Справа № 991/5928/26

Провадження № 11-сс/991/396/26

Головуючий судя 1 інст. ОСОБА_1 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року       місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 , 

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 

підозрювані ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання детектива НАБУ про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001375 від 21 серпня 2023 року стосовно підозрюваних ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання детектива НАБУ про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001375 від 21 серпня 2023 року стосовно підозрюваних ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з посиланням на те, що стороною обвинувачення не виконані вимоги ч.5 ст.139 КПК України, а саме: після оголошення міжнародного розшуку підозрюваних повістки про виклик до НАБУ у встановленому КПК України порядку, у тому числі не пізніше ніж за три дні, вручались: ОСОБА_12 - один раз, ОСОБА_13 - жодного разу, ОСОБА_11 - один раз.

02 червня 2026 року на електронну адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора, в якій він просить ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2026 року скасувати та постановити нову, якою клопотання задовольнити та надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001375 від 21 серпня 2023 року стосовно підозрюваних ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На його думку, ухвала слідчого судді є необґрунтованою та підлягає скасуванню у зв`язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. 18 червня 2026 року на електронну адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли доповнення прокурора до апеляційної скарги, у яких, на його думку, через хибне тлумачення ч.5 ст.139 КПК України, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про наявність обставин, які свідчать про необґрунтованість поданого клопотання. Ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження (ч.5 ст.139 КПК України). Означену норму суддя безпідставно включив як один з критеріїв, які дають підстави для надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування. Натомість, ч.5 ст.139 КПК України - це один з наслідків неявки підозрюваного або обвинуваченого на виклик. Так само ухилення від явки та перебування за межами території України має наслідком можливе оголошення у міжнародний розшук (ч.1 ст.281 КПК України). Частина 5 ст.139 КПК України не містить послідовності реалізації таких наслідків: неприбуття за викликом, оголошення у міжнародний розшук. Відсутня вказівка на те, що лише неприбуття на виклик після оголошення в міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування. Внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону слідчий суддя помилково не взяв до уваги повістки про виклик, направлені підозрюваним до їх оголошення в міжнародний розшук та повістки, які направлялися підозрюваним для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою уже після оголошення їх у міжнародний розшук. 17 серпня 2026 року на електронну адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких прокурор зазначив, що про ухилення від явки підозрюваних свідчить сама поведінка підозрюваних, які як до так і після прийняття рішення слідчим суддею ВАКС від 28 травня 2026 року були неодноразово повідомлені в установленому законом порядку про виклики до суду (на 10 березня 2026 року, 01 квітня 2026 року, 02 квітня 2026 року, 13 травня 2026 року, 18 травня 2026 року, 22 травня 2026 року), та до Національного антикорупційного бюро України (на 05 червня 2026 року, 08 червня 2026 року, 10 червня 2026 року, 12 червня 2026 року), проте жодного разу на ці виклики не з`явилися без поважних причин, про що надав відповідні документи. 

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_12 - ОСОБА_8 подав письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просив відмовити в долученні додаткових матеріалів згідно з доповненнями до апеляційної скарги, поданими прокурором 17 серпня 2026 року, та не враховувати їх при здійсненні апеляційного перегляду, оскільки такі виклики здійснювались після постановлення ухвали слідчим суддею. Інша частина викликів, які здійснювалися слідчим суддею, існували на момент звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування та формування матеріалів клопотання, були відомі стороні обвинувачення, але не були долучені до матеріалів, і, відповідно, не досліджувалися слідчим суддею. При цьому, не існує будь-яких поважних причин, які могли перешкоджати надати ці документи слідчому судді для дослідження і врахування. Апеляційне провадження не може використовуватися для усунення недоліків доказування. Ухилення особи від явки на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду у формі неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази є обов`язковою передумовою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження щодо такої особи. Вважає, що висновки слідчого судді в оскаржуваній ухвалі про те, що передумовою для можливого ухвалення судом рішення про здійснення спеціального досудового розслідування та можливість його здійснення за відсутності підозрюваного, є щонайменше три факти викликів та неявок підозрюваного до органу досудового розслідування, повністю засновані на положеннях кримінального процесуального закону та враховують правові висновки Верховного Суду. Просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 28 травня 2026 року у справі №991/5928/26 - без змін. 

У судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити.

Захисники підозрюваних ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_13 - ОСОБА_10 , захисник ОСОБА_12 - ОСОБА_7 та захисник підозрюваного ОСОБА_11 - ОСОБА_9 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Підтримали письмові заперечення, які подав захисник ОСОБА_8 .

Захисник ОСОБА_14 , підозрювані ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, до зали судового засідання не з`явилися. Їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, заперечення захисників, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів доходить таких висновків. 

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.

У відповідності до положень ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ст.109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, ч.2 ст.121, ч.2 ст.127, ч.2, 3 ст.146, ст.146-1, 147, ч.2-5 ст.191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), ст.209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001375 від 21 серпня 2023 року за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .

Органом досудового розслідування встановлено, що у період з липня 2022 року по 15 червня 2023 року ОСОБА_13 , перебуваючи на посаді заступника Керівника Офісу Президента України, тобто будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, а тому, відповідно, маючи значний вплив у сфері енергетики та розуміючи нормативно врегульовані процеси, що відбуваються у цій галузі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ДП «Гарантований покупець», організував злочинну схему, спрямовану на протиправне отримання коштів за електричну енергію, нібито відпущену виробниками з альтернативних джерел енергії, без її фактичного надходження в об`єднану енергетичну систему України (далі - ОЕС України).

Взявши на себе функції організатора, ОСОБА_13 здійснив підбір учасників організованої групи, координував їхні дії відповідно до розробленого плану злочинної діяльності та забезпечив створення і функціонування організованої злочинної групи як стійкого об`єднання, а також здійснював загальне керівництво її діяльністю, визначав стратегічні напрями діяльності, контролював реалізацію злочинних планів та розподіляв ролі серед учасників групи.

У складі організованої групи ОСОБА_13 використовував наданий йому статус, владні повноваження, адміністративні ресурси та особисті/бізнес-зв`язки, завдяки чому впливав на прийняття рішень та дії учасників ринку з метою забезпечення виконання злочинної схеми. 

Такий вплив реалізовувався через розпорядження або вказівки щодо порядку дій підконтрольним йому керівникам виробників та координацію дій через виробників як посередників, що маскувало фактичне джерело вказівок.

Органом досудового розслідування встановлено, що на підставі сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ» у період з липня 2022 року по червень 2023 року ДП «Гарантований покупець» здійснено розрахунок вартості електричної енергії та сформовані акти купівлі-продажу зазначеним виробникам, яка не була відпущена в ОЕС України, на загальну суму 141 312 064,30 грн, що є матеріальною шкодою (збитками) у вигляді втрати активів.

Таким чином, внаслідок умисних протиправних дій, які полягали у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, організована злочинна група у складі заступника Керівника Офісу Президента України ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 заволоділа коштами ДП «Гарантований покупець» через протиправне отримання на рахунки ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» коштів за електроенергію, вироблену СЕС ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» (м. Дніпрорудне), яка не була відпущена в ОЕС України, чим ДП «Гарантований покупець» завдано збитки у розмірі 141 312 064,30 грн.

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , маючи безпосередню можливість здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ», діючи спільно з директорами цих компаній - ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а також бухгалтером цих компаній ОСОБА_20 , реалізував протиправний умисел, який полягав у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, у загальній сумі 127 640 602 грн, шляхом проведення низки фінансових операцій через пов`язані юридичні особи, контрольовані одними й тими самими особами, та використання фіктивних господарських документів, спрямованих на надання коштам вигляду законних і приховування їх реального джерела походження.

СЕС ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» (м. Дніпрорудне), які фактично не здійснювали відпуск електричної енергії до ОЕС України у період щонайменше з вересня 2022 року по червень 2023 року, були безпідставно включені до балансуючого ринку. Подання недостовірних або завищених прогнозних/фактичних обсягів відпуску створювало хибне уявлення про доступну генерувальну потужність, що призводило до формування необґрунтованих балансуючих обсягів та відповідних фінансових зобов`язань. Такі дії спотворювали результати роботи балансуючого ринку та необґрунтовано покладали додаткові витрати на інших учасників ринку електричної енергії України.

З урахуванням викладеного, у період з липня 2022 року по 15 червня 2023 року ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , діючи умисно, спільно зі ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_20 , здійснили легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, шляхом проведення низки фінансових операцій та правочинів з коштами, отриманими через механізм штучного документального оформлення господарських операцій між суб`єктами ринку електричної енергії, включно з використанням коштів, отриманих від ДП «Гарантований покупець» як плату за вироблену електроенергію за «зеленим» тарифом.

У вказаний період часу службові та уповноважені особи виробників електричної енергії - ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ», за попередньою змовою з іншими особами, що діяли в інтересах кінцевого вигодонабувача - ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , організували цілеспрямований процес документального створення передумов для отримання надмірних грошових коштів від державного підприємства, яке відповідно до нормативно-правових актів на ринку електричної енергії здійснює оплату виробникам за обсяги виробленої та відпущеної електричної енергії. 

Використовуючи недоліки в системі контролю за достовірністю даних комерційного обліку електроенергії у період дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 організували внесення до технічної та фінансової документації виробника недостовірних показників обсягів виробленої електроенергії. Зокрема, відбувалося систематичне коригування показників приладів обліку, зміна параметрів звітності та формування актів приймання-передачі електроенергії з показниками, що перевищували фактичні технологічно можливі обсяги. Крім того, на рівні адміністратора комерційного обліку створювалася видимість коректності наданих даних, що унеможливлювало для державного підприємства виявлення завищених обсягів поставок.

Унаслідок такого документального оформлення ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» отримали на свої рахунки від ДП «Гарантований покупець» грошові кошти в обсязі, що суттєво перевищував економічно обґрунтовані та фактично вироблені й відпущені в ОЕС України обсяги електроенергії.

Загалом протягом липня 2022 року - червня 2023 року ДП «Гарантований покупець» сплатило зазначеним 3 суб`єктам господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, коштів за придбання електроенергії на суму 152 687 678,75 грн, у тому числі: ТОВ «КД Енерджі 2» за договором від 26 вересня 2019 року № 748/01 - 67 086 778,07 грн; ПП «Нацпрод» за договором від 18 квітня 2019 року № 16887/01 - 62 907 491,67 грн та ТОВ «ВЕЗ» за договором від 25 жовтня 2019 року №872/01 - 22 693 409,01 грн; частина з яких у розмірі 141 312 064,30 грн фактично є доходами, одержаними злочинним шляхом, оскільки є результатом вчинення заволодіння чужим майном - коштами ДП «Гарантований покупець» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Надалі ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_20 , усвідомлюючи незаконне походження отриманих коштів, вжили заходів, спрямованих на приховування їх фактичного джерела одержання. З цією метою було організовано багаторівневу систему фінансових операцій із типовими показниками й індикаторами відмивання коштів, які сформовані та узагальнені FATF відповідно до Конвенції Ради Європи про відмивання пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, ратифікованої Україною 17 листопада 2010 року.

Щодо набуття статусу підозрюваного ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .

Відповідно до ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно зі ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Відповідно до ч.1 ст.111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Згідно зі ч.3 ст.111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених КПК України, у порядку, передбаченому главою 11 КПК України, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Відповідно до ч.2 ст.135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

З протоколу огляду від 10 лютого 2026 року вбачається, що згідно відомостей, наявних у інтегрованій міжвідомчій автоматизованій системі обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система "Аркан"), 16 жовтня 2024 року о 13 год 35 хв ОСОБА_13 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Краківець» на підставі документа НОМЕР_1 (т.2, а.с.206-210). З того часу до України не повертався, що, визнається стороною захисту. 

21 січня 2026 року детектив здійснив вихід за адресою: АДРЕСА_1 , з метою вручення повідомлення про підозру ОСОБА_13 , під час якого встановлено, що за даною адресою ніхто не проживає (т.2, а.с.26).

У зв`язку із не встановленням місцезнаходження ОСОБА_13 та неможливістю вручення повідомлення про підозру особисто у день його складення, тобто 21 січня 2026 року, органом досудового розслідування повідомлення разом із пам`яткою про процесуальні права підозрюваного направлено: засобами поштового зв`язку за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_13 ( АДРЕСА_1 ) (т.2, а.с.23) та на адресу житлово-експлуатаційної організації ОСББ «БУСОВ ХІЛЛ», що обслуговує дану квартиру (т.2, а.с.24-25).

З метою виконання вимог ст.135, 278 КПК України та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_13 від 21 січня 2026 року, а також повісток про виклик до НАБУ на 26, 28 та 30 січня 2026 року, детективом НАБУ здійснено телефонний дзвінок керівнику житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання ОСОБА_13 - директору ОСББ «БУСОВ ХІЛЛ» ОСОБА_21 , який у ході телефонної розмови відмовився підійти та отримати документи, попросив залишити їх в приміщенні ОСББ, яке знаходиться в диспетчерській (м.Київ, вул.Буслівська,12). 

О 08 год 53 хв 21 січня 2026 року детективи НАБУ в приміщенні ОСББ «БУСОВ ХІЛЛ», із застосуванням фіксації на відеокамеру, вручили працівнику ОСББ повідомлення про підозру ОСОБА_13 від 21 січня 2026 року, а також повістки про виклик до НАБУ. Проте представник ОСББ відмовився відрекомендуватися та поставити підписи про отримання документів, тому повідомлення про підозру та повістки були залишені на робочому столі в приміщенні ОСББ. 

Додатково повідомлення про підозру ОСОБА_13 згідно ч.1 ст.135 КПК України надіслано засобами телефонного зв`язку в месенджері «WhatsApp» та «Viber» на абонентські номери телефонів, яким користується ОСОБА_13 , що підтверджується протоколом огляду від 21 січня 2026 року та на його електронні пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 ) (т.2, а.с.180-187).

З протоколу огляду від 10 лютого 2026 року вбачається, що згідно відомостей, наявних у системі "Аркан", 06 травня 2024 року об 11 год 29 хв ОСОБА_12 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Краківець» на підставі документа НОМЕР_2 (т.2, а.с.206-210). З того часу до України не повертався, що визнається стороною захисту.

У зв`язку із не встановленням місцезнаходження ОСОБА_12 та неможливістю вручення йому повідомлення про підозру особисто, у день його складення, тобто 21 січня 2026 року, органом досудового розслідування повідомлення разом із пам`яткою про процесуальні права підозрюваного направлено: засобами поштового зв`язку за останнім відомим місцем проживання та реєстрацією ОСОБА_12 ( АДРЕСА_2 ) (т.2, а.с.94) та на адресу житлово-експлуатаційної організації Львівське комунальне підприємство «Княже місто», що обслуговує квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яке цього ж дня отримано секретарем керівника ОСОБА_22 (т.2, а.с.96).

Також 21 січня 2026 року орган досудового розслідування здійснив вихід за адресою: АДРЕСА_3 , з метою вручення повідомлення про підозру ОСОБА_12 під час якого встановлено, що за даною адресою проживає громадянин ОСОБА_23 , 1998 року народження. На запитання детектива НАБУ щодо проживання за даною адресою ОСОБА_12 , він повідомив, що вказана особа йому не відома, на даний час за даною адресою така особа не проживає. ОСОБА_23 стверджував, що він нещодавно почав проживати у цій квартирі, проте підписувати будь-які документи щодо отримання повідомлення про підозру ОСОБА_12 відмовився в категоричній формі. Враховуючи дані обставини, повідомлення про підозру та повістки про виклик до НАБУ залишено у приміщенні квартири. ОСОБА_23 зазначив, що, у разі можливості, повідомить власників квартири (т.2, а.с.95).

Додатково повідомлення про підозру ОСОБА_12 , згідно ч.1 ст.135 КПК України, надіслано засобами телефонного зв`язку в месенджері «WhatsApp» на абонентські номери телефонів, якими користується ОСОБА_12 , що підтверджується протоколом огляду від 21 січня 2026 року та на його електронні пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ) (т.2, а.с.180-187).

Вищезазначені процесуальні дії свідчать про набуття ОСОБА_13 та ОСОБА_12 статусу підозрюваного.

Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_11 .

Засновником ПАТ «Запоріжжяобленерго» є держава в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до п.3.3 статуту ПАТ «Запоріжжяобленерго», затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів від 03 березня 2021 року, предметом діяльності Товариства є, зокрема, розподіл електричної енергії; експлуатація електрогенеруючих, електроенергетичних об`єктів, споруд, устаткування; обстеження та допуск в експлуатацію електричних мереж й електрообладнання споживачів та інших суб`єктів господарювання; повірка та ремонт засобів вимірювання; послуги, пов`язані з наданням технічних умов на підключення споживачів та інших суб`єктів до електричних мереж; проектування, будівництво та монтаж підприємств та об`єктів енергетики (т.4, а.с.34-51).

Згідно з наказом (розпорядженням) керівника ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 01 квітня 2019 року №1285-к ОСОБА_11 переведено на посаду комерційного директора Товариства з 01 квітня 2019 року (т.4, а.с.9).

Наказом в.о. генерального директора ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 14 липня 2021 року №336-од встановлено розподіл обов`язків між керівниками Товариства згідно з додатком 1 до цього наказу (т.4 а.с.11).

За розд.1 додатка 1 до наказу №336-од, ОСОБА_11 має право: представляти інтереси ПАТ «Запоріжжяобленерго» у всіх вітчизняних і іноземних підприємствах, організаціях, установах (в межах компетенції); від імені Товариства в межах повноважень, визначених статутом та у виданій довіреності: вчиняти правочини; візувати, погоджувати, затверджувати, укладати (підписувати) договори, додатки до них та документи, пов`язані з їх виконанням.

Крім того, ОСОБА_11 як комерційний директор відповідно до розд.19 додатка 1 до наказу №336-од організовує роботу з розподілу електричної енергії в цілому; організовує розподіл електричної енергії споживачам; забезпечує реалізацію послуг з розподілу електричної енергії; організовує купівлю електричної енергії; організовує впровадження нових засобів контролю та обліку електричної енергії. Водночас комерційний директор має право: затверджувати акти на переміщення основних засобів та нематеріальних активів між матеріально-відповідальними особами за напрямком діяльності; в межах своєї компетенції видавати розпорядження обов`язкові для всіх працівників ПАТ «Запоріжжяобленерго»; готувати проекти наказів з питань, що віднесені до його компетенції; підписувати документи на прийняття/передачу матеріальних цінностей та акти виконаних робіт (наданих послуг), які закуповуються за ініціативою та/або для виконання функцій підпорядкованих підрозділів. Водночас комерційний директор зобов`язаний забезпечити організацію укладення договорів в межах своєї компетенції, договорів про спільне використання технологічних мереж, договорів про порядок погашення заборгованості, інших договорів системи розподілу електричної енергії та дотримання виконаних договірних зобов`язань; організацію розрахунків споживачів незалежними постачальниками за розподіл електроенергії, контроль правильності і своєчасності розрахунків споживачів за розподіл електричної енергії; вдосконалення обліку на розподіл електроенергії; координацію діяльності структурних підрозділ з організації та впровадження автоматизованих комплексів комерційного обліку електричної енергії; роботу зі збору і узагальненню матеріалів по Запорізькій області з питань розподілу електричної енергії, передачі інформації з цього питання у Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, НКРЕКП, обладміністрації, органам статистики.

Таким чином, з 01 квітня 2019 року ОСОБА_11 почав виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції і, відповідно, набув статусу службової особи.

Реалізація злочинного умислу організованої залучення службових осіб інших учасників ринку, зокрема ОСР ПАТ «Запоріжжяобленерго», оскільки саме через його функцію (роль) щодо верифікації даних комерційного обліку, підтвердження факту відбору електроенергії до розподільчої мережі та зведення енергетичного балансу забезпечувалося документальне підґрунтя для подальших сертифікації даних комерційного обліку та розрахунків зі сторони ДП «Гарантований покупець», що створювало необхідні умови для реалізації злочинної схеми та незаконного заволодіння коштами. 

За таких обставин ОСОБА_11 , обіймаючи посаду директора комерційного ПАТ «Запоріжжяобленерго», виступив безпосереднім виконавцем злочину, забезпечуючи фактичну реалізацію злочинного умислу організованої групи.

Виконуючи функції щодо верифікації даних комерційного обліку, підтвердження відбору електроенергії до мережі та зведення енергетичного балансу, ОСОБА_11 , зловживаючи своїм службовим становищем, умисно включав до офіційних звітів недостовірні показники обсягів виробництва електроенергії з альтернативних джерел, що надходили від підконтрольних організованій групі виробників.

Діючи у складі організованої групи та в межах попереднього злочинного плану, зловживаючи своїм службовим становищем, у період з 01 липня 2022 року по 15 червня 2023 року, діючи всупереч вимогам ст.65 Закону України «Про ринок електричної енергії», які покладають на виробників електричної енергії обов`язок забезпечувати фізичну поставку (відпуск) електроенергії в ОЕС України та отримувати оплату виключно за обсяги фактично відпущеної електроенергії, а також всупереч положенням пп.29 п.2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії (постанова НКРЕКП від 27 грудня 2017 року №1470) щодо обов`язку ліцензіата надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання на ринку, в обсягах та порядку, визначеному: Правилами ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №307; Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311; Порядком підготовки, надання та обміну даними комерційного обліку електричної енергії, затвердженим адміністратором комерційного обліку (НЕК «Укренерго»); Кодексом системи розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії - умисно формували недостовірні дані комерційного обліку щодо відпуску електричної енергії виробниками з альтернативних джерел у межах балансуючої групи ДП «Гарантований покупець», готували та подавали до ДП «Гарантований покупець» звітні документи (акти купівлі-продажу, відомості обсягів виробництва, погодинні дані обліку), які містили завідомо неправдиві відомості про нібито відпущені обсяги електроенергії, хоча фактичного відпуску ОЕС України не відбулося.

Щодо набуття статусу підозрюваного ОСОБА_11 .

З протоколу огляду від 10 лютого 2026 року вбачається, що, згідно відомостей, наявних системі "Аркан", 25 вересня 2024 року об 11 год 29 хв ОСОБА_11 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Краківець» на підставі документа НОМЕР_3 (т.2, а.с.206-210). З того часу до України не повертався.

У зв`язку із не встановленням місцезнаходження ОСОБА_11 та неможливістю вручення повідомлення про підозру (т.2, а.с.136-153) особисто у день його складення, тобто 21 січня 2026 року, органом досудового розслідування повідомлення про підозру разом із пам`яткою про процесуальні права підозрюваного направлено: засобами поштового зв`язку за останнім зареєстрованим місцем проживання на території України ( АДРЕСА_4 ), разом з повістками про виклик ОСОБА_11 до НАБУ на 26, 28 та 30 січня 2026 року, про що свідчать опис вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля від 21 січня 2026 року, накладна №0304900326075 від 21 січня 2026 року, фіскальний чек №62 від 21 січня 2026 року (т.2, а.с.154). Також 21 січня 2026 року орган досудового розслідування здійснив вихід за адресою: АДРЕСА_5 з метою вручення повідомлення про підозру ОСОБА_11 , під час якого встановлено, що за даною адресою ніхто не відчинив двері, у зв`язку з чим повідомлення про підозру було поміщено до поштової скриньки НОМЕР_4, розташованої між першим та другим поверхами першого під`їзду будинку АДРЕСА_6, що зафіксовано у протоколі вручення повідомлення про підозру (т.2, а.с.155). А також з метою вручення повідомлення про підозру було відправлено лист НАБУ до комунального підприємства «Жилсервіс-5» (т.2, а.с.156).

Додатково повідомлення про підозру ОСОБА_11 згідно ч.1 ст.135 КПК України надіслано засобами телефонного зв`язку в месенджері «WhatsApp» та «Viber» на абонентські номери телефонів, яким користується ОСОБА_11 , що підтверджується протоколом огляду від 21 січня 2026 року та на його електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) (т.2, а.с.180-187).

Отже, вищезазначені процесуальні дії свідчать про набуття ОСОБА_11 статусу підозрюваного.

Щодо оголошення в міжнародний розшук ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

12 лютого 2026 року ОСОБА_13 оголошено у державний та міжнародний розшук (т.2, а.с.43-48). Ухвалою слідчого судді від 21 квітня 2026 року щодо ОСОБА_13 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т.2, а.с.52-69), а 28 квітня 2026 року у встановленому порядку ініційовано запит про внесення клопотання щодо публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення з метою встановлення місцеперебування та подальшого затримання підозрюваного (т.2, а.с.71).

12 лютого 2026 року ОСОБА_12 оголошено у державний та міжнародний розшук (т.2, а.с.109-113). Ухвалою слідчого судді від 21 квітня 2026 року щодо ОСОБА_12 обрано запобіжний порядку захід у вигляді тримання під вартою (т.2, а.с.117-133), а 28 квітня 2026 року у встановленому порядку ініційовано запит про внесення клопотання щодо публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення з метою встановлення місцеперебування та подальшого затримання підозрюваного (т.2, а.с.134).

05 лютого 2026 року ОСОБА_11 оголошено в міжнародний розшук, що підтверджується постановою про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного (т.2., а.с.159). Крім того, 10 березня 2026 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т.2, а.с.163-173), а 28 квітня 2026 року у встановленому порядку ініційовано запит про внесення клопотання щодо публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення з метою встановлення місцеперебування та подальшого затримання підозрюваного (т.2, а.с.174).

Колегія суддів вважає, що підозрювані ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 оголошені у міжнародний розшук у відповідності до КПК України. Прийняття органом досудового розслідування постанов про оголошення підозрюваних в міжнародний розшук є достатнім підтвердженням вказаного факту у розумінні вимог ст.281 та абз.3 ч.2 ст.297-1 КПК України.

Щодо наявності підстав для здійснення спеціального досудового розслідування в частині достатності кількості неявок підозрюваних

Відповідно до ч.5 ст.139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

фактично здійснення спеціального досудового розслідування за ч.5 ст.139 КПК України можливе : 

1)ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук:

2) ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав; 

3)ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку слідчому судді було надано докази наявності підстави для здійснення спеціального досудового розслідування, хзгідно ч.5 ст.139 КПК України, щодо всіх підозрюваних - ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав. 

Так, після повідомлення про підозру підозрюваний ОСОБА_13 неодноразово викликався до органу досудового розслідування та до слідчого судді. 

З протоколу огляду від 21 січня 2026 року (т.2, а.с.185-187) вбачається, що 21 січня 2026 року 09 год 00 хв на електронні поштові скриньки ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із повідомленням про підозру та пам`яткою про процесуальні права і обов`язки підозрюваного, ОСОБА_13 відправлено три повістки про виклик до НАБУ на 26 січня 2026 року, 28 січня 2026 року та 30 січня 2026 року. Отже, підозрюваний ОСОБА_13 був завчасно повідомлений тричі про виклики до НАБУ.

Також підозрюваний викликався до слідчого судді, де у справі №991/2802/26 від 21 квітня 2026 року, йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т.2, а.с.52-69), за його відсутності. Підозрюваний ОСОБА_13 повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання, однак до суду не прибув.

Після повідомлення про підозру підозрюваний ОСОБА_12 неодноразово викликався до органу досудового розслідування. З протоколу огляду від 21 січня 2026 року (т.2, а.с.185-187) вбачається, що 21 січня 2026 року 09 год 15 хв на електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_4 , а о 09 год 19 хв на електронні поштові скриньки ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 разом із повідомленням про підозру та пам`яткою про процесуальні права і обов`язки підозрюваного, ОСОБА_12 відправлено три повістки про виклик до НАБУ на 26 січня 2026 року, 28 січня 2026 року та 30 січня 2026 року. Отже, підозрюваний ОСОБА_12 був завчасно повідомлений про виклики до НАБУ тричі.

Також підозрюваний викликався до слідчого судді: з ухвали у справі №991/2803/26 від 21 квітня 2026 року, якою йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т.2, а.с.117-133), вбачається, що підозрюваний ОСОБА_12 повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання, однак до суду не прибув.

Після повідомлення про підозру підозрюваний ОСОБА_11 неодноразово викликався до органу досудового розслідування та до слідчого судді. Так, з протоколу огляду від 21 січня 2026 року (т.2, а.с.185-187) вбачається, що 21 січня 2026 року 09 год 29 хв на електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_9 разом із повідомленням про підозру та пам`яткою про процесуальні права і обов`язки підозрюваного, ОСОБА_11 відправлено три повістки про виклик до НАБУ на 26 січня 2026 року, 28 січня 2026 року та 30 січня 2026 року. Отже, підозрюваний ОСОБА_11 був завчасно повідомлений про виклики до НАБУ. 10 березня 2026 року слідчим суддею постановлено ухвалу про задоволення клопотання детектива про обрання йому запобіжного заходу за його відсутності (т.2, а.с.163-173). 

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що згідно реєстру відправок рекомендованих листів через АТ «Укрпошта» (т.2, а.с.224-225), після оголошення підозрюваних у міжнародний розшук, повістки про виклик до НАБУ у встановленому КПК України порядку, у тому числі не пізніше ніж за три дні вручались: ОСОБА_12 один раз (на 27 березня 2026 року); ОСОБА_13 жодного разу; ОСОБА_11 один раз (на 27 березня 2026 року). Однак, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що відповідно до положень ч.1 ст.135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Згідно з ч.3 ст.136 КПК України якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

Про належність електронних адрес підозрюваним ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та отримання ними викликів свідчать повідомлення їх захисників. Відсутність підтвердження викликів підозрюваним ОСОБА_11 не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання, оскільки неявка на своєчасний виклик та виклики до слідчого судді свідчать про його ухилення від кримінальної відповідальності. Виклики його направлені на його електронну адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів і системи Дія (т.2, а.с.176, 177).

Крім того, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, зокрема, ч.2-5 ст.191 КК України (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук (абз.1 ч.2 ст.297-1 КПК України).

З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. У клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування прокурор або слідчий повинен зазначити, серед іншого, короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук; виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (ч.1, 2 ст.297-2 КПК України).

Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся (ч.1, 2 ст.297-4 КПК України).

Колегією суддів встановлено: 1) ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 набули статусу підозрюваних у кримінальному провадженні; 2) ОСОБА_13 та ОСОБА_12 підозрюються вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_11 - ч.5 ст.191 КК України, у яких можливе застосовування процедури in absentia; 3) відсутні виключення можливості проводити спеціальне досудове розслідування стосовно підозрюваних за віковою ознакою; 4) підозрювані ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 оголошені в міжнародний розшук.

Оскільки ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 у встановленому законом порядку повідомлено про підозру, а подальший рух кримінального провадження супроводжувався розглядом клопотань про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та оголошенням підозрюваних у міжнародний розшук, колегія суддів має достатні правові підстави для кваліфікації (оцінки) їхньої поведінки як ухилення від правосуддя.

Додатковим підтвердженням усвідомленості підозрюваними ОСОБА_13 та ОСОБА_12 наявності щодо них кримінального переслідування та їхнього процесуального статусу є численні клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Виїзд підозрюваних за межі України не перешкоджає їх явці у судове засідання безпосередньо до слідчого судді, який здійснює досудовий контроль, чи в інший суд на території України, а тому така поведінка - це особистий вибір підозрюваних, який, на думку колегії суддів, пов`язаний з ухиленням їх від кримінальної відповідальності.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 04 березня 2026 року у справі № 127/15500/23 виклик обвинувачених більше трьох разів для надання дозволу на спеціальне судове провадження є необхідним, але не визначальним, основне, щоб було доведено, що вони ухиляються від явки до суду саме з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Колегія суддів вважає, що з врахуванням обставин даного кримінального провадження наявні підстави для здійснення спеціального досудового розслідування.

Згідно з ч.1 ст.297-4 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

Сполучник «та/або» означає, що у наведеному переліку може виконуватися перша умова, друга умова або обидві умови одночасно. Оскільки факт ухилення від прибуття на виклики до органів досудового розслідування та слідчого судді встановлено та наявні постанови про оголошення підозрюваних у міжнародний розшук, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно кожного з них, це є юридичною підставою для розгляду клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо цих підозрюваних.

Крім того, ст.297-2 КПК України, яка встановлює вимоги до клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, не містить вимоги щодо наявності факту ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, а містить лише вимогу про наявність відомостей про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, а також виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Колегія суддів погоджується із доводами сторони захисту про те, що здійснення викликів детективом на 05 червня 2026 року, 08 червня 2026 року, 10 червня 2026 року, 12 червня 2026 року, які були оформлені 28 травня 2026 року порушує приписи ч.4 ст.403 КПК України, тому не можуть бути враховані при розгляді даної апеляційної скарги.

У силу вимог п.2 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та постановити нову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.297-1, 370, 404, 405, 407, 411, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2026 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива НАБУ задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001375 від 21 серпня 2023 року стосовно підозрюваних: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Львів, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Синельникове Дніпропетровської області, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 , громадянина України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2 

судді: ОСОБА_3 

ОСОБА_4