НАБУ і САП обвинувачують депутатів КМР та посадовців КМДА у причетності до схеми незаконної приватизації столичної землі під забудову. Операція з викриття цієї схеми отримала назву «Чисте місто».

За версією слідства, фігуранти використовували так звану «туалетну схему» (поширений прийом, коли на земельній ділянці фіктивно реєстрували дрібні будівлі, наприклад туалети або інші незначні та неіснуючі споруди), а саме виявляли перспективні земельні ділянки та оформлювали на підконтрольних осіб право власності на вигадані споруди. Це дозволяло їм звертатися до міськради із заявами про оформлення права власності, уникаючи проведення відкритих торгів.

Посадовці КМР та КМДА сприяли ухваленню цих рішень. За це вони отримували хабарі у вигляді грошей та нерухомості. Водночас процес ухвалення таких рішень повністю контролювався організаторами схеми: «потрібні» особи безперешкодно отримували землю, а інші стикалися з умисно створеними перешкодами та змушені були шукати «допомоги» у членів угруповання.

У цій справі обвинувачуються:

• Денис Комарницький — керівник злочинної організації, колишній депутат та співголова фракції «Блоку Леоніда Черновецького» у Київській міській раді;
• Петро Оленич та Олександр Спасибко — ексзаступники голови КМДА Віталія Кличка;
• Михайло Терентьєв — депутат, голова постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, директор КП «Інженерний центр»;
• Олена Марченко — депутатка, членкиня цієї комісії;
• Роман Блюмін — довірена особа Спасибка;
• Олексій Мушта — ексзаступник директора «Київблагоустрою»;
• Аліса Соболь — помічниця Комарницького;
• Олена Богославська — довірена особа, менеджерка Комарницького.

Підозри також отримували експосадовці КМР І КМДА Віталій Білоус, Юрій Леонов та Наталія Лебедєва. Вони уклали угоди про визнання винуватості ще на етапі досудового розслідування. Деталі угод засекречені.

Ймовірно, що це не повний список фігурантів, оскільки в НАБУ–САП заявляли, що розслідують і інші епізоди злочинної діяльності.

Комарницький мав значний вплив на внутрішні процеси в КМР та КМДА — від призначення лояльних осіб на ключові посади до звільнення «неугодних» службовців та розподілу коштів серед фігурантів. Він підтримував зв’язки з впливовими особами, серед яких були Оленич, Терентьєв та інші.

Відповідно до опублікованих НАБУ розмов, Комарницький в одній з розмов нібито стверджує, що «зробив більшість» у Київраді, навівши приклад посади секретаря. Так, центр ухвалення рішень щодо землевпорядкування фактично перемістився з офіційної будівлі на Хрещатику до іншого приміщення, де питання «вирішувалися» за участю міських топпосадовців. Для приховування своєї діяльності фігуранти використовували спеціальні термінали мобільного зв’язку, псевдоніми, контрспостереження та інші дії, спрямовані на уникнення відповідальності. Втім, це не завадило НАБУ–САП їх викрити.

Унаслідок цих дій у громади, ймовірно, було вкрадено землі в центрі міста вартістю 11,6 млн грн. Завдяки оперативним діям правоохоронців вдалося запобігти захопленню ще шести ділянок загальною вартістю 83,7 млн грн.

Окрім того, слідчі викрили спробу змусити приватну фірму припинити законну діяльність із торгівлі та оренди приміщень у столиці, щоб заволодіти також і її землею для подальшої забудови. Правоохоронці задокументували пропозицію хабаря у розмірі $100 тис. члену земельної комісії та депутатці КМР за сприяння інтересам злочинної організації.

Дії фігурантів кваліфіковано за ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України.

За даними НАБУ, Комарницький переховується та оголошений у розшук. Пізніше Михайло Ткач з «Української правди» відшукав Комарницького у Відні. Також журналісти УП дізналися, що підозрюваного везли по Україні до кордону в супроводі автівки з написом «вантаж 200», після чого він перетнув поза пунктом пропуску кордон із Румунією.

Дві пособниці Комарницького — Аліса Соболь та Олена Богославська — також перебувають у розшуку.

Заступника голови КМДА Оленича спершу відсторонили від посади, а вже пізніше Віталій Кличко звільнив з посад Оленича, Мушту, Леонова, а партія «УДАР» відкликала Терентьєва з депутатів Київської міської ради. Проте потім Терентьєв оскаржив у суді позбавлення його депутатського мандату, і дію цього рішення зупинили. Терентьєв і досі є депутатом Київської міськради.

Петро Оленич також фігурує у справі про забудову частину парку «Нивки» у Києві. За версією слідства, Оленич отримав на розгляд проєкт землеустрою, який де-факто передбачав забудову частини парку «Нивки», що належала до природно-заповідного фонду. Всупереч закону, ексзаступник Кличка подав на розгляд депутатів Київської міської ради проєкт рішення про її передачу в оренду приватній компанії для будівництва житлово-офісного комплексу.

Олена Марченко й досі є депутаткою Київської міськради. За даними аналітиків «ЧЕСНО», Марченко з Терентьєвим були одними з лідерів серед депутатів Київради, які найбільше голосували за «туалетні схеми» – корупційні виділення землі. У квітні 2025 року ВАКС дозволяв депутатці на певний час виїхати за кордон до Ізраїлю на медичне обстеження та лікування.

У грудні 2025 року підозри отримали Олександр Спасибко, ексзаступник голови КМДА з питань земельних ресурсів, та його спільник Роман Блюмін. За даними слідства, у 2023–2024 роках вони намагалися оформити на підконтрольні фірми дві земельні ділянки в Києві, завдавши цим збитків на 19,5 млн грн. Суд визначив їм застави: 24,9 млн грн та 15 млн грн відповідно. Проте вже пізніше слідчий суддя ВАКС змінив запобіжні заходи Спасибку і Блюміну на тримання під вартою, оскільки вони не внесли застави. Як альтернативу триманню під вартою суд визначив їм нові суми застави: 20 млн грн та 10 млн грн для Спасибка та Блюміна відповідно. Підозрюваних взяли під варту в залі суду.