведення судових засідань зі ІНФОРМАЦІЯ_17 направлено на електронну адресу військової частини НОМЕР_4 де проходить службу ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_18 (т.27 а.с.10).

03.12.2025 о 09:00 год повинно було відбутися судове засідання з ІНФОРМАЦІЯ_17 . Однак, як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_8 , о 09:03 год, 09:06 год, 09:14 год, 09:43 год, 10:08 год він не перебував у місті Слов`янську, а перебував у місті Краматорськ. З карти повітряних тривог з сайту ІНФОРМАЦІЯ_11 убачається, що повітряна тривога в Донецькій області закінчилася о 12:10 год, однак і після цього ОСОБА_8 не вийшов на зв`язок. З телефонних з`єднань убачається, що о 12:12 год ОСОБА_8 перебував у Краматорську.

04.12.2025 до суду надійшов лист голови ІНФОРМАЦІЯ_17 , який повідомив про неможливість проведення судових засідань з указаного суду. А тому, ухвалою суду від 04.12.2025 вирішено здійснювати дистанційне судове провадження призначених судових засідань за участі обвинуваченого ОСОБА_8 між ІНФОРМАЦІЯ_19 та ІНФОРМАЦІЯ_20 .

Копію ухвали суду від 04.12.2025 про проведення судових засідань з ІНФОРМАЦІЯ_21 направлено на електронну адресу військової частини НОМЕР_4 де проходить службу ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_18 (т.27 а.с.38).

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 05.12.2025

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 05.12.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.11.2025 (т.26 а.с.200), ОСОБА_8 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. Також, йому направлялася повістка про час місце судового засідання (т.26 а.с.201).

04.12.2025 суд направив лист командиру військової частини (т.27 а.с.43) з проханням не залучати 05.12.2025 о 14:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

У день призначеного судового засідання ОСОБА_8 не з`явився, по телефону повідомив секретаря судових засідань, що йому потрібно знаходитися в укритті, а військова частина не відпускає його приїздити до ІНФОРМАЦІЯ_22 для участі в засіданні.

Суд визнав причини його неявки неповажними, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав.

Як убачається з телефонних дзвінків ОСОБА_8 в час проведення судового засідання 05.12.2025 він перебував у місті Краматорську, а не в місті Барвінковому. 

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 10.12.2025

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 10.12.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.11.2025 (т.26 а.с.200), ОСОБА_8 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. Також, йому направлялася повістка про час місце судового засідання (т.26 а.с.201).

04.12.2025 суд направив лист командиру військової частини (т.27 а.с.43) з проханням не залучати 10.12.2025 о 09:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

10.12.2025 до суду надійшло клопотання від обвинуваченого, у якому він просив дозвіл приймати участь з власних технічних засобів.

У призначене судове засідання ОСОБА_8 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав.

Командування в.ч. НОМЕР_4 також не направляло будь-яких доказів про заборону ОСОБА_8 брати участь у судовому засіданні з Барвінківського районного суду, а також письмових обґрунтувань неможливості виконання ухвал суду від 02.12.2025 та 04.12.2025.

Як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_8 він приїхав у місто Барвінкове в цей день лише об 11:00 год.

А тому, доводи ОСОБА_8 , що його не відпускали з військової частини є необґрунтованими. Долучені ОСОБА_8 рапорти не можуть вказувати на обґрунтованість причин його відсутності у судовому засіданні.

Зазначене свідчить про неповажність причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_8 у судовому засіданні 10.12.2025.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 12.12.2025

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 12.12.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.11.2025 (т.26 а.с.200), ОСОБА_8 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. Також, йому направлялася повістка про дату і час судового засідання (т.26 а.с.201).

04.12.2025 суд направив лист командиру військової частини (т.27 а.с.43) з проханням не залучати 12.12.2025 о 11:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

У призначене судове засідання ОСОБА_8 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав.

Як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_8 він приїхав у місто Барвінкове в цей день об 11:20 год, однак участь з Барвінківського районного суду в режимі відеоконференції не приймав.

Зазначене свідчить про неповажність причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_8 у судове засідання 12.12.2025.

25.12.2025 до суду надійшов лист помічника командира військової частини з правової роботи - начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_17 (т.27 а.с.93) про те, що неможливо забезпечити участь ОСОБА_8 у судових засіданнях в ІНФОРМАЦІЯ_23 . Це свідчить, що командування військової частини отримувало кореспонденцію на свою електронну адресу (зокрема й ухвали суду від 2 та 4 грудня 2025 року), однак не оперативно реагувала на листи Вищого антикорупційного суду. 

Водночас, суд не може брати до уваги цей лист, адже він складений не командиром військової частини, до якого суд звертався у своїх листах.

Згідно з вимогами п. 2.7.19 Інструкції з діловодства в Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 № 40 визначено, що посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених у положеннях, посадових інструкціях, наказі про розподіл обов`язків між командиром (керівником), заступниками командира (керівника) тощо, зокрема у військовій частині - командир та його заступники. 

Із огляду на вищезазначене, помічник командира бригади з правової роботи не уповноважений надавати відповіді від імені військової частини (бригади).

Також, твердження ОСОБА_17 викладені в листі повністю спростовуються тим, що і 10.12.2025, і 12.12.2025 ОСОБА_8 був у місті Барвінкове, що вбачається з його телефонних з`єднань. Прибув ОСОБА_8 до міста Барвінкове й 12.01.2026 у призначене судове засідання, однак не зміг взяти участь у засіданні через проблеми з електрикою в суді, а також через оголошену повітряну тривогу у цей час. Також, ОСОБА_8 фактично приймав участь у судових засіданнях з ІНФОРМАЦІЯ_22 й 19.01.2026 та 26.01.2026.

А тому, доводи ОСОБА_17 про неможливість участі ОСОБА_8 у судових засіданнях з ІНФОРМАЦІЯ_22 є необґрунтованими.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 14.01.2026

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 14.01.2026. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.11.2025 (т.26 а.с.200), ОСОБА_8 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання. Також, йому направлялася повістка про час місце судового засідання (т.26 а.с.201).

04.12.2025 суд направив лист командиру військової частини (т.27 а.с.43) з проханням не залучати 14.01.2026 о 14:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

У призначене судове засідання ОСОБА_8 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав. По телефону він повідомив секретаря судових засідань, що перебуває на завданні, однак, будь-яких доказів на підтвердження цього не долучив.

Зазначене свідчить про неповажність причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_8 у судовому засіданні 14.01.2026.

21.01.2026 до суду надійшов лист помічника командира бригади з правової роботи - начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_17 (т.27 а.с.107) про те, що 14.01.2026 ОСОБА_8 був зайнятий виконанням спеціальних завдань необхідних для забезпечення оборони України у складі підрозділу і тому не міг з`явитися у судове засідання до зали ІНФОРМАЦІЯ_22 .

Водночас, суд не може брати до уваги цей лист, адже він складений не командиром військової частини, до якого суд звертався у своїх листах. 

Також з листа ОСОБА_17 є незрозумілим у якому саме спеціальному завданні брав участь юрист ОСОБА_8 , та що саме перешкодило йому взяти участь у судовому засіданні. При цьому, суд просив у своєму листі від 04.12.2025 (т.27 а.с.43) не залучати 14.01.2026 о 14:00 год обвинуваченого до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у вказаному судовому засіданні.

Указане також може свідчити, що помічник командира бригади з правової роботи - начальник юридичної служби ОСОБА_18 може безпідставно штучно створювати ОСОБА_8 , який є його підлеглим обставини обґрунтування неучасті ОСОБА_8 у судовому засідання.

Так, зі службової записки помічника судді від 28.01.2026 (т.27 а.с.140) установлено наступне. Чергове судове засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_8 було призначено на 28.01.2026 о 12:00 год. Обвинувачений ОСОБА_8 у судове засідання не прибув. Для з`ясування причин та підстав його неприбуття секретар судового засідання здійснила телефонний дзвінок помічнику бригади з правової роботи - начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_19 . Він повідомив, що ОСОБА_8 забезпечено всі умови для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, наявні засоби зв`язку та стабільний інтернет зв`язок. Однак, ОСОБА_18 повідомив, що наразі у місці де перебуває ОСОБА_8 оголошено повітряну тривогу. На питання помічника судді, де зараз перебуває обвинувачений, ОСОБА_18 повідомив, що обвинувачений перебуває поруч з ним. На наступне питання, чи вони зараз перебувають в укритті, він відповів, що ні. Далі помічник судді запитав, що якщо він зараз не перебуває в укритті, і є можливість для проведення засідання у режимі відеоконференції, то чому ж тоді обвинувачений не бере участь у засіданні. Однак, у відповідь він сказав, що ОСОБА_8 вже пішов в укриття. У подальшому, як повідомив ОСОБА_18 , ОСОБА_8 була забезпечена технічна можливість участі у засіданні із укриття. Однак, довгий час, ОСОБА_8 не міг або не хотів під`єднуватися до відеоконференції. Лише о 13:20 год у системі електронного суду, ОСОБА_8 таки увімкнув мікрофон.

Указане свідчить, що причиною по якій ОСОБА_8 28.01.2026 не хотів брати участь у судовому засіданні була надуманою, прикриваючись тим, що наразі оголошена повітряна тривога, він перебував не в укритті, але саме через це не хотів приймати участь у засіданні. Також, такі обставини свідчать, що ОСОБА_18 може безпідставно штучно створювати ОСОБА_8 , який є його підлеглим обставини обґрунтування неучасті ОСОБА_8 у судовому засідання.

26.01.2026 до суду надійшов лист від 25.01.2026 № 1652 (т.27 а.с.116) за підписом командира військової частини НОМЕР_4 . Він повідомив, що на виконання ухвали суду від 02.12.2025 з метою безпосередньої участі в судових засіданнях ОСОБА_8 не залучатиметься до виконання завдань військової частини в січні 2026 року у визначені ухвалою дні.

Цей лист повністю спростовує доводи помічника командира бригади з правової роботи - начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_17 про те, що 14.01.2026 ОСОБА_8 був зайнятий виконанням невідкладних спеціальних завдань.

З огляду на це, причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_8 у судовому засіданні 14.01.2026 є неповажними.

Щодо судового засідання, призначеного на 28.01.2026

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 28.01.2026. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату, йому направлялася повістка про час місце судового засідання (т.27 а.с.131). Також, він був повідомлений по телефону про дату судового засідання (т.27 а.с.134).

У судовому засіданні 26.01.2026, враховуючи прохання командира військової частини НОМЕР_4 викладені в листі (т.27 а.с.116) суд вирішив подальші судові засідання проводити за допомогою технічних засобів військової частини НОМЕР_4 безпосередньо з укриття. Копію ухвали направлено командиру військової частини (т.27 а.с.127). Також, у листі суд повідомив про призначене судове засідання на 28.01.2026 о 12:00 год.

Однак, у визначений час, ОСОБА_8 не прибув.

Зі службової записки помічника судді від 28.01.2026 (т.27 а.с.140) установлено наступне. Для з`ясування причин та підстав неприбуття ОСОБА_8 у судове засідання 28.01.2026 секретар судового засідання здійснила телефонний дзвінок помічнику бригади з правової роботи - начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_19 . Він повідомив, що ОСОБА_8 забезпечено всі умови для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, наявні засоби зв`язку та стабільний інтернет зв`язок. Однак, ОСОБА_18 повідомив, що наразі у місці де перебуває ОСОБА_8 оголошено повітряну тривогу. На запитання помічника судді, де зараз перебуває обвинувачений, ОСОБА_18 повідомив, що обвинувачений перебуває поруч з ним. Далі помічник судді запитав, що якщо він зараз не перебуває в укритті, і є можливість для проведення засідання у режимі відеоконференції, то чому ж тоді обвинувачений не бере участь у засіданні. Однак, у відповідь він сказав, що ОСОБА_8 вже пішов в укриття. У подальшому, як повідомив ОСОБА_18 , ОСОБА_8 була забезпечена технічна можливість участі у засіданні із укриття. Однак, довгий час, ОСОБА_8 не міг або не хотів під`єднуватися до відеоконференції. Лише о 13:20 год у системі електронного суду, ОСОБА_8 таки увімкнув мікрофон.

ОСОБА_8 у судовому засіданні 28.01.2026 по суті підтвердив обставини, викладені у службовій записці, вказав, що ОСОБА_18 , підійшов до ОСОБА_8 і сказав, що вони зараз ідуть в укриття.

Це вказує, що з початком повітряної тривоги, вони не перебували в укритті, а коли стало очевидним, що сама по собі тривога не може бути підставою для не проведення судового засідання, то пішли в укриття, і вже звідти ОСОБА_8 чомусь не міг просто увімкнути мікрофон.

Отож, ОСОБА_8 маючи можливість приймати участь у судовому засіданні з технічних засобів військової частини з укриття змарнував півтори години засідання. Цю ситуацію він пояснив технічними проблемами, але жодних доказів які б ці обставини підтверджували, не надав. 

Щодо розірвання договору зі своїми захисниками і призначення захисника з центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

До суду надійшли окремі заяви захисників ОСОБА_20 та ОСОБА_21 про припинення повноважень захисників.

У своєму повідомленні ОСОБА_22 вказав, що з 05.02.2026 він не здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_8 на підставі угоди про розірвання договору про надання правових послуг адвоката від 07.12.2020.

ОСОБА_23 у своїй заяві вказав, що у зв`язку з розбіжностями стратегії і тактики захисту в кримінальному провадженні він з його довірителем ОСОБА_8 досягли домовленості про припинення здійснення його захисту.

У судовому засіданні 04.03.2026 ОСОБА_22 підтвердив, що розірвав договір з ОСОБА_8 і в нього наразі відсутні повноваження адвоката. Вказав, що таке розірвання відбулося за взаємною згодою між сторонами.

ОСОБА_23 зазначив, що це не спонтанне рішення і така ситуація виникла вже давно. Позиція захисту не збігається з позицією його підзахисного. У разі виходу з процесу захисника ОСОБА_20 , він не зможе самостійно здійснювати захист у цьому кримінальному провадженні через навантаження в інших справах.

Обвинувачений ОСОБА_8 вказав, що в нього з його адвокатами є певні розбіжності щодо тактики здійснення захисту, і вони дійшли згоди про те, що йому необхідно знайти іншого захисника. А тому, вони розірвали договори про надання правової допомоги. Будь-яких інших захисників в нього наразі немає, і він не знайшов іншого нового захисника. Він планує залучити захисника після звільнення з військової служби, а саме з 30.03.2026, адже зараз його не відпускають зі служби і він не має змоги залучити захисника. При цьому, він заперечував щодо залучення захисника за призначенням.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 04.03.2026 постановлено прийняти відмову від захисників.

Водночас, суд дійшов висновку, що процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про затягування судового розгляду всіма можливими способами. Суд не міг перевірити, які саме розбіжності виникли між обвинуваченим та захисниками, чи взагалі вони існують, їх суду вони не повідомили, покликаючись на адвокатську таємницю.

ОСОБА_8 маючи юридичну освіту, тривалий час перебуваючи на посаді судді, не може не розуміти вимоги КПК, за якими відмова від захисників призведе до витрати часу для залучення нового захисника, його ознайомлення із матеріалами справи тощо. І вже наприкінці судового слідства, під час дослідження доказів сторони захисту, заявив про розбіжність з позиціями захисників, що роками здійснювали його захист.

Ухвалою суду від 04.03.2026 призначено у кримінальному провадженні № 42016000000003697 захисника в порядку ст. 49 КПК з числа адвокатів ІНФОРМАЦІЯ_24 для розгляду кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді.

Щодо неявки у судове засідання, призначеного на 11.03.2026

Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 11.03.2026. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату, йому направлялася повістка про час та місце судового засідання (т.27 а.с.131). Також, про дату призначеного судового засідання головуючий повідомив ОСОБА_8 наприкінці судового засідання, яке відбулося 28.01.2026.

У призначене судове засідання ОСОБА_8 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав. 

По телефону він повідомив секретаря, що перебуває на лікуванні, а наявність лише кнопкового телефону не дозволяє взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів.

Водночас, будь-яких доказів своїм словам, а також клопотань про відкладення ОСОБА_8 не направив.

Суд констатував відсутність поважних причин неприбуття обвинуваченого на виклик.

Враховуючи це, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 заходу забезпечення кримінального провадження, пов`язаного із неприбуттям особи в судове засідання без поважних причин, а саме приводу.

Ухвалою від 11.03.2026 суд вирішив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 привід до зали судових засідань для участі у судовому засіданні, призначеному на 12:00 год 13.03.2026.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_8 на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання, призначеного на 11.03.2026 додав виписку № 1238 із медичної карти амбулаторного хворого. Згідно з нею, ОСОБА_8 з 8 по 13 березня перебував на стаціонарному лікуванні в ІНФОРМАЦІЯ_25 .

Суд доходить висновку, що такі доводи є необґрунтованими. 

ОСОБА_8 мав можливість завчасно повідомити суд про причини своєї неявки, надати підтверджуючі документи. Повідомлення секретаря судового засідання в день засідання по телефону не є належним доказом, який би підтверджував ті обставини, на які ОСОБА_8 посилається. Потрапивши 8 березня 2026 року з переломом руки до лікарні, він мав три дні до 11 березня 2026 року на яке було призначено чергове судове засідання у цій справі повідомити суд про такі обставини та направити підтверджуючі документи. 

Посилання на проведення наркозу також є необґрунтованим. Так, оперативні втручання та наркоз зазвичай одразу робляться людині, яка потрапляє в лікарню, а далі вже йде період реабілітації. До того ж, про такі обставини, ОСОБА_8 не повідомляв секретаря судових засідань по телефону. Навпаки, з його тверджень убачається, що єдиною причиною по якій він не може взяти участь у судовому засіданні з власних технічних засобів це відсутність таких засобів, адже в нього був наявний лише кнопковий телефон, який не дозволяє проведення судового засідання в режимі відеоконференції. 

При цьому, потрапивши в лікарню, і розуміючи, що до 11 березня 2026 року він навряд чи покине медичний заклад, не забезпечив себе засобами проведення відеоконференцзв`язку. У судове засідання 13.03.2026 здійснено привід ОСОБА_8 з лікарні в зал судового засідання Вищого антикорупційного суду. При собі в обвинуваченого був ноутбук та смартфон. ОСОБА_8 пояснив, що йому ці засоби привезли військовослужбовці, і він хотів взяти участь з них по відеоконференцзв`язку з медичного закладу. Така обставина додатково свідчить, що ОСОБА_8 мав можливість забезпечити себе такими засобами й раніше, для участі в судовому засіданні 11.03.2026, а не лише 13.03.2026, якщо це дійсно мало місце лише в цю дату.

Аналізуючи вказані факти, суд доходить висновку, що процесуальна поведінка ОСОБА_8 свідчить про затягування судового розгляду.

ОСОБА_8 часто проходить лікування в медичних закладах (в основному в травматологічних відділеннях). Оскільки останні декілька років усі судові засідання проходять виключно в режимі відеоконференції, то ОСОБА_8 завжди вважає, що таке лікування заважає проводити судові засідання з власних технічних засобів. Суд постійно направляє запити до лікарень з проханням повідомити чи дозволяв його стан здоров`я проводити судові засідання в режимі відеоконференції. У відповідь лікарі жодного разу не повідомляли, що його стан здоров`я був таким, що не дозволяв брати участь у судових засіданнях. Як убачається з обставин його лікування у місті Рівне з 05.08.2025, то він не перебував постійно в госпіталі, однак приїжджав туди спеціально для участі в судових засіданнях. Зрозумівши у подальшому, що лікування не є обставиною, яка б перешкоджала його участі у судових засіданнях, ОСОБА_8 почав посилатися на нову обставину - відсутність власних технічних засобів, з яких би він міг взяти участь в режимі відеоконференції.

Постійні неявки в судові засідання без поважних причин тричі ставало підставою для накладення на нього грошових стягнень та один раз стало підставою для застосування до нього приводу.

Про неможливість прибути в судові засідання, ОСОБА_8 зазвичай повідомляє суд за півтори години до судового засідання, хоча про такі обставини вже знає за декілька днів до засідання.

Також, з поведінки обвинуваченого вбачається, що ОСОБА_8 самостійно створює собі обставини, щоб не з`являтися на виклик до суду. Як приклад - неявка 30.04.2025, коли йому потрібно було знаходитися з донькою. При цьому, незрозуміло, що заважало ОСОБА_8 взяти участь у засіданні з власних технічних засобів з житла, перебуваючи в одній кімнаті з донькою. Іншим прикладом є запис для проведення МРТ на 13.08.2025 саме в час проведення судового засідання. Як було встановлено, ОСОБА_8 не перебував весь час у госпіталі, і очевидно міг записатися для проведення МРТ в будь-який інший день. Однак, суд пішов на зустріч ОСОБА_8 і дозволив йому прибути в засідання з запізненням. Але ОСОБА_8 знову створив собі причину неприбуття - він забув сумку в маршрутці, а потім весь час призначений для розгляду справи за його обвинуваченням їздив та шукав той автобус і свою сумку. В одному з судових засідань, ОСОБА_8 півтори години перебував в укритті, однак судове засідання не відбувалося, бо він не знав як увімкнути мікрофон на комп`ютері.

Такі штучні обставини неучасті в судових засіданнях можуть створюватися за проханням ОСОБА_8 іншими особами.

ОСОБА_8 часто запізнюється в судові засідання посилаючись на повітряні тривоги, непередбачувані обставини - зламався транспорт, яким він їхав, забув сумку в автобусі, а потім її шукав.

Якщо судові засідання все ж таки відбуваються, то суд, в основному, не проводить судовий розгляд або досліджує докази сторін чи допитує свідків, а займається вирішенням постійних клопотань обвинуваченого - розгляд клопотань про зупинення судового провадження; розгляд клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції; розгляд клопотань про відкладення судового засідання з різних причин - неявка одного з адвокатів, необхідність ознайомлення нового адвоката з матеріалами справи, необхідність надати час, щоб підготувати та подати клопотання або заяву; розгляд постійних заяв про відвід прокурору, спеціалісту або складу суду; розгляд клопотань про незаконність допиту свідка; розгляд клопотань про скасування грошових стягнень; розгляд заяв про відмову від своїх захисників тощо.

Повітряні тривоги мають значення для ОСОБА_8 тільки тоді коли вони відбуваються безпосередньо в час проведення судових засідань, коли судове засідання закінчилося, то ОСОБА_8 не сидить в укритті, а без жодних проблем пересувається містом. Аналізом телефонних з`єднань ОСОБА_8 та карти повітряних тривог з сайту ІНФОРМАЦІЯ_11 установлено, що ОСОБА_8 не перебуває в укритті кожну повітряну тривогу, однак використовує повністю це своє право в час проведення судових засідань.

Отож, ОСОБА_8 може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Досліджені судом матеріали кримінального провадження свідчать про реальну можливість ОСОБА_8 впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності та в такий спосіб, переховуватись від суду.

Такий ризик не зменшився та є реальним. Також, він не втратив свою актуальність. Перебуваючи під вартою, його дії і надалі направлені на затягування розгляду справи.

Яскравим прикладом є його неявка в судове засідання, призначеного на 29.04.2026 о 14:00 год. Його не було доставлено з СІЗО, адже ОСОБА_8 повідомив старшому конвойної варти, що він пересувається на інвалідному візку та не може пересуватися самостійно. 

При цьому, відповідно до медичної довідки від 29.04.2026 його оглянули терапевт та психіатр, за результатами чого визначили, що його поведінка є установчою, стан його здоров`я є задовільним і він може приймати участь у судовому засіданні.

Отож, вже після зміни запобіжного заходу, перебуваючи під вартою, його поведінка не змінилася, він надалі продовжує створювати обставини для зриву судових засідань та неявки в них всіма можливими способами, у тому числі, симулюванням якихось вигаданих хвороб.

На цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного провадження.

Доводи сторони захисту про відсутність такого ризику не спростовують наведених вище висновків суду.

(3.5) Зазначені у клопотанні прокурора обставини виправдовують подальше тримання ОСОБА_8 під вартою, відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу

Відповідно до ст. 178 КПК та ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях учасників провадження, суд враховує наступні обставини:

- злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній, відноситься до тяжких. До того ж, він є корупційним;

- наразі обвинуваченому виповнилося 59 років, в матеріалах провадження наявні медичні документи надані захистом;

-  ОСОБА_8 одружений, має на утриманні двох дітей, з яких одна неповнолітня. Однак, суд не вбачає соціальні зв`язки обвинуваченого такими, що нівелюють ризик кримінального провадження;

- суд бере до відома, надані ОСОБА_8 матеріали, що стосуються його роботи на посаді судді;

- згідно відомостей про нараховані доходи, за період 2020-2026 років він отримав дохід у розмірі 1 762 173 грн;

-  ОСОБА_8 раніше не судимий;

- згідно наявних матеріалів, до ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні застосовувався запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строк його дії закінчився у 2017 році; ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.12.2025 до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень;

- відомостей щодо вчинення ОСОБА_8 інших кримінальних правопорушень суду не надано;

- згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_8 , будучи суддею ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, отримав від ОСОБА_9 , кошти в сумі 5 000 доларів США. Він одержав її як неправомірну вигоду за винесення судового рішення апеляційної інстанції у справі за позовом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в інтересах зазначеного товариства.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленому ризику, зважаючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, особисте зобов`язання та інші, не зможуть запобігти визначеному ризику за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Суд, постановляє ухвалу за результатами розгляду відповідного клопотання на підставі дослідження всіх матеріалів справи та оцінки доказів, наданих сторонами на підтвердження певних обставин. Під час такого розгляду підлягають застосуванню і засади законності, змагальності та диспозитивності, встановлені ст. 9, 22, 26 КПК.

Так, на думку суду, застосування стосовно ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановленого ризику переховування від суду.

Окрім того, суд ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених характеризуючих відомостей про особу обвинуваченого.

Суд також враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному розгляді цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризику кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування інших запобіжних заходів відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості обвинуваченого під час судового розгляду, створює можливості для його позапроцесуальних дій, може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому етапі.

На думку суду, наявність на утриманні дітей не є достатніми фактором, що безсумнівно може вказувати на міцні соціальні зв`язки у місці проживання, що виступало б фактором стримування від реалізації описаного вище ризику кримінального провадження.

Так, зважаючи на доволі високий встановлений при розгляді клопотання ризик переховування обвинуваченого від суду, з урахуванням його особистих характеристик, процесуальної поведінки обвинуваченого, суд дійшов висновку, що останньому слід продовжити винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

(3.6) Під час визначення строку, на який ОСОБА_8 слід продовжити дію запобіжного заходу, суд виходить з такого

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Досліджені судом обставин, свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, і він виправдовує подальше тримання ОСОБА_8 під вартою.

Зважаючи на ризик, встановлений під час розгляду цього клопотання, суд вбачає обґрунтованим продовжити строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 13 липня 2026 року включно.

(3.7) На думку суду, розмір застави (альтернативного запобіжного заходу) необхідно залишити без змін

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК).

Під час застосування запобіжного заходу, судом було встановлено, що застава у розмірі 1 497 600 гривень є співрозмірним з майновим станом обвинуваченого, він є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, запобігти встановленому ризику кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.

Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави має бути достатнім стимулюючим фактором, який би обвинувачений або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

Наразі, суд не встановив нових обставин, що давали б підстави для зменшення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.

У випадку внесення застави на обвинуваченого слід покласти такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_5 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Вказані обов`язки за своїм характером не є занадто обтяжливими для останнього та покладаються на нього строком на два місяці у випадку внесення застави.

Суд звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК висловлені в ухвалі суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі викладеного, суд постановив:

 

- клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити;

- продовжити строк тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 липня 2026 року включно.

- розмір застави, визначений ухвалою суду від 18.03.2026 залишити без змін;

- у випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_5 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити на два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави;

- роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави;

- ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

 

 

 

Судді 

 

 

 

ОСОБА_24   ОСОБА_25      ОСОБА_26