Справа № 991/136/26

Провадження 1-кп/991/2/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року          м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 

прокурора ОСОБА_5 , 

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

представника потерпілого ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву захисника ОСОБА_15 про відвід колегії суддів від участі у кримінальному провадженні №52023000000000229 від 23.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває вищезазначений обвинувальний акт.

19.08.2026 надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_15 про відвід колегії суддів з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, яку заявник просив розглянути за його відсутності.

Заява мотивована таким.

Ухвалою колегії суддів від 12.08.2026 задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_9 строк дії покладених на нього процесуальних обов`язків на два місяці. За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу необхідно встановити весь комплекс визначених у ній обставин. Водночас колегія суддів підтвердила обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри без перевірки та дослідження доказів, пославшись лише на факт надходження обвинувального акта до суду. Крім того суд виснував про презумпцію збереження обґрунтованої підозри з огляду на факт застосування запобіжного заходу, апеляційного перегляду даного питання та подальших продовжень строку дії обов`язків. Вказане є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та права на справедливий суд, що породжує у об`єктивного спостерігача обґрунтований сумнів у безсторонності та неупередженості колегії суддів. При цьому захисник наголосив, що сукупність викладених обставин не є формою незгоди із ухвалою від 12.08.2026, а створює об`єктивно виправданий сумнів у безсторонності суду та зовнішнє враження щодо сформованого у суду переконання про обґрунтованість обвинувачення та винуватість його підзахисного. 

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 та його захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_12 підтримали заявлений відвід.

Інші обвинувачені та їх захисники щодо вирішення заявленого відводу поклалися на розсуд суду. 

Прокурор заперечував проти відводу, вказуючи на необґрунтованість заявлених підстав та відсутність доказів упередженості суддів, а також наголосив, що доводи заявника зводяться до незгоди із судовим рішенням,ухваленим не на користь його підзахисного.

Представник потерпілого вважав за необхідне у задоволенні заяви відмовити з огляду на її необґрунтованість.

Дослідивши зміст заяви про відвід, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.?1 ст.?21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Пункт 4 ч.?1 ст.?75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Як визначено ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

За ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

У Рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (заява № 21722/11) зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

За усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104).

Для ідентифікації наявності суб`єктивного критерію до уваги беруться такі особисті переконання, висловлювання та інші аспекти поведінки судді, які були продемонстровані ним публічно та які можуть бути витлумачені як ознаки його упередженості у конкретній справі або щодо конкретної особи. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п. 49, 50).

Об`єктивний критерій здебільшого стосується ієрархічних зв`язків між суддею та іншими особами у справі. Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п.45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді, позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).

Отже, сумнів у неупередженості суду повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись у тривалу недовіру до суду та, відповідно, безпідставну зміну його складу.

Перевіряючи доводи заявника на предмет їх обґрунтованості, суд встановив таке.

Як убачається зі змісту заяви про відвід колегії суддів, доводи про наявність обставин, які, на думку захисника, викликають сумніви в неупередженості суддів, ґрунтуються на твердженнях про неналежне, на його думку, виконання судом вимог закону під час перевірки обґрунтованості підозри при розгляді клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 обов`язків.

Оцінюючи наведені доводи, зокрема посилання захисника на безпідставне, на його думку, недослідження судом доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_9 , колегія суддів зазначає, що за своїм змістом вони зводяться до незгоди із висновками суду, викладеними у відповідному судовому рішенні.

Водночас саме по собі прийняття судом процесуального рішення, з яким сторона кримінального провадження не погоджується, не свідчить про упередженість суддів або їх особисту зацікавленість у певному результаті розгляду кримінального провадження. Незгода учасника кримінального провадження з оцінкою судом доводів сторін, доказів чи з висновками, до яких суд дійшов за результатами розгляду відповідного клопотання, не є тотожною наявності обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості суду.

У цьому випадку рішення про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків було прийнято колегією суддів у межах наданих їй кримінальним процесуальним законом повноважень та з наведенням у ньому відповідних мотивів. Незгода захисника з правильністю такої оцінки або з повнотою дослідження судом певних обставин може бути предметом перевірки у встановленому законом порядку, однак сама по собі не утворює передбаченої кримінальним процесуальним законом підстави для відводу суддів.

Судове рішення є формою реалізації судової влади, а його законність та обґрунтованість підлягають перевірці у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. Залежно від виду судового рішення та передбаченого законом порядку його перегляду, незгода з ним може бути викладена в апеляційній чи касаційній скарзі або, якщо відповідне рішення окремому оскарженню не підлягає, у запереченнях, які можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.

Отже, прийняття колегією суддів рішення про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків, так само як і наведена в ньому оцінка обставин, необхідних для вирішення цього процесуального питання, не свідчать про упередженість або небезсторонність суддів та не можуть самі по собі бути підставою для їх відводу.

Інших обставин, передбачених кримінальним процесуальним законом як підстави для відводу суддів, які б свідчили про їх особисту заінтересованість у результатах кримінального провадження, попередню сформованість позиції щодо його результату чи інші обставини, що об`єктивно можуть викликати сумнів у їхній неупередженості, захисником не наведено. Належних і допустимих даних на підтвердження існування таких обставин також не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що заява про відвід колегії суддів задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80-82, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_15 про відвід колегії суддів відмовити.

Ухвала набуває законної сили з моменту постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3