Cправа №757/23925/17-к

Провадження №11-кп/991/119/26

Суддя-доповідач: ОСОБА_1 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 

22 червня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2026 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 15.05.2026 року задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - ОСОБА_6 , та продовжено строк тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 липня 2026 року включно, одночасно розмір застави, визначений ухвалою суду від 18.03.2026 залишено без змін, у випадку внесення якої покладено на обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на два місяці, з моменту звільнення, обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_2 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, вважаючи його таким, що не відповідає вимогам ст. 199 КПК України, обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу з доповненнями посилаючись на наступні обставини.

Прокурором не доведено необхідність подальшого тримання під вартою, так як клопотання прокурора не містить, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Крім того, посилається на те, що заявлений прокурором раніше ризик переховування від суду, обґрунтовувався обставинами неявки у певні судові засідання, у зв`язку із перебуванням в районі виконання завдань та ведення бойових дій або із перебуванням в закладі охорони здоров`я із-за отриманих травм при виконанні обов`язків військової служби. Обставини, які перешкоджали брати участь у судових засіданнях, перестали існувати, у зв`язку із тим, що відповідно до ЗУ «Про військову службу», він підлягає звільненню із військової служби у Збройних силах України, оскільки досягнуто граничного віку перебування на військовій службі.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 15.05.2026 року та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою або встановити більш м`який запобіжний захід чи зменшити розмір застави, з урахуванням майнового стан, віку та стану здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав доводи апеляційної скарги із доповненнями, прокурор САП ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 , прокурора ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

На розгляді ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000003697 щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується за ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою суду першої інстанції від 04.11.2025 щодо обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 242 240 грн.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_18 ) від 18.12.2025 вищевказану ухвалу скасовано та постановлену нову, якою клопотання прокурора САП про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42016000000003697 задоволено частково та застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень. Покладено на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки: прибувати до ІНФОРМАЦІЯ_4 у визначені дати; повідомляти ІНФОРМАЦІЯ_4 про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.03.2026 заставу у розмірі 242 240 гривень звернуто в дохід держави, а запобіжний захід змінено, та застосовано стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, визначено заставу у розмірі 1 497 600 грн. У випадку внесення застави на обвинуваченого покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

30.04.2026 ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовлено.

Ухвалою колегії суддів АП ВАКС від 07.05.2026, залишено без змін ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.03.2026.

15.05.2026 ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, до 13 липня 2026 року, розмір застави, визначений ухвалою суду від 18.03.2026 залишено без змін.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд врахував такі обставини і дійшов висновків, що: 

-процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про затягування судового розгляду, що проявляється у постійних клопотаннях про відкладення розгляду справи, періодичному перебуванні на лікарняному з різних причин, запізненнями у судові засідання, неодноразовим переведеннями у різні військові частини, поданням не передбачених законом клопотань, неявками у судові засідання без поважних причин; 

- ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, шість разів не з`явився за викликом до суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, у зв`язку із чим, ОСОБА_5 змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою;

-після зміни запобіжного заходу, перебуваючи під вартою, його поведінка не змінилася, він надалі продовжує створювати обставини для відкладення судових засідань та неявки в них всіма можливими способами, у тому числі, симулюванням хвороб;

-враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суворість можливого покарання, неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого, існує ризик переховування від суду;

-застосування стосовно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановленого ризику; 

-розмір застави - 1 497 600 гривень є співрозмірним з майновим станом обвинуваченого, такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, запобігти встановленому ризику кримінального провадження.

Вказані висновки суду відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданої апеляційної скарги.

Згідно з п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винуватою. 

При оцінці ризику переховування суд першої інстанції взяв до уваги тяжкість покарання за злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. 

Тяжкість покарання та відсутність можливості застосування норм ст. 69, 75 КК України, може спонукати обвинуваченого до переховування.

Європейський суд зазначав, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58).

Суд першої інстанції встановив факт ухилення обвинуваченого від суду, тобто вчинення умисних дій, спрямованих на те, щоб уникнути кримінальної відповідальності, які полягали у створенні перешкод для судового розгляду та неприбутті за викликами суду без поважних причин, враховуючи такі обставини: 

- під час розгляду справи у ІНФОРМАЦІЯ_6 , 04.03.2022 ОСОБА_5 був призваний за мобілізацією. З того часу, обвинувачений ОСОБА_5 брав участь у судових засіданнях з власних технічних пристроїв, часто не з`являвся у засідання з різних причин;

- неможливість проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції та відсутність можливості у обвинуваченого прибувати до суду стало підставою для зупинення судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 ухвалою суду від 02.11.2022;

- у зв`язку з можливістю обвинуваченого ОСОБА_5 брати участь у судових засіданнях, що підтверджено листом командира військової частини НОМЕР_1 , ухвалою суду від 25.05.2023 відновлено судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 ;

- у подальшому, суд щоразу повідомляв командира військової частини про заплановані дати судових засідань та просив не залучати у цей час ОСОБА_5 до будь яких заходів з метою надання йому можливості взяти безпосередню участь у судових засіданнях. Однак, маючи можливість бути присутнім у судових засіданнях, ОСОБА_5 часто просив їх відкласти з різних підстав, хворів та перебував у лікувальних закладах, запізнювався в засідання тощо;

- 22.07.2024 та 09.09.2024 обвинувачений направив до суду клопотання про відкладення судового засідання, посилаючись на вибуття у район виконання завдань по службовій необхідності з метою виконання спеціальних завдань військової служби в районі ведення бойових дій;

- листом від 30.09.2024 за підписом командира військової частини повідомлено суд, що майор юстиції ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді старшого офіцера юридичної служби може брати участь у судових засіданнях, зазначених у запиті суду, шляхом прибуття до приміщення суду;

- згідно з наказом командира військової частини від 08.10.2024 № 289 ОСОБА_5 надано відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_7 терміном на 3 доби з 8 по 10 жовтня 2024 року. 8 жовтня 2024 року ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про проведення судового засідання, призначеного на 9 жовтня 2024 року в режимі відеоконференції. Однак, судом це клопотання не розглядалося, адже суд був повідомлений про те, що обвинувачений вибув у відрядження до суду для безпосередньої участі в судовому засіданні. Це було доведено до відома ОСОБА_5 . Незважаючи на це, 9 жовтня 2024 року обвинувачений не прибув до зали суду, та самовільно приїхав до ІНФОРМАЦІЯ_8 для участі в засіданні в режимі відеоконференції з його приміщення;

- 10.10.2024 до суду надійшло клопотання від обвинуваченого про зупинення судового провадження;

- ухвалою суду від 18.10.2024 відмовлено у клопотанні обвинуваченого про зупинення провадження. Мотивами для прийняття такого рішення стало те, що, зокрема, ОСОБА_5 перебуває на посаді старшого офіцера юридичної служби, в званні майора юстиції, що очевидно не передбачає його фактичне знаходження на лінії зіткнення та безпосередньої участі у бойових діях. Також, суд врахував, що за результатами заяви ОСОБА_5 . ЄСПЛ виніс рішення, яким констатував порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині надмірної тривалості провадження де він є обвинуваченим;

- 31.03.2025 до суду надійшло чергове клопотання обвинуваченого про зупинення судового провадження;

- ухвалою суду від 11.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення судового провадження. Суд, зокрема, врахував, що ОСОБА_5 перебуває на посаді офіцера юридичного відділу, що очевидно не передбачає його фактичне знаходження на лінії зіткнення та безпосередньої участі у бойових діях;

- ухвалою суду від 19.01.2026 суд відмовив у клопотанні обвинуваченого про зупинення судового провадження у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, ОСОБА_5 проходить військову службу з 04.03.2022 по теперішній час, і за цей період він неодноразово звертався до суду з клопотаннями про зупинення судового провадження з причин проходження ним військової служби, однак його командири не підтвердили, що ОСОБА_5 не може брати участь у судових засіданнях, в зв`язку з чим суд відновив судове провадження за його обвинуваченням.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги те, що доказів на спростування висновку суду щодо сумнівів у безпосередньому виконанні бойових завдань у відповідному підрозділі ЗСУ на передових позиціях в зв`язку з перебуванням на посаді офіцера юридичної служби до обов`язків якого входить розслідування самовільного залишення військової частини, надання інформаційної підтримки щодо військовослужбовців, роз`яснення їхніх прав та обов`язків, повернення їх на бойові позиції, надання допомоги та консультацій командиру військової частини, до апеляційної скарги не додано. 

Крім того, судом першої інстанції установлено факти неприбуття ОСОБА_5 у призначені судові засідання без поважних причин:

-11.12.2024 обвинувачений ОСОБА_5 не прибув у жодному з двох реально можливих варіантів участі у ньому, будь-яких доказів, що він у той час тяжко хворів не надав, обставин, які об`єктивно унеможливлювали прибуття обвинуваченого на виклик, ним ненаведено;

-27.01.2025 обвинувачений ОСОБА_5 запізнився у призначене судове засідання, в зв`язку з чим судове засідання почалося лише о 09:52 год;

-29.01.2025 відсутністю адвоката ОСОБА_8 ОСОБА_5 обґрунтовував необхідність відкладення судового засідання, та після відмови в такому відкладенні ОСОБА_5 в зв`язку з забезпеченням права на захист іншим адвокатом, почав заявляти клопотання про зупинення судового провадження, клопотання про незаконність допиту свідка, далі він просив оголосити перерву, адже хоче підготувати заяву про відвід колегії суддів, який він у подальшому і заявив. Після всього цього, він хотів відмовитися від послуг адвоката ОСОБА_9 , який у той час був присутній у судовому засіданні. Пізніше відкликав цю заяву. Однак, допит свідка, який було заплановано в цей день так і не відбувся;

-05.02.2025 о 09:00 год прибули усі учасники кримінального провадження, окрім обвинуваченого ОСОБА_5 . У судовому засіданні було констатовано факт відсутності обвинуваченого. Для з`ясування причин та підстав його неприбуття, було оголошено технічну перерву у засіданні, об 11:03 год. судове засідання продовжилося, обвинувачений прибув із запізненням для участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції з Харківського апеляційного суду. Таку затримку він пояснив тим, що він їхав автомобілем в суд і той поламався, вони зупинилися, потім він добирався попутнім транспортом та на метро. Обвинувачений з`явився лише тоді, коли його захисники вже не могли надалі приймати участь у судовому засіданні у цей день через інші заплановані справи. Однак, через те, що в залі був присутній інший захисник, то судове засідання продовжилося;

-ухвалою суду від 12.12.2025 надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів (в тому числі електронних), які перебувають у володінні оператора телекомунікації (мобільного (рухомого) зв`язку) ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » у вигляді відомостей про зв`язок ОСОБА_5 . Прокурором долучено протокол тимчасового доступу разом з CD-диском з телефонними з`єднаннями за вказаним номером, який належить ОСОБА_5 . З телефонних з`єднань ОСОБА_5 , встановлено, що 05.02.2025 з 06:15 год до 07:14 год він перебував у місті Харкові, звідки він зазвичай брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку з Харківського апеляційного суду. Однак, далі він поїхав з міста Харкова. З 08:03 до 09:36 він перебував між селами Залізничне, Пролісне та Коробчине, о 10:00 год він був вже у Харкові, і лише об 11:00 год з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_8 . У заяві-свідченні водія ОСОБА_10 , який начебто підвозив ОСОБА_5 до міста Харкова, відсутній час, коли його зупинив ОСОБА_5 вказавши - «ранком 05 лютого 2025 року». Судове засідання 05.02.2025 закінчилося о 12:44 год, тоді як повітряна тривога в Харківській області в той час тривала до 14:24 год. Однак, ОСОБА_5 не чекав закінчення тривоги й надалі в укритті ІНФОРМАЦІЯ_8 , а покинув приміщення. Так, о 13:58 год, коли в Харківській області ще продовжувала існувати небезпека повітряної тривоги, ОСОБА_5 перебував в районі АДРЕСА_2 , в 17 кілометрах від ІНФОРМАЦІЯ_8 , майже на виїзді з міста. О 14:37 год (через 13 хвилин після закінчення повітряної тривоги) він вже перебував у місті Чугуєві, що майже в 40 кілометрах від суду в Харкові;

-чергове судове засідання було призначене на 12.03.2025 о 09:00 год. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. 12.03.2025 о 07:31 год (за півтори години до початку засідання) до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_8 про відкладення судового засідання. У ньому захисник повідомив, що 11.03.2025 о 08:50 год він мав телефонну розмову з підзахисним, який попросив його подати клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з терміновим відрядженням, а в місці його перебування немає інтернет-зв`язку. Через це, він сам власноруч не може подати документи про неприбуття, а пізніше сам надасть документи про відрядження. Також, 12.03.2025 о 07:40 год (за півтори години до початку засідання) до суду надійшло клопотання ОСОБА_5 про відкладення судового засідання, у зв`язку з вибуттям у відрядження по виконанню обов`язків військової служби. А тому, він не може прийняти участь у судовому засіданні (в тому числі з власних засобів). У самому клопотанні, ОСОБА_5 не обґрунтував, яким чином відрядження унеможливлює його з`явлення на виклик або ж можливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (смартфона, планшета, комп`ютера, ноутбука). Будь-яких доказів, які б підтверджували його доводи про відрядження не надано. Інших доказів, які об`єктивно унеможливлювали прийняти участь у судовому засіданні до суду не надійшло. Ухвалою суду від 12.03.2025 причини неприбуття в судове засідання 12.03.2025 обвинуваченого ОСОБА_5 визнано неповажними і накладено на нього грошове стягнення у розмірі 6 056 гривень;

-з доданої копії посвідчення про відрядження убачається, що ОСОБА_5 був відряджений з 09.03.2025 терміном на 30 днів до військової частини НОМЕР_2 у зв`язку зі службовою необхідністю. Однак, 09.03.2025 (перший день відрядження) ОСОБА_5 весь день перебував у місті Києві, 10.03.2025 зранку їхав потягом з Києва до Рівного, а далі весь день був у місті Рівне. З телефонних з`єднань ОСОБА_5 , встановлено, що з 10.03.2025 по 24.03.2025 він в основному перебував у місті Рівне, вперше до Куп`янського району Харківської області ОСОБА_5 приїхав лише 27.03.2025;

-у судове засідання призначене на 31.03.2025 о 09:00 ОСОБА_5 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження причин неприбуття не подав. Захисник ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_5 отримав припис прибути в нову військову частину. Водночас, з телефонних з`єднань ОСОБА_5 встановлено, що упродовж усього дня 31.03.2025 він перебував у місті Рівне;

-в судове засідання 07.04.2025 ОСОБА_5 з`явився у режимі відеоконференцзв`язку з власних технічних засобів. З телефонних з`єднань ОСОБА_5 встановлено, що 07.04.2025 ОСОБА_5 також перебував у місті Рівне і йому нічого не заважало брати участь у судовому засіданні в такому форматі. 

-у день призначеного судового засідання 30.04.2025 о 07:44 год (за півтори години до початку засідання) до суду надійшло клопотання обвинуваченого про відкладення судового засідання. У ньому, ОСОБА_5 вказав, що у зв`язку з відсутністю матері та необхідності стороннього догляду за хворою донькою, йому військовою частиною надано відпустку за сімейними обставинами. За станом здоров`я донька потребує стороннього догляду та нагляду, а тому він не може прийняти участь у судовому засіданні 30.04.2025, у тому числі, у форматі відеоконференції. Просив перенести розгляд справи на наступну заплановану дату, причини неявки вважати поважними. У самому клопотанні, ОСОБА_5 не обґрунтував обставини, що унеможливлюють його з`явлення на виклик або ж можливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (смартфона, планшета, комп`ютера, ноутбука). Будь-яких доказів, які б підтверджували його твердження не надав. Інших доказів, які об`єктивно унеможливлювали прийняти участь у судовому засіданні до суду не надійшло;

- ухвалою суду від 30.04.2025 причини неприбуття в судове засідання 30.04.2025 обвинуваченого ОСОБА_5 визнано неповажними і накладено на нього грошове стягнення у розмірі 6 056 гривень;

- чергові судові засідання у цій справі були призначені на 12.08.2025 та 13.08.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про ці дати. 08.08.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_5 про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції із власних технічних засобів у судових засіданнях, призначених на 12 та 13 серпня 2025 року. В обґрунтування цього вказав, що перебуває на стаціонарному лікуванні у військовому госпіталі. До клопотання додано медичну карту стаціонарного хворого № 2935. Згідно з якою, ОСОБА_5 госпіталізований 05.08.2025 о 15:41 год. Адреса госпіталю - АДРЕСА_3 . За цією адресою знаходиться ІНФОРМАЦІЯ_10 . У судове засідання 12.08.2025 ОСОБА_5 з`явився з власних технічних засобів з приміщення госпіталю. Водночас, як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_5 , 08.08.2025 увечері, коли він повинен був перебувати у військовому госпіталі на стаціонарному лікуванні він перебував у місті Здолбунів та Дубенському районі Рівненської області. З вечора 08.08.2025 по вечір 11.08.2025 (тобто 3 доби) він перебував у Львівській області, зокрема, й місті Львові. До Рівного він повернувся 11.08.2025 о 19:31 год. Всю ніч з 11 на 12 серпня ОСОБА_5 провів за адресою: АДРЕСА_4 , що в 5 кілометрах від військового госпіталю. 12.08.2025 о 08:22 год він приїхав у військовий госпіталь, звідки взяв участь у судовому засіданні з власних технічних засобів. Судове засідання тривало до 10:01 год. Однак, вже о 16:15 год він покинув госпіталь і поїхав з міста в напрямку села Обарів (траса веде до Луцька), а о 17:31 год повернувся до міста, однак до військового госпіталю більше не повертався, а поїхав на вул. Чебишева (Єдності) 16 (де він ночував попередню ніч), а далі всю ніч до 06:30 год перебував на вул. Київській 60-Б, що в 6 км від військового госпіталю. У судовому засіданні 12.08.2025 він повідомив суд, що йому потрібно зробити МРТ, яке призначено на 13.08.2025 о 08:40 год. А тому, суд вирішив розпочати судове засідання 13.08.2025 о 10:00 год. Однак, у призначений час ОСОБА_5 не з`явився, а лише повідомив секретаря, що о 09:37 год він знаходиться на зупинці, о 10:00 год - повертався у госпіталь, о 10:33 год - забув свої документи в автобусі та тепер йому необхідно їх знайти. Також ОСОБА_5 , повідомив, що намагався підключитися до підсистеми Zoom, проте з`єднання не було. О 10:40 год суд вийшов у судове засідання, констатував неявку обвинуваченого у судове засідання, визнав неповажність причин його неприбуття та відклав розгляд справи;

- чергове судове засідання у цій справі було призначене на 19.11.2025 о 09:00 год. ОСОБА_5 з`явився у судове засідання з власних технічних засобів, однак о 10:42 год він повідомив секретаря судових засідань, що почалася повітряна тривога. А тому, судове засідання було відкладено. Водночас, як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_5 зранку 19.11.2025 він перебував у місті Вінниця, а в час проведення судового засідання - у місті Хмельницькому. О 10:30 год дійсно почалася широкомасштабна повітряна тривога по всій Україні, зокрема, й у місті Хмельницькому. А тому, обвинувачений міг повідомити суд про оголошену повітряну тривогу, попросити надати йому час для пошуку укриття, та вийти на відеозв`язок з укриття. Однак, ОСОБА_5 перебуваючи у місті, де є інтернетзв`язок по всьому місту просто перервав конференцію, а потім пояснив, що через повітряну тривогу він шукав укриття. З урахуванням аналізу телефонних з`єднань ОСОБА_5 та карти повітряних тривог з сайту ІНФОРМАЦІЯ_11 установлено, що ОСОБА_5 не перебуває в укритті кожну повітряну тривогу, однак використовує повністю це своє право в час проведення судових засідань.

- ухвалою суду від 02.12.2025 позбавлено можливості обвинуваченого ОСОБА_5 права участі в судових засіданнях у цьому кримінальному провадженні у режимі відеоконференції з власних технічних засобів. Вирішено здійснювати дистанційне судове провадження призначених судових засідань за участі обвинуваченого ОСОБА_5 між Вищим антикорупційним судом та наближеним до місця проходження ним військової служби - ІНФОРМАЦІЯ_12 , а саме - 05.12.2025 о 14:00 год, 10.12.2025 о 09:00 год, 12.12.2025 о 11:00 год, 17.12.2025 о 09:00 год, 12.01.2026 о 11:00 год, 14.01.2026 о 14:00 год, 19.01.2026 о 11:00 год, 26.01.2026 о 11:00 год.;

- 10.11.2025 до суду надійшло чергове клопотання обвинуваченого про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. У судовому засіданні 11.11.2025 обвинувачений ОСОБА_5 взяв участь з власних технічних засобів. Однак, відеозв`язок був відсутній. Наявний був лише аудіозв`язок. ОСОБА_5 пояснив це відсутністю камери на ноутбуці, до якого він підключив свій телефон. Водночас, зв`язок інколи переривався та він не чув інших учасників судового провадження;

- у судовому засіданні 19.11.2025 обвинувачений ОСОБА_5 взяв участь з власних технічних засобів. Однак, відеозв`язок знову був відсутній. Під час засідання зв`язок пропадав, ОСОБА_5 відключався від проведення судового засідання, телефонний зв`язок для з`ясування вказаних обставин був відсутній;

- 24.11.2025 ОСОБА_5 не з`явився у засідання, по телефону пояснив, що наразі в тому місці де він перебуває повітряна тривога, а тому він перебуває в укритті. Захисник також вказав, що ОСОБА_5 перебуває в укритті де відсутній зв`язок, а тому немає можливості проводити засідання в режимі відеоконференції з власних технічних засобів;

- у засіданні 28.11.2025 ОСОБА_5 взяв участь з власних технічних засобів. Однак, відеозв`язок був відсутній;

- у засідання 02.12.2025 ОСОБА_5 не з`явився, однак повідомив, що він перебуває в укритті. Враховуючи, зазначені вище факти, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_5 слід позбавити права можливості участі в судових засіданнях у цьому кримінальному провадженні у режимі відеоконференції з власних технічних засобів. А також, вирішив здійснювати дистанційне судове провадження призначених судових засідань за участі обвинуваченого ОСОБА_5 між Вищим антикорупційним судом та наближеним до місця проходження ним військової служби судом;

- 03.12.2025 о 09:00 год було заплановане судове засідання з ІНФОРМАЦІЯ_13 . Однак, як убачається з телефонних з`єднань ОСОБА_5 , о 09:03 год, 09:06 год, 09:14 год, 09:43 год, 10:08 год він не перебував у місті Слов`янську, а перебував у місті Краматорськ. З карти повітряних тривог з сайту ІНФОРМАЦІЯ_11 убачається, що повітряна тривога в Донецькій області закінчилася о 12:10 год, однак і після цього ОСОБА_5 не вийшов на зв`язок. З телефонних з`єднань убачається, що о 12:12 год ОСОБА_5 перебував у Краматорську;

- чергове судове засідання у цій справі було призначено на 05.12.2025. У день призначеного судового засідання ОСОБА_5 не з`явився, по телефону повідомив секретаря судових засідань, що йому потрібно знаходитися в укритті, а військова частина не відпускає його приїздити до ІНФОРМАЦІЯ_14 для участі в засіданні. Суд визнав причини його неявки неповажними, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав;

- чергове судове засідання у цій справі було призначено на 10.12.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. 10.12.2025 до суду надійшло клопотання від обвинуваченого, у якому він просив дозвіл приймати участь з власних технічних засобів. У призначене судове засідання ОСОБА_5 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав. Командування в.ч. НОМЕР_3 також не направляло будь-яких доказів про заборону ОСОБА_5 брати участь у судовому засіданні з Барвінківського районного суду, а також письмових обґрунтувань неможливості виконання ухвал суду від 02.12.2025 та 04.12.2025;

- чергове судове засідання у цій справі було призначено на 12.12.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. У призначене судове засідання ОСОБА_5 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав. Відповідно до телефонних з`єднань ОСОБА_5 він приїхав у місто Барвінкове в цей день об 11:20 год, однак участь з Барвінківського районного суду в режимі відеоконференції не приймав. Зазначене свідчить про неповажність причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_5 у судове засідання 12.12.2025.

- 25.12.2025 до суду надійшов лист помічника командира військової частини з правової роботи - начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_11 про те, що неможливо забезпечити участь ОСОБА_5 у судових засіданнях в ІНФОРМАЦІЯ_15 . Це свідчить, що командування військової частини отримувало кореспонденцію на свою електронну адресу (зокрема й ухвали суду від 2 та 4 грудня 2025 року), однак не оперативно реагувала на листи ІНФОРМАЦІЯ_7 . Водночас, судом не взято до уваги цей лист, адже він складений не командиром військової частини, до якого суд звертався у своїх листах;

- чергове судове засідання у цій справі було призначено на 14.01.2026. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату. У призначене судове засідання ОСОБА_5 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав. По телефону він повідомив секретаря судових засідань, що перебуває на завданні, однак, будь-яких доказів на підтвердження цього не долучив. Зазначене свідчить про неповажність причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні 14.01.2026;

- 21.01.2026 до суду надійшов лист помічника командира бригади з правової роботи - начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_11 про те, що 14.01.2026 ОСОБА_5 був зайнятий виконанням спеціальних завдань необхідних для забезпечення оборони України у складі підрозділу і тому не міг з`явитися у судове засідання до зали ІНФОРМАЦІЯ_14 , однак суд не взяв до уваги цей лист, адже він складений не командиром військової частини, до якого суд звертався у своїх листах;

- зі службової записки помічника судді від 28.01.2026 установлено наступне. Чергове судове засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 було призначено на 28.01.2026 о 12:00 год. Обвинувачений ОСОБА_5 у судове засідання не прибув. Для з`ясування причин та підстав його неприбуття секретар судового засідання здійснила телефонний дзвінок помічнику бригади з правової роботи - начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_12 . Він повідомив, що ОСОБА_5 забезпечено всі умови для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, наявні засоби зв`язку та стабільний інтернет зв`язок. Однак, ОСОБА_13 повідомив, що наразі у місці де перебуває ОСОБА_5 оголошено повітряну тривогу. На питання помічника судді, де зараз перебуває обвинувачений, ОСОБА_13 повідомив, що обвинувачений перебуває поруч з ним. На наступне питання, чи вони зараз перебувають в укритті, він відповів, що ні. Далі помічник судді запитав, що якщо він зараз не перебуває в укритті, і є можливість для проведення засідання у режимі відеоконференції, то чому ж тоді обвинувачений не бере участь у засіданні. Однак, у відповідь він сказав, що ОСОБА_5 вже пішов в укриття. У подальшому, як повідомив ОСОБА_13 , ОСОБА_5 була забезпечена технічна можливість участі у засіданні із укриття. Однак, довгий час, ОСОБА_5 не міг або не хотів під`єднуватися до відеоконференції. Лише о 13:20 год у системі електронного суду, ОСОБА_5 таки увімкнув мікрофон. Суд прийшов до висновку, що причина по якій ОСОБА_5 28.01.2026 не хотів брати участь у судовому засіданні була надуманою, прикриваючись тим, що наразі оголошена повітряна тривога, він перебував не в укритті, але саме через це не хотів приймати участь у засіданні. Також, такі обставини свідчать, що ОСОБА_13 може безпідставно штучно створювати ОСОБА_5 , який є його підлеглим обставини обґрунтування неучасті ОСОБА_5 у судовому засідання;

- 26.01.2026 до суду надійшов лист від 25.01.2026 № 1652 за підписом командира військової частини НОМЕР_3 . В листі зазначено, що на виконання ухвали суду від 02.12.2025 з метою безпосередньої участі в судових засіданнях ОСОБА_5 не залучатиметься до виконання завдань військової частини в січні 2026 року у визначені ухвалою дні. З огляду на це, причини неучасті обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні 14.01.2026 судом визнано причини неприбуття неповажними;

- чергове судове засідання у цій справі було призначено на 28.01.2026. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату, йому направлялася повістка про час місце судового засідання. Також, він був повідомлений по телефону про дату судового засідання. У судовому засіданні 26.01.2026, враховуючи прохання командира військової частини НОМЕР_3 викладені в листі суд вирішив подальші судові засідання проводити за допомогою технічних засобів військової частини НОМЕР_3 безпосередньо з укриття. Копію ухвали направлено командиру військової частини. Також, у листі суд повідомив про призначене судове засідання на 28.01.2026 о 12:00 год. Однак, у визначений час, ОСОБА_5 не прибув. Зі службової записки помічника судді від 28.01.2026 установлено наступне. Для з`ясування причин та підстав неприбуття ОСОБА_5 у судове засідання 28.01.2026 секретар судового засідання здійснила телефонний дзвінок помічнику бригади з правової роботи - начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_12 . Він повідомив, що ОСОБА_5 забезпечено всі умови для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, наявні засоби зв`язку та стабільний інтернет зв`язок. Однак, ОСОБА_13 повідомив, що наразі у місці де перебуває ОСОБА_5 оголошено повітряну тривогу. На запитання помічника судді, де зараз перебуває обвинувачений, ОСОБА_13 повідомив, що обвинувачений перебуває поруч з ним. Далі помічник судді запитав, що якщо він зараз не перебуває в укритті, і є можливість для проведення засідання у режимі відеоконференції, то чому ж тоді обвинувачений не бере участь у засіданні. Однак, у відповідь він сказав, що ОСОБА_5 вже пішов в укриття. У подальшому, як повідомив ОСОБА_13 , ОСОБА_5 була забезпечена технічна можливість участі у засіданні із укриття. Однак, довгий час, ОСОБА_5 не міг або не хотів під`єднуватися до відеоконференції. Лише о 13:20 год у системі електронного суду, ОСОБА_5 таки увімкнув мікрофон. ОСОБА_5 у судовому засіданні 28.01.2026 по суті підтвердив обставини, викладені у службовій записці, вказав, що ОСОБА_13 , підійшов до ОСОБА_5 і сказав, що вони зараз ідуть в укриття. І зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 маючи можливість приймати участь у судовому засіданні з технічних засобів військової частини з укриття змарнував півтори години засідання;

- у подальшому, до суду надійшли окремі заяви захисників ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про припинення повноважень захисників. Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 04.03.2026 постановлено прийняти відмову від захисників. Водночас, суд дійшов висновку, що процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про затягування судового розгляду всіма можливими способами. Суд не міг перевірити, які саме розбіжності виникли між обвинуваченим та захисниками, чи взагалі вони існують, їх суду вони не повідомили, покликаючись на адвокатську таємницю. ОСОБА_5 маючи юридичну освіту, тривалий час перебуваючи на посаді судді, не може не розуміти вимоги КПК, за якими відмова від захисників призведе до витрати часу для залучення нового захисника, його ознайомлення із матеріалами справи тощо. І вже наприкінці судового слідства, під час дослідження доказів сторони захисту, заявив про розбіжність з позиціями захисників, що роками здійснювали його захист;

- ухвалою суду від 04.03.2026 призначено у кримінальному провадженні № 42016000000003697 захисника в порядку ст. 49 КПК з числа адвокатів ІНФОРМАЦІЯ_16 для розгляду кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді;

- чергове судове засідання у цій справі було призначено на 11.03.2026. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату, йому направлялася повістка про час та місце судового засідання. Також, про дату призначеного судового засідання головуючий повідомив ОСОБА_5 наприкінці судового засідання, яке відбулося 28.01.2026. У призначене судове засідання ОСОБА_5 не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження підстав відсутності не надав. По телефону він повідомив секретаря, що перебуває на лікуванні, а наявність лише кнопкового телефону не дозволяє взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів. Водночас, будь-яких доказів своїм словам, а також клопотань про відкладення ОСОБА_5 не направив. За вказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 заходу забезпечення кримінального провадження, пов`язаного із неприбуттям особи в судове засідання без поважних причин, а саме приводу. Ухвалою від 11.03.2026 суд вирішив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 привід до зали судових засідань для участі у судовому засіданні, призначеному на 12:00 год 13.03.2026. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_5 на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання, призначеного на 11.03.2026 додав виписку № 1238 із медичної карти амбулаторного хворого. Згідно з нею, ОСОБА_5 з 8 по 13 березня перебував на стаціонарному лікуванні в ІНФОРМАЦІЯ_17 . Суд прийшов до висновку, що такі доводи обвинуваченого ОСОБА_5 є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_5 мав можливість завчасно повідомити суд про причини своєї неявки, надати підтверджуючі документи, оперативні втручання та наркоз зазвичай одразу робляться людині, яка потрапляє в лікарню, а далі вже йде період реабілітації, і до того ж твердження про відсутність технічних засобів з посиланням на те, що нього був наявний лише кнопковий телефон, який не дозволяє проведення судового засідання в режимі відеоконференції спростовується тим, що в судове засідання 13.03.2026 здійснено привід ОСОБА_5 з лікарні в зал судового засідання Вищого антикорупційного суду, і при собі в обвинуваченого був ноутбук та смартфон;

- в судове засідання, призначене на 29.04.2026 о 14:00 год ОСОБА_5 не було доставлено з СІЗО, адже ОСОБА_5 повідомив старшому конвойної варти, що він пересувається на інвалідному візку та не може пересуватися самостійно. При цьому, відповідно до медичної довідки від 29.04.2026 його оглянули терапевт та психіатр, за результатами чого визначили, що його поведінка є установчою, стан його здоров`я є задовільним і він може приймати участь у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до правильного висновку про його ухилення від суду, тобто вчинення умисних дій, спрямованих на те, щоб уникнути кримінальної відповідальності, які полягали у створенні перешкод для судового розгляду та неприбутті за викликами суду без поважних причин.

Також колегія суддів з урахуванням обізнаності обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності спливає у грудні 2026 року, що є підставою для ухилення від суду для спливу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що такий ризик не зменшився та є реальним.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про відсутність вказаного ризику та посилання на виконання завдань, дані про які охороняються законом, є голослівними та не спростовують наведених вище висновків суду.

Не заслуговує уваги зазначена обвинуваченим ОСОБА_5 в апеляційній скарзі обставина щодо досягнення ним шістдесятирічного віку, оскільки вказане надає можливість не тільки звільнення з військової служби, а й для вільного виїзду за кордон з підстави зняття з військового обліку. 

Наявність у обвинуваченого на утриманні дітей не є достатніми фактором, що безсумнівно може вказувати на міцні соціальні зв`язки у місці проживання, що виступало б фактором стримування від реалізації описаного вище ризику кримінального провадження.

Колегія суддів, враховуючи характеризуючі дані про особу обвинуваченого, погоджується із висновком суду першої інстанції, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, особисте зобов`язання та інші, не зможуть запобігти визначеному ризику.

А тому, зважаючи на встановлений при розгляді клопотання ризик переховування обвинуваченого від суду, з урахуванням його особистих характеристик, процесуальної поведінки обвинуваченого, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що останньому слід продовжити винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 

Твердження обвинуваченого ОСОБА_5 про його затримання та взяття під варту без вмотивованого рішення суду не спростовує законність постановлення ухвали суду про продовження строку тримання особи під вартою, та не є обставиною яку колегія суддів апеляційної палати повинна дослідити при перегляді ухвали суду першої інстанції згідно з нормами КПК України, так як виходить за межі предмета апеляційного розгляду. 

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2026 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3