Документ № 138249842

Провадження № 52021000000000296
Справа № 991/9312/26
Дата засідання 16/07/2026
Дата винесення рішення 16/07/2026
Інстанція ВАКС
Форма судочинства Кримінальне
Головуючий суддя (ВАКС) Дубас В.М.

Справа № 991/9312/26

Провадження 1-кс/991/9327/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року         м.Київ 

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),

отримавши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 

на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ

у кримінальному провадженні №52021000000000296 від 07.06.2021,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

15.07.2026 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 (далі - скаржник) в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність детективів НАБУ, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

2. Короткий виклад скарги.

2.1. Скаржник у скарзі просив: «Зобов`язати посадових осіб - детективів Національного антикорупційного бюро України, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №52021000000000296 від 07.06.2021, розглянути клопотання сторони захисту про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, подане в інтересах ОСОБА_3 , надавши відповідь за результатами його розгляду»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000296 від 07.06.2021.

В цьому кримінальному провадженні я здійснюю захист ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно якої 06.09.2025 було складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України…

Бездіяльність детективів, яка полягає у нерозгляді клопотання 09 липня 2026 року мною, в інтересах пані Молчанової, у межах кримінального провадження №52021000000000296 від 07.06.2021, подано до детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а саме з протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 29.04.2026.

Клопотання я обґрунтував тим, що у постанові детектива про відмову в задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_4 орган досудового розслідування прямо послався на протокол його допиту від 29.04.2026 як на доказ того, що всі обставини, які мають значення для кримінального провадження, вже ніби були з`ясовані. Таким чином, саме зміст зазначеного протоколу покладено в основу процесуального рішення, яке безпосередньо обмежує реалізацію стороною захисту права на збирання доказів та ініціювання проведення процесуальних дій. За таких обставин стороні захисту необхідно ознайомитися із зазначеним протоколом та додатками до нього для перевірки повноти, належності та достатності відомостей, на які посилається орган досудового розслідування, а також для оцінки обґрунтованості висновку про відсутність необхідності у повторному допиті свідка.

Проте, незважаючи на встановлення строків розгляду клопотання протягом трьох днів, визначених ст. 220 КПК України, станом на час звернення до суду з цією скаргою вказане клопотання детективом не розглянуто та жодної відповіді на нього не надано…

Тобто, детектив НАБУ, який входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №52021000000000296 від 07.06.2021, не дотримався вимог ст. 220 КПК України, а саме: не розглянув клопотання сторони захисту у встановлені цією статтею строки, та не повідомив особу, яка заявила клопотання, про результати його розгляду (про задоволення клопотання чи винесення постанови про повну чи часткову відмову в задоволенні клопотання)»

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчогодізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні (а саме: 1) бездіяльність слідчогодізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, 2) рішення слідчогодізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчогодізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчогодізнавача про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчогодізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчогодізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчогодізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчимдізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчогодізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; 11) відмова слідчогодізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу), а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчогодізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Системне тлумачення цих норм свідчить, що КПК передбачає право під час досудового розслідування звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність чи рішення слідчогодізнавача, прокурора, а лише передбачених їх безпосередніми обов`язками, конкретний строк виконання яких регламентований КПК.

3.2. Частинами 1, 2 статті 220 КПК визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчийдізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.  Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети  . Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній  . Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Таким чином, клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не належить до категорії клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій, оскільки до таких належать винятково слідчі (розшукові) дії, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК.

3.3. Окрім того, КПК встановлює особливий порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування для учасників кримінального провадження, для недопущення вчинення протиправних дій, що можуть зашкодити досудовому розслідуванню, а саме процесуальний інститут нерозголошення відомостей досудового розслідування, який регламентується статтею 222 КПК, згідно з якою відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Тобто на стадії досудового розслідування саме слідчий або прокурор є уповноваженою особою, яка визначає обсяг відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування, і ухвалює рішення про надання дозволу на розголошення відповідних відомостей чи самостійно їх розголошує, оскільки частиною 1 статті 36 та частиною 5 статті 40 КПК визначено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відтак вирішення питання щодо надання прокурором або слідчим відомостей досудового розслідування будь-якій особі або відмова у наданні таких відомостей належить до їхніх дискреційних повноважень та саме вони визначають, які саме відомості й у який спосіб та на якій стадії досудового розслідування можуть бути розголошені, враховуючи що розголошення таких може негативно вплинути на хід і результати досудового розслідування, дати можливість винному приховати або знищити сліди злочину, речі, предмети і документи, що можуть бути джерелами доказів, сфальсифікувати докази, ухилитися від правоохоронних органів і суду тощо, тобто може завдати шкоди не тільки швидкому й об`єктивному дослідженню обставин кримінального провадження, а й законним інтересам заявника, потерпілого, свідка, інших учасників кримінального провадження.

Згодом, відповідно до частини 1 статті 290 КПК, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

3.4. Відповідно до частин 4, 5 статті 304 КПК, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчогодізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Вимоги скаржника щодо надання стороні захисту для ознайомлення матеріалів кримінального провадження не підпадають під будь-яку підставу оскарження бездіяльності чи рішення або дій слідчогодізнавача або прокурора, визначених пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК, відтак належить відмовити у відкритті провадження за скаргою.

Керуючись статтями 303-309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження та повернути скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _________