Справа № 991/7146/26

Провадження 1-кс/991/7398/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року         м.Київ 

Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву адвоката ОСОБА_3 

про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 

від розгляду справи №991/7146/26 (провадження №1-кс/991/7157/26)

щодо розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу

у кримінальному провадженні №52026000000000020 від 16.01.2026

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

02.06.2026 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 (далі-заявник) в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду у справі №991/7146/26 (провадження 1-кс/991/7157/26) визначено слідчого суддю ОСОБА_4 .

08.06.2026 в судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_4 , подавши письмову заяву, для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК визначено суддю ВАКС ОСОБА_1 у справі №991/7146/26 (провадження 1-кс/991/7398/26), яким здійснено судовий розгляд 09.06.2026.

2. Короткий виклад заяви про відвід і позицій учасників судового провадження.

2.1. Заявник у поданій заяві про відвід зазначив таке: «Наведена вище інформація зобов`язують мене заявити відвід слідчому судді ОСОБА_4 на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України»,

що обґрунтовувалось таким: «На розгляді слідчого судді Вищого антикорупційного перебуває справа за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про зменшення суми застави та повернення паспортів для виїзду за кордон.

Розгляд клопотання призначено на 08.06.2026 о 12-00. Наступна справа, також за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про надання ОСОБА_5 дозволу на виїзд за кордон для побачення із дітьми, призначена слуханням також на 08.06.2026 о 12-05.

Таким чином, на розгляд питання про зменшення застави слідчий суддя ОСОБА_4 відвів 5 хвилин. З урахуванням перебування у нарадчій кімнаті.

Такий графік призначення свідчіть про відверте нехтування слідчим суддею ОСОБА_4 права підозрюваного ОСОБА_5 на справедливий суд, оскільки п`ятихвилинний інтервал між справами в принципі унеможливлює їх розгляд згідно із процесуальними вимогами КПК України.

Крім того, під час винесення ухвалі від 28 травня 2026 року по справі №991/6809/26 щодо продовження підозрюваному ОСОБА_5 обов`язків слідчий суддя ОСОБА_4 також продемонстрував поверхове ставлення до вивчення матеріалів, доданих прокурором до клопотання про продовження обов`язків - п`ять томів матеріалів, доданих до вищевказаного клопотання прокурора, слідчий суддя ОСОБА_4 вивчив за 15 хвилин знаходження у нарадчій кімнаті. Кожен том становить мінімум 250 аркушів, тобто, 1250 аркушів за 15 хвилин, 83 аркуші за хвилину. Швидкість, яка не має нічого спільного із правосуддям, проте яскраво характеризує неприхований формалізм слідчого судді ОСОБА_4 по відношенню до підозрюваного ОСОБА_5 .

У цій же самій ухвали слідчий суддя ОСОБА_4 зробив висновок про те, що саме «.. ОСОБА_6 , маючи вплив на окремих депутатів КМР, у березні 2021 року сприяв призначенню ОСОБА_5 на посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень».

Цим формулюванням слідчий суддя ОСОБА_4 повторив тези, викладені у клопотання прокурора, а це свідчить, що матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя ОСОБА_4 не вивчав, оскільки в цих матеріалах а) відсутній список «окремих депутатів», на яких нібито мав вплив ОСОБА_6 „ б) відсутній протокол засідання КМР в березні 2021 року, з якого було б видно, що за призначення ОСОБА_5 проголосувало більше 70-и депутатів, тобто, більше половини складу КМР.

Вищенаведене підтверджує тезу про формальне ставлення слідчого судді ОСОБА_4 до розгляду вищевказаного клопотання прокурора і абсолютне ігнорування позиції сторони захисту, яка використовує докази, зібрані стороною обвинувачення. їх просто треба вивчити. Хоча б поверхово і не за 15 хвилин.

Крім того, сторона захисту обґрунтовано вбачає порушення вимог ст.25 КПК України щодо розподілу справ за принципом випадковості та хронологічного порядку - останні декілька місяців всі (!) клопотання як сторони захисту так і сторони обвинувачення розглядаються виключно слідчим суддею ОСОБА_4 » із доданою ухвалою від 28.05.2026 у справі №991/6809/26.

2.2. 09.06.2026 в судове засідання учасники судового провадження та слідчий суддя ВАКС ОСОБА_4 не прибули попри здійснені належним чином судові повідомлення, що не перешкоджало розгляду цього питання. Заявник ОСОБА_3 надіслав заяву про перенесення судового засідання з розгляду заяви про відвід, посилаючись на участь в судовому засіданні у Шевченківському районному суді міста Києва, проте не надав документального підтвердження, відтак зазначена причина не визнана судом поважною.  Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду заяви за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Також частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до частини 1 статті 81 КПК, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною 3 статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

3.2. Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria, 24.02.1993, Series А №255, пункти 28, 30) та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02 від 03.05.2007) зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (від 09.11.2006, заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об`єктивного чи суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об`єктивний критерій) та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

3.3. Враховуючи наведені у заяві про відвід підстави, така обґрунтована твердженнями про недотримання об`єктивного і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду шляхом неправильного визначення складу суду та через його упередженість, що й було предметом перевірки під час розгляду питання про відвід.

3.3.1. Згідно з частиною 3 статті 35 КПК, визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.

Згідно з чинною частиною 12 статті 35 КПК, особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)..

Рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначило порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

Згодом рішенням ВРП від 25.01.2022 № 83/0/15-22 (із змінами згідно з рішенням ВРП від 22.02.2022 №166/0/15-22) затверджено зміни до Положення про ЄСІТС у формі доповнення новим розділом IV «Особливості автоматизованого розподілу судових справ».

Однак рішенням ВРП від 28.02.2023 №162/0/15-23 набрання чинності такими змінами до Положення про ЄСІТС наразі відтерміновано на невизначений час, тому згідно з пунктом 121 Положення про ЄСІТС, до початку функціонування підсистеми електронного документообігу у складі ЄСІТС реєстрація документів, які надходять на адресу суду (в тому числі процесуальних документів, що можуть бути предметом судового розгляду), здійснюється в АСДС відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду (АСДС), затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (зі змінами), та інструкції з діловодства. Реєстрація документів в інших органах та установах системи правосуддя здійснюється за правилами, передбаченими відповідними документами та інструкціями з діловодства, чинними до затвердження цього Положення.

3.3.2. З 01.04.2025 набрало чинності нове Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України (РСУ) від 11.11.2024 №39 (до якого згодом внесено зміни рішеннями РСУ від 26.03.2025 №15, від 22.08.2025 № 40, від 13.11.2025 №50) та відповідно втратили чинність Положення про АСДС у редакціях затверджених рішеннями РСУ від 26.11.2010 №30 і від 02.04.2015 №25 із змінами і доповненнями.

В підпункті 1.2.1 нового Положення про АСДС визначено, що засади використання АСДС - це затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду правила застосування цього Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм процесуальних кодексів та законів України.

Пункт 1.4.8 нового Положення про АСДС визначив, що збори суддів відповідного суду мають визначені цим Положенням повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи. За результатами розгляду питань, зазначених в абзаці першому цього підпункту, рішенням зборів суддів затверджуються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду і вносяться до автоматизованої системи не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів. У разі внесення змін до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду збори суддів відповідного суду новим рішенням затверджують відповідні зміни до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду. Засади використання автоматизованої системи документообігу суду (зі змінами та доповненнями) вносяться до автоматизованої системи та оприлюднюються на вебпорталі судової влади України не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів.

Пунктом 2.3.2 нового Положення про АСДС визначено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Пунктом 2.3.4. нового Положення про АСДС визначено, що автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

Також пунктом 2.3.39.1 нового Положення про АСДС, визначено, що передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо клопотань (подань, скарг), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів, й пунктом 2.3.42 визначено, що результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду, що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду. Протокол передачі судової справи раніше визначеному судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

3.3.3. Рішенням зборів суддів ВАКС від 25.03.2025 №3 затверджена нова редакція Засад використання АСДС ВАКС, яка набрали чинності з 01.04.2025, та до якої згодом внесено зміни згідно з рішеннями зборів суддів ВАКС від 14.05.2025 №3 і № 4, від 22.05.2025 №1, від 22.04.2026 №4, від 11.05.2026 №1.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ цих Засад, судові справи розподіляються між суддями, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням: спеціалізації суддів, запровадженої зборами суддів; визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження кожного судді; недопустимості повторної участі судді у розгляді судової справи; перебування судді у відпустці, у відрядженні, у нарадчій кімнаті; відсутності судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю; інших передбачених законом обставин, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ; а також складу постійних колегій у разі колегіального розгляду справи та складу судових палат (за їх наявності).

Пунктом 12.7 цих Засад визначено, що передача судової справи раніше визначеному слідчому судді, судді-доповідачу, колегії суддів, проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо заяв, клопотань, скарг по одному кримінальному провадженню (за номером ЄРДР). У випадку неможливості передати процесуальні документи слідчому судді, який був раніше визначений АСДС, такі заяви, клопотання, скарги по одному кримінальному провадженні розподіляються АСДС на іншого слідчого суддю із збереженням принципу подальшої передачі справ раніше визначеному слідчому судді. Клопотання про надання дозволу на проведення обшуку по одному кримінальному провадженню, у випадку надходження таких клопотань в один день у кількості більше десяти, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання про продовження строку тримання під вартою по одному кримінальному провадженню, у випадках надходження в один день у кількості двох і більше таких клопотань, розподіляються між усіма слідчими суддями без урахування правил поєднання судових справ. Запровадити принцип застосування розподілу раніше визначеному слідчому судді таким чином: раніше визначений суддя обирається за принципом хронології (перший слідчий суддя, на якого було розподілено кримінальне провадження, за номером і датою реєстрації такого провадження), а у разі його відсутності - наступний раніше визначений слідчий суддя за принципом хронології.

3.4. Згідно з частинами 2-4 статті 5 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 № 2447-VIII, для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, з числа суддів цього суду обираються слідчі судді на строк не більше двох років і можуть бути переобрані повторно з особистої добровільної згоди судді. Не може бути обраний слідчим суддею суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Визначення кількості слідчих суддів у Вищому антикорупційному суді, їх обрання, виконання обов`язків судді першої інстанції у Вищому антикорупційному суді здійснюються в порядку, передбаченому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для визначення кількості слідчих суддів, їх обрання та виконання обов`язків судді у місцевих судах.

У свою чергу, частинами 7, 8 статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов`язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 КПК визначено, що головуючий - суддя, який розглядає справу одноособово, а при колегіальному розгляді справи - суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час розподілу справи, та згідно з пунктом 18 того ж, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Пунктом 3 рішення зборів суддів ВАКС від 25.10.2022 №2 суддю ОСОБА_4 разом з іншими суддями ВАКС обрано для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності ВАКС (тобто слідчими суддями) з 01.12.2022 по 30.11.2024 включно. Пунктом 4 того ж рішення вирішено встановити обраним слідчим суддям спеціалізацію «слідчий суддя», а пунктом 5 цього ж рішення вирішено здійснювати обраним слідчим суддям у відповідний період, на який їх обрано, виключно розподіл клопотань, скарг та інших матеріалів, розгляд яких згідно з кримінальним процесуальним законодавством України віднесено до компетенцій слідчих суддів, а також заяв про відвід (самовідвід) слідчого судді.

Пунктом 2 рішення зборів суддів ВАКС від 15.07.2024 №2 суддю ОСОБА_4 разом з іншими суддями ВАКС переобрано для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності ВАКС (тобто слідчими суддями) з 01.12.2024 по 30.11.2025 включно. Пунктом 4 того ж рішення вирішено встановити обраним слідчим суддям спеціалізацію «слідчий суддя», а пунктом 5 цього ж рішення вирішено здійснювати обраним слідчим суддям у відповідний період, на який їх обрано, виключно розподіл клопотань, скарг та інших матеріалів, розгляд яких згідно з кримінальним процесуальним законодавством України віднесено до компетенцій слідчих суддів, а також заяв про відвід (самовідвід) слідчого судді.

Пунктом 1 рішення зборів суддів ВАКС від 09.09.2025 №1 суддю ОСОБА_4 разом з іншими суддями ВАКС переобрано для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності ВАКС (тобто слідчими суддями) з 01.12.2025 по 30.11.2026 включно. Пунктом 2 того ж рішення вирішено встановити обраним слідчим суддям спеціалізацію «слідчий суддя», а пунктом 3 цього ж рішення вирішено здійснювати обраним слідчим суддям у відповідний період, на який їх обрано, виключно розподіл клопотань, скарг та інших матеріалів, розгляд яких згідно з кримінальним процесуальним законодавством України віднесено до компетенцій слідчих суддів, а також заяв про відвід (самовідвід) слідчого судді.

3.5. 02.06.2026 визначення слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду у справі №991/7146/26 (провадження 1-кс/991/7157/26) обумовлювалось первинним автоматизованим визначенням 23.01.2026 такого як слідчого судді у справі №991/624/26 на підставі відповідного протоколу автоматизованого визначення слідчого судді для розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52026000000000020 серед 11-и наявних на той час у розподілі слідчих суддів.

Розгляд слідчим суддею будь-яких клопотань, заяв та скарг, поданих в межах певного кримінального провадження, обумовлений хронологічною прив`язкою до номера і дати реєстрації такого провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, жодним чином не пов`язаний із суб`єктним складом учасників такого провадження чи конкретним видом клопотань, заяв та скарг, що вочевидь покликано забезпечити ефективність здійснення судового контролю у розумні строки, рівномірність навантаження суддів, та жодним чином не порушує принципів автоматизованого розподілу справ.

Відтак визначення слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 як раніше визначеного складу суду прямо передбачено вищенаведеними нормами законодавства і здійснено відповідно до процесуального закону.

Доводи ж заявника про неналежну організацію судового процесу із розгляду клопотань фактично є проявом його суб`єктивної незгоди з процесуальним порядком розгляду судової справи, який обумовлюється повноваженнями головуючого судді у судовому процесі, відповідно до яких такий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. 

Суб`єктивна незгода заявника з ухваленими суддею рішеннями також не може бути підставою для відводу, оскільки жодним чином не породжує об`єктивних сумнівів у неупередженості судді і не може бути доказом будь-якого упередженого ставлення до учасників провадження, тим більше за відсутності будь-яких конкретних обставин, які б свідчили про порушення права на захист, а також без наведення будь-яких доводів, які викликали б реальні сумніви щодо неупередженості складу суду.

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки від 17 листопада 2010 року № CM/Rec (2010) 12 наголошено, що незалежність суддів гарантується незалежністю судової влади загалом, це є основним принципом верховенства права; судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів; судові рішення мають бути обґрунтовані та оголошені публічно, однак судді не зобов`язані роз`яснювати, якими переконаннями вони керувалися при прийнятті таких рішень; тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру (§§ 4, 5, 15, 68)-4.

3.6. Дослідивши заяву про відвід, суд встановив відсутність обставин, які свідчили б про порушення норм процесуального права чи унеможливлювали б ухвалення об`єктивного судового рішення слідчим суддею, тоді як доводи заявника щодо нібито його упередженості ґрунтуються винятково на суб`єктивних хибних припущеннях і є неспроможними. Відтак заявлений відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення, й тому належить відмовити у задоволенні заяви про відвід.

Керуючись статтями 75-81, 309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про відвід.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 10.06.2026.

Суддя ОСОБА_1 ____________