УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 991/6794/26

провадження № 51 - 3064 ск 26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 липня 2026 року,

встановив:

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про направлення з Вищого антикорупційного суду до іншого суду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) від 27 листопада 2025 року за № 42025000000001123, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 ч. 4 КК України.

У касаційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 ставить питання про перегляд вказаної ухвали у касаційному порядку.

Перевіривши доводи касаційної скарги та долучену до неїкопію судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 129 ч. 1 п. 8 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана норма гарантує право на касаційне оскарження судового рішення тільки у випадках, прямо визначених законом.

Відповідно до ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені лише судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо вироку та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції, а також ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню. 

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 порушує питання про перегляд у касаційному порядку ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 липня 2026 року, постановленої в порядку ст. 34 КПК України.

Водночас кримінальне процесуальне законодавство, яким врегульовано питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, не містить положень щодо можливості оскарження судового рішення за результатами розгляду такого питання. 

Таким чином, ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 липня 2026 року, якою суд відмовив у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, не є рішенням, яке відповідно до ст. 424 КПК України може бути оскарженевкасаційному порядку. 

Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

За таких обставин, на підставі ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 необхідно відмовити.

Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Відмовити захиснику обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 липня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3