Справа № 991/8307/24

Провадження 1-в/991/32/26

У Х В А Л А 

іменем України

16 липня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 , 

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

представника ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про вирішення питання, пов`язаного з виконанням вироку від 19.02.2025, у кримінальному провадженні № 52018000000000461 від 15.05.2018,

В С Т А Н О В И В:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора САП ОСОБА_3 про усунення сумнівів і протиріч, що виникають при виконанні вироку, у порядку п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України.

1.1. Клопотання мотивовано тим, що вироком Вищого антикорупційного суду від 19.02.2025 ОСОБА_4 призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, що пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки. Поряд із цим на засудженого покладено обов`язок із відшкодування завданих збитків шляхом передачі майна в державну та/або комунальну власність та/або власність територіальної громади в інтересах ДП «Новопокровський КХП».

1.2. Водночас механізм передачі майна потребує вчинення від ОСОБА_4 як керівника низки юридично значущих дій від імені юридичних осіб, власником яких він є. Таким чином, виникає протиріччя між обов`язком передачі майна за визначеним алгоритмом, що обумовлює вчинення засудженим дій, які формально можуть тлумачитися як «діяльність, пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій», що заборонено вироком від 19.02.2025. 

1.3. Прокурор просив вирішити питання, пов`язане з виконанням вироку Вищого антикорупційного суду від 19.02.2025 у справі №991/8307/24, та роз`яснити:

- що вчинення засудженим ОСОБА_4 дій, спрямованих виключно на виконання покладеного вироком та угодою про визнання винуватості обов`язку з передачі майна у державну та/або комунальну власність та/або власність територіальної громади (у тому числі шляхом реалізації корпоративних прав власника - прийняття рішень про відчуження майна, призначення уповноваженого керівника, - а за об`єктивної неможливості - шляхом тимчасового та виключно цільового вчинення необхідних дій за алгоритмом Фонду державного майна України та/або Харківської обласної ради), не охоплюється забороною, встановленою додатковим покаранням за ст. 55 КК України, та не є ухиленням від відбування покарання у розумінні ст. 389 КК України, ст. 34, 35 КВК України;

- що належним способом виконання вироку в частині передачі майна є реалізація засудженим корпоративних прав власника, а вчинення відповідних дій під процесуальним контролем не порушує встановлену вироком заборону. 

2. У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що Чугуївським відділом поліції за зверненням ДП «Новопокровський КХП» внесені відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.382 КК України (за фактом обіймання засудженим ОСОБА_4 посади керівника ТОВ «Агропромисловий союз Харківщини). Це створює для засудженого стан правової невизначеності, за якої вчинення дій, спрямованих для виконання вироку, у т.ч. в інтересах державного підприємства, пов`язується із кримінальним переслідуванням. Це свідчить про протиріччя, яке слід усунути. Зазначив, що Державне підприємство також має непослідовну позицію щодо передачі знаку для товарів і послуг, оскільки після звернення із позовом до господарського суду Підприємство офіційно повідомило про відмову його прийняти. Пояснення державного підприємства підтверджують сумніви і протиріччя, які виникають під час виконання вироку, а метою звернення прокурора є забезпечення повного виконання вироку та реального відшкодування державі завданих збитків. 

2.2. Засуджений ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання прокурора. Пояснив, що після набрання вироком від 19.02.2025 законної сили він добросовісно вживав заходи, спрямовані на фактичну передачу активів державі. Зазначив, що неодноразово звертався із листам до компетентних органів державної влади, ДП «Новопокровський КХП» та САП щодо питань, пов`язаних із передачею майна, наявності правових підстав і механізмів виконання своїх обов`язків. Втім, ДП «Новопокровський КХП», в інтересах якого має здійснюватися передача активів, систематично ігнорувало офіційні листи від засудженого, а у подальшому взагалі відмовилося у прийнятті зазначеного майна в частині знаку на товари і послуги у зв`язку з огляду на недоцільність його прийняття на баланс. Таким чином, державне підприємство фактично заблокувало процес виконання вироку та унеможливило практичну реалізацію взятих засудженим зобов`язань. 

При цьому тільки 24.03.2026 від Фонду державного майна надійшла відповідь щодо визначення та затвердження чіткого покрокового алгоритму дій передачі майна і відповідальних суб`єктів. Після цього вжито конкретних практичних заходів для реалізації алгоритму та виконано близько 90% зобов`язань відповідно до вироку. Водночас, щодо засудженого наразі здійснюється кримінальне провадження за фактом порушення виконання обов`язків за вироком Вищого антикорупційного суду в частині здійснення директорських функцій, що значно ускладнює подальше виконання зобов`язань щодо передачі майна. На думку засудженого, ДП «Новопокровський КХП» навмисно створює штучні перешкоди для виконання вироку. 

2.3. Представник Фонду державного майна України ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився. У поясненнях зазначив, що передача приватного майна у державну власність є комплексом заходів, який починається з ініціативи власника такого майна - господарських товариств, кінцевими бенефіціарними власниками яких є засуджені. Своєю чергою від ТОВ «Агропромисловий союз Харківщини» будь-яких рішень щодо передачі майна не надходило, а повідомлення від ОСОБА_4 не є правовою підставою для передачі майна у державну власність.

2.4. Представник ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» повідомив, що державне підприємство звернулось до правоохоронних органів із заявою про виявлення фактів, що можуть містити ознаки кримінального правопорушення за фактом зайняття ОСОБА_4 посади керівника ТОВ «Агропромисловий союз Харківщини» всупереч вироку Вищого антикорупційного суду. Крім цього, засуджений також не виконав у передбачений строк (60 днів) обов`язок з передачі права власності на знак для товарів і послуг, тому державне підприємство звернулось до Господарського суду Харківської області. На думку представника, після зайняття ОСОБА_4 посади директора його дій спрямовані не на виконання взятих на себе зобов`язань за вироком, а на незаконне заволодіння грошовими коштами державного підприємства через підконтрольні засудженим юридичні особи.

3. Дослідивши доводи, викладені в клопотанні, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Згідно з ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом, зокрема, за клопотанням прокурора. Пунктом 4 ч. 2 ст. 539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, у тому числі, п. 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

3.2. Вироком Вищого антикорупційного суду від 19.02.2025 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . 

За змістом угоди обвинувачені (наразі засуджені) зобов`язалися протягом 6 місяців з дня набрання вироком законної сили передати у державну чи комунальну власність та/або власність територіальної громади об`єкти нерухомого майна та об`єкт інтелектуальної власності (торговельну марку). 

ОСОБА_4 призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, що пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки зі штрафом у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказаний вирок набрав законної сили 22.03.2025.

3.3. Під час судового розгляду і затвердження угоди прокурор і обвинувачені підтвердили можливість виконати взяті на себе зобов`язання, у тому числі в частині передачі нерухомого майна, об`єкта інтелектуальної власності та прощення боргу. Жодних зауважень щодо механізму виконання зобов`язань від обвинувачених чи прокурора під час розгляду не надходило. Таким чином, Суд у відповідності до ч. 7 ст. 474 КПК України перед укладенням угоди пересвідчився у можливості обвинуваченими виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, а також у добровільності укладення угоди сторонами.

3.4. Правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади на певний строк обумовлена його превентивною спрямованістю, яка полягає у недопущенні використання особою займаної посади або становища для вчинення кримінальних правопорушень у майбутньому. Метою його призначення є усунення умов та можливостей, які прямо або опосередковано сприяли або можуть сприяти вчиненню кримінально-протиправних діянь.

3.5. Водночас Суд враховує, що встановлена вироком заборона виконувати організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції не може інтерпретуватися ізольовано від інших положень цього ж вироку і не може розглядатися таким чином, щоб припиняти чи унеможливлювати виконання покладеного обов?язку з передачі майна у державну, комунальну власність та/або власність територіальної громади. Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим до виконання, а його положення повинні тлумачитися і виконуватися у системному взаємозв`язку. 

У вироку від 19.02.2025 Суд виходив із того, що організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції пов`язані із здійсненням поточного управління, керівництва та контролю за діяльністю підприємства. При цьому вчинення окремих юридично значущих дій, спрямованих суто на виконання встановленого судовим рішенням обов`язку, саме по собі не становить самостійного здійснення управлінської діяльності та не свідчить про продовження виконання функцій керівника/директора підприємства, що заборонено вироком.

Підписання ряду документів, необхідних у процедурі передачі майна, має допоміжний характер і спрямоване не на управління діяльністю підприємства, а виключно на забезпечення виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим. Вчинення відповідних дій не суперечить меті додаткового покарання, має разовий характер і не створює для засудженого простору для використання свого службового становища чи службових повноважень для здійснення управлінських функцій або вчинення нових кримінальних правопорушень. Інакше тлумачення призводить до ситуації, за якої особа була б позбавлена фактичної можливості виконати обов?язок щодо передачі майна, прямо покладений на неї вироком та умовами угоди, та створював би внутрішню суперечність між окремими положення одного і того самого вироку.

3.6. Суд окремо встановив, що неможливість фактичного виконання засудженим ОСОБА_4 обов`язку, визначеного вироком Вищого антикорупційного суду від 19.02.2025 та угодою про визнання винуватості, обумовлена обставинами, які не залежать від волі засудженого та не свідчать про умисне невиконання вироку. На підставі досліджених документів Суд на момент розгляду клопотання прокурора не встановив порушення засудженим обов`язків щодо передачі майна у державну, комунальну власність та/або власність територіальної громади. 

3.7 . Водночас, у межах розгляду питання про виконання вироку Суд не наділений повноваженнями надавати правову оцінку рішенням, діям або бездіяльності третіх осіб. Встановлення намірів інших осіб на створення обставин, що перешкоджають виконанню вироку, не належить до предмету розгляду цього провадження та не охоплюється судовим контролем за виконанням судового рішення. Вирок, що набрав законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, підлягає безумовному виконанню на всій території України (ч.2 ст.21 КПК України). Відтак, усі його приписи повинні тлумачитися учасниками та третіми особами у їх системному взаємозв`язку, орієнтуючись на їх практичну реалізацію. 

3.8. За таких обставин Суд дійшов висновку, що вчинення засудженим ОСОБА_4 під процесуальним контролем низки юридично значущих дій, необхідних для реалізації процедури передачі майна відповідно до вироку та угоди про визнання винуватості, не є здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій через призму виконання додаткового покарання, передбаченого ст. 55 КК України, а є способом належного виконання покладеного обов?язку. Більше того, Суд акцентує, що таке розуміння вироку Вищого антикорупційного суду не створює нових прав чи обов`язків для засудженого і не змінює змісту призначеного покарання. 

На підставі викладеного, керуючись ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Встановити, що виконання вироку в частині передачі майна у державну, комунальну власність та/або власність територіальної громади може здійснюватися шляхом реалізації ОСОБА_4 корпоративних прав власника виключно з метою виконання покладеного вироком Вищого антикорупційного суду від 19.02.2025 та угодою про визнання винуватості обов`язку щодо передачі майна, відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством України.

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

4. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя         ОСОБА_13