Справа № 991/10015/26

Провадження 1-кс/991/10029/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного  ОСОБА_4 , захисника  ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання від 04.08.2026 захисника ОСОБА_5 про надання дозволу на виїзд за кордон підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026,

В С Т А Н О В И В:

04.08.2026 на розгляд слідчого судді надійшло клопотання від 06.07.2026 захисника ОСОБА_5 (далі - заявник) про надання дозволу на виїзд за кордон підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026.

У клопотанні заявник просив надати підозрюваному ОСОБА_4 дозвіл на виїзд за кордон на термін 14 днів для побачення із його дітьми.

Клопотання подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду ( далі - ВАКС) згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді ВАКС.

У судовому засіданні заявник подане клопотання підтримав з посиланням на викладені у ньому мотиви, просив задовольнити його в повному обсязі.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, зазначив, що вважає підозру необґрунтованою, відповідний ризик не існуючим, повідомив що має намір у повному обсязі реалізувати своє право на захист, у тому числі бути особисто присутнім під час досудового слідства та суду.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи його безпідставним зазначив, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду не змінився та не зменшився.

Статтею 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є запобіжні заходи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжним заходом є, зокрема застава.

Частиною 1 ст. 201 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, вирішуючи клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в цьому випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Дослідивши матеріали провадження, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя встановив:

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026 за підозрою  ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 255 КК України та ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.07.2026 було продовжено ОСОБА_4 строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Одними із вказаних обов`язків є: не відлучатись за межі України, без дозволу суду та здавати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

У клопотанні заявник звернув увагу, що діти підозрюваного перебувають за межами України, а неможливість виїзду до них упродовж тривалого часу істотно обмежує право підозрюваного на сімейне життя, спричиняє йому моральні страждання та негативно впливає на емоційний стан та інтереси дітей, які потребують батьківської участі та підтримки.

На думку заявника, обов`язок щодо заборони виїзду за кордон без дозволу зокрема слідчого судді у цьому випадку застосовується виключно з метою запобігання ризику переховування. 

Водночас, за твердженням заявника, у даному кримінальному провадженні сторона обвинувачення не довела існування реального ризику виїзду підозрюваного з метою ухилення, а сам факт бажання підозрюваного побачити своїх дітей не може бути доказом наміру втечі.

Також заявник звернув увагу, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 03.07.2026 визначено кінцевий строк ознайомлення із матеріалами кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України - 01.10.2026.

Судовий розгляд справи, якій розпочнеться після цієї дати, об`єктивно ускладнить у майбутньому можливість виїзду за кордон у зв`язку із встановленим графіком судових засідань

Оцінивши доводи заявника, слідчий суддя уважає їх безпідставними, а подане клопотання необгрунтованим.

Так, слідчий суддя не погоджується з твердженням заявника, що у цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення не довела існування реального ризику переховування підозрюваного від слідства та суду.

По-перше, обгрунтованість підстав для застосування запобіжного заходу у вигляду покладення на підозрюваного обов`язків, у тому числі - в частині встановлення існування ризиків, було предметом розгляду під час винесення ухвали слідчого судді ВАКС від 24.07.2026.

По друге, під час розгляду поданого клопотання перевірка обґрунтованості підстав застосування запобіжного заходу, виходить за межі цього провадження.

При цьому, будь-яких нових підстав, які б виникли після винесення казаної ухвали від 24.07.2026, та обгрунтовували б необхідність надання підозрюваному дозволу для виїзду за кордон, заявник у клопотанні не навів.

Оцінюючи виправданість на цей час продовження обмеження прав і свобод підозрюваного, слідчий суддя ураховує, що потреби досудового розслідування вимагають продовження дії цих обмежень щодо підозрюваного, з метою виконання завдань кримінального провадження, та з метою подальшого забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Лише саме твердження про те, що неможливість виїзду за кордон упродовж тривалого часу істотно обмежує право підозрюваного на сімейне життя, спричиняє йому моральні страждання; та негативно впливає на емоційний стан та інтереси його дітей, саме по собі не є достатнім для обгрунтування надання відповідного дозволу.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи наявність пред`явленої ОСОБА_4 підозри у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026 у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів, продовження існування встановлених у цьому провадженні ризиків, недоведеності заявником існування нагальної потреби для виїзду підозрюваного за кордон, та висловленні прокурором заперечення, приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 179, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання від 04.08.2026 захисника ОСОБА_5 про надання дозволу на виїзд за кордон підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52026000000000020 від 16.01.2026 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1